Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола СЛЮСАРЕВСЬКИЙ: «Наша стратегія – лідерське бачення мети і шляхів її досягнення»

16 грудня на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України було розглянуто і схвалено результати діяльності Інституту соціальної та політичної психології НАПН України у 2017–2021 роках.  Наукові дослідження в Інституті здійснюють 8 лабораторій, де працюють 73 наукових співробітники. Серед науковців один дійсний член НАПН України, 4 члени-кореспонденти НАПН України, 15 докторів і 39 кандидатів наук. А ще – один докторант і 24 аспіранти. Наше інтерв’ю з директором Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук (НАПН) України Миколою СЛЮСАРЕВСЬКИМ про соціально-психологічний супровід реформ, психологічну безпеку особистості та підтримку громадян, і, звичайно, про вчених, без яких важко уявити сучасний інтелектуальний простір України.


–   Миколо Миколайовичу, нині чимало дискусій у науковому середовищі точиться про  співвідношення між фундаментальними і прикладними дослідженнями, Як корегується курс на оновлення тематики наукових досліджень?

–   За останні п’ять років - з 2017 по 2021 - завершено 16 тем (11 фундаментальних, 5 прикладних). Водночас збільшувалася кількість прикладних тем, спрямованих на вивчення найбільш гострих проблем освіти і суспільства, що потребували пошуку шляхів і розроблення засобів їх невідкладного розв’язання. Зокрема, відповідаючи на виклики гібридної війни та пандемічної загрози, ми розпочали дослідження тем: «Медіапсихологічні засоби профілактики та подолання наслідків деструктивних інформаційних впливів на дітей і молодь» (наук. керівник – Любов Найдьонова), «Психологічні чинники готовності індивідуальних і колективних суб’єктів до конструктивної поведінки у надзвичайних ситуаціях» (наук. керівник – Віталій Духневич), «Психологічні феномени групової взаємодії в складних соціальних ситуаціях» (наук. керівник –Лідія Чорна), «Соціально-психологічний супровід постраждалих від воєнних дій у період переходу до умов мирного життя» (наук. керівник – Тетяна Титаренко), «Психологічні підходи до прогнозування соціальних процесів» (наук. керівник – Олена Суший).

     Згідно зі Стратегією розвитку Інституту на 2020–2025 роки орієнтуємося на виконання провідної ролі в системі НАПН України щодо формування лідерського бачення мети і шляхів соціально-психологічного супроводу трансформаційних процесів у суспільстві та освіті. Передусім йдеться про задоволення суспільних запитів, протидію негативним психічним явищам, спричиненим як зовнішньою воєнною агресією проти України, так і пандемією COVID-19.

– І які надбання мають вчені Інституту у досягненні поставлених цілей?

– Наші наукові надбання -  це теорії, концепції,  моделі, тобто те, що трохи згодом ляже в основу підручників, посібників, методик, і допоможе психологу і педагогу-практику у розв’язанні реальних проблем конкретних осіб. Серед таких наукових розробок можу назвати соціально-психологічні теоріїкіберсоціалізації (Любов Найдьонова) та відновлення психологічного здоров’я особистості (Тетяна Титаренко), концепції паралельності процесів свідомого і несвідомого в малих групах (Павло Горностай), соціально-психологічного відновлення проблемної молоді із середовища комбатантів (Борис Лазоренко), реалізації почуття власності в соціальних практиках (Ірина Губеладзе), дискурсивного виробництва аномії (Олена Кочубейник), формування і функціонування соціальних норм як форм соціально-психологічного мислення (Валерія Жовтянська), конструктивно-дискурсивний підхіддо трансформування комунікативних практик як механізму національної та громадянської самоідентифікації молоді (Ірина Жадан), психологічно обґрунтовані моделіконсолідаційних та конфронтаційних аспектів українського націєтворення (Олена Суший)… Повірте, це тільки невелика частина з реального наукового доробку Інституту.  

     За останні п’ять років наші науковці надрукували1865праць сумарним обсягом1797 авт. арк. У 2020, до прикладу, лише на 10 найбільш цитованих авторів припадало 14194 цитування. Академік НАПН України, доктор психологічних наук Тетяна Титаренко має найвищий h-індекс - 32 серед усіх соціальних психологів країни (галузь – соціальні науки, рубрика Google Scholar – Social Psychology).

     Напрацьовані освітні інновації проходять апробацію у процесі експериментальної роботи, до якої залучено 322 заклади освіти різного рівня та інші установи й організації, із яких 210 затверджено наказами МОН України.

– Так, перелік справді дуже великий. А чи можете назвати ті з досліджень, які не просто відповідають світовому рівню, а, може, й перевищують його?

– Так, передусім – це цикл робіт, об’єднаних назвою «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін», за які семи науковцям Інституту присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за 2019 рік. У ньому запропоновано низку теорій, концептуальних моделей, типологій, періодизацій та інших форм представлення нового соціально-психологічного знання, спрямованих на виявлення потенціалу особистісного розвитку людини та шляхів підвищення її психологічної захищеності в умовах суспільних змін різного масштабу – від глобальних цивілізаційних зрушень до процесів у сфері міжгрупових і міжособових відносин, спричинених реформами, що здійснюються в суспільстві, та викликами розв’язаної проти України гібридної війни.

 

 Інститут також проводить всеукраїнські репрезентативні опитування. Яке їх призначення?

– Центральне місце серед них посідає унікальний моніторинг громадської думки щодо проблем освіти та заходів з її реформування. Він здійснюється щорічно, упродовж більш як 20 років, відповідно до програм спільної діяльності НАПН України і МОН України.

