Відповідно до Плану роботи Національної академії педагогічних наук України науковці Інституту професійної освіти НАПН України під керівництвом доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України Валентини Радкевич за підтримки Міністерства освіти і науки України, Конфедерації роботодавців України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти 20 жовтня 2022 р. провели ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства». Міжнародними співорганізаторами заходу виступили: Вища технічна школа в Катовіце (Республіка  Польща), Люблінська політехніка (Республіка Польща), Європейський інститут безперервної освіти (Словацька Республіка). Через запровадження воєнного стану та ведення активних бойових дій на території України конференцію за участю вітчизняних і зарубіжних партнерів було проведено в режимі онлайн (платформа Microsoft Teams), однак це не вплинуло на інтенсивність та масштабність заходу. Незважаючи на складні обставини, викликані російською агресією, нестабільністю й постійною мінливістю буття кожного громадянина України, до активного обговорення актуальних питань щодо трансформації цілей сталого розвитку в умовах війни долучилися понад 170 науковців, освітян, соціальних партнерів та роботодавців із Польщі, Словаччини і 12 областей Української держави.

Відкрила ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства» відкрила,Валентина Радкевич, директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, символічними словами: «Слава Україні! Героям Слава!», в котрих втілено потужну енергетику боротьби й перемоги нашої нації. Висловивши захоплення масшбаністю події, незважаючи на наявні труднощі, та сподівання щодо безпечності місць перебування учасників конференції, директор інституту підкреслила соціальну значущість і актуальність тематики заходу тезою: «сталий розвиток професійної освіти впливає на становлення Української держави та відновлення її економіки в умовах воєнного стану».

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Василь Кремень, Президент НАПН України, доктор філософських наук, професор, академік НАН і НАПН України. Означивши надзвичайно складні реалії функціонування закладів професійної (професійно-технічної) освіти (суттєва матеріальна і морально-психологічна шкода, труднощі вкрай важкі для навчання майбутніх кваліфікованих робітників, необхідність постійно здійснювати супротив, а подекуди й надавати відсіч жорстокому агресору та ін.), учений висловив захоплення науковими і педагогічними працівниками, які сприймають цивілізаційні загрози як своєрідні мотиватори до активної інноваційної діяльності й не тільки продовжують активну професійну діяльність, а й намагаються віднайти цікаві форми і методи організації освітнього процесу, ефективні прийоми роботи з учнівською молоддю. «Війна поставила нові виклики перед суспільством, – підкреслив В. Кремень, – але ми вчимося їх долати, по-перше, ми успішно реалізуємо дистанційну освіту; по-друге, чітко усвідомлюємо необхідність інноваційної підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів, які повинні будуть не просто відтворювати те, що було, а забезпечувати серйозні кроки вперед у технологіях промисловості, аграрного виробництва й усіх інших сферах суспільного поступу». Позитивно оцінюючи діяльність Інституту професійної освіти НАПН України як ініціатора конференції, Василь Кремень відзначив розширення масштабів взаємодії цієї наукової установи з науково-дослідницькими структурами європейських країн та щиро побажав успішної роботи, гарної дискусії і вагомих висновків. Свій виступ Президент НАПН України завершив символічним гаслом: «Україна переможе! Слава Україні!»

Учасників конференції привітала генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат наук з державного управління Ірина Шумік, яка зосередила увагу на перспективних напрямах розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в післявоєнний період, посиленні взаємодії українських закладів освіти із європейським установами. Ірина Володимирівна також відзначила, що незважаючи на війну, продовжується робота над покращенням якості професійної освіти, оновленням стандартів та розширенням співпраці з роботодавцями. «Україна може стати знаковою країною, знаковим членом Євросоюзу і надзвичайно швидко й потужно здійснить прорив у покращенні якості професійної освіти. Слова щирої вдячності адресую Збройним Силам України за надану можливість працювати і займатися науково-дослідницькою діяльністю. Бажаю цікавих виступів, натхнення та наукового ентузіазму!», – зазначила генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України наприкінці свого виступу.

Академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України Нелля Ничкало у вітальному слові подякувала всім представникам професійної та професійно-технічної освіти України, які не лише продовжують свою нелегку працю на професійному поприщі, але і за покликом серця боронять нашу батьківщину зі зброєю в руках на полях бойових дій. Також Нелля Григорівна відзначила роботу Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України, які власним прикладом показують освітянам та науковцям, як потрібно діяти у складних умовах війни.

