Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України є однією з провідних державних науково-дослідних установ, відомих в Україні й у світі, що здійснює масштабні наукові дослідження й упровадження новітніх освітніх технологій. Наукова діяльність Інституту педагогіки спрямована на формування конкурентоспроможної української системи загальної середньої освіти, методологічне й дидактичне забезпечення її розвитку та функціонування.

Потужний колектив науковців працює під проводом директора – доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України Олега Топузова^[1].Знаний вчений, ініціатор багатьох нововведень, сучасний керівник – з ним легко й цікаво спілкуватися, він захоплює впевненістю і перспективою успішного майбутнього України.

– Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України вже майже сторіччя здійснює супровід загальної середньої освіти. На чому нині, в умовах воєнного стану, зосереджено діяльність Інституту?

– Передусім за такими основними напрямами, як науково-методична підтримка освітнього процесу в умовах війни; організаційна, інформаційна та волонтерська діяльність; дистанційно-консультативна робота. Скориговано та скоординовано роботу структурних підрозділів Інституту педагогіки відповідно до нових реалій, з урахуванням Плану відновлення України та орієнтацією на стандарти і рекомендації Європейського Союзу у зв’язку з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.

Учені Інституту педагогіки НАПН України активно долучилися до реалізації Указу Президента України «Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни». У межах робочої групи «Освіта і наука» сформовано, обґрунтовано та узагальнено пропозиції до плану відновлення країни, виокремлено нагальні проблеми і виклики у сферах освіти і науки, визначено шляхи їх розв’язання і подолання.

Зокрема науковцям і практикам запропоновано актуальні видання «Освіта в реаліях війни: орієнтири міжнародної спільноти» (за заг. ред. О.М. Топузова, О.І. Локшиної – Д.Д.) і «Загальна середня освіта України в умовах воєнного стану та відбудови. Методичний порадник науковців Інституту педагогіки НАПН України до початку нового навчального року» (за заг. ред. О. Топузова, Т. Засєкіної –Д.Д.) й інші.

Проведено цикл Всеукраїнських науково-практичних вебінарів «Компенсація освітніх втрат у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення».

На веб-сайті Інституту започатковано постійно оновлювану рубрику «Матеріали для дистанційного навчання в умовах війни» (http://surl.li/mvjxcn), що містить понад два десятки матеріалів з конкретними методичними порадами: «Організація навчання під час війни»; «Роль вчителя-психолога під час війни»; «Методичні рекомендації до пропедевтичного ознайомлення молодших школярів з основами радіаційно-гігієнічної безпеки»; «Програма факультативного курсу «Основи радіаційно-гігієнічних знань» (для 9-11 класів)» й ін.

– Які творчі надбання залишаються сталими й затребуваними, не дивлячись на кардинальні зміни у житті суспільства?

– Традиційна серпнева веб-конференція для педагогічних працівників «Вчені НАПН України – українським учителям» вчергове висвітлила особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, розв’язання актуальних проблем відновлення загальної середньої освіти на деокупованих територіях й ін. Закінчено підготовку Порадника до нового, 2024-2025, навчального року.

Співробітники Інституту активно долучаються до розроблення та реалізації Концепції «Нова українська школа», Державних стандартів початкової, базової середньої та профільної освіти, Типових освітніх програм для 1-2 класів та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти (згідно з даними Інституту освітньої аналітики МОН України, за цими програмами навчається понад 55% учнів).

Вже є і нові традиції. Тривають он-лайн засідання методологічного семінару «Підготовка вчителів до реалізації технології самостійного набуття знань учнями як засобу діагностики та компенсації втрат у навчанні учнів в умовах воєнного стану».

До програм курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що їх проводить Інститут педагогіки, включено питання виявлення та подолання навчальних втрат, заходи для педагогів закладів освіти, переміщених із тимчасово окупованих територій.

Учені Інституту створили цілісну дидактичну систему, в межах якої розроблено, апробовано та впроваджено в масову шкільну практику 40 модельних навчальних програм для 5-9 класів, 38 підручників для 1-4 класів, 34 – для 5-6 класів, 22 – для 7 класів. Більшість підручників перекладено мовами національних меншин та адаптовано для дітей з особливими освітніми потребами.

– Чим відрізняється цілісна дидактична система, за якою створено модельні програми?

– Унікальністю підготовленого навчально-методичного забезпечення є його інноваційність, послідовність і повнота реалізації нових вимог, закладених Державним стандартом базової середньої освіти. Усі підручники побудовано на єдиних дидактичних засадах, якими визначено структуру, методичний апарат та їхні функції. Академічні підручники вчать думати, спонукають до дії, є максимально наближеними до потреб дитини, практичними й зрозумілими. Містять завдання, подібні до тих, що застосовуються у міжнародних порівняльних дослідженнях РISА.

– Яким чином освітяни-практики можуть застосовувати ці інноваційні напрацювання в нинішніх умовах?

– Усі підручники мають не лише електронний додаток, що забезпечує інтерактивність, а й повноцінну веб-сторінку методичної підтримки. На цих сторінках розміщено методичні вказівки, дидактичні матеріали до уроків, відеозаписи вебінарів та онлайн зустрічей з учителями, обмін думками щодо якості навчальних книг.

– Якою була мета створення відмінної дидактичної системи?

– З тим, щоб якомога більше допомогти педагогам закладів загальної середньої освіти зосередитися на найбільш значущих, реперних точках змісту освіти, зумовлених особливістю навчання в умовах воєнного стану.

– Чи йдеться про застосування штучного інтелекту в освітньому процесі?

