На засіданні Президії НАПН України 23 грудня 2021 року презентовано нове видання, що його створено поза плановою тематикою в Інституті педагогіки НАПН України з огляду на актуальність  – «Стан та шляхи підвищення якості шкільноїприродничо-математичної освіти в Україні. Аналітико-методичні матеріали / кол. автор.; за загальною редакцією О.М. Топузова; укл. М.В. Головко. Київ : Інститут педагогіки НАПН України, 2021. – 116 с».

У виданні представлено аналітико-методичні матеріали, підготовлені співробітниками Інституту педагогіки НАПН України щодо стану, ключових проблем, тенденцій та механізмів розбудови шкільної природничо-математичної освіти в контексті реалізації Концепції Нової української школи та нових стандартів початкової і базової середньої освіти.

Аналітико-методичні матеріали складаються зі Вступу й трьох розділів, загальних висновків і рекомендацій та списку використаних джерел.

У Вступі автори наголошують на важливості математичної компетентності та компетентності з природничих наук як ключових для навчання впродовж життя. Тому для України, як і для інших країн, актуальним є оновлення та розбудова шкільної природничої освіти відповідно до прогресивних науково-освітніх трендів, а отже посилення прикладної та практичної спрямованості природничо-математичної освіти

Досліджуючи проблеми, пов’язані з модернізацією прородничо-математичної освіти, науковці Інституту педагогіки НАПН України здійснюють значний внесок у їх розв’язання на рівні загальної середньої освіти.

У пропонованому збірнику представлено аналітико-методичні матеріали щодо ключових проблем, тенденцій та механізмів розбудови вітчизняної шкільної природничо-математичної освіти в контексті реалізації Концепції Нової української школи та нових стандартів початкової і базової середньої освіти.

У Розділі 1 представлено аналіз розвитку шкільної природничо-математичної освіти зарубіжжя. Передусім зазначено, що відповідно Стратегії ОЕСР «Навички для формування кращого майбутнього» (2019), природничо-математична освіта розглядається з позиції розбудови продуктивної економіки, розвитку інновацій, забезпечення кращої якості життя, рівного доступу до соціальних гарантій.

Природнича компетентність визначається як здатність і бажання пояснювати світ природи шляхом застосування суми знань та методології, включно зі спостереженнями та проведенням дослідів, з метою визначення проблем та формулювання висновків, що базуються на фактах.

У розділі представлено досвід Англії, Ірландії, Литви, Фінляндії, інших європейських країн, а також тенденції розвитку природничо-математичної освіти в зарубіжжі.

У Розділі 2 розглянуто природничу і математичну освіту в початковій школі. Автори зазначають, що компетентнісна ідея формування змісту початкової освіти в наш час є ключовим напрямом, найбільш наближеним до міжнародного досвіду побудови педагогічних систем. Вона заснована на концепції компетентностей як основи формування в учнів здатності розв’язувати практичні завдання на основі здобутого навчального досвіду, виховання самостійної і самодостатньої особистості молодшого школяра. Отже, зміст природничо-математичної освіти спрямовується на забезпечення учнів пізнавальними засобами, необхідними для подальшого опанування основами наук, а також для ефективної життєдіяльності учнів.

У Розділі 3, що присвячений  висвітленню питань базової та профільної природничо-математичної освіти, йдеться про стан і перспективи розвитку (1) шкільної математичної освіти, а також (2) про тенденції розвитку шкільної природничої освіти (за предметами астрономія, біологія, географія, фізика, хімія). У кінці кожного з підрозділів подано рекомендації щодо вдосконалення шкільної математичної і природничої освіти відповідно. Зокрема зазначено про необхідність широкої варіативності у навчанні математики й природничих дисциплін для учнів із різними інтересами, освітніми потребами, мотивацією, життєвими планами, а також пошук учнів із високими математичними здібностями й схильністю до природничих дисциплін.

Серед загальних висновків, що наведено в кінці збірника, потрібно виокремити наступні. Необхідною є державна підтримка та розбудова високотехнологічного виробництва, що базується на сучасних наукових дослідженнях. Одним з першочергових завдань є підвищення соціального статусу вчителя та рівня оплати праці. Важливим чинником модернізації середньої освіти зазначених напрямів є  створення нового стандарту профільної освіти, а також оновлення змісту природничо-математичної освіти з урахуванням сучасних пріоритетів – стандартизації за рівнями й профілями, посилення практично-діяльнісного компонента, посилення аксіологічного складника змісту, інтегративних компетентностей.

Матеріали адресовано працівникам органів державного управ­ління, керівникам та вчителям закладів загальної середньої освіти.