НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Вийшов з друку черговий номер «Освіти і суспільства». № 6-7, червень- липень 2022 року

Посилання на web-варіант газети – в кінці сторінки


Зміст номера:

С. 1

Ми були, є і будемо

Звернення Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня Української державності 28 липня 2022 року

Час Великих змін

Ірина КОРОЛЬКОВА, спеціально для «ОіС»

 

С. 2   Новини

Круглий стіл «Мир, безпека, освіта»

Людмила ЗЕЛЕНСЬКА,

професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор,
м. Харків


Відкриття Центру освіти та розвитку у Варшаві

Ольга ПІНЧУК, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту цифровізації освіти НАПН України,

м. Варшава – м. Київ

 

Унікальний українсько-німецький проєкт триває

Віталій ПАНОК, директор УНМЦ ППСР НАПН України, член-кореспондент НАПН України

 

Зустрічі з випускниками: сила в єдності

Оксана ДЖУС, завідувач кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор педагогічних наук, професор,

м. Івано-Франківськ

 

С. 3   Події

Громадські ініціативи відновлення та розвитку Гостомельської ТГ

Володимир МОРОЗ, професор кафедри публічного управління і проектного менеджменту УМО НАПН України

 

Усі проєкти – переможні!

Світлана СЄДОВА, заступник директора з навчально-виховної роботи ЗШ № 1 м. Ізмаїла Одеської обл.,

Юрій ШЕРЕМЕТА, «ОіС»

 

«Україно моя вишивана»

Наталя БОГДАНЕЦЬ-БІЛОСКАЛЕНКО,

Інститут педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор

 

С. 4   Соціум

«Я будував свій дім сам»

Оксен ЛІСОВИЙ, кандидат філософських наук,

м. Київ

«Ворог буде покараний. А ми не забудемо ціну…»

Борислав БЕРЕЗА,

Фейсбук

Херсон – це Україна

Радмила ФИЛИППОВА,

м. Херсон

Мультимільйонери із ЗСУ

Частина перша

Evgeniy AVDIEIENKO,Фейсбук

Оберіг

Євген СОСНОВСЬКИЙ,

м. Маріуполь – м. Київ

І ти, Бруте?

Роман ГРИЩУК, Фейсбук

Поезії війни

Микола СЛЮСАРЕВСЬКИЙ, член-кореспондент НАПН України, м. Київ

  

С. 5   Філософський дискурс

Війна в Україні і новий гуманізм: Давид проти Голіафа

Назіп ХАМІТОВ, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

Продовження. Початок в «ОіС» № 4, квітень 2022

Злочини проти людяності… Ця фраза означає найбільш жахливі  злочини  –  проти моралі  та  самого життя  мирних  людей і народів. Здавалося б, що це остання межа злочинів. Проте пересвідчуємося, що злочини проти людяності можуть сплітатися в протиприродну цілісність – війну проти людяності.

  

С. 6-7   Науково-освітній контекст

Можливості та загрози онлайн освіти

Ришард БЕРА, професор звичайний, доктор габілітований, керівник кафедри педагогічної праці і андрагогіки Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

Катажина НОВОСАД, доктор наук, ад’юнкт кафедри педагогічної праці і андрагогіки Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

З кожним днем нові технології та цифровізація все ширше проникають практично в кожну сферу нашого життя. Для сучасників віртуальний світ стає паралельним реальному. Іноді він навіть витісняє реальність, вводячи людей лише у віртуальний простір, роблячи цей простір альтернативним, особливо для людей, які заблукали у повсякденному житті й уникають реального світу. Через спеціально створені онлайн-платформи ми можемо вирішувати різні види офіційних питань, не перебуваючи фізично в офісах, робити покупки, брати участь у різних формах професійної діяльності, конференціях, зустрічах, консультаціях, надсилати різноманітні документи та матеріали. Список цих можливих видів діяльності дуже довгий. Завдяки розвитку технологій Інтернет нині є місцем роботи, відпочинку та навчання. Однак такі динамічні зміни змушують людей, які навчаються, і студентів, а також тих, хто виходить на ринок праці чи вже працював у системі традиційної стаціонарної роботи, отримувати нові ІТ-навички. Треба зауважити, що розвиток технологій стосується і сфер, пов’язаних з освітою. Це створило нові можливості у сфері дистанційної освіти. Але, як і будь-яке нове досягнення, воно також має певну небезпеку. Ці проблеми все частіше стають предметом численних досліджень та аналізу.