– Так, ідеться й про це.

– А що можете зазначити про міжнародну діяльність Інституту?

– Інститут педагогіки НАПН України веде діяльність, спрямовану на зміцнення міжнародних зв’язків і підвищення міжнародного авторитету установи у світовому співтоваристві.

Так, у 2023 році співробітники завершили роботу над міжнародним проєктом «Європейська якість навчання для кращої успішності учнів» (за напрямом Жан Моне програми «Еразмус+»), орієнтованим на вчителів закладів загальної середньої освіти. Проведено Міжнародні вебінари «Формування європейських цінностей у контексті PISA: математична грамотність учнів, PISA та його вплив на освіту» й «Шляхи підвищення математичної грамотності українських школярів та формування їхніх цінностей», Літні школи «Європейська якість навчання для кращої успішності учнів Нової української школи», розроблено та видано низку збірників завдань у форматі PISA для вчителів закладів загальної середньої освіти, здобувачів освіти основної і старшої школи, студентів, аспірантів, науковців.

Вже у воєнний час збільшено кількість угод, розгорнуто співпрацю із науково-дослідними установами Польщі, Румунії, Молдови, Латвії.

Практичним результатом розгортання міжнародного співробітництва є і долучення науковців Інституту до програм міжнародного стажування та підвищення кваліфікації.

– На наш погляд, помітний позитивний резонанс в освітянській спільноті викликає конференція «Україно моя вишивана: етнокультурний та освітньо-виховний потенціал української вишиванки».

– Так, конференція є міжнародною. Більше того, цьогоріч відбулася значна наукова подія: у червні наших вчених Наталію Богданець-Білоскаленко й Олену Горошкінубуло запрошено до Республіки Польща з метою проєктування та реалізації змісту навчання рідної мови української національної меншини.

Водночас діяльність співробітників Інституту педагогіки спрямована й на підтримку і розвиток мов і культур національних спільнот України, на створення науково-методичного супроводу навчання мов і літератур (української і національної у закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин).

Триває розроблення посібників і підручників для закладів загальної середньої освіти з класами/групами з навчанням мовами національних меншин: «Угорська мова. (1-4 класи)», підручники української мови для шкіл з польською мовою навчання, румунською мовою навчання, для шкіл з вивченням грецької та івриту. Створено підручники української мови для українців у Польщі, програми та посібники з ромської мови для початкової школи.

– Це все у співпраці з МОН України?

– Так. А ще з Офісом уповноваженого з прав людини в Україні, Радою національних спільнот України. Усе – для розв’язання питань освіти представників національних спільнот, реалізації «Дорожньої карти створення умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами корінних народів і національних меншин у закладах загальної середньої освіти України на 2023-2027 роки».

– Пам’ятаю, ще на початку 2000-х ішлося про двомовне навчання, ініціаторами якого були вчені Інституту педагогіки.

– Нарешті розроблено «Концепцію багатомовної освіти в закладах загальної середньої освіти з навчанням мов корінних народів і національних меншин з урахуванням завдань європейської інтеграції України» (авт. О.Л. Фідкевич, В.В. Снєгірьова, Н.В. Бакуліна – Д.Д.).

Співробітники відділу навчання мов національних меншин Інституту є експертами Ради Європи з питань освіти національних меншин в Україні та беруть участь у проєктах, спрямованих на підтримку загрожених мов (ромської, караїмської тощо), мов і культур національних спільнот, на забезпечення гендерної, расової, національної рівності в українському суспільстві. У межах проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період» науковці лише у 2024 році взяли участь у трьох конференціях і семінарах з цих проблем.

– На часі – профільна освіта. Це теж пріоритетний напрям діяльності Інституту педагогіки?

– Так, є пошук нових моделей профільного навчання в Новій українській школі. Розроблено й оприлюднено «Концептуальні засади профільної середньої освіти», що отримали схвальну оцінку педагогічної спільноти на різних рівнях апробації. Започатковано наукові дослідження прогностичного характеру з різних аспектів реалізації профільного навчання в академічних, наукових і професійних ліцеях.

Учені Інституту педагогіки продовжують роботу, спрямовану на підтримку стійкості освітньої сфери України в умовах воєнного часу та її повоєнну відбудову, здійснюють науково-методичний супровід дистанційного навчання, створюють навчальні курси для Всеукраїнської школи он-лайн, проводять онлайн-уроки, розробляють навчальні й методичні матеріали, моніторять освітні втрати й інструменти їх подолання та компенсації, надають допомогу в організації освітнього процесу для українських учнів за кордоном, зокрема, створенні навчальних програм українознавчого компоненту (модифіковані (скорочені) освітні програми), пропонують зміни в нормативні документи й розробляють нові щодо безпеки й збереження життя, співпрацюють із міжнародними науковими й освітніми організаціями в інформаційному протистоянні російській агресії.

– В одному інтерв’ю дійсно важко охопити усю масштабну діяльність Інституту. Пообіцяйте згодом повернутися до обговорення напрацьованого, адже гострих питань не меншає.

– Так (посміхається). Але можу підсумувати головне – усю діяльність наукової установи спрямовано на зміцнення державності України, єднання української нації, посилення спротиву ворогу й перемогу. Слава Україні!

– Героям слава!

Діма ДІМІТРОВ,

«ОіС»

---

[1]Академік НАПН України Олег Топузов є віцепрезидентом НАПН України, членом Президії НАПН України, проте в цьому інтерв’ю виступає лише в якості директора Інституту педагогіки НАПН України..