Агнєшка ЦИБАЛЬ-МІХАЛЬСЬКА,

Голова Комітету педагогічних наук

Польської академії наук,

декан факультету освітніх наук

університету ім. Адама Міцкевича

(Познань, Республіка Польща),

доктор в галузі суспільних наук,

професор звичайний,

іноземний член НАПН України

Науковий діалог

Перш ніж я перейду до обговорення проблематики, наголошу, що Комітет педагогічних наук ПАН, повністю усвідомлюючи трагедію, яку переживає український народ, висловлює свою повну солідарність з усім українським народом і свою підтримку Україні як суверенній державі.

Актуальна співпраця

з українськими вченими

Ми співпрацюємо з Національною академією педагогічних наук України. На спільному засіданні у червні 2022 року підписано постанову щодо спільних дій та започатковано прекрасну традицію спільних засідань Комітету педагогічних наук ПАН та Президії НАПН України. Такі засідання є унікальною можливістю зробити огляд минулого досвіду міжнародної співпраці та окреслити актуальні напрями співпраці й проблеми в освіті, необхідність розв’язання яких зумовлено війною в Україні. Ми також дуже вдячні за участь науковців НАПН України в XI Національному педагогічному з′їзді, який відбувся у Познані у вересні минулого року, коли ми мали змогу – в рамках пленарного засідання – обговорити тему освіти під час війни.

23 червня цього року ми провели чергове спільне засідання Комітету педагогічних наук ПАН та Президії НАПН України, під час якого обговорено проблему «Діти війни – напрями підтримки та допомоги». Засідання Комітету педагогічних наук ПАН та Президії НАПН України завжди закінчуються формуванням спільної позиції. Запрошую Вас відвідати сайт Комітету у вкладці «КПН ПАН солідарний з Україною», де на постійній основі розміщено всю інформацію та напрацьовані документи.

Наступну зустріч було поєднано з візитом представників вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що відбулася 29 вересня і була присвячена актуальній для України проблемі «Вища освіта в Україні під час війни: переміщений університет» та обміну досвідом з проблеми «Підготовка наукових кадрів у Польщі – процедура кар’єрного підвищення та розвиток наукових працівників (законодавство, нормативні акти, продуктивні практики)». Ми підтримуємо академічну спільноту України та вживаємо заходів для відбудови української науки у майбутньому. Ми не маємо жодних сумнівів, що відновлення науки та досліджень в Україні має вирішальне значення для забезпечення довгострокового процвітання та суверенітету країни.

Літня школа як інновація

Спогади про Літню школу молодих педагогинь та педагогів ім. Марії Дудзікової, викликають у мене сентиментальні почуття, оскільки я й сама брала в ній участь одразу після закінчення навчання в університеті. Свого часу Літня школа дала мені усвідомлення того, що вихід на шлях інтелектуальної емансипації – це нескінченний пошук наукового способу бачення світу та можливостей для саморозвитку. Це сприяло моєму усвідомленню та інтерпретації власної біографії як своєрідної нескінченної дороги, розумінню того, що на людину завжди чекає шана, особливо в тих випадках, коли вона поважає свій розвиток і зустрічає на своєму шляху мудрих авторитетних наставників, у яких вчиться мистецтву відповідальної «навігації» у науковому та академічному житті. Безперечно, Літня школа надає поштовх розвитку спільноти вчених і молодих науковців – прихильників Науки, та сприяє усвідомленню важливості відданості їй. Саме в атмосфері Літньої школи, у цьому авторитетному просторі, народжується творча сила і спроможність діяти, мотивація до відповідальної рефлексії та актуалізації нашого внутрішнього потенціалу.

Літня школа належить до сфери важливої діяльності Комітету педагогічних наук Польської академії наук, який я маю честь очолювати. У структурі Польської академії наук Літня школа стала унікальною інституцією, установою зі славетними традиціями. Висловлюю щиру подяку науковому керівництву Літньої школи: професорам Геліодору Мушинському, Марії Дудзіковій, Марії Черепаняк-Вальчакта, Еві Бохно, а також головам Комітету педагогічних наук Польської академії наук, котрі обіймали цю посаду впродовж минулих каденцій – професори Тадеуш Левовицький, Стефан Квятковський, Богуслав Сліверський – підтримували і наразі підтримують діяльність Літньої школи, роблячи її інституцією, відповідальною за якість та розвиток наукових кадрів, а також дотримання найвищих стандартів наукової діяльності. Літня школа є форумом для обміну думками, простором для безцінних наукових дискусій різних поколінь у дружній атмосфері та прикладом самоврядності. Літня школа Молодих педагогинь та педагогів ім. Марії Дудзікової є університетом у найглибшому розумінні цього слова.

