Левова частка методологічного й науково-методичного забезпечення розвитку освіти, розроблення її законодавчої і нормативної бази, створення концепцій розвитку загальноосвітньої, професійної та вищої школи, а також забезпечення виховного процесу – усе це про діяльність учених наукових установ і відділень Національної академії педагогічних наук України.

З початком широкомасштабного вторгнення рф на територію України завдань і проблем, що їх потрібно розв’язувати для успішного навчання і виховання юного покоління українців, а також психологічної допомоги широкому соціуму, побільшало. Жорсткішими стали й виклики, на які потрібні термінові відповіді у вигляді нових технологій та інноваційних рішень.

Які рішення знаходять українські учені для освітніх реалій сьогодення й розвитку українського соціуму – у матеріалі за результатом зустрічі в НАПН України.

 

Василь КРЕМЕНЬ,

президент НАПН України, доктор філософських наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України

– Російсько-українська війна є не тільки жорстоким випробуванням для українського народу, а й наріжним каменем оцінки стану справ у різних сферах суспільного життя, зокрема в освіті. І сьогодні з повним правом можна засвідчити, що українська освіта з честю витримала цей іспит. Проте позитивно оцінюючи українську освіту, ми, безумовно, свідомі необхідності її подальшої модернізації.

Висловлюючи безумовну підтримку керівництву держави та силам опору у захисті суверенітету і територіальної цілісності України, вчені НАПН України спрямували зусилля на організацію властивих для академії комплексних заходів щодо відсічі російській агресії, посилення ефективності діяльності задля прискорення перемоги, вдосконалення науково-методичного супроводу освіти, розвитку науки для повоєнного відновлення країни на високотехнологічній основі.

НАПН України здійснює зокрема системний науково-методичний супровід освіти, співпрацю з МОН України та закладами освіти; експертну діяльність; психологічний супровід освітянської спільноти, надання психологічної підтримки населенню в кризових умовах; міжнародну інформаційно-просвітницьку діяльність і підтримку інформаційної безпеки та волонтерську допомогу.

Олександр ЛЯШЕНКО,

академік-секретар Відділення загальної середньої освіти і цифровізації освітніх систем, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України

– Завершено підготовку системного документу «Концептуальні засади профільної середньої освіти»

Впровадження профільної освіти в старших класах є дуже важливим етапом в реформуванні української школи, що потребує ретельного опрацювання усіх складників майбутнього освітнього процесу.

У документі передбачено виокремлення у профільній середній освіті двох напрямів – академічного і професійного. Зміст освіти незалежно від напряму матиме два складники – інваріантний (для реалізації всіма закладами освіти) і профільне навчання (для реалізації закладами освіти за профілем). Саме профільний складник забезпечуватиме поглиблене оволодіння профільними знаннями, компетентностями і способами діяльності. 

Документ висвітлює питання організації освітнього процесу. Зокрема передбачено, що мережу закладів профільної середньої освіти формують органи місцевого самоврядування обласного рівня. До складу мережі профільних закладів можуть входити: академічні ліцеї, професійні ліцеї, ліцеї, що надають освіту за обома напрямами – академічним і професійним, наукові ліцеї, мистецькі ліцеї, спортивні ліцеї, військові ліцеї, фахові (професійні) коледжі та інші заклади й установи, що мають відповідну ліцензію. 

«Концептуальні засади профільної середньої освіти» надіслано Міністерству освіти і науки України для використання.

 

Віталій ПАНОК,

в. о. академіка-секретаря відділення Відділення психології та спеціальної педагогіки,

доктор психологічних наук, професор, Член-кореспондент НАПН України

– Виклики,що стоять перед українським суспільством – російсько-українська війна, повоєнне відновлення країни, реформування освітньої сфери, постковідне суспільство – зумовлюють оновлення й реформування психологічної служби системі освіти України з метою підвищення ефективності її діяльності. Постає необхідність переорієнтації зусиль працівників Служби на реабілітацію та абілітацію мільйонів людей – не лише учасників освітнього процесу, а й усіх мешканців територіальних громад, насамперед, ветеранів війни, переселенців, евакуйованих, осіб з інвалідністю, малозабезпечених, пенсіонерів тощо.

