Україні пропонують нову модель середньої освіти

Зараз у Верховній Раді України працюють над законом України «Про освіту», який передбачатиме 12-річне навчання в школі. Як відомо, до цього ми вже  йшли, але силами екс-міністра освіти Дмитра Табачника реформа згорнулася. Утім, мінімальний термін навчання в системі середньої освіти рішенням ЮНЕСКО має бути 11 років. За інформацією Інституту педагогіки, у 20 країнах ЄС вчаться  12 років, у 17 — 13 років, а у двох — 14 років (Франція та Румунія). Користь від такого навчання в тому, що в останні два-три роки учні, паралельно із здобуттям знань, набувають певного фаху. Тобто, закінчивши школу, вони можуть відразу працевлаштовуватися (підприємства, установи та організації співпрацюють із школами, готуючи собі фахівців).

Україні, щоб прийти до такої моделі на практиці, потрібні серйозні реформи. За словами голови комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілії Гриневич, якщо закон «Про освіту» ухвалять цього року, то першими, хто вчитиметься 12 років, будуть нинішні п’ятикласники. Тобто на підготовку середньої освіти до реформи в нас є сім років.

— У програмі діяльності уряду, а також у коаліційній угоди чітко записано, що впродовж першого півріччя 2015 року ми маємо внести закон «Про освіту». Насправді це — величезний виклик, тому що цей закон регламентуватиме правила діяльності та навчання майже десяти мільйонів громадян.  Це величезна відповідальність, — говорить Лілія Гриневич. — Зараз ми говоримо про одне з таких рішень, пов’язане з тривалістю навчання в загальній освіті. Це рішення — надзвичайно політично вразливе. У впровадженні 12-річної школи ми вже пройшли через неуспіх — пережили критичний момент, коли довелося відмовитися від реформи. Сьогодні більшість прогресивних освітян стоять на позиції збільшення тривалості навчання для здобуття загальної середньої совіти до 12 років. Нам треба зрозуміти, яким чином ми це знову пояснюватимемо суспільству. Ми визначилися, що прямуємо до ЄС. і розуміємо, що в нових умовах нашим дітям треба стати конкурентоспроможними, освоїти нові компетентності, які сьогодні не дає наша традиційна українська школа. Саме з цього, з цих завдань і випливає нова тривалість навчання.

Фахівці говорять, що треба чітко показати суспільству, що саме отримає випускник, коли вчитиметься на один рік довше.

— Коли ми говоримо про структуру середньої школи, справа не тільки в тому, скільки навчатися, а й заради чого. Будувати школу, її зміст, конструкцію треба з огляду на те, до якого життя ми готуємо дитину, — говорить президент Національної академії педагогічних наук Василь КРЕМЕНЬ. — Сьогодні ми повинні готувати дитину до життя в інноваційному суспільстві, до діяльності в глобальному просторі, до життя в мережевому суспільстві. Також дитину слід готувати до життя в цілісному просторі,  де поряд із формуванням патріотичних почуттів до своєї країни необхідно формувати толерантне ставлення до інших народів. Тому питання реформування середньої освіти — дуже об’ємне: від того, яку дитину ми хочемо бачити в першому класі, до того, якого вчителя ми маємо в середній школі. Зараз в Академії ми завершили всебічний аналіз змісту освіти середньої школи — як попредметно, так і покласно. Вона допоможе визначити зміст освіти майбутньої школи.

«ДВАНАДЦЯТИРІЧНА ОСВІТА НЕ МАЄ СЕНСУ БЕЗ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ»

Модель, до якої схиляється робоча група, яка працює над «Законом про освіту» — 5 + 4 + 3. Тобто дошкільна освіта — до 6 років, за нею — початкова 5-річна школа, потім — базова загальна середня освіта до 9-го класу (як і сьогодні), далі — трирічна старша школа, яка поділяється на школу академічного спрямування та професійного (для здобуття професійної кваліфікації). При цьому в професійних ліцеях готуватимуть кваліфікованих робітників, а в професійних коледжах — молодших бакалаврів.

— Чому п’ятирічна початкова школа? В європейських країнах початкова школа є навіть шестирічною. Україна ж знайома з кризою п’ятого класу, проблемою збереження початкових шкіл на селі. Наша ідея — зберегти початкову школу якнайближче до місця проживання дитини. Якщо всі ці аргументи взяти до уваги — й економіку освіти, й зміст навчання,  то це позитивно відіб’ється на всій українській школі, — переконана Лілія ГРИНЕВИЧ. — Це питання для нас є викликом, тому що вимагатиме додаткової підготовки вчителів, зміни програм.  Зміст освіти — це окреме питання: його треба модернізувати й оновлювати наскрізно...

