Сучасна освіта передбачає впровадження інновацій, основною метою яких є під­вищення якості освіти. Спочатку нововведення розробляють і тестують, а потім уже впроваджують. І займатися цими розробками мають фахівці. Тому про особ­ливості педагогічних інновацій ми говорили з директором Інституту педагогіки НАПН України, доктором педагогічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України — Олегом Михайловичем Топузовим.

– ОлежеМихайловичу, на Вашу думку, яке значення для розвитку освіти мають педаго­гічні інновації?

– Інновація — це нововведення. Це явище передбачає, на мою думку, три складові. По-перше,виникнення інноваційної ідеї в певній галузі науки або практики, вироблення якої пов′язане з інтелектуальною, зокрема науковою працею людини. По-друге,створення на основі цієї ідеї інноваційної розробки — проекту способу діяльності або продукту, які є принципово новими, -раніше невідомими або суттєво модернізованими, порівняно з попередніми. Тобто ця ідея обов′язково має втілитися в конкретному виробі, певній методиці або технології. По-третє, якнайширше впровадження цієї новітньої розробки в практичну діяльність або побут, завдяки якому підвищується якість життя людини, яка користується цією інновацією, зростає рівень результативності й ефективності, безпечності й комфортності відповідної суспільної діяльності тощо. Саме третій  компонент, упровадження, дає змогу стверджувати, що ми маємо справу - з інновацією-новоновація, якщо вона  помітно доступніша робки, поширюється в практичній діяльності. На зміну цій розробці приходять ще новіші, ефективніші.

Це життєвий цим інновації: виникнення інноваційної ідеї, створення на її основі інноваційної розробки (у дидактиці, наприклад, — це новий навчальний предмет, курс або тема, навчальна методика, освітня технологія, засіб навчання тощо), упровадження цієї інноваційної розробки, поширення інновації, її перетворення на традицію, зміна сучаснішими інноваціями.

«Обертання» цього кола зумовлює суспільний поступ, тобто розвиток сучасного суспільства відбувається за рахунок розробки і впровадження к інновацій у всіх сферах суспільного життя: в И» економіці, політиці, соціальних відносинах, сфері культури, освіті тощо. Можливо, освіта дещо консервативній^ за інші сфери суспільної практики (багато про що, наприклад, свідчить класно-урочна система навчання, яка функціонує майже чотириста років), однак і вона дедалі більше піддається інноваційним змінам, впливу освітніх і педагогічних інновацій.

Феномен «освітніх інновацій», «педагогічних інновацій» — це відповідь науковців і педа-гогів-новаторів на необхідність дослідження й оперативного вирішення суперечностей, які виникають між теорією і практикою освітньої діяльності та новими суспільними запитами до них, новими можливостями організації та здійснення навчально-виховного процесу, які забезпечують новітні наукові відкриття, технічні винаходи й технології.

Педагогічна інновація — це педагогічна ідея, утілена в певній інноваційній педагогічній розробці (дидактичній або виховній системі, технології методиці, засобах навчання тощо), яка впроваджена в педагогічний процес, збільшує результативність та ефективність процесів виховання і навчання, забезпечує зростання якості освіти.

—      Яка саме різниця існує між педагогічними й освітніми інноваціями? Ці терміни подекуди вживають як тотожні...

—      Так, між педагогічними й освітніми інноваціями різниця існує. Вона полягає у походженні цих нововведень. Педагогічні інновації створені на основі педагогічної теорії і практики. Вони є основою освітніх інновацій, їх найвагомішою частиною. Освітні інновації — це весь комплекс інноваційних розробок, що впроваджуються у сферу освіти. їх виникнення пов′язане не лише з педагогічною теорією і практикою, а й з іншими науками й галузями суспільної практики. Значна частина освітніх інновацій виникає на перетині наук: педагогіки із психологією, інформатикою, соціологією, кібернетикою тощо. Тому крім власне педагогічних, до освітніх інновацій належать психолого-педагогічні, інформаційні й інформаційно-технічні, управлінські та інші нововведення, які запозичено до системи освіти з інших сфер суспільного життя.

—      Отже, освітні й педагогічні інновації — це чинник розвитку системи освіти?

—      Саме так. Освітні інновації — це потужний ресурс модернізації і розвитку системи освіти. Це готові до впровадження й застосування в педагогічній практиці науково й експериментально обґрунтовані освітні інноваційні розробки, які через якісні зміни в освітній діяльності призводять до підвищення її ефективності, до здобуття кількісно і якісно нових освітніх результатів.

—      Які освітні й педагогічні інновації, упроваджені за останні десятиріччя, Ви могли б назвати?

—      Таких інновацій в системі загальної середньої освіти за останні 20—30 років досить значна кількість. Наведу кілька найважливіших, стратегічних: виникнення нових типів загальноосвітніх навчальних закладів (гімназій, ліцеїв, колегіумів), незавершене упровадження 12-річ-ної загальної середньої освіти, необхідність якої усвідомлюємо, тому повертаємося зараз до неї, стандартизація загальної середньої освіти, профілізація старшої школи, масова інформатизація, комп′ютеризація навчального процесу, виникнення нових форм організації навчання на основі інформаційно-комуніка-ційних технологій та ресурсів мережі Інтернет, поширення електронних посібників, перехід на іг-бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

До наведеного можна додати значну кількість інновацій, упроваджених в методиках навчання окремих предметів: географи, фізиці, хімії, біології, історії тощо.