Міжвідомчою робочою групою при Відділенні психології та спеціальної педагогіки НАПН України розроблено проект Концепції реформування психологічної служби у системі освіти України на період до 2030 року.

У процесі підготовки концепції Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи НАПН України провів вісім фокус-груп, два онлайн-семінари і анкетування близько 500 працівників Служби та виявив проблемні місця у її функціонуванні, що стримують розвиток та потребують змін. Також учені Центру здійснили SWOT-аналіз діяльності та визначили сильні і слабкі сторони Служби, представили потенціальні загрози й можливості її розвитку.

У результаті роботи експертних груп та Міжвідомчої робочої групи (до складу якої увійшли представники Кабінету Міністрів України, МОН України, професійних громадських організацій, працівники психологічної служби системи освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, науковці) визначено і конкретизовано пріоритетні напрями реформування Служби, запропоновано шляхи і напрями участі Служби в реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Пріоритетними напрямами реформування служби мають бути: зміцнення організаційної структури; вдосконалення науково-методичного супроводу; запровадження системи супервізії у Службі; запровадження дворівневої структури надання психологічних послуг мешканцям територіальних громад й ін.

Підготовлений проект може бути покладений в основу розроблення стратегії і плану розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2030 року і синхронізований з Національною стратегією освіти і науки до 2030 року та Національною програмою психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Проєкт «Концепція реформування психологічної служби у системі освіти України на період до 2030 року» надіслано Міністерству освіти і науки України для використання.

Світлана СИСОЄВА,

академік секретар Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки

– Минулоріч Національна академія педагогічних наук України розробила навчальну програму «Захист України», на основі якої здійснюється освітній процес у закладах загальної середньої освіти за означеним напрямом у 10 і 11 класах. Програму затверджено з наданням відповідного грифу і рекомендовано МОН України наказом від 3 серпня 2022 р. № 698.

У 2023 році, відповідно до ситуації, що склалася на фронті й цивільному житті у зв’язку із застосуванням ворогом бойових дронів, учені Інституту проблем виховання НАПН України запропонували зміни до вказаної Програми. До Розділу 5. «Тактична підготовка» чинної Програми додано Тему 5. «Дрони та їх використання у військових цілях». Для вивчення теми відведено 5 навчальних годин (перший рік навчання за Програмою, 10 клас). Відповідно оптимізовано інші розділи, зміст яких суттєво розкривається у навчальних предметах націєтворчого циклу – історії, українській літературі, географії.

У Національній академії педагогічних наук України створено проєкт «Стратегії військово-патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти України». Документ розроблено вченими Інституту проблем виховання НАПН України за участі науковців Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України.

Проєкт Стратегії передбачає осучаснення військово-патріотичного виховання в національній системі освіти та позаосвітньому процесі з метою реалізації державної політики, спрямованої на посилення державності, національної безпеки й оборони України.

Зазначений документ містить сучасне бачення військово-патріотичного виховання й відповідає усім вимогам, що нині висуваються до подібних джерел. У Стратегії викладено пріоритети військово-патріотичного виховання дітей та молоді, окреслено стратегічні напрями і тактичні завдання військово-патріотичного виховання, описано організаційно-управлінські шляхи реалізації зазначених напрямів і завдань, а також наведено очікувані результати і ризики освітньої діяльності за стратегією.

Підготовлений проєкт сприятиме підвищенню рівня військово-патріотичного виховання в системі освіти України, формуванню в дітей та молоді компетентності безпеки життєдіяльності, оборонної свідомості та готовності до захисту України.

Проєкт «Стратегії військово-патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти України» направлено до Міністерства освіти і науки України для розгляду.

Розмовляв

Юрій Шеремета,

«ОіС»