Посилання на web-варіант газети – в кінці сторінки

Зміст номера

С. 1

Українці й американці стали значно ближчими: ми однаково розуміємо слово «свобода»

Зі звернення Президента України Володимира Зеленського до спільноти Стенфордського університету 27 травня 2022 року

За матеріалами president.gov.ua

 

ІХ Форум у Любліні

Нелля НИЧКАЛО, академік-секретар відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України

 

 

С. 2. Новини 

Відбувся публічний діалог науковців

До 78–х роковин геноциду кримськотатарського народу

Юрій ШЕРЕМЕТА, за матеріалами holodomormuseum.org.ua

 

Волонтерський проєкт «Психологічні сили України»

Олена ТРИНУС, учений секретар ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України, кандидат педагогічних наук

Увага до особливих учнів у Шосткинському ВПУ

Наталія ШАТСЬКИХ, викладач, класний керівник ДПТНЗ «Шосткинське ВПУ», м. Шостка, Сумська область

Про педагогічну освіту в час війни

Галина КРОХМАЛЬНА, доцентка кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатка філологічних наук

 

С. 3. Події

Етичні орієнтири як моральна норма

Любов НАЙДЬОНОВА, заступник директора Інституту соціальної та політичнчої психології НАПН України, доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України

 

25 країн Антарктичного альянсу підтримали Україну

Діма ДІМІТРОВ, за матеріалами сайту mon.gov.ua

 

 

С. 4. Соціум 

Я – можу!

Алла СЕМЕНОВА, доктор педагогічних наук, професор, м. Одеса

 

 Рефлексія наукових зустрічей

Наталія МАЧИНСЬКА, доктор педагогічних наук, професор, м. Львів

 

«В мізках світлішає повільно…»

Ірина КОРОЛЬКОВА, журналіст, м. Ізмаїл, Одеська обл.

 

Весна-війна

Ігор ОГНЄВ, краєзнавець, журналіст, м. Шостка, Сумська обл.

 

Поезії війни

Ліна ВЕРЕСЕНЬ, поетеса, м. Кременець, Тернопільська обл.

 

 

С. 5. Міжнародна наукова співпраця

Порозуміння, підтримка, спільний опір, боротьба за європейські цінності

Богуслав СЛІВЕРСЬКИЙ, професор Лодзинського університету, Польща,

мовна консультація Стефан ЛАШИН, Лонг-Айленд, США

 

 

С. 6-7. Аналітика

Соціально-психологічний стан українського суспільства в умовах повномасштабного російського вторгнення: нагальні виклики і відповіді

Науково-аналітична доповідь

 

Повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року, що стало кульмінацією тривалої та виснажливої гібридної агресії проти нашої країни, потягло за собою низку гострих викликів соціально-психологічному станові українського суспільства. На одні з них суспільство вже дало гідну й переконливу відповідь, інші ще чекають такої відповіді. І цілком очевидно, що в її обґрунтуванні провідну роль має взяти на себе фахове співтовариство вітчизняних психологів, ядром якого є колективи наукових установ психологічного профілю НАПН України. Спричинена війною психологічні виклики можна умовно поділити на такі чотири групи: виклики

українцям як спільноті; виклики ментальному здоров’ю особистості; виклики психологічному благополуччю та розвитку дитини; виклики українським психологам як фаховому співтовариству. У пропонованій доповіді використано результати деяких емпіричних досліджень, а саме:  проведеного 7-16 лютого 2022 року всеукраїнського репрезентативного опитування, що здійснювалося Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України в межах щорічного моніторингу громадської думки, а також на отримані вже під час повномасштабного вторгнення дані опитувань Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, Gradus Researc, Соціологічної групи «Рейтинг» та результати щойно проведених досліджень окремих науковців. Дані, що їх отримано в умовах вторгнення, зі зрозумілих причин навряд чи можуть претендувати на бездоганну репрезентативність, але все ж їх правомірно брати до уваги як такі, що відображають певні тенденції нинішнього стану суспільної свідомості та психоемоційного самопочуття українців. Використано також окремі міркування й пропозиції, висловлені Зоєю Гаркавенко, Катериною Гольцберг, Андрієм Козінчуком, Тамарою Хо-уленко та іншими колегами – учасниками зініційованого Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України Всеукраїнського круглого столу «Психологія російсько-української війни: внутрішній погляд», що відбувся в режимі онлайн 7 квітня ц.р. Керівник авторського колективу – директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський.

