Нині інформаційно-цифрові засоби і технології розвиваються випереджальними темпами, а у науково-технічній, економічній, політичній, соціальній, екологічній та інших сферах життя суспільства, у тому числі в освіті, набувають все більшого значення.

Особливу роль в інформатизації суспільства відіграє освіта. 

Визначальним є те, що освіта готує людину до життя, в якому інформаційно-цифрове середовище стає необхідною умовою ефективності, безпеки, комфорту життєдіяльності в усіх сферах суспільного буття, а отже і високої його якості. 

Цифрова трансформація суспільства – імператив формування майбутніх поколінь соціальної самоорганізації людської цивілізації.

Валерій БИКОВ,

директор Інституту

цифровізації освіти НАПН України,

доктор технічних наук,

професор, академік НАПН України

 Цифровізація може розглядатися у різних ракурсах, кожному з яких притаманні відповідні об’єкти і взаємозв’язки.  Цифрову трансформацію суспільства доцільно розглядати в таких смислових аспектах:

-       ціннісно-культурному;

-       соціо-технологічному;

-       цивілізаційного етапу неперервного процесу інформатизації, автоматизації та інтелектуалізації усіх сфер суспільно-економічного життя людства;

-       підходу до цілеспрямованої практичної реалізації моделей змін, що відображають об’єктивні процеси сучасної фази суспільного розвитку.

Спирається цифровізація на новітні досягнення науково-технічного прогресу, зокрема передбачає створення потужної, розгалуженої по всьому світу мережної хмароорієнтованої комп’ютерно-технологічної ІКТ-інфраструктури та широке впровадження й ефективне використання в усіх сферах суспільного життя цифрових засобів і технологій. По суті це – еволюційно-поетапний процес цілеспрямованого формування комп’ютерно-технологічної, електронно-процесуальної, інформаційно-комунікаційної та соціально-комунікативної платформи Суспільства 4,0, що відображає характерні риси четвертої технологічної революції.

В освіті цифровізація постає умовою реформування освітньої галузі, головним і першочерговим завданням ефективного розвитку інформаційного суспільства в Україні. Тут неможливо обійтися без урахування світових трендів, зокрема розвитку таких технологій, як доповнена реальність (AR), віртуальна реальність (VR), штучний інтелект (АІ), інтернет речей (IoT), роботизація, блокчейн, медіаосвіта, хмаро орієнтовані середовища, гейміфікація, міждисциплінарність та ін.

Освітній процес передбачає зустрічну трансформацію: з одного боку - самого освітнього процесу та використовуваних у ньому педагогічних технологій; з другого – цифрових технологій та комп’ютерно орієнтованих засобів навчання.

В умовах цифрової трансформації системи освіти існує достатня кількість прогнозів щодо результатів її реформування. Серед них:

-       повноцінна персоналізація освітнього процесу;

-       підтримка сталої навчальної мотивації на всіх етапах;

-       забезпечення оперативного зворотного зв’язку з кожним учнем;

-       забезпечення проєктного характеру навчальної діяльності та максимально глибока інтеграція теоретичного та практичного навчання;

-       суттєве скорочення термінів розроблення та освоєння освітніх програм;

-   підвищення інформаційної відкритості та прозорості системи освіти.

Не лише технологічні умови а й наслідки пандемії COVID-19, воєнної агресії росії і воєнний стан в Україні вплинули на функціонування системи освіти, як у питаннях управління, організації освітнього процесу, комунікації, так і створення й використання цифрового освітнього контенту.

Упродовж 2019-2022 рр. вчені Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України здійснили масштабне дослідження, спрямоване на визначення освітніх ресурсів, електронних засобів навчання, що користуються найбільшим попитом серед вчителів закладів загальної середньої освіти, з’ясували стан готовності освітян до використання цифрових засобів для забезпечення дистанційного навчання учнів. Загальна кількість учителів, залучених до опитування, склала 54 254 особи з усіх регіонів України.

