18 січня у Педагогічному музеї України відбулося урочисте відкриття виставки «Педагогічний календар: січень-лютий 2017», присвяченої вшануванню пам’яті цьогорічних зимових ювілярів — учених, педагогів, освітніх та громадських діячів, які зробили вагомий внесок у розбудову української освіти.

Структурно виставка складається з дев’яти розділів. У cеми з них представлено педагогів-ювілярів, решта висвітлюють інші важливі дати у царині освіти, що відзначаються цього року. Відкриває виставку розділ, присвячений 175-річчю від дня народження Сергія Миропольського (1842—1907), українського педагога-методиста та релігійного діяча. Педагогічна діяльність Сергія Іринейовича була різнобічною: він був членом Харківського Товариства поширення в народі грамотності, працював помічником редактора «Журнала Министерства народного просвещения», а з 1896 року – редактором журналу «Народное образование».

У січні 2017 року виповнилося 145 років від дня народження Миколи Скрипника (1872—1933), державного та громадського діяча, народного комісара освіти УСРР у 1927—1933 роках. Завдяки проведенню українізації, яку він обґрунтовував у своїх працях, виступах, а також утілював на практиці, вперше за багато віків українській мові офіційно було надано національно-державний статус і водночас створено наукові засади національного мовотворення, вироблено відповідні нормативи. Так, у вересні 1928 року Микола Скрипник затвердив  новий український правопис. Тому його часто називають «скрипниківка», скрипниківський правопис. Цей правопис діяв до 1933, коли його норми було визнано націоналістичними і перероблено з наближенням їх до російських. Нині деякі норми скрипниківського правопису повернено (наприклад, літера «ґ»). Третій розділ виставки присвячено 140-річчю від дня народження Наталії Лубенець (1877—1943?). На жаль, повних відомостей про її життя та діяльність досі немає. Достеменно відомо, що вона була дружиною українського педагога Тимофія Лубенця (1855—1936), який у своїй особовій справі за 1929 рік народження дружини зазначив як 1877. З архівних матеріалів відомо, що Наталія Лубенець мала звання домашньої вчительки. Вона була керівником Київського товариства народних дитячих садків, звіти про діяльність якого за 1914—1915 роках представлено на виставці. У наступному розділі  – матеріали до 135-річчя від дня народження Івана Огієнка (1882—1972), українського вченого-філолога, педагога, державного і громадського діяча, митрополита. З кінця 1920-х років Огієнко був змушений жити з родиною за кордоном: у Польщі, Швейцарії, Канаді. В еміграції він залишив політичну кар’єру й зосередився на  викладацькій і науковій діяльності. В експозиції, зокрема, представлено одне з перших видань праці Івана Огієнка «Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народа. Курс, читаний в Українськім Народнім Університеті» (1918). Цікаво, що Український народний університет було відкрито у жовтні 1917 році у приміщенні Педагогічного музею.

Ще один ювілей — 125-річчя від дня народження Григорія Іваниці (1892—1938), українського філолога і педагога. В 1920-х роках Григорій Микитович — професор Київського інституту народної освіти, секретар однієї з комісій Історико-філологічного відділу ВУАН, співредактор журналу «Радянська освіта». Він є автором посібників та підручників з української мови, читанок, які представлено на виставці: «Життя та слово» (1926), «Шляхом життя» (1923), «Курс украинского языка в кратком практическом изложении с хрестоматией» (1927). Педагог був репресований у 1930 році за сфабрикованою справою СВУ; помер на засланні.

14 січня 2017 року виповнилося 125 років від дня народження українського педагога Василя Помагайби (1892—1972), якому присвячено наступний розділ виставки. Коло наукових інтересів ученого було багатогранним. Зокрема, його хвилювали такі проблеми, як сільська школа, підготовка вчителя до уроку, початкове навчання, дидактика й дидактичні дослідження, система навчання грамоти в дошкільних закладах, вища педагогічна освіта, взаємовпливи політики і педагогіки та ін. Разом зі своєю дружиною Г. Савицькою Василь Іванович створив багато підручників для початкової школи. З 1929 року розпочинається співпраця Василя Помагайби з Українським науково-дослідним інститутом педагогіки. У 1929—1932 роках він завідує секцією дидактики Київської філії УНДІПу, який тоді знаходився у Харкові. Завершує тему педагогів-ювілярів розділ виставки, присвячений 80-річчю від дня народження Олександра Захаренка (1937—2002), Заслуженого вчителя України, академіка-засновника Національної академії педагогічних наук України. Понад 40 років життя віддав Олександр Антонович Сахнівській школі Корсунь-Шевченківського району Черкащини, перетворивши цей заклад освіти на один із кращих в Україні. У 2002 році, за три місяці до смерті педагога, Сахнівська школа набула офіційного статусу «Авторська школа О. Захаренка». Вся його багатогранна педагогічна і адміністративна діяльність була спрямована на виховання творчої особистості. Це і будівництво шкільних споруд методом народної толоки, і створення шкільного музею та Криниці Совісті, і закладення та плекання дивовижного дендропарку, і спорудження спорткомплексу та незвичайного фонтану «Колосок» та ін. На виставці можна ознайомитися з фотоматеріалами, копіями деяких особистих документів педагога, а також побачити відому книгу Олександра Захаренка «Слово до нащадків» (2006).

Серед інших важливих знаменних дат, які представлено на виставці, — 175-річчя від виходу в світ «Букваря» Йосафата Кобринського (1842, Львів) та першого повного видання поеми Івана Котляревського «Енеїда» (1842, Харків), 135-річчя журналу «Киевская старина», 90-річчя журналу «Робітнича освіта» та ін.

Виставкова діяльність Педагогічного музею України адресована насамперед широкому колу науковців, освітян та усім, хто цікавиться розвитком української школи та педагогічної науки.