     У моніторинговому режимі вивчаються також довіра населення до суспільних інститутів, масові політичні настрої та рівень соціальної напруженості в суспільстві. Протягом останніх п’яти років проведено 14  опитувань, якими загалом було охоплено понад 23 тисячі осіб. Про результати цих опитувань Інститут систематично інформував Адміністрацію (Офіс) Президента України, Верховну Раду України, Міністерство освіти і науки України, інші органи державної влади. Отримані дані було використано також при підготовці Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, присвяченої 30-й річниці Незалежності України, державних доповідей «Про становище молоді в 2020 році» та «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді».

– Як же вдається такому нечисленному колективу так багато зробити?

–  Я сказав би, що завдяки добре налагодженій науково-організаційній діяльності.Провідну роль тут відіграє вчена рада, яка за останні п’ять років розглянула понад 400 актуальних питань функціонування та розвитку колективу.

     Вчені Інституту ефективно поєднують наукові дослідження з науково-практичною діяльністю, що здійснюється переважно на базі Навчально-практичного центру психологічних інновацій. Центрстав правонаступником Методичного реабілітаційного центру, створеного у 2014 р. задля надання оперативної професійної підтримки практичним психологам та іншим фахівцям, котрі працюють з постраждалими в зоні АТО/ООС.

А з 2020 року,з перших днів карантину і локдауну, Центр об’єднав зусилля науковців Інституту навколо відкритого волонтерського проєкту психологічної допомоги населенню в часи пандемії COVID-19, що отримав назву «Онлайн-коло». У проєкті було задіяно понад 335 тисяч осіб. Відбулося 29 вебінарів практичної та методичної спрямованості, запрацювали 10 груп підтримки для населення та фахівців допомагальних професій, щотижневі інтервізійні групи для освітян, проведено понад 60 індивідуальних кризових консультацій. Усі аудіовізуальні матеріали є нині у відкритому доступі і використовуються, посилання на ці ресурси доступні на сайтах Інституту і його наукових підрозділів.

     За ці п’ять років постійними майданчиками для впровадження та практичного використання наукових розробок стали 457 об’єктів, а також 11 органів державної влади та місцевого самоврядування, 334 навчальні заклади, 21 обласна універсальна бібліотека, 11 підвідомчих установ НАПН України, понад 100 інших установ, підприємств, організацій, окремих груп споживачів.

     Ми активно співпрацюємо з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України, факультетом психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультетом психології, історії та соціології Херсонського державного університету, психолого-педагогічним факультетом Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Налагоджено тісну співпрацю з Освітнім омбудсменом України, регіональними управліннями Державної служби якості освіти з питань соціально-психологічного супроводу реформи НУШ.  

– Важливим складником, очевидно, є експертна діяльність Інституту. З якого роду документами звертаються до вас?

– До Інституту як провідного соціально-психологічного центру країни звертаються із запитами Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Департамент захисту національної державності СБУ, МОН України, МОЗ України.Ми підготували низку експертних висновків щодо наявності в наданих для експертизи інформаційних матеріалах фактів   посягання на суверенітет і територіальну цілісність України, завдання шкоди національній безпеці, фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх.

– Нині для кожної наукової установи реперним індикатором її затребуваності вважається міжнародна співпраця…

– Протягом останніх п’яти років наші вчені брали участь у чотирьох міжнародних проєктах, які реалізуються міжнародними консорціумами, до яких входили партнери з країн ЄС, Канади, Великої Британії. Також Інститут приєднався до міжнародного консорціуму з 19 країн (25 установ) для подання грантової заявки «CitizenshipEducationforEuropeanValues» програми Erasmus+ JeanMonnetNetwork. Загалом співпраця здійснюється з науковими установами та неурядовими організаціями понад двадцяти країн.

     Починаючи з 2017 року, Інститут проводить міжнародні конференції «Mental Health: global challenges of XXI century». Їх відбулося вже п’ять (Київ, Україна, 2017, 2018, 2020; Бухарест, Румунія, 2019; Агрідженто, Італія, 2021). Серед гостей та спікерів були представники Всесвітньої організації охорони здоров’я, Світової федерації психічного здоров’я, Міжнародного медичного корпусу, Офісу НATO, Посольства США, Національного інституту здоров’я (Italy, Istituto Superiore di Sanità ISS), EMDR Europe Association, Асоціації Балканських університетів. У 2021 році старшого наукового співробітника Інституту В.І. Вуса вперше в історії України було обрано членом Ради правління Світової федерації психічного здоров′я (WFMH).

Йдеться про відомих учених. А чи зростає їм зміна? Що можна сказати про наукову молодь?

– Ми прагнемо надавати всіляку підтримку здібній молоді, що сприяє її успіхам, які знаходять визнання на державному рівні. Упродовж останніх років  співробітники Інституту були двічі відзначені Премією Президента України для молодих учених (цеІрина Губеладзе  у 2018 році, Марина Дворник та Катерина Мирончакнинішнього року), стипендією Кабінету Міністрів України для молодих учених (Ірина Губеладзе у 2020 році), державною іменною стипендією найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік (Катерина Мирончак). Активно працює Рада молодих учених Інституту.

   Тому переконані, що перспективи у нашого колективу гарні. Ми готові довикликів і відповідей на належному науковому рівні.

 Лідія Ткаченко

 

На фото зліва направо:

Микола Слюсаревський, Василь Кремень, Володимир Горбулін, Любов Найдьонова, Борис Лазоренко, Павло Горностай після церемонії вручення нагород.