26 січня відбулося засідання Президії НАПН України. Першим було розглянуто актуальне питання про Програму спільної діяльності МОН України та НАПН України на 2017–2020 рр. Заслухавши інформацію першого віце-президента, в. о. головного вченого секретаря НАПН України Володимира Лугового  та директора Інституту модернізації змісту освіти МОН Володимира Ткаченка, Президія схвалила Програму.

Програму спільної діяльності МОН України та НАПН України на 2017–2020 рр. розроблено з метою реалізації законодавства у сфері освіти і науки, Стратегії сталого розвитку «Україна–2020», Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та з урахуванням проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020р.

У Програмі виокремлено десять пріоритетних напрямів співпраці, що стосуються розвитку освітнього простору, дошкільної і загальної середньої освіти, позашкільної освіти і виховної роботи, професійної освіти, вищої освіти та ін.

Об’єднання фахівців МОН України та учених НАПН України відкриває нові можливості в теоретико методологічному, науково-методичному та інформаційному супроводі розвитку сучасної освіти, сприятиме ефективному розв’язанню актуальних проблем, що постали перед національною системою освіти в нових умовах розвитку українського суспільства в контексті європейської і світової глобалізації.

На засіданні Президії НАПН України було розглянуто питання про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту психології імені Г. С. Костюка за 2012 – 2016 роки. Грунтовну інформацію щодо діяльності Інституту і перспектив подальшого розвитку наукової установи надав його директор Сергій Максименко. В обговоренні взяли участь, зокрема,голова комісії з перевірки наукової і науково-організаційної діяльності Інституту психології імені Г. С. Костюка, директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех, віце-президент Глобального союзу науковців за мир, генерал-лейтенант Служби безпеки України Василь Крутов, начальник Психологічного центру Національної гвардії України Сергій Чижевський, лікар-невропатолог вищої категорії, завідувач консультативно-поліклінічним відділенням державного управління Інституту медичної праці НАМН України Ксенія Возніцина.

           Президія відзначила, що Інститут проводить плідну наукову та науково-організаційну роботу, спрямовану на отримання теоретично і практично значущих результатів з основних напрямів психологічної науки – методології та історії психології, психології особистості, психології навчання і виховання, психології творчості, економічної та організаційної, когнітивної та екологічної психології, етнопсихології, психофізіології та психодіагностики. Головним пріоритетом у діяльності установи – розроблення актуальних проблем навчання, виховання і психічного розвитку особистості в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, зміцнення зв’язку досліджень з освітньою практикою.

Інститут має чітку стратегію розвитку, що відповідає Стратегії розвитку НАПН на 2016-2022 рр. Основними складовими цієї стратегії є гнучкість у визначенні наукової проблематики згідно з нагальними потребами суспільства; запровадження комплексних наукових досліджень із залученням кваліфікованих фахівців із різних наукових підрозділів Інституту, вищих навчальних закладів, наукових установ НАПН та НАН України, активна участь в інтеграції інноваційної діяльності країни.

З 2015-2016 років оптимізовано організаційну структуру Інституту, здійснено пріоритезацію тематики досліджень, проведено його атестацію. Нині наукові дослідження здійснюють 15 лабораторій, якими за останні п’ять років завершено 26 фундаментальних тем. Нині розробляється 17 фундаментальних тем, одну з яких розпочато в 2017 році.

Інститут має вагомі теоретичні здобутки за темами, які були завершені у звітному періоді.Серед них – теорія психічного розвитку, що спирається на методологічні засади генетичної психології; теорію діяльнісної самореалізації особистості в освітньому просторі;системно-стратегіальний підхід до творчої діяльності; психолого-герменевтичну теорію розвитку особистості; раціогуманістичну теорію соціокультурного простору становлення особистості; проектувально-технологічна парадигму розвитку суб’єктності особистості у віртуальному просторі; ціннісно-смисловий підхід до психології розвитку дитини дошкільного віку.

Вагомим науковим результатом є розроблені діагностичні та корекційні методики, технології, тренінгові програми, які апробуються у 182 експериментальних закладах.

Всі учасники обговорення відзначали надзвичайно важливу роботу створеного у 2014 році постійно діючого Кризового центру медико-психологічної допомоги, у межах якого розроблено методичний інструментарій, методичні рекомендації і методичні посібники з проблем надання психологічної допомоги постраждалим унаслідок військового конфлікту на сході України. За період з 2015 року і досьогодні таку допомогу надано 592 бійцям, дружинам та матерям загиблих військових, волонтерам, з якими проведено понад 3,6 тис. зустрічей в індивідуальній і груповій формах. За 2016 рік у Центрі медико-психологічної реабілітації за участі співробітників Інституту пройшло психологічну терапію 46 військовослужбовців та 14 волонтерів. Службою «Телефон довіри» прийнято близько 3,5 тис. звернень, більшість з яких пов’язана із такими проблемами, як труднощі адаптації до складних обставин, у яких опинилася країна, конфлікти з батьками і друзями з приводу актуальних подій, переживання втрати та гострого горя, тривожних та депресивних станів.

Науковий доробок Інституту за 2012-2016 роки становить понад 5,3 тис. публікацій, серед яких: 69 монографій, 145 навчальних та 48 науково-виробничих видань, 82 збірника наукових праць, 156 одиниць довідкової продукції та більш як 4,8 тис. статей.

Важливого значення надається впровадженню розробок учених Інституту в педагогічну та соціальну практику. Впровадження і практичне використання результатів наукових досліджень здійснювалося на базі 226 об’єктів, серед яких 138 навчальних закладів (19 – дошкільних, 52 – загальноосвітніх, 3 – позашкільних, 64 – вищих), 14 органів державної влади і місцевого самоврядування, 9 підвідомчих установ НАПН України та 65 інших установ, підприємств та організацій. Науковці Інституту постійно залучаються до експертизи рішень та дій центральних органів виконавчої влади, законопроектів, що вносилися до Верховної Ради України, готують експертні висновки на запити народних депутатів, взяли участь у підготовці «Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні»,психологічної експертизи Державних стандартів, програм і підручників початкової, основної та старшої школи.

Предметом особливої уваги співробітників Інституту є активна співпраця із зарубіжними психологічними установами та організаціями. Загалом укладено 16 угод про співпрацю з освітніми та науковими організаціями із 9 країн; 33 співробітники Інституту пройшли 42 стажування та навчання в наукових установах і університетах Європи, Америки та Азії; 125 співробітників взяли участь у 115 наукових форумах за кордоном (Італія, Китай, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія та ін.).

Водночас у науковій і науково-організаційній діяльності Інституту є певні недоліки та невикористані резерви. Для активнішого входження у світовий науковий простір треба звернути увагу на більш широке представлення результатів наукових досліджень у зарубіжних наукометричних виданнях, зокрема англійською та іншими іноземними мовами; потребує посилення роботи із включення наукових видань Інституту у світові наукометричні бази даних.

Президія НАПН України загалом схваливши наукову і науково-організаційну діяльність Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, зокрема, постановила розширити в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України, інших підвідомчих установах масштабні експерименти всеукраїнського та регіонального рівнів з актуальних проблем реформування освіти, вдосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах. Було вирішено також упродовж 2017-2018 років створити умови щодо залучення в підвідомчих установах талановитої молоді до виконання наукових досліджень, а також забезпечити участь вчених Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України у рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», вивчити питання щодо організації при Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України постійно діючих курсів підвищення кваліфікації практичних психологів системи освіти та започаткування магістерських програм у галузі психології.