Наталія ДІЧЕК,

завідувач відділу історії і філософії освіти

Інституту педагогіки НАПН України,

доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент НАПН України

Відділ історії та філософії освіти Інституту педагогіки НАПН України розпочав підготовку до вшанування ювілейної дати – 300-річчя від народження одного з найвідоміших українських філософів і водночас видатного педагога (що в котре доводить єдність філософії і мистецтва виховання) Григорія Савича Сковороди заздалегідь, ще наприкінці 2021 р. Розмірковуючи над тим, як творчо підійти до вшанування його пам’яті, було вирішено з’ясувати, ким для української молоді сьогодення є Г.С. Сковорода, чи відомі їй найсуттєвіші, концептуальні ідеї мислителя та чи близькі вони сучасним студентам.

Підготовка

На підставі виокремлення кількох ключових ідей мислителя про смисл життя і шляхи досягнення людиною щастя (відмова від гонитви за накопиченням матеріальних благ; ідея «сродної праці» як джерела щастя; ідея самопізнання як шлях до щастя і розвитку духовних начал в особі, що є невід’ємною умовою щасливого буття), проведено міжрегіональне, анонімне, незалежне, рандомне, двофазне (у лютому 2022 р. і в червні 2022 р.) опитування студентської молоді за методом Computer Assisted Web Interviewing. Опитувальник містив сім напівзакритих питань і два відкритих, що виконували роль контрольних. Військова агресія РФ умотивувала доповнення анкети другого етапу ще одним питанням «Чи вплинула війна на Ваше розуміння щастя?»

На першому етапі в опитуванні узяло участь 198 респондентів з усіх макрорегіонів України: північно-східний (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка), східний (Харківська гуманітарно-педагогічна академія), північний (Київський університет імені Бориса Грінченка, центральний (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини), південний (Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького), західний (Львівський національний університет імені Івана Франка). Опитування зупинили внаслідок початку воєнної агресії РФ проти України, останні результати припадають на 23.02.2022 р. (!).

На другому етапі учасниками опитування стало 221 особа з поіменованих вище ЗВО, виключаючи Мелітопольський державний педагогічний університет, який потрапив в окуповану зону. Натомість долучився Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

Насамперед наголосимо, що описане емпіричне вивчення не стільки претендує на високий ступінь вірогідності й однозначності, скільки на актуалізацію питань національної історичної пам’яті та питань вивчення духовного світу української молоді.

Символічна реальність соціуму

Одразу перейдемо до результатів другого етапу опитування, яке проводили з 17.06.2202 р. по 25.06.2022 р. і покажемо у порівнянні з даними першого етапу.

На перше питання «Ким для Вас є Григорій Сковорода?» 77,6% учасників відповіли, що історичною постаттю, 17,5% – зразком для наслідування. Серед вільних відповідей зустрічалися поодинокі думки: «філософ свого часу, якого не розуміли», «провідник українського духу», «філософ, письменник, мандрівник», «український філософ, поет, педагог» тощо (10 осіб).

На друге питання анкети про «щастя людини не в стяжании» (накопиченні благ) відповіді розподілилися так: 58% опитаних погодилися із твердженням Г. Сковороди, що щастя людини не в накопиченні благ, а у виконанні життєвого призначення, 40,4% зазначили, що частково погоджуються з такою думкою. 4 учасники (1,6%) не погодилися.

На третє питання про досягнення щастя лише шляхом виконання  людиною відповідної її природним нахилам праці («сродної») 77,6% респондентів висловили згоду, 21% – погодилися частково.

Відповіді на четверте питання про обов’язкову потребу людини пізнати себе саму, аби бути щасливою, такі: 83% – ствердні, 16% – часткової згоди. Заслуговує на увагу така відкрита відповідь: «Раніше не розуміла цього, тепер переконалася в цьому і повністю погоджуюся».