Згідно з проектом закону, старшу школу виокремлять: виділять опорні базові школи, які стануть старшою трирічною школою. Фахівці кажуть, що готові до того, що зіткнуться з опором керівників навчальних закладів, які звикли працювати традиційно, і до опору вчителів, які звикли до свого місця роботи (реформа  призведе до кадрових змін). За словами Лілії Гриневич, до 2017 року слід буде оцінити спроможність нашої мережі професійних закладів (ліцеїв та коледжів): вони повинні визначитися — чи залишаються вони у вищій освіті (якщо готуватимуть бакалавра), чи підуть у професійну освіту. Ще одне питання — чи матиме система освіти України інституційну спроможність охопити всіх дітей, при цьому скільки мережі потрібно буде для старших шкіл академічного спрямування.

А ЯК ДОШКІЛЬНА ОСВІТА?

Автори законопроекту вважають за необхідне «юридизацію конституційного права громадян на безкоштовну освіту» в цьому документі. Щоб ні в кого не було бажання зменшити термін обов’язкової  загальної середньої освіти до, наприклад, дев’яти років (такі пропозиції надходили від Мінфіну). При цьому в законі «Про освіту» хочуть визначити, що обов’язком дитини є вчитися до 18 років. Якщо до цього часу вона не змогла здобути загальної середньої освіти, тоді вона зможе це зробити будь-коли безкоштовно. Експерти наголошують: якщо Україна ухвалить рішення проводити таку реформу, вона обросте цілою низкою інституційних змін: від підготовки кадрів до реструктуризації навчальних закладів та оновлення змісту.

— Я вважаю, що ця модель не передбачає глухих кутів. Безперечно, постає питання зміни державних стандартів освіти, програм, навчальних планів, підручників — те, що називають змістом. Усі зміни треба робити в системі. І бажано тут зачепити модель дитячого садка, як і корелювати цю реформу із Законом України «Про вищу освіту», — сказав заступник міністра освіти і науки України Павло ПОЛЯНСЬКИЙ.

Директор Інституту обдарованої дитини Володимир Камишин наголосив на тому, що не академічні знання дають дитині шлях в житті, а її розкриті здібності й таланти — саме так дитина може самоствердитися й бути конкурентоспроможною. І це теж слід враховувати. Очевидним є те, що реформування системи середньої освіти неминуче зачепить і освіту дошкільну.

— Ключовою тенденцією реформування шкільної освіти ХХ — ХХІ століть є подовження терміну навчання в школі та обов’язкової освіти. Експерти ЄС і США довели безпосередній взаємозв’язок між кількістю дітей, залучених до дошкільної освіти, та підвищенням рівня ВВП й рівня конкурентоспроможності країни. Ці країни, кожна по-своєму, — рік — півтора — два — залучають дітей до підготовки до школи... Глобалізація, демографічні виклики формують мету, і країни виробляють підходи в спільній рамці. Водночас кожна країна знаходить свій власний варіант тривалості терміну навчання в середній школі: спільного рецепта немає. Але в ЄС немає країн, термін навчання в яких — менше 12 років, — сказала завідувачка відділу  порівняльної педагогіки Інституту педагогіки Олена ЛОКШИНА.

Наскільки важливими депутати визнають питання реформування середньої освіти, ми дізнаємося невдовзі. Наразі ж триває обговорення положень і норм закону, вносяться пропозиції. Але принциповою залишається запропонована структура середньої освіти — 5+4+3.

---

 Фінансові новації в освіті-2015

♦ Розподілення коштів за такою схемою: з бюджету до МОН, а звідти до областей та районів.

♦ Місцева влада може на власний розсуд доплачувати педагогам, виходячи зі своїх можливостей.

♦ Вищі навчальні заклади можуть розміщувати власні кошти на рахунках державних банків.

♦ Пільговий проїзд для студентів залізницею збережено.

♦ Зменшення пенсій для наукових та педагогічних кадрів (ця норма не стосується тих, хто вже пенсію отримує).

♦ Зміна схеми розподілу стипендій.

♦ За нові підручники доведеться платити всім, крім малозабезпечених сімей.

 

Оксана МИКОЛЮК, газета «День», № 13 (2015)