Ключові ідеї сталого розвитку професійної освіти для відновлення повоєнної економіки України представила, Валентина Радкевич. Виголошуючи доповідь за логікою «інерційний розвиток – кризовий розвиток – сталий розвиток», академік схарактеризувала глобальні виклики, що постали перед вітчизняною системою професійної та фахової передвищої освіти і мають бути враховані на всіх рівнях вітчизняної освітньої політики: потужні демографічні проблеми, структурну зміну сектору енергетики, що актуалізує розвиток відновлювальної енергетики та нових технологій зберігання й передачі енергії, зумовлені зростаючими техногенними і воєнними загрозами ризики для довкілля й економіки країн світу та детермінована ними потреба в переході людства на «зелений» зміст своєї діяльності, цифровізація різних сфер виробництва та освіти. Аналізуючи стан професійної освіти, Валентина Олександрівна, виокремила вітчизняні виклики, що постали перед закладами П(ПТ)О, а саме: зменшення кількості здобувачів та зміна їх демографічного складу через війну; відсутність рівноправних партнерських відносин закладів освіти з бізнесом; недостатня відповідність компетентностей випускників закладів П(ПТ)О вимогам сучасного ринку праці; непрестижність в Україні робітничих професій; значний відтік кваліфікованих кадрів за кордон; дефіцит конкурентоспроможних кваліфікованих робітників на вітчизняних ринках праці; запит суспільства та економіки на систему професійної освіти нової якості; потужні потреби воєнно-промислового комплексу та сфер виробництва, пов’язаних із повоєнною відбудовою інфраструктури країни. Приємно, що доповідач, аналізуючи виклики, які постали перед системою професійної освіти, виокремила додаткові можливості її розвитку та пріоритетні завдання освітньої політики: обґрунтувати шляхи оперативного відновлення освітньої інфраструктури; здійснити аудит системи П(ПТ)О; розробити механізми створення ефективної мережі закладів освіти; забезпечити відповідність змісту і якості П(ПТ)О потребам роботодавців; осучаснити систему фінансування П(ПТ)О; надати закладам П(ПТ)О академічну та фінансову автономію; створити безбар’єрний доступ людей з інвалідністю внаслідок війни до професійної освіти і перенавчання; розробити програми матеріального забезпечення, психолого-педагогічної підтримки, соціокультурного розвитку учнів-сиріт та їх адаптації до життя в суспільстві та професії. Наприкінці виступу Валентина Радкевич слушно підкреслила, що «провадження державою послідовної освітньої політики, спрямованої на наукове осмислення зарубіжного та вітчизняного досвіду розвитку професійної та фахової передвищої освіти, орієнтованої на гармонійний розвиток особистості майбутніх фахівців, розвиток молодіжного і соціального підприємництва, формування навичок, необхідних для працевлаштування на «цифрових» і «зелених» робочих місцях,  інтеграцію професійної освіти у європейський освітній простір тощо, –  дасть змогу посилити позиції України у світі, пришвидшить повоєнне відновлення її економіки та перехід до сталого розвитку».

На пленарному засіданні учасників конференції привітав Президент Європейського інституту безперервної освіти Словацька Республіка), доктор права, доктор філософії, професор Йозеф Затько, який представив досвід Європейського інституту безперервної освіти щодо підвищення кваліфікації у забезпеченні якості освіти.

Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, кандидат наук з державного управління Василь Андреєв поділився досвідом щодо залучення соціальних партнерів та висвітлив особливості кооперації закладів професійної освіти із соціальними партнерами задля розвитку системи кваліфікацій у будівельній галузі.

Із доповіддю про три ключові складові професійної освіти майбутнього виступив Радник Конфедерації роботодавців України, Директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко. На думку дослідника, основними складовими конкурентоздатної професійної освіти України у майбутньому є: автономність, адаптивність та цифровізація. «Незважаючи на те, що про інформаційні технології в освіті активно говорять упродовж останніх трьох років, у цій царині ще надзвичайно багато роботи. Пандемія COVID-19 розпочала активну фазу дистанційної освіти, яка особливо актуальною стала у період війни. Окрім технічного оснащення закладів на перше місце виступають такі речі, як необхідні цифрові компетентності учнів, педагогів, а також сучасний, професійний доступний цифровий освітній контент. У цій сфері ми тільки починаємо свої перші кроки, отже, розвиток та поширення онлайн платформ із цифровим освітнім контентом для професійної освіти має стати одним з пріоритетних напрямів розвитку та інвестування національних та міжнародних донорів», – наголосив Родіон Колишко.

Директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук Людмила Шевчук розповіла про підготовку кваліфікованих робітників в умовах нових економічних і технологічних викликів.

Заступник директора з навчально-методичної роботи Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти, кандидат педагогічних наук Микола Хоменко проаналізував основні проблеми сучасного ринку праці з точки зору тенденцій розвитку та гармонізації підготовки фахівців.

Директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області Володимир Артюшенко,виступаючи з доповіддю про функціонування закладів професійної (професійно-технічної) освіти з тимчасово окупованих територій в умовах воєнного стану, підкреслив, що незважаючи на те, що 95 % закладів професійної освіти Луганщини було окуповано, все ж таки частині з них вдалося переміститися. Відтак на початок 2022-2023 н.р. 10 ЗП(ПТ)О, що перебувають на підконтрольній українській території змогли відновити свою діяльність».

У ході роботи секцій учасники конференції обговорили низку актуальних питань. За підсумками роботи секції 1 «Інформатизація суспільства та цифровізація освіти для прискорення повоєнного відновлення економіки і сталого розвитку держави» (модератори: Микола Пригодій, доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України; Вікторія Кручек, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійної освіти НАПН України) акцентовано увагу на необхідності державної підтримки у системній та систематичній цифровізації освіти та розробленні концепції цифровізації інформаційно-освітнього простору України.

У роботі секції 2 «Державно-приватне партнерство: нова парадигма управління розвитком професійної та фахової передвищої освіти» (модератори: Аліна Джурило, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, доцент, завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійної освіти НАПН України; Світлана Кравець, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійної освіти НАПН України) були представлені модель та технологія розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, а також актуалізовані питання щодо створення ефективних механізмів державно- приватного партнерства, що базуються на урахуванні кращих практик організації публічно-приватного партнерства, дуальної освіти та розвитку систем кваліфікацій у країнах Європейського Союзу.

У роботі секції 3 «Соціогуманітарний розвиток особистості у закладах освіти: від академічної свободи до соціальної відповідальності» (модератори: Людмила Єршова, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійної освіти НАПН України; Оксана Лапа, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у технікумах і коледжах Інституту професійної освіти НАПН України) обговорювалися питання системного розвитку соціогуманітарної політики та педагогізації суспільств держави, а також формування у здобувачів освіти ключових компетентностей для життя в суспільстві та успішної адаптації в професії.

У роботі секції 4 «Підготовка та професійний розвиток педагогічних працівників у системі безперервної освіти: вітчизняний та зарубіжний досвід» (модератори: Марія Теловата, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України; Петро Лузан, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Інституту професійної освіти НАПН України) акцент уваги учасників був зосереджений на питаннях підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі безперервної освіти, зокрема й окреслено проблеми щодо оновлення змісту та використання інноваційних форм, методів, технологій, у тому числі й цифрових, у системі післядипломної освіти, представлено досвід стажування педагогів у вітчизняних і європейських закладах освіти.

Учасники роботи секції 5 «Екологізація освіти для повоєнної відбудови економіки та енергетичної незалежності України» (модератори: Тетяна Герлянд, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійної освіти НАПН України, Андрій Каленський, доктор педагогічних наук, професор, провідний науковий співробітник лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійної освіти НАПН України) зосередили увагу на проблемах формування екологічної культури у здобувачів освіти та здійснення професійної підготовки з використанням екоорієнтованих педагогічних технологій. Орім того, велику зацікавленість проявили учасники конференції до питання розвитку відновлювальної енергетики України в умовах воєнного стану на онові представлення досвіду роботи Навчально- практичного центру відновлювальної енергетики Державного навчального закладу «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою».

У роботі секції 6 «Підготовка майбутніх фахівців до підприємницької діяльності та кар’єрного зростання» (модератори: Олена Тітова, доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії професійної кар’єри Інституту професійної освіти НАПН України; Валерій Орлов, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар’єри Інституту професійної освіти НАПН України) представлено досвід розвитку молодіжного підприємництва в умовах освітньо-виробничих кластерів та кращі практики створення центрів підприємництва і кар’єри у зарубіжних країнах; обговорено питання консультування здобувачів професійної освіти з питань побудови траєкторії кар’єрного зростання в умовах воєнного стану та у повоєнний час.

Кількість учасників, які взяли участь у роботі конференції, свідчить про зацікавленість широкої освітньо-наукової аудиторії у розв’язанні актуальних, проблем, затребуваність наукових напрацювань та своєчасність заходу.

На підсумковому пленарному засіданні конференції були обговорені рекомендації, озвучені модераторами секцій, та прийнято рішення про їх оприлюднення та реалізацію на державному, регіональному та інституційному рівнях.

Доповіді та виступи учасників конференції доступні за покликаннями: https://youtu.be/NkAXMaNavQA (пленарне засідання);https://youtu.be/DNyotHzwNPc(підсумкове пленарне засідання).