—      Яку роль у розробці та впровадженні освітніх інновацій відіграє педагогічна наука, зокрема результати досліджень учених Інституту педагогіки НАПН України?

—      Дуже вагому. Варто зважати на значущість педагогічної науки як для становлення й розвитку педагогічних інноваційних ідей, так і для оптимального впровадження освітніх інновацій. Адже вчені — це не лише творці інноваційних ідей, вони ще й розробники інноваційних освітніх продуктів, експериментатори, які здійснюють апробацію та впровадження цих розробок, експерти, які оцінюють та науково обґрунтовують інновації, запропоновані практиками, сприяють інноваційному освітньому пошуку освітян.

Так історично, склалося, що основною науковою установою, діяльність якої спрямована на розробку і впровадження освітніх інновацій для загальної середньої освіти є Інститут педагогіки НАПН України. Наші розробки застосовуються у вітчизняних загальноосвітніх навчальних закладах, органах управління освітою різних рівнів, їх вивчають у педагогічних університетах, оволодівають в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Але наша місія в сучасному освітянському інноваційному русі — не лише розро′бка готових до впровадження педагогічних інновацій, які стають взірцем для наслідування й основою подальшого самостійного інноваційного пошуку вчителів і методистів. Ми повинні створювати наукове середовище, теоретичні й методичні передумови, необхідні для існування інноваційного руху освітян, сприяти виявленню, підготовці та забезпеченню науково-методичної підтримки вчителів-новаторів.

—      Як Ви збираєтеся практично підтримувати інноваційний рух освітян, виявляти, готувати й науково-методично підтримувати вчителів-новаторів?

—      Практичними інструментами реалізації місії Інституту педагогіки НАПН України щодо підтримки інноваційного руху освітян є наукові й методичні розробки наукових працівників, у яких розглядаються сучасні проблеми теорії інноваційної освітньої діяльності, її технологічні (методичні), управлінські, інформаційні й інші аспекти. До цих інструментів належать масові наукові заходи, інформаційно-просвітницька діяльність наших учених тощо. Ми активно оприлюднюємо ці розробки.

Друге десятиліття.в інституті щорічно проводиться представницька наукова конференція «Проблеми сучасного підручника», видається однойменний збірник наукових праць. Публікації наукових співробітників Інституту свідчать про їхній вагомий внесок у створення електронних підручників і посібників, що є одним із найактуальніших інноваційних процесів у галузі створення підручників.

Визначаючи напрями інноваційної діяльності, педагогічні інновації, створені представниками наукового колективу нашого інституту, передусім необхідно згадати роль нашої установи в стандартизації загальної середньої освіти, у створенні нового покоління Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, які розроблялися вченими інституту під керівництвом академіка НАПН України О. Я. Савченко. На інноваційних підходах, закладених у Державних стандартах, базуються концепції, навчальні програми й підручники, у яких втілюються інноваційні розробки наукового колективу Інституту.

Ученими Інституту підготовлено сучасне покоління підручників із практично всіх предметів, які вивчаються в загальноосвітніх навчальних закладах нашої держави. Ці підручники відповідають чинним державним стандартам загальної середньої освіти і відповідним навчальним програмам, базуються на засадах інноваційних освітніх підходів: особистісно зорієнтованого і компетентнісного.

—      Інститут педагогіки НАПН України має структурні підрозділи, які займаються аналізом стану освітніх інновацій в Україні?

—      В Інституті педагогіки працює одна з перших лабораторій педагогічних інновацій в Україні, історія якої розпочинається з 1993 року. За цей період її наукові співробітники досліджували такі важливі питання: «Моделі інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (2007—2009 рр.), «Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (2010—2012 рр.), «Теорія і технологія оцінювання інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (2013—2015 рр.). За цими назвами стоїть вагома теоретична й експериментальна робота, зокрема співпраця із сотнями шкіл, у яких проводилася експериментальна робота, які долучалися до масових заходів лабораторіїта впроваджували її інноваційні розробки.

Із січня 2015 року лабораторію педагогічних інновацій перейменовано у відділ інновацій та стратегій розвитку освіти.

Однак інноваційною освітньою діяльністю опікуються всі відділи інституту. Лише за останні два-три роки створено та підготовлено до впровадження вагомий науковий і методичний доробок, чільне місце в якому займають інноваційні розробки.

Усі інноваційні розробки відділів Інституту педагогіки були теоретично обґрунтовані та пройшли складну експериментальну апробацію. Учені, які відповідають за науково-методичний супровід упровадження цихіпедагогічних інновацій, співпрацюють з представниками шкіл і мають належний досвід здійснення цього процесу. За сприяння та під керівництвом наших учених зацікавлені навчальні заклади здійснюють дослідно-експериментальну роботу всеукраїнського і регіонального рівнів.

Тож ми запрошуємо освітян-новаторів долучитися до співпраці!

Бесіду вела Олена ВЛАСЕНКО