На цьому наголосила голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич під час виступу на загальних зборах Національної академії педагогічних наук. Вона нагадала про важливу роль НАПН у супроводі освітніх реформ і подякувала вченим, які через "драматичне скорочення бюджету академії" змушені працювати у складних умовах.

За словами президента НАПН Василя Кременя, "порівняно з 2014-м роком, торік фінансування Академії за трьома наявними бюджетними програмами зменшилося на 27 млн. 382,9 тис. грн., або на 19,23 %". Це призвело до вимушеного скорочення працівників установ НАПН майже на 400 штатних одиниць, скорочення 16 структурних підрозділів, через що не було розпочато фундаментальні та прикладні дослідження за кількома темами.

Серед 59 дійсних членів та 84 членів-кореспондентів НАПН (станом на 1 січня поточного року) майже 80 % не є працівниками Академії за основним місцем роботи. Торік у підвідомчих установах НАПН дослідження здійснювали 1066 співробітників, що на 22,2 % менше, ніж у 2014 році. Академія була змушена скоротити набір в аспірантуру і докторантуру - на 78 і 68 відсотків відповідно, істотно зменшити кількість слухачів, які щороку підвищують на її базі кваліфікацію, припинити випуск друкованої продукції 32 найменувань.

Повторення екстремальної ситуації цього року підвело до межі, за якою вже не просто послаблення, а незворотна руйнація наукових колективів та шкіл", наголосив Василь Кремень.

Найімовірніше, на академічні інститути чекає чергове скорочення, адже згідно із законами про наукову і науково-технічну діяльність та про держбюджет НАПН має вже в першому півріччі цього року провести атестацію підвідомчих установ і внести пропозиції щодо їх оптимізації.

Звітуючи про діяльність НАПН за 2015 рік, Василь Кремень нагадав, що працівники Академії активно залучалися до розроблення та експертизи освітнього законодавства та документів, спрямованих на розвиток соціальної сфери. Торік до Верховної Ради, Кабміну, міністерств освіти і науки, соціальної політики, молоді та спорту за результатами завершених науково- дослідних робіт було подано 125 аналітичних матеріалів, експертних оцінок і пропозицій до законодавства. Учені НАПН брали участь у підготовці пропозицій до нового закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" (що вже набув чинності), проектів законів "Про освіту" і "Про професійну освіту", змін до законів "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", Указів Президента "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки", "Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні", готували інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань щодо реформи освітньої галузі.

Нині від НАПН очікують рекомендацій щодо оптимізації мережі середніх навчальних закладів (яку в уряді і профільному міністерстві почали називати "консолідацією") та створення опорних шкіл.

Донедавна на одного вчителя припадало вісім учнів, а тепер - вже шість. Тож уникнути оптимізації мережі неможливо, каже Лілія Гриневич. Щоб зміни були продуманими, "органам місцевого самоврядування треба дати науково обґрунтовані рецепти, яким чином консолідувати мережу". Крім того, НАПН має надати свої пропозиції щодо модернізації мережі закладів профтехосвіти з урахуванням потреб регіональних ринків праці, вважає Лілія Гриневич. "Ми віддали економіку освіти виключно в руки Міністерства фінансів, і це - ключова проблема", констатувала вона. Внаслідок такого "делегування повноважень" реформа системи профтехосвіти може призвести до її руйнації.

Щоб заздалегідь не налаштувати громадськість ще й проти майбутньої шкільної реформи, треба залучати науковців до її обґрунтування і супроводу. Як відомо, проект нового закону "Про освіту" передбачає перехід до 12-річного навчання та чітку профілізацію старшої школи. Проте якщо не зміниться зміст освіти, суспільство буде проти таких перетворень. Тому вже 2016 року науковці мають розпочати роботу "над новими стандартами освіти нової української школи", відзначила Лілія Гриневич.

На її думку, у проекті нового рамкового закону НАПН має отримати статус головної науково-експертної організації у сфері освіти.

Анна ЛУКАНСЬКА