Відділ історії та філософії освіти Інституту педагогіки НАПН України розпочав підготовку до вшанування ювілейної дати 300-річчя від народження одного з найвідоміших українських філософів і водночас видатного педагога (що в котре доводить єдність філософії і мистецтва виховання) Григорія Савича Сковороди ще наприкінці 2021 р., тобто напередодні ювілейного року.  Розмірковуючи над тим, як творчо підійти до вшанування його пам’яті, на думку прийшов проєкт: з’ясувати, ким для української молоді сьогодення є Г.Сковорода, чи відомі їй найсуттєвіші, концептуальні ідеї мислителя та чи близькі вони сучасним студентам.

На підставі виокремлення кількох ключових ідей мислителя про смисл життя і шляхи досягнення людиною щастя (відмова від гонитви за накопиченням матеріальних благ, ідея «сродної праці» як джерела щастя, ідея самопізнання як шлях до щастя і розвитку духовних начал в особі, що є невід’ємною умовою щасливого буття), завідувач відділуН.П.Дічекрозробилаопитувальникй в кооперації з викладачами-ентузіастами 7 ЗВО України провеламіжрегіональне, анонімне, незалежне, рандомне, двофазне (у лютому 2022 р. і в червні 2022 р.) опитування студентської молоді за методом Computer Assisted Web Interviewing про її сприйняття особи і спадщини Г.Сковороди у контексті екзистенційної проблеми розуміння щастя.

Опитувальник містив сім напівзакритих питань і 2 відкритих, що виконували роль контрольних. Військова агресія РФ умотивувала доповнення літньої анкети ще одним питанням «Чи вплинула війна на Ваше розуміння щастя?»

Узимку в дослідженні узяло участь 198 респондентів з усіх макрорегіонів України північно-східний (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка), східний (Харківська гуманітарно-педагогічна академія), північний (Київський університет імені Бориса Грінченка, центральний (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини), південний (Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького), західний (Львівський національний університет імені Івана Франка). Опитування зупинили внаслідок початку воєнної агресії РФ проти України, хоча планували проводити й в березні, та останнє зимові задокументовані результати припадають на  23.02.2022 р. (!).

Улітку учасниками опитування стало 221 особа з поіменованих вище ЗВО, виключаючи Мелітопольський державний педагогічний університет, який потрапив в окуповану зону. Натомість долучився Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Щиро вдячні всім викладачам, які в непростих умовах COVID та воєнного стану сприяли проведенню опитування, особливо – представникам Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини професору О. Кравченко і доценту Л. Ткачук. У цьому закладі зберігаються протоколи опитування та вся зібрана документація.

На підставі аналізу одержаних результатів було сформульовано певні узагальнення, що стали основою не лише для низки статей, а й темою виступів на чотирьох науково-практичних заходах всеукраїнського і міжнародного рівня.

Узагальнені результати опитування розглядаємо як висвітлення певної символічної соціальної реальності, пов’язаної з історичною пам’яттю, зокрема про особу Г.Сковороди, та виявлення свідомісних утворень сучасної молоді щодо розуміння нею щастя.Отже, об’єкт дослідження виявився двоєдиним:рецепція спадщини Г.Сковороди сучасним студентством України та вияснення думок молоді про щастя.

З результатами проведеного дослідження можна ознайомитися на сторінках таких видань :

Український педагогічний журнал, № 3, №4 (2022);

ВісникЛуганського Національного ун-ту імені Тараса Шевченка. Педагогічна серія /. Вип. (345).

Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Історія та філософія освіти в Україні: до 300-річчя від дня народження Г.Сковороди». 25 жовтня. 2022 р. Умань-Київ. Київ-Умань, Наук. думка, 2022. 121 с.

Матеріали згаданих вище конференцій.

Обмежимося наведеннямінтерпретацій лишекількохрезультатів відповідей на питання анкети.

Для понад 70% респондентів видатний мислитель є постаттю національної історії (результати відповідей на питання №1 «Ким для Вас є Григорій Сковорода?»), тобто персоніфікованим феноменом національної історичної пам’яті; понад це, близько 20% учасників вважають Г.Сковороду взірцем для наслідування, тобто особистістю, здатною надихати у сучасних світоглядних пошуках.

Розподіл відповідей на запитання №7 «Чи відчуваєте себе щасливим/щасливою?» виявив таке:

37% –так, щасливі (узимку було 55,8 %),

53% – частково щасливі (узимку було 42,1%),

10% – ні, не щасливі (узимку було 2 %).

А на питання №8 «Чи вплинула війна на Ваше розуміння щастя?»

97% респондентів відповіли «Так».

Ось документально зафіксована значуща,  анонімно висловлена, думка респондента: «Війна вплинула на моє розуміння щастя. Багато речей, що до цього здавалися надважливими, тепер втратили свою силу і для мене відкрилися нові можливості. Я навчився по-іншому цінувати свій час. Моє розуміння щастя стало більш альтруїстичне».

Висловлюємо щиру подяку всім учасникам опитування, всім представникам викладацько-педагогічної спільноти університетів і вишів України, за допомоги яких стало можливим проведення дослідження.

Особливу подяку висловлюємо д.пед.н. Н.В.Гоголь (Глухів); д.пед.н.,проф. Т.Л. Гавриленко (Чернігів); д.пед.н., проф. Г.І.Іванюк (Київ); д.пед.н., проф. О.В. Караманову (Львів); д.пед.н., проф. О.І. Рассказовій (Харків), д.психол.н., проф. Н.М. Фалько (Мелітополь); доктору філософії К.О. Чупіній (Умань).