Нинішні загальні збори відбуваються в умовах, коли Україна знаходиться практично у стані війни не лише за цілісність країни, а й за саме її існування. У такі моменти історії особливо яскраво проявляють себе і позитивні, і негативні аспекти суспільного життя.

З одного боку, ми спостерігаємо згуртування переважної більшості громадян навколо ідеї незалежності України, її захисту і подальшого європейського розвитку. Але з іншого  – певна частина населення східних регіонів піддалася російській пропаганді, підтримавши сепаратистські настрої.

Обидва явища нинішнього суперечливого життя суспільства ми маємо брати до уваги, оцінюючи нашу освіту й педагогічну науку, і передусім діяльність НАПН України, що покликана здійснювати науково-методологічне і методичне забезпечення розвитку освітньої сфери, а через неї — кожної окремої людини, української нації в цілому.

Але найбільші вимоги ставлять перед нами тисячі бійців,які або загинули на полі бою, або повернулися чи то без руки, чи то без ноги, або й без одного і без другого.

Пропоную вшанувати пам′ять загиблих в АТО воїнів хвилиною мовчання.

У цих умовах ми повинні удесятерити вимоги до самих себе, до результатів роботи. Відоме гасло минулого "Все для фронту, все для Перемоги" для нас сьогодні звучить як "Зробити все можливе і неможливе для приведення української освіти у відповідність із національними інтересами і європейськими стандартами". У цьому єдиний шлях до динамічного розвитку країни і до забезпечення самого її існування.

Нові зобов′язання Академії зумовлено також Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Коаліційною угодою депутатських фракцій Парламенту, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, положеннями Стратегії сталого розвитку "Україна — 2020", а тепер і Угодою між Україною та ЄС про участь у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020".

…Загалом науковий потенціал Академії нині складають 60 дійсних членів і 84 члени-кореспонденти, 80%яких представляють поза академічні установи, заклади та організації, а також 38 іноземних членів і 9 почесних академіків. У штаті підвідомчих установ працюють близько 1400 науковців, з них 70% за основним місцем роботи; 120 докторів наук і 419 кандидатів наук.

Чи усі вони працюють достатньо ефективно? Як не прикро, ні. І громадська критика діяльності академії, насамперед її членів, має своє підґрунтя. Прошу керівництво відділень посилити і зробити більш предметним контроль за діяльністю членів відділень. Давайте разом подумаємо, як бути з членами Академії, які не дотримуються статутних вимог. Можливо внесемо пропозиції до нового закону про науку і науково-технічну діяльність.

У 2014 році у підвідомчих установах досліджувалося 129 тем, окремо дійсними членами і членами-кореспондентами – 142 теми.

За результатами наукових досліджень опубліковано понад 3 тисяч праць, у тому числі 83 монографії, 141 підручник і навчальний посібник, 71 методичний посібник і рекомендації, 14 словників і довідників, 125 збірників наукових праць, підготовлено 23 навчальні програми і концепції.

З цього приводу я сказав би так. Основна наукова робота здійснюється в установах Академії. І на мій погляд, науковці, які не є членами НАПН, мають відігравати більшу роль в її житті, обирати керівні органи Академії і входити до них. Це треба передбачити в нормах як законодавчого рівня, так і в наших статутних документах.

Академія та її підвідомчі установи є засновником і співзасновником 65 наукових періодичних видань, у тому числі 7 електронних. З них 39(або 60%) входять до переліку наукових фахових видань. Але, на жаль, одиниці з них входять до відомих реферативних мереж і наукометричних баз даних, зокрема Scopus. Засновникам і головним редакторам академічних видань потрібно домагатися виконання всіх умов щодо входження українських часописів до відомих міжнародних баз даних.

Науковці Академії організували і провели 176 масових заходів (86 міжнародних і всеукраїнських конференцій та педагогічних читань, 65 семінарів, 25 круглих столів). Але чи завжди їх ефективність висока? Ні. За їх результатами часто бракує науково обґрунтованих рекомендацій як для розвитку психолого-педагогічної теорії, так і для використання в освітній практиці.

Установи НАПН України взяли участь у чотирьох міжнародних виставках. Вважаємо, що ці творчі майданчики маємо більшою мірою використовувати для представлення нашої науково-дослідницької роботи.