НАПН України надає постійну науково-методичну підтримку педагогам у подоланні виявлених труднощів і проблем здійснення онлайн-навчання. Для вчителів шкіл, викладачів закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти організовано і проведено навчальні тренінги, семінари та вебінари, в яких взяло участь понад 4,5 тис. осіб. Для педагогічних працівників в умовах пандемії і воєнного стану з метою підвищення рівня цифрової компетентності проведено масові навчальні тренінги й вебінари: «Марафон Office 365», «Проблеми та перспективи розвитку навчального середовища початкової школи на засадах технології Smart Kids», «Дистанційна освіта: чек-лист підготовки», «Всеукраїнська онлайн-конференція з питань дистанційної освіти та навчально-дослідної роботи в закладах освіти», «Комп’ютерне моделювання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти», «Проєктування хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї», «Учені НАПН України – українським вчителям», «Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи» та ін.

У рамках реформи початкової школи створено Академію «Розумники», у якій 600 вчителів мали змогу підвищити ІК-компетентність з використання електронних освітніх ігрових ресурсів, організації дистанційного навчання, застосування цифрових сервісів та вдосконалення навичок роботи з цифровим обладнанням.

Учені НАПН України створюють, досліджують і впроваджують широкий спектр електронних ресурсів, освітніх програм і навчально-методичних матеріалів для забезпечення цифровізації освітнього процесу в закладах освіти. Науково-методичні розробки і заходи спрямовані на дошкільну освіту, повну загальну середню освіту, STEM/STEАM освіту, освіту дітей з особливими освітніми потребами, освіту обдарованих учнів, професійну, вищу освіту, підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і керівних кадрів освіти.

Так, в рамках дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня «Технологія навчання учнів початкової школи «Розумники» (Smart Kids)» розроблено 63 електронних освітніх ігрових ресурси з математики та української мови, віртуальний кабінет учителя, систему моніторингу навчальних досягнень учнів 1-4 класів, що у період широкомасштабної пандемії та воєнного стану забезпечило реалізацію дистанційної форми навчання учнів початкової школи.

Упродовж останніх років в результаті здійснених досліджень розроблено низку концептуальних інноваційних підходів, технологій та методик. Серед них: розвиток інформаційно-цифрового навчального середовища української школи; хмаро орієнтовані системи відкритої науки в навчанні й професійному розвитку вчителів; використання цифрових технологій для реалізації змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти; розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів в умовах хмаро орієнтованого навчального середовища; інформаційно-аналітична підтримка педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу; комп’ютерне моделювання пізнавальних завдань для формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів; особливості формування психологічної культури працівників освіти в інформаційному суспільстві; науково-методичне забезпечення проєктування і створення засобів інформаційно-комунікаційних технологій для діагностування обдарованості дітей та молоді й ін.

Реалізація принципів та підходів відкритої науки спонукає вищу освіту до пошуку грантів і реалізації міжнародних проєктів. Варто відзначити останні ініціативи в контексті цифровізації вищої освіти:

-   проєкт Erasmus+ «Модернізація педагогічної вищої освіти використання інноваційних інструментів викладання» (MOPED), у якому розроблено низку електронних навчальних курсів, стандарт цифрової компетентності вчителів, підготовлено вимоги до цифрової компетентності вчителя у затвердженому професійному стандарті вчителя;

-   «Інформатика NewG» - пілотний проєкт реформи IT-освіти за ініціативи Мінцифри та МОН України, що впроваджується в рамках програми EU4DigitalUA, а саме - її другого компоненту «Інституційне зміцнення та розвиток потенціалу» (FIIAPP), і фінансується Європейським Союзом.

З метою популяризації наукового доробку вчених України з проблем інформатизації освіти, вивчення і поширення зарубіжного досвіду, підвищення рівня міжнародної комунікації і взаємодії у сфері науки та освіти у межах виконання заходів з цифрової трансформації НАПН України упроваджено низку електронних освітніх ресурсів підтримки наукових психолого-педагогічних досліджень.