Відповіді на контрольне питання «Яке з наведених міркувань Г. Сковороди найбільше відповідає Вашому світогляду ?» розподілилися так: 18% схильні приймати твердження Г. Сковороди «щастя людини не в «стяжании» (накопиченні благ)»; 26% підтримують ідею про можливість досягнення людиною щастя завдяки обранню відповідної її природним здібностям виду діяльності; 51% підтримують ідею, що «істинне щастя» людини в ній самій і доцільно «пізнати себе» у всій повноті.

Порівнюючи відсоткове співвідношення відповідей на контрольне питання обох етапів опитувань, отримуємо про нематеріальність щастя висловилося на 5% більше учасників (18% проти 13%), майже не змінилася кількість тих, хто поєднує розуміння щастя з необхідністю «пізнати себе» (51% і 52%), однак на 9% зменшилася кількість респондентів, які пов’язували досягнення щастя зі «сродною» працею (26% проти 35%).

Відповіді молоді на важливе для дослідження відкрите питання «Що для Вас означає бути щасливим/щасливою?», згруповано в кластери за ознакою близьких за змістом тверджень (смислових одиниць). Найчастіше учасники асоціюють щастя (у варіаціях) з благополуччям рідних і близьких людей, з можливістю бути поряд з ними, але майже у всіх таких відповідях додався істотний складник – умова безпеки для рідних і для себе(загалом близько 30%). Кількість думок про те, що щастям є «мир», «жити», «просто жити – щастя» зросла до 15%. На нашу думку, яка основується на застосуванні герменевтичного підходу до розуміння текстів відповідей, часом розлогих, обидві групи варіантів відповідей можна поєднати, що становитиме майже 45%. Сюди можливо додати також відповіді опитуваних про «щастя в спокої» – 6,75%. У підсумку сумарно маємо близько 52% відповідей, в яких однозначно чи близько за суттю висловлено розуміння щастя як мирного, спокійного життя.

Водночас з’явилося більше осіб, які пов’язують відчуття щастя з прагненням «бути вільним» у сенсі можливості чинити власний вибір, бути «де хочу і як хочу» – 2,8%. Близькими до таких думок вважаємо й ті, що звучать: «Щастя – жити, як хочеться» (2,2%), а також «щастя бути собою» (2,25%). Разом таке розуміння щастя притаманне 7,25% учасників.

У гармонії зі світом як щасливому бутті прагне жити 9,4% (було 14%).

На щастя в сенсі самопізнання і самореалізації сукупно вказали 6,8% (було 8%). Кількість респондентів, для яких щастя асоціюється з коханням, майже не змінилася: 4,5% проти 4% .

Зменшився відсоток тієї молоді, яка щастям вважає мати «кошти на здійснення мрій» – 1,3% проти 2% у попередньому опитуванні.

Уперше учасники наголосили на релігійній компоненті щастя «бути Божою дочкою» – 0,9%.

До своєрідних відповідей про щастя відносимо такі: «стан серця, при якому радієш життю, не дивлячись на те, що воно несправедливе і в ньому багато зла»; «Для мене щастя у простоті…. у кожному прожитому моменті, щастя надихає і змушує рухатись вперед»; «На даний час цінності змінилися. Життя і здоров’я рідних. Щасливе повернення з перемогою моїх хлопців»; «щастя – баланс бажань та можливостей, знань і умінь, духовного і матеріального...»; «Наразі цінності дуже змінилися, просто коли ти і твої близькі живі, то є вже щастя»; «Я буду насправді щасливим, коли закінчиться війна».

Злам

Зауважимо, що питання «Що для Вас означає «бути щасливим/щасливою?» додано як контрольне для з’ясування тлумачення поняття «щастя» у концентрованому вигляді – одним словом / коротким реченням. Однак на першому етапі респонденти надали свої висловлювання лише у розгорнутій формі. На другому ж етапі є однослівні відповіді чи дуже короткі висловлювання щодо суті поняття «щастя». Слово «кохання» наявне у 12% відповідей; «свобода», «жити вільно» – у 5,4%; «родина» і «здоров’я» – 23,6%; «мир», «жити», «спокій» – 25,8%; «гармонія» – 10%;«самореалізація» або синонімічні вирази – 9,2%; «задоволення» (як внутрішнє відчуття) – 9%; важко відповісти / прочерк – 5%.