Сезон навчання – 2023

Цьогорічна Літня школа молодих педагогинь та педагогів була присвячена пізнавально насиченій, актуальній та важливій для наукового дискурсу проблемі: «Покоління антропоцену: що педагогіка та освіта можуть/повинні/мусять зробити, щоб не залишати світ таким, яким він є?».

В академічному науковому просторі чітко простежується запит на знання про джерела та місце педагогіки у системі суспільних наук, сучасні тенденції розвитку педагогіки, перспективи педагогічних досліджень, а також на вміння використовувати та інтегрувати теоретичні знання з педагогіки для аналізу складних проблем сучасності, до яких, безперечно, належить і покоління антропоцену. Не менш важливими є відповідальні роздуми про вплив/участь людства на стан, динаміку та майбутнє планети. Але, лише роздумів вже недостатньо – потрібні активні дії заради майбутнього. Підкреслю, що це надзвичайно важливі проблеми – проблеми умов життя на Землі, місце людини у загальній структурі життя, еволюційному дереві життя та проблеми уникнення когнітивних помилок у тому, як ми намагаємося описувати і розуміти світ.

Важливість антропоцентризму та європоцентризму не можна недооцінювати, але й не залишатися тільки у дискусії про людину як творця, носія та отримувача культури, оскільки, як підкреслює Роб Данн, – усвідомлення того, що наша картина світу є розмитою, частковою та викривленою, не повинно зупиняти нас від використання того, що ми знаємо, задля спроби зрозуміння світу.Такі питання відкривають численні коридори для когнітивних пошуків, зокрема про обов′язки педагогіки та освіти.

У контексті роздумів про педагогіку як наукову галузь правомірним і бажаним є не тільки пошук відповіді на запитання, як є – тобто наявні знання, які пояснюють перебіг освітніх і соціально-виховних процесів. Але й пошук відповіді на запитання, як може бути, більше того, на запитання, як повинно бути, і, можливо, навіть на запитання, як є добре.

У рефлексії над трансформаціями реальності світу, в якому ми живемо, на особливу увагу заслуговує таке: вимір часу (мінливість темпу змін у світі) та вимір простору (різноманітність масштабу змін, яких зазнає світ), а також вимір ефективності, тобто концептуальної роботи, побудови теоретичного знання з чітким практичним, дійовим його забарвленням – знання, яке може застосовуватися у практичній освітній діяльності для досягнення конкретних освітніх цілей. Саме в галузі педагогіки як науки про навчання й виховання зазначені виміри не можна ігнорувати, оскільки вони свідчать про розвиток і життєздатність цієї дисципліни – про її самобутність, важливість, відповідальність і вагомість, а також про її участь у діяльності, спрямованій на те, щоб не залишати світ таким, яким він є. Для людей, які дивляться в майбутнє, йдеться про вихід за межі горизонту знань, закладених у чинних постулатах.

Завершу так: є альтернатива і є можливість змінювати в наш час якість людського життя (в сучасному вигляді і стані світу), і саме ми, освітяни, маємо привілей втілювати її у життя. Як наслідок, побудова кращого світу буде також належати тим, хто буде представляти освітні науки.

Переконана, що цьогорічна Літня школа дозволила презентувати власні ідеї, сумніви та пропозиції, підтверджуючи їх розгорнутою аргументацією в контексті обраних теоретичних перспектив, які актуалізують досліджуване явище, що є частиною широкої та багатоаспектної дискусії про функціонування людини у створеному нею світі та розуміння цього світу. А також презентувати творчий доробок у вирішенні окресленої проблеми, щоб не залишити світ таким, яким він є.

Висловлюю своє академічне задоволення тим, що тема Літньої школи молодих педагогів, запропонована науковим керівництвом школи, викликала великий інтерес, і участь у діяльності школи взяли науковці, докторанти, аспіранти й молоді прихильники науки з України (що я особливо ціную), які бачать необхідність брати участь у дискусіях щодо ключових проблем генерації антропоцену в контексті педагогіки та освіти.