Учених Академії було залучено до експертизи та опрацювання проектів законодавчих і нормативно-правових актів. За запитами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МОН, Мінсоцполітики, Мінмолодьспорту було надано відповідні пропозиції та розробки. Ми розуміємо важливість і відповідальність цієї роботи.

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснювалась в аспірантурі й докторантурі 12 підвідомчих установ за 23 спеціальностями педагогічних, психологічних, філософських і економічних наук. В аспірантурі навчалось понад 400осіб, у докторантурі — 80 осіб. У найближчій перспективі ми маємо забезпечити перехід до підготовки докторів філософії і докторів наук за новим законодавством і суттєво підвищити ефективність цієї роботи.

У 18 спеціалізованих учених радах 10 підвідомчих установ захищено 46 докторських і 133 кандидатські дисертації. У подальшому треба підвищити вимоги до дисертацій з огляду на міжнародний досвід, починаючи з визначення тематики.

З цією метою Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (голова академік О.Я. Савченко) розглянуто 1400 тем дисертаційних досліджень, у тому числі понад 200 докторських і близько 1200 кандидатських. Узгоджено та скориговано понад 1100 тем, істотно підвищено актуальність дослідницької тематики. Потрібно й надалі посилювати експертно-консультаційну функцію Координаційної ради, водночас запобігаючи її бюрократизації.

Підготовка фахівців, підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів — здійснюється в Університеті менеджменту освіти, Інституті спеціальної педагогіки, Львівському науково-практичному центрі Інституту професійно-технічної освіти, а також підготовка робітничих кадрів у Навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти. Заслуговують на увагу навчальні семінари для керівників вищих навчальних закладів з питань європейської інтеграції вищої школи, впровадження закону про вищу освіту. Цю роботу необхідно продовжити й розширити в рамках міжнародного проекту Темпус "ELITE", в якому координатором виступає Академія. Але загалом у навчальній діяльності ще не повною мірою використовуємо потужний академічний науково-дослідний потенціал.

Активізовано участь у міжнародному науковому співробітництві, зокрема наукових заходах, проектах і програмах Європейського Союзу, Світового банку, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського фонду підготовки, Американських рад з міжнародної освіти, Британської ради в Україні, Представництва DVV International в Україні. Розширилася співпраця із зарубіжними науковими установами і навчальними закладами. Учені Академії є експертами міжнародних організацій.

Водночас з метою розвитку академічної діяльності в цьому напрямі за сприяння Представництва DVV International в Україні проведено навчання керівних, інших працівників усіх підвідомчих установ Академії з підготовки міжнародних проектів. Очікуємо активізації цієї роботи.

За звітний період проведено дві сесії Загальних зборів НАПН України і зборів відділень, присвячених звітній діяльності Академії у 2013 р. та завданням на 2014 р. і концептуальним засадам національної системи забезпечення якості освіти. Напередодні Загальних зборів відбулися академічні методологічні семінари: "Проблеми якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін" та "Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів".

Проведено 11 засідань Президії, на яких розглянуто 340 питань і прийнято відповідні постанови. Особливої уваги надано участі НАПН України у забезпеченні функціонування освітньо-наукової сфери Донецької і Луганської областей, переміщенню Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" (директор О.П. Ситніков) з міста Донецька до міста Біла Церква Київської області.

Над якими проблемами, за якими пріоритетами та в яких умовах має працювати Академія у 2015 році?

Насамперед, над подальшим істотним посиленням методологічного, теоретичного і методичного забезпечення усіх без виключення ланок освітньої сфери в контексті європейської інтеграції.

Пріоритетним є розв′язання комплексної проблеми рівного доступу до якісної освіти впродовж життя, створення умов для постійного навчання, розвитку та саморозвитку особистості.

Проблема освітньої якості, які доступності, багатовимірна, і на кожне з проблемних питань потрібно знайти точну відповідь. Ми послідовно рухаємося в цьому напрямі, але рух цей необхідно значно прискорити.

По-перше, це стосується темпів і фронту запровадження компетентнісного підходу як основи людиноцентризму в усіх освітніх ланках.

По-друге, рішуче осучаснення змісту, методів і форм освіти. Критерій єдиний — глобальна конкурентоспроможність кожного з цих освітніх компонентів.

По-третє,розкріпачення освітнього процесу, розвиток автономії навчальних закладів і академічної свободи педагогічних і науково-педагогічних працівників, створення механізмів реальної участі в освітніх справах усіх зацікавлених сторін — від учнів і батьків до тих, хто може підтримати освіту.