 

Нова історія освіти України: від національної самоіндентифікації до глобальних історичних наративів

Лариса БЕРЕЗІВСЬКА, директор ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

  

С. 8-9     Постать для епохи

Людиноцентрична життєва парадигма академіка Василя Кременя

Ювілей – час окреслення нових проєктів. Василь Кремень

 

Талановитому Вченому, Реформатору освіти, Людинолюбу

Колектив Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Мудрість і шляхетність, інтелект і людяність, єдність розуму, душі і серця – усе це про Василя Григоровича Кременя – Людину, «на яку ми повинні рівнятися» (Б.Є. Патон). Непересічний талант, креативне мислення, глибока ерудиція і невтомна праця увінчалися життєвим тріумфом Ювіляра.

  

С. 10-11   Сторінка історії

Митрополит Іларіон і Україна

Анатолій КОЛОДНИЙ, доктор філософських наук, професор, заступник директора – керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

Людмила ФИЛИПОВИЧ, доктор філософських наук, професор, завідувач Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

2022 рік – ювілейний Івана Огієнка, митрополита Іларіона. Маємо 140 років від дня його народження і 50 – від року смерті. На жаль, зацікавлення цією непересічною постаттю української історії загалом та історії православ’я зокрема поки не стало ні загальнонаціональним, ні загальноцерковним. День його народження – 14 січня пройшов непоміченим, хіба був згаданий у вузьких колах його поціновувачів. Ініціативи професора Миколи Тимошика, який своє наукове життя присвятив цій постаті, потребують підтримки з боку релігієзнавців, культурологів, філологів, істориків, державотворців, богословів, істориків церкви та ін. Розкрити талант такої багатогранної особи, як Іван Огієнко, можна лише спільними зусиллями. Частково це вже зроблено. Настав час, посилаючись на досвід митрополита Іларіона, нагадати православним християнам України про необхідність не тільки виборювати автокефалію для своєї церкви, але й утримувати її, укріплювати, розгортати живе релігійне життя православних громад на принципах, бо тільки так вдасться зберегти і примножити українську і православну ідентичність українців.


Зберегти психічне здоров’я під час війни

В  Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України ідготовлено посібник: Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати: Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, 2022. 52 с.

https://lib.iitta.gov.ua/730974/

  

С. 12     Національне надбання

 Відродити і зберегти «Довкілля»

Юрій МАЛЬОВАНИЙ, член-кореспондент НАПН України

  

С. 12-13  Літературонавчі студії

Тарас Шевченко: «А москалі і світ Божий в путо закували»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, академік НАПН України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

Чимало років «гуляє» в Інтернеті такий вірш:

Отак подивишся здаля

На москаля -

І ніби справді він людина...

Хльосткі,  насмішкуваті рядки,  що  з часом  актуалізувалися  й нині,  в умовах агресивної війни Росії проти України, звучать особливо дошкульно. Трапляються й розширені, не менш круті версії, що їх виметикували охочі співавтори. Все б нічого, та, на превеликий жаль, усі вони видаються за… Шевченкові тексти. Ось і цього року на день народження Кобзаря одна з обласних організацій офіційно сповістила, що «записала відео, де було продекламовано вірш Тараса Григоровича Шевченка “Отак подивишся здаля на москаля”».

Раджу вигадникам не збивати людей з пантелику: не творіть за Тараса Шевченка, краще сумлінно вивчайте його…Адже саме Кобзар визначив історичний дискурс москаля 2  в долі України, розкрив його ментальну сутність емоційно й глибоко, всебічно й вичерпно, переконливо й правдиво… Так от, слова «москаль» і «москалі» Тарас Шевченко вживав п’ятдесят п’ять разів, а ще понад сорок – «москалеві»,  «москалевою»,  «москалеву», «москалика»,  «москалики»,  «москалів», «москаля»,  «москалям»,  «москалями», «москалях»…  Цієї  сотні поетичних визначень було досить, щоб Шевченкове сприйняття москаля увійшло до цивілізаційного коду нації, стало наснагою до боротьби й оберегом українців…

 

 С. 14     Педагогічний календар

Червень-липень 2022. Постаті

Олександр МІХНО, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук

  

С. 15    Рецензія

Про консолідацію, суб’єктність і стійкість абоСтратегія відродження України

Світлана КРИЛОВА, професор кафедри релігієзнавства, богослов’я та культурології НПУ імені М.П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор,віце-президент Асоціації філософського мистецтва

Рецензія на книгу «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз : національна доповідь. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. Київ, 2022. 552 с.»

 

С. 16  Мистецький спротив

Війна очима художника

Тетяна ШЕВЧУК, професор Ізмаїльського державного гуманітарного університету, доктор філологічних наук, професор, член НСХУ