В Електронній бібліотеці НАПН України станом на 1 листопада 2022 р. розміщено понад 28 тис.повнотекстових цифрових ресурсів (монографії, посібники, підручники, методичні рекомендації, навчальні матеріали, дисертації, статті, збірники матеріалів конференцій, інформаційно-аналітичні матеріали та ін.). Кількість завантажень цифрових ресурсів в Електронній бібліотеці НАПН України у жовтні 2022 р. перевищила 10 млн.

На сайті електронного наукового фахового видання Інституту цифровізації освіти «Інформаційні технології і засоби навчання» зареєстровано 2069 авторів. За роки функціонування журналу (з 2006 р) у 91 випусках опубліковано 1714 наукових статей. Географія користувачів видання – 198 країн. Журнал індексують наукометричні бази даних Web of Science Core Collection (ESCI) та Google Scholar. Тільки за десять місяців 2022 р. статті переглянуло близько 122 тис. читачів.

У 2021 р. вчені Національної академії педагогічних наук України розпочали створення інформаційної аналітично-пошукової довідкової системи «Українська електронна енциклопедія освіти», що забезпечуватиме формування і систематизацію, уніфікацію та підтримання в актуальному стані поняттєво‑термінологічного апарату педагогіки і психології. В освітньо-науковій сфері цей енциклопедичний ресурс забезпечить базовий компонент методології відкритої науки. У свою чергу заклади освіти отримають змогу використовувати цей цифровий ресурс у навчальному процесі, зокрема для запровадження сучасних освітніх онлайн-програм, оперативного оновлення навчальних матеріалів.

В умовах воєнного стану НАПН України посилила свою діяльність, спрямовану на підтримку освітнього і наукового процесу, соціально-психологічного стану освітян й українського суспільства загалом. До знакових подій щодо цього напряму діяльності Академії можна віднести низку наступних заходів.

У квітні 2022 р. за підтримки НАПН України у м. Варшава (Польща) відкрито Центр дистанційного навчання українських учнів з метою створення освітніх умов для учнів України для закінчення поточного навчального року в українській системі освіти та інтеграції дітей України до системи освіти Польщі.

За ініціативи Інституту цифровізації освіти в рамках програми спільної діяльності НАПН України та МОН України відбувся широкомасштабний всеукраїнський семінар, на якому актуалізовано питання організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

У травні 2022 р. у м. Люблін (Польща) відбувся ІХ Польсько-Український / Українсько-Польський Форум. Представники НАПН України ініціювали обговорення використання цифрових інструментів відкритих систем науки та освіти, започаткування міжнародних проєктів з проблем цифрової педагогіки, STEM/STEAM-освіти, упровадження багатомовної електронної енциклопедії освіти, а також технологічних особливостей побудови відкритих педагогічних систем.

У червні 2022 р. у м. Варшава (Польща) за підтримки НАПН України відкрито Центр освіти та розвитку для дітей та молоді на 120 місць обладнаних сучасною комп’ютерною технікою.

У листопаді 2022 р. за ініціативи Інституту цифровізації освіти НАПН України відбувся Круглий стіл «Цифрова трансформація науки в умовах Євроінтеграції».

На загальних зборах Національної академії педагогічних наук України 18-19 листопада 2022 р. було відзначено істотний внесок академії у розв’язання педагогічних і психологічних проблем цифрової трансформації вітчизняної освіти. Наголошено, що цифрова трансформація освіти є визначальним чинником її розвитку, важливою умовою та істотним резервом підвищення результативності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу громадян країни до якісних освітніх послуг. На основі аналізу нинішнього етапу цифровізації вітчизняної освіти з метою концентрації зусиль на визначальних напрямах подальшого її розгортання учасники загальних зборів НАПН України затвердили низку рекомендацій представникам органів влади, менеджерам освіти, дослідникам і освітянам.

 Більше читайте за посиланням: https://lib.iitta.gov.ua/733151/

"Освіта і суспільство", 2022, 10-11, С. 6-7