На запитання «Чи відчуваєте себе щасливим/щасливою?» відповіді розподілилися таким чином: 37% – так, щасливі (було 55,8 %), 53% – частково щасливі (було 42,1%), 10% – ні, не щасливі (було 2 %).

На додане до анкети на другому етапі опитування питання «Чи вплинула війна на Ваше розуміння щастя?» одержано такі відповіді: 95% учасників однозначно підтвердили, що війна вплинула; 1,8% (4 особи) – відповіли, що ні; 3,2% – відповіли, що вплинула частково.

Багато опитаних не обмежилися стислим висловлюванням, як пропонувалося в анкеті, а прокоментували свою відповідь: 3,5% утвердилися в думці, що треба цінувати «секунди», «миті Життя», бо «невідомо коли воно може обірватися…»; 3% учасників наголосили на необхідності цінувати «мирне небо над Україною»; 4,4% переконалися у тлінності матеріального і важливості «самого життя»; 3,9% вважають щастям, коли всі родичі, близькі живі і здорові та знаходяться разом.

Для ілюстрації внутрішньо-емоційної сили висловлених молодими людьми міркувань наведемо кілька з них без редагування: «Тотальна переоцінка цінностей: я сьогодні прокинувся живим, у мене цілий дім, живі батьки і є їжа, і цього вже достатньо щоб назвати мене щасливим і навіть заздрити. Які б проблеми в житті у мене не з′явились далі – це вже не Маріуполь чи Буча, тому я повинен бути щасливим»; «Війна вплинула на моє розуміння щастя. Багато речей, що до цього здавалися надважливими, тепер втратили свою силу і для мене відкрилися нові можливості. Я навчився по-іншому цінувати свій час. Моє розуміння щастя стало більш альтруїстичне»; «до війни я почувалась абсолютно щасливою людиною»; «[війна] точно нагадала у чому основна цінність щастя. Я не кажу, що якісь матеріальні речі не роблять мене щасливою. Але я точно все життя пам’ятатиму той момент і ті відчуття, коли ти забуваєш про все на світі, про те, що ще вчора було для тебе важливим, сьогодні вже немає ніякого сенсу. І кожного разу тепер, коли мені щось не подобається, чи я починаю дратуватися, кожного разу я намагаюсь нагадувати собі що насправді є цінним»; «в такій ситуації [воєнній] я не почуваю себе захищено, майже всі близькі друзі поїхали за кордон і там залишаються, а це мене дуже засмучує».

Висновки

Зафіксовані факти свідомості сучасної студентської молоді дають підстави стверджувати непроминальність життєтворчості Г. Сковороди в історії національної культури.

Жодним чином не абсолютизуючи одержані результати, зазначимо, що думки славетного філософа своєрідно переломлюються у думках сучасних молодих українців, і їхні міркування можна порівняти із чутливим барометром (М.М. Слюсаревський), що відображає певний стан, певні аспекти духовного світу сучасної  молоді.

Серед екстравертних визначників щастя, вказаних молодими респондентами, виділяємо: антропоцентричний пацифізм (де «життя» дорівнює «цінність») і альтруїзм; прагнення волі.

Про вплив військових дій на теренах України на уявлення молоді про щастя промовляє кількість стверджувальних відповідей – понад 97%.

Завершимо виклад таким позитивним міркуванням одного зучасників дослідження: «Війна вплинула на моє розуміння щастя. Багато речей, що до цього здавалися надважливими, тепер втратили свою силу і для мене відкрилися нові можливості. Я навчився по-іншому цінувати свій час. Моє розуміння щастя стало більш альтруїстичне».

"Освіта і суспільство", 2022, 12, С. 8