По-четверте, необхідність руху до утворення цілісної, структурованої мережі конкурентоспроможних закладів освіти. Зокрема, укрупненняй розмежування функцій різних типів навчальних закладів. Так, профільне навчання в середній загальноосвітній школі доцільно здійснювати в однопрофільних або багатопрофільних ліцеях, які потрібно створити повсюдно. На базі нинішніх подрібнених професійно-технічних училищ, технікумів і коледжів маємо організувати потужні багатопрофільні професійні коледжі. Безперечно необхідним є й утворення з розпорошених, і часто вузькопрофільних, вищих навчальних закладів крупних національних університетів у регіонах.

По-п′яте, це — чітка ідентифікація, об′єктивне бачення нашого стану в річищі цивілізаційного поступу і прискорена модернізація вітчизняної освіти з урахуванням передових здобутків людства.

По-шосте, впровадження наукових здобутків як фундаментального, так і прикладного характеру в реальну освітню практику. Щонайперше — концептуальне наукове обґрунтування й реальне створення сучасної освітньої законодавчої бази. Уже в цьому півріччі очікується розгляд у Парламенті проекту базового закону про освіту. За ним — законопроектів про професійну освіту та про наукову і науково-технічну діяльність. У зв′язку з цим академічні наукові колективи мають бути готові до активної фахової участі в цьому процесі. Це означає системну участь як у науковому обґрунтуванні концептуальних положень законодавчих актів, так і в їх формулюванні.

Аргументованого та доказового підходу вчених потребує широке коло питань: рання дошкільна освіта, тривалість початкової освіти, структура 12-річної повної загальної середньої освіти; профільна старша школа; визначення терміну й рівня обов′язкової освіти;інституційні засади професійної освіти, безперервної освіти дорослих; система забезпечення конкурентоспроможної якості освіти.

Особлива проблема — піднесення на новий рівень національно-патріотичного, громадянського і морального виховання дітей, молоді, громадян. Тут також має бути комплексний науково обґрунтований підхід. Зокрема, учора з цієї проблематики відбувся методологічний семінар Академії, на якому обговорено виклики, здобутки, перспективи розвитку громадянськості української молоді.

У виховній сфері, по-перше, теоретичне осмислення проблеми повинне підкріплюватися розробкою ефективних виховних технологій та реалізацією системних практичних заходів з постійним моніторингом включно.

А, по-друге, має забезпечуватися наступність у використанні виховного потенціалу історичних джерел, усвідомлення сучасних реалій і бачення майбутніх перспектив України, українського народу.

У зв′язку з цим, концептуальна позиція Академії полягає в тому, що, формуючи відповідні ціннісні орієнтації українських громадян, треба вирішувати двоєдине завдання — готувати глобалістську людину інноваційного типу, але водночасі неодмінно патріота України.

За дорученням колегії МОН вчені Академії вже в цьому місяці розроблять і подадуть на розгляд колегії План заходів з виконання Концепції національно-патріотичного виховання, що прийнята міністерством тиждень тому.

Наступна проблема стосується подальшої модернізації самої НАПН. Очевидно, що Академія не в змозі буде успішно вирішувати актуальні завдання, якщо сама, як наукова самоврядна організація, не продемонструє зразок безперервного динамічного саморозвитку, адекватного змісту перетворень в Україні. Це означає, що мають бути критично переглянуті усталені засади організації та функціонування Академії.

По-перше, треба розвинути сучасну систему внутрішнього забезпечення якості академічної діяльності. Невід′ємними елементами її мають стати повноцінне стратегічне планування розвитку, більша публічність і відкритість, наразі у мережі Інтернет.

По-друге, академія має подолати надмірний консерватизм, невиправданий традиціоналізм, істотно посилити гнучкість і оперативність у реагуванні на невідкладні теперішні та перспективні виклики. У дихотомії "традиція — інновація" маємо змістити наголос на інноваційну діяльність, а в парі "специфічне -загальне" — у бік загально цивілізаційного руху. У якості позитивної зміни назв? спільну роботу вчених Академії за участі НАМН щодо аналізу змісту середньої освіти.

По-третє, наукові колективи і окремі вчені повинні збільшити свою присутність у міжнародних фахових мережах, науково-метричних базах даних. Це стосується як власних публікацій, так і наукових фахових видань Академії. Для цього треба активніше освоювати можливості сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. В Академії силами Інституту інформаційних технологій і засобів навчання створено Електронну бібліотеку і третій рік вона відкрита для загального користування, але з її наповненням усе ще є проблеми.

До того ж треба передбачити конкретні показники підготовки і публікації вченими, аспірантами і докторантами наукових статей, тез конференцій англійською мовою, а також створення англомовних видань.

У цьому році має бути завершена робота зі створення профілів учених Академії в електронній мережі Гугл Академія з індексом цитування в науково-метричних базах даних. Академія, її наукові установи, члени і вчені мають бути знаними і визнаними не лише в Україні, а й у Європі та світі теж.

По-четверте, нам не вдалося переламати тенденцію старіння кадрового складу Академії, хоча є певні зрушення. Буду відвертим, усі ми системно недопрацювали щодо своєчасного і послідовного формування молодого покоління вчених, створення умов для розвитку їхньої як наукової кар′єри, так і ротації зі старшим поколінням на керівних посадах, хоча про необхідність цієї роботи ми говорили постійно. Методологію надто тривалого патерналізму маємо змінити. Хоча маю зазначити, що є й поважні об′єктивні причини: уже п′ятий рік через певні фінансові ускладнення не можемо провести довибори в Академію.

Однак ставка на молодь — молодь професійну, яка володіє англійською мовою, є основою кадрової політики в Академії. Саме з урахуванням цього зараз здійснюється певне переформатування організаційної структури і кадрового складу підвідомчих установ в умовах 25-відсоткового скорочення фінансування у поточному році.

Але цього замало. У процесі підготовки нової редакції закону про наукову і науково-технічну діяльність маємо провести певні зміни. Академія підтримує законодавче обмеження перебування вчених на одних і тих самих керівних посадах двома термінами поспіль, а також щодо заборони суміщення керівних посад, як це, зокрема, вимагає закон про вищу освіту. Інакше кажучи, ротація і мобільність, а, головне, турбота про зміну має стати невід′ємною складовою академічної культури і насамперед наших провідних вчених.

Треба також переглянути критерії виборів до Академії з огляду на їх об′єктивність, відкритість на основі загальновизнаних показників, зокрема індексу цитування вчених. На цій підставі обрання членами Академії має бути більш очевидним, прогнозованим, не викликати сумнівів. Також доцільно законодавчо запровадити в якості умови обрання перебування на науковій або науково-педагогічній посаді.

Більшій довірі до Академій сприяло б і обрання їх керівників і керівних органів представницькими з′їздами або конференціями усіх учених підвідомчих наукових установ.

Шановні учасники зборів!

Запорукою модернізації Академії виступає її участь у міжнародних проектах і програмах. Хоча цим активно займаються наші Інститути — вищої освіти, професійно-технічної освіти, спеціальної педагогіки, має відповідний досвід і Університет менеджменту освіти, загалом результати тут порівняно скромні. Системна міжнародна діяльність, насамперед проектна, надалі буде одним з основних критеріїв оцінки керівників підвідомчих установ на відповідність займаним посадам. Скажу більше, участь ученого в проектах міжнародної співпраці нині є одним з основних критеріїв його наукової кваліфікації, присвоєння йому вченого звання.

У цій роботі ми розраховуємо на використання повною мірою статутних засад автономії і самоврядності підвідомчих установ. Тільки в такий спосіб будемо адекватними прискореному людському прогресу інноваційного типу. У кожній установі мають бути створенні власні інституційні системи забезпечення якості наукових досліджень, безперервного стратегічного інституційного вдосконалення, міжнародної й європейської інтеграції.

Розраховуємо також на діяльність утворених загально академічних наукових рад та експертно-консультаційних робочих груп за актуальними напрямами реформи освіти, педагогічної і психологічної наук.

Загалом науково-організаційний потенціал Академії та її підвідомчих установ треба орієнтувати на конкурентне виборювання фінансування науково-дослідних робіт, що дедалі більше і, головне, закономірно здійснюватиметься на проектних засадах. Треба бути готовими до цього.

Шановні колеги!

Враховуючи масштабність, складність і невідкладність розв′язання різноманітних проблем наукового супроводу національної освіти, прошу всебічно обговорити положення доповіді, зміст академічної діяльності у 2014 р. та завдання на 2015 р. з метою вироблення дійової постанови Загальних звітних зборів заради ефективної участі Академії в глибоких і всебічних реформах, що відбуваються в українському суспільстві.