10 листопада відбулася онлайн Х Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», цього разу за темою «Оцінювання якості: підходи та інструменти».

З вітальними словами до учасників конференції звернулися очільники та представники управлінських команд установ – організаторів Конференції – ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров; перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко; президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень; керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький; керівник освітніх програм Британської Ради в Україні Людмила Таценко; координатор Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова.

Усі партнери високо оцінили 10-річний внесок Конференції та її значення для реалізації Болонського процесу в Україні, відмітили стійкість і надійність партнерства, поінформували учасників заходу про пріоритетні завдання та перспективні напрями для співпраці.

У межах першої сесії Конференції «Якість вищої освіти та Болонський процес» було представлено три доповіді. Генеральний директор Директорату фахової передвищої та вищої освіти МОН України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Олег Шаров ознайомив учасників конференції з фінальною версією проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки.Доповідач підкреслив, що ця Стратегія має охопити два трансформаційні етапи у розвитку вітчизняної вищої освіти: переосмислення ролі та завдань ЗВО для економіки, держави та суспільства (національна система кваліфікацій, наука та атестація, «регульовані» професії – ЄДКІ, освіта дорослих, реформа управління та фінансування, цифровізація, модернізація мережі тощо); включення у світовий мейнстрім (прагнення до зразковості та досконалості університетів).

Доповідач представив стратегічні та операційні цілі, визначені у проєкті Стратегії, а також індикатори їх досягнення.

Сесію продовжив Голова сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України, професор Національного університету «Запорізька політехніка», член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Володимир Бахрушин. У доповіді «Реформування вищої освіти в Україні, засноване на новому законодавстві 2014-2021 рр.: досягнення та виклики» він означив нормативно-правові акти, що спрямовують реформування вищої освіти в Україні, а також детально зупинився на позитивних здобутках і проблемах, що потребують вирішення. Змістовними лініями для такого аналізу виступили: рівні вищої освіти; забезпечення якості; інституційна автономія; студентоцентрований підхід; академічна мобільність; ЄКТС; стандарти й ін.

Керівник секретаріату Національного агентства забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький спрямував увагу учасників Конференції на проблему «Акредитація освітніх програм: нова парадигма». Доповідач поінформував учасників Конференції про основні здобутки у розбудові національної системи забезпечення якості вищої освіти та виклики. Він повідомив, що за період з 2019 по 2021 роки проведено майже 4 тис. акредитаційних експертиз, реєстр експертів об’єднує 2,8 тис. науково-педагогічних працівників та 1,2 тис. здобувачів вищої освіти, Національне агентство забезпечення якості вищої освіти стало членом/асоційованим членом кількох європейських фахових об’єднань із забезпечення якості (INQAAHE, CEENQA, ENQA).

Зарубіжний досвід у межах першої сесії представив професор Віце-президент CEENQA(Central and Eastern European Network of Qualıty Assurance Agencıes ın Hıgher Educatıon) Олгун Чічек. У виступі «Якість вищої освіти: оцінювання університетської діяльності» він звернувся до чотирьох змістовних ліній: інституційний рівень забезпечення якості, програмний рівень забезпечення якості, оцінювання університетської діяльності, рейтингування. До перспективних завдань розвитку процесів та системи забезпечення якості експерт відніс такі чотири напрями: інновації (мікрокредитування, визнання попереднього навчання й ін.); цифровизація (віртуальна кредитна мобільність, віртуальні візити експертів тощо); акредитація спільних програм; тематична та кластерна акредитація; забезпечення якості досліджень.

Друга сесія Конференції відбулася за темою «Оцінювання якості вищої освіти». Відкрив сесію заступник директора Агентства із забезпечення якості Великої Британії (QAA, UK), Голова Консультативної ради Національного агентства забезпечення якості вищої освіти виступом на тему «Оцінювання якості вищої освіти: підходи та інструменти» Ян Велч. До