 

С. 8. Пам’яті вченого

«Людина нібито не літає. А крила має. А крила має!»

Лідія ТКАЧЕНКО, «ОіС»

 

 С. 9. Методологія

Нацистська сутність путінського режиму

Павло ГОРНОСТАЙ, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктор психологічних наук, професор

 

«Вільна людина неминуче позбавлена безпеки, мисляча людина неминуче позбавлена  впевненості».

Еріх Фромм

Зараз існує багато оцінок путінського режиму з використанням термінів «фашизм», «путінізм», «рашизм». Останнє поняття характеризує цей режим як російський варіант фашизму. З погляду політично-го устрою це правильно. Але у характеристиці ідеології режиму точнішим буде її визначення як нацистської. У цьому вкрай важливо розібратися, щоб перемогти ворога не лише в інформаційному просторі й на полі бою, а й в ідеологічній боротьбі. А ще – аби виробити вакцину проти повторення цієї зарази в майбутньому.

Нацизм – це визнання вищості однієї нації чи етнічної групи над іншою. Або над іншими (навіть над усіма). Приклад – німецький нацизм з його вищістю арійської раси. Поняття «російський нацизм» вже існує у медіа-просторі. Але його не можна плутати з неонацизмом – політичною течією, яка відроджує ідеологію німецького нацизму, що будувався на махровому антисемітизмі. Німецький варіант нацизму (етнічний за своєю суттю) було визнано злочинною ідеологією ще Нюрнберзьким трибуналом у 1946 році. Пізніше ці звинувачення були поширені на расизм – переслідування за расовими ознаками, засноване на ідеї неповноцінності окремих рас.

 

 

С. 10. Сторінка історії

Михайло Грушевський: «Комбінація Мазепи могла мати будучність…»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, академік НАПН України, почесний академік НАМ України,лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України

 

В історичному наративі з проблеми суб’єктності України феномен Івана Мазепи посідає ключове місце, а судження про великого гетьмана національних геніїв, зокрема і Михайла Грушевського, мають першочергове значення. Без них абсолютно неможливо осмислити огром, багатоликість, суперечливість і величавість постаті видатного гетьмана України. В історії людства, мабуть, не було іншого національного героя, проти якого впродовж віків було розгорнуто таку шалену кампанію.

Крім антиукраїнської цілевизначеності цієї російської кампанії, в ній було замовчано, забуто або спотворено те, що Мазепа посідав помітне місце в європейській політиці, науці, літературі й мистецтві. Поеми про нього створили Джордж Байрон, Даніель Дефо, Віктор Гюго, Бертольд Брехт, Олександр Пушкін, Володимир Сосюра… Польський драматург Юліуш Словацький написав п’єсу «Мазепа», а Петро Чайковський – оперу «Мазепа». Взагалі у класичній європейській музиці налічується близько 70 творів про Мазепу, в тому числі Сергія Рахманінова, Ференца Ліста, Олександра Даргомижського, Ріхарда Вагнера… Життя й діяльність Мазепи досліджували Вольтер, Проспер Меріме, Сергій Соловйов, Михайло Костомаров, Михайло Грушевський…

 

С. 11. Рецензія

У Республіці Польща вийшла з друку нова монографія українських вчених-філософів

Зоя СКРИННИК, професор кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук, професор

Рецензія на книгу «Wasyl G. KREMIEŃ, Włodimir W. ILJIN. Człowiek wobec wyzwań cywilizacji: Od przeszłości do przyszłości». Przetłumaczyli František ŠLOSEK i Jaroslav NAHLIK. Kraków : Wyższa Szkoła Pedagogiczna Komisji Edukacji Narodowej. 2022. 330 s. / Кремень Василь, Ільїн Володимир. Людина у викликах цивілізації: від минулого – до майбутнього : монографія. Переклад Франтішек Шльосек і Ярослав Нахлік. Краків : Вища школа педагогічна Народної комісії освіти. 2022. 330 с.»

 

 С. 12. Педагогічний календар

Травень 2022. Постаті

Олександр МІХНО, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук