Проекти Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки та нового Закону України "Про освіту" — сьогодні в центрі уваги науково-педагогічної громадськості. Одним із їхніх положень, що викликає активні обговорення, є збільшення терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти до 12 років. Про те, скільки років за таких умов має відводитися кожній ланці освіти, говорили 21 січня у Національній академії педагогічних наук України в рамках круглого столу "Структура загальної середньої освіти України".

Організаторами заходу стали Президія НАПН України, Відділення загальної середньої освіти та Інститут педагогіки НАПН України. Участь в обговоренні, крім науковців, взяли також голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілія Гриневич і заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський.

Нові завдання — нова тривалість навчання

У тому, що українська середня школа задля ефективної підготовки дитини до життя в сучасному світі має бути 12-річною, учасники дискусії не висловили жодного сумніву. Натомість питання щодо терміну для кожного рівня загальної середньої освіти, викликало активне обговорення. Лідерами за прихильністю стали структури "5+4+3" (5-річна початкова школа, 4-річна базова та 3-річна профільна) та "5+5+2" відповідно.

Саме 12-річний термін навчання, висловила переконання Лілія Гриневич, допоможе сформувати нову модель випускника з повною загальною середньою освітою. Водночас голова профільного Комітету наголосила на тому, що тривалість навчання — не формалізований показник, а підґрунтя для набуття учнем нових компетентностей. "Нам треба продемонструвати суспільству, що додаткового отримає цей випускник, коли на рік довше вчитиметься", — зазначила Лілія Гриневич.

Підтримали таку думку й учасники дискусії. Зокрема, президент НАПН України Василь Кремень наголосив: "Коли ми говоримо про структуру середньої школи, справа навіть не в тому, скільки навчатися, а в тому, заради чого. Зміст і структура мають відповідати тому, до якого життя ми готуємо дитину. А ми сьогодні повинні готувати її до життя в інноваційному, мережевому суспільстві, діяльності в глобальному просторі", — зазначив у своєму вступному слові очільник наукової установи. 

У рамках роботи круглого столу голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти поінформувала присутніх про головні виклики, що нині стоять перед законотворцями: "Сьогодні у Верховній Раді триває розробка Закону України "Про освіту". І у програмі діяльності Уряду, і в коаліційній угоді чітко записано, що впродовж першого півріччя ми повинні внести Закон "Про освіту". Ми маємо значний виклик. Тому що такий серйозний закон, який регламентуватиме правила у сфері, що торкається діяльності і навчання майже 10 млн громадян, — це величезна відповідальність".

Лілія Гриневич акцентувала увагу на головних завданнях і підґрунті запропонованих змін: "Наша країна і наше суспільство, після всього, що ми пережили в 2014 року, змінилися. Ми також визначилися геополітично — прямуємо до Європейського Союзу. Ми сьогодні розуміємо, що нашим дітям треба стати конкурентоспроможними в нових умовах, що їм потрібні іноземні мови і вільне володіння хоча б однією європейською мовою. Ми розуміємо, що їм потрібно дуже багато нових компетентностей, яких сьогодні не дає наша традиційна українська школа.

Ми розуміємо, що хочемо зберегти усі досягнення української школи, зокрема при вивченні природничих дисциплін. Ми хочемо зберегти загальноосвітній компонент і таку серйозну, фундаментальну, всесторонню підготовку, але і розуміємо те, що нам треба додати дітям. І саме з цих нових завдань випливає нова тривалість навчання. Тобто нам треба починати не від слів "12 років", бо так є у Європі, а продемонструвати, якою є оновлена мета загальної середньої освіти в Україні".

Саме чітке визначення мети навчання в кожній освітній ланці й конкретні критерії оцінювання ефективності її досягнення назвала головними передумовами успіху реформи головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України Олександра Савченко. "Нова 12-річна школа повинна відрізнятися новими цілями, що базуватимуться на позиції потреби людини вживатися у стрімкий, змінюваний, насичений європейськими цінностями час. Нам треба орієнтуватися на ті цілі, які визначені Європейською Радою. Загалом цілеутворення — це занедбана ділянка нашої педагогічної нормативної праці, коли цілі формуються, як якісь образи, безвідносно до результатів, які мають бути очікуваними і, найголовніше, вимірюваними", — зазначила науковець.

Зупинився на критеріях ефективності реформування й заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський. "Ми зможемо разом зробити реформу в освіті лише тоді, коли люди отримають зрозумілі відповіді на кілька простих запитань: чим те, що пропонується, краще за те, що є, чим конкретно буде краще нашим дітям, нам, батькам, і суспільству в цілому", — підкреслив він.

На переконання директора Інституту обдарованої дитини НАПН України Володимира Камишина, при розробленні реформи слід врахувати кардинальну зміну цінностей поколінь, а за мету навчальної діяльності ставити не засвоєння певної суми знань, а досягнення успіху в житті.

У свою чергу директор Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Валерій Биков висловився за те, що нова школа має будуватися на таких парадигмах, як рівний доступ до якісної освіти та ідея людиноцентризму. "Тільки звідти має виникати питання, яка має бути структура", — зауважив науковець

.

Структура освіти без глухих кутів

У рамках круглого столу Лілія Гриневич ознайомила його учасників з моделлю структури загальної середньої освіти, яку розробила робоча група з підготовки нового ЗУ "Про освіту".

Відповідно до неї, дошкільна освіта має тривати до 6-річного віку дитини. Потім передбачені початкова 5-річна школа (до 11-річного віку), базова загальна середня освіта тривалістю 4 роки — до 9 класу (15-річного віку) і трирічна старша школа, що поділяється на школу академічного спрямування і школу професійного спрямування. Перша працюватиме над тим, щоб підготувати дітей до вступу до ВНЗ. У другій — поруч із повною загальною середньою освітою можна буде отримати професійну кваліфікацію.Над цим завданням працюватимуть професійні ліцеї, які готуватимуть кваліфікованих робітників, і професійні коледжі, в яких можна буде отримати освітній ступінь молодшого бакалавра.

У свою чергу заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський, аналізуючи запропоновану модель, підкреслив: прикметним є те, що вибір того чи іншого навчального закладу для здобуття повної загальної середньої освіти не буде глухим кутом в освітній траєкторії молодої людини й, коли забажає, вона зможе вступити до ВНЗ. "Важливо, що та модель, яку презентувала пані Гриневич, не має глухих кутів. Навіть прогресивні освітні моделі багатьох країн Євросоюзу передбачають, фактично, такі глухі кути: коли, здобувши певний ступінь освіти (зазвичай, мова йде про базову), людина спрямовується шляхом набуття професії і має глухий кут надалі в житті щодо здобуття вищої освіти. Водночас презентована в Україні модель не передбачає зациклення на здобутті вищої освіти як на самоцілі, найвищому досягненні. Тому що і на рівні завершення професійного спрямування передбачає, що людина буде самодостатня в тому професійному середовищі, де вона діятиме", — зазначив Павло Полянський.

Крім того, поінформував представник МОН, важливо, що після закінчення базової школи для учнів планується ввести незалежне оцінювання. "Питання достатньо дражливе, — зауважив заступник Міністра освіти і науки України. — Будь-яке оцінювання, як і навчання, ніколи не мають бути каральними. Але поза сумнівом, на рівні завершення базової школи відбуватиметься певний відбір".

Початкова ланка: аргументи на користь п′ятирічки

Особливу увагу, презентуючи модель структури загальної середньої освіти, Лілія Гриневич звернула на термін навчання у початковій школі: "Чому 5-річна початкова школа? Відомий досвід, що у країнах, зокрема європейських, початкова школа є навіть 6-річною. Також нам відома криза 5 класу. А ще нам відома до болю українська проблема — це збереження початкових шкіл на селі. Наша ідея — зберегти початкову школу якнайближче до місця проживання дитини".

Підтримали таку тривалість навчання наймолодших школярів і у лабораторії початкової освіти. Про це заявила Олександра Савченко: "Ми в лабораторії вважаємо, що 5 років у початковій школі — цілком достатній термін. На мою думку, є такий лейтмотив початкової школи — вона повинна бути успішною для всіх. Тобто це має бути міцний базис, добре пророблені вміння працювати з інформацією, текстом, здатність до саморегуляції, вміння спілкуватися, володіти найголовнішим плацдармом — умінням вчитися".

Висловився на користь такого терміну здобуття знань, умінь і навичок учнів-початківців і учений секретар Відділення загальної середньої освіти НАПН України Юрій Мальований. "Не 6 років, бо треба подумати, хто буде в цій початковій 6-річній школі викладати. Я думаю, що один учитель цього зробити не зможе", — зазначив він.

Базова освіта:

чи достатньо

чотирьох років?

Більшість учасників дискусії підтримали ідею щодо 4-річної базової школи. Серед них — директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Сергій Максименко, голова Громадської ради при МОН Галина Усатенко, директор Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН Валерій Биков, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН Любов Найдьонова.

Водночас Юрій Мальований висловився за те, щоб базова освіта здобувалася протягом п′яти років, а не чотирьох, бо, за його словами, основна школа повинна дати фундаментальну освіту, підготувати випускника базової школи до функціонування в суспільстві. Старшій же школі, відповідно, науковець запропонував відвести два роки. "Старшу школу, на мій погляд, треба назвати ліцеєм. Він може функціонувати як у структурі загальноосвітньої школи з 1 по 12 клас, так і як автономний навчальний заклад", — підкреслив учений секретар Відділення загальної середньої освіти.

За структуру загальної середньої освіти "5+5+2" висловився також директор Інституту спеціальної педагогіки В′ячеслав Засенко. Адже, зазначив він, корекційний блок, передбачений інклюзивним навчанням, зможе повноцінно реалізуватися за умови більш тривалого навчання в базовій школі. "Нам ближча ця структура, зважаючи на специфіку категорії наших дітей з особливими потребами", — зауважив В′ячеслав Засенко.

Таку модель назвали кращою й більшість учасників інтернет-опитування, проведеного Інститутом педагогіки НАПН України, про яке розповів його директор Олег Топузов. Зокрема, за структуру "5+5+2" висловилися 58% респондентів, за "5+4+3" — 32%, за "6+3+3" — 10%. В опитуванні взяли участь 1163 особи віком від 40 до 60 років (60%) та від 20 до 40 років (40%). За місцевістю 75% опитуваних представили міське населення, 25% — сільське. Професійна діяльність респондентів — 90% освітянська, 10% — люди, які не пов′язані з цією галуззю.

Водночас у дискусії з приводу тривалості базової середньої освіти, президент НАПН України Василь Кремень висловив свою підтримку розробленій робочою групою моделі. "При проголошенні 12-річної освіти все-таки схема "5+4+3" краща. Вона дозволяє зберегти професійно-технічну освіту. Дворічна професійна освіта при необхідності створення умов для отримання загальної повної освіти — неможлива", — підкреслив очільник НАПН України.

Особливостям функціонування базової школи приділила увагу у своєму виступі голова Громадської ради при МОН Галина Усатенко, оприлюднюючи результати роботи з комітетом загальної середньої освіти над Концепцією розвитку освіти на 2015-2025 роки. Зокрема, представниця громадськості зазначила, що "варто зменшити поріг наповнюваності школи ІІ ступеня і зробити таким чином, щоб базова школа змогла існувати в сільській місцевості за кількості не менше 60-ти учнів".

Старша школа: випускник із професією

Галина Усатенко також представила пропозиції Громадської ради щодо старшої профільної школи ІІІ ступеня. Серед них — зменшення кількості обов′язкових предметів до 6-10; право навчальних закладів самостійно, відповідно до державних стандартів, компонувати зміст профілю, створювати в одному класі різнопрофільні групи; встановлення співвідношення годин інваріантної та варіативної частин навчального процесу на рівні не менше, ніж 60% проти 40%.

Саме на старшу профільну школу чекає інституційне відокремлення від двох інших ланок загальної середньої освіти. Про це повідомила Лілія Гриневич. "Як відомо, у Польщі, наприклад, кожний ступінь інституційно перебуває окремо. Який ступінь ми маємо відділяти? Робоча група схиляється до того, що, в першу чергу, нам треба відділити старшу трирічну школу і в мережі виділити опорні базові школи, які стануть старшою трирічною школою", -поінформувала голова профільного Комітету.

Висловив підтримку такій ініціативі й Василь Кремень: "Вважаю обов′язковою умовою успішного переходу до профільної школи її винесення за межі базової школи — важлива організаційна, структурна й, де це можливо, — територіальна відокремленість. Після 9 класу не має бути поняття "школа". Держава ніколи не забезпечить фінансово існування класів, де 10-12 дітей 4-5 профілів. А якщо зробити два профілі, не буде враховано інтереси дітей".

Водночас президент НАПН України зазначив, що для сільської місцевості доцільним може стати збереженням безпрофільної старшої школи, щоб не зобов′язувати малокомплектну старшу сільську школу створювати профільність за умови неможливості цього.

Серед нагальних завдань, зазначила Лілія Гриневич, — оцінити спроможність мережі професійних закладів розмістити всіх дітей. До того ж слід визначити, скільки шкіл академічного спрямування має бути, враховуючи, що, за словами Лілії Гринивич, на навчання до ВНЗ мали б потрапляти 50% випускників.

У свою чергу директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Валентина Радкевич, підтримуючи запропоновану структуру загальної середньої освіти, запевнила, "професійно-технічна освіта сьогодні готова взяти на себе профільне навчання професійного спрямування, тому що є потужні колективи, професійні викладачі, майстри, матеріально-технічна база — і там може здійснюватися профільне навчання учнів старшої школи. Крім того ті, які можуть і бажають отримати кваліфіковану підготовку — професію — можуть отримати її поряд із загальноосвітньою підготовкою".

Також Валентина Радкевич висловила пропозицію, щоб у професійно-технічних навчальних закладах й надалі продовжувалася загальноосвітня підготовка.

Розмірковуючи про долю старшої ланки загальної середньої освіти, ректор Київського університету Бориса Грінченка Віктор Огнев′юк зауважив, що її варто називати профільно-професійною. "Бо ми вже підходимо до того, що сюди включаємо професійні ліцеї чи училища, професійні коледжі. Й це буде безболісно сприйматися суспільством. Частина дітей у старшій освітній ланці будуть здобувати професійну освіту, а інша — готуватися до здобуття вищої освіти відповідно в ліцеї", — підкреслив освітянин.

Що ж до інформації, яка стурбувала суспільство, про ймовірне платне навчання у профільній школі голова Комітету ВР України з питань науки та освіти Лілія Гриневич підкреслила: стоятиме на тому, щоб прогресивні норми української Конституції, зокрема безкоштовна загальна середня освіта, були збережені. "Інакше ми йтимемо на звуження прав громадян", — зазначила Лілія Гриневич.

Щоб впровадження стало ефективним

Серед розглянутих у рамках круглого столу питань викликало дискусію й те, яким чином слід впроваджувати реформу в загальній середній освіті. Зокрема, Павло Полянський наголосив, що вносити зміни слід системно — в кожній ланці освіти.

У свою чергу провідний науковий співробітник лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки НАПН України Віра Зоц застерегла від екстраполяційного підходу, за якого спочатку вибудовується майбутня модель середньої освіти, а потім вносяться зміни під неї. "Саме зміни в структурі будуть найбільш болісними, і вони вимагають немалих коштів", — пояснила вона.

Натомість науковець акцентувала увагу на тому, що життя нової моделі залежатиме від того, як працює вчитель з учнями. "Це питання найголовніше. Водночас на сьогоднішній день воно — найменш фінансово затратне. Бо, скажімо, запустити державну програму "Вчитель" через пілотні проекти можна вже наступного року і насправді для цього потрібно тільки змінити сам характер елементів педагогічної освіти. І тоді ті нові вчителі, які через цю підготовку пройдуть, будуть зразком того, як має працювати вчитель", — зазначила Віра Зоц.

Також висловив побоювання щодо інтенсивного впровадження реформи без належної підготовки, зокрема й педагогічних кадрів, учений секретар Відділення загальної середньої освіти НАПН України Юрій Мальований.

Щоб запроваджені зміни були успішними, вони мають докорінно змінити зміст освіти. Цього питання учасники круглого столу не порушували, плануючи організувати окреме спілкування на зазначену тему. Однак звертаючи увагу на запоруки успіху реформи, Віктор Огнев′юк підкреслив, що найважливіше — створити умови для зацікавленого й успішного навчання учнів: "Ми повинні розуміти, для кого робитимемо реформу в першу чергу. Якщо навчання знову залишиться нецікавим, якщо форми і методи, які використовуються у навчанні, базуватимуться на пасивній ролі учня, цей навчальний процес не буде особистісно діяльнісним, то наша реформа не буде успішною".

Другий ключовий елемент успіху реформи — мотивувати вчителя до її здійснення, зокрема й фінансово. "Ми повинні створити умови для умотивованої, якісної, професійної діяльності педагога. Сьогодні яку б ми реформу не запропонували суспільству, вона зупиниться на шкільному порозі, бо вчитель ніяк не мотивований до її здійснення. І це головна проблема, яка не вирішується ні структурою школи, ні навіть змістом, який би ми хороший не заклали", — висловив упевненість ректор Київського університету імені Бориса Грінченка.

Підбиваючи підсумки спілкування, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілія Гриневич підкреслила, що має бути повна суспільна згода на реформування системи загальної середньої освіти. Лише за такої умови реформа матиме шанси на успіх і допоможе перейти в українській школі від процесу передачі знань до формування нових компетентностей і здатності учнів до навчання.

Як повідомив Василь Кремень, за результатами проведених у НАПН обговорень структури загальної середньої освіти України будуть підготовлені рекомендації органам законодавчої і виконавчої влади для внесення змін до законодавства України про освіту.

 Світлана Горська,

Тижневик "Освіта", № 3-4, 21- 28 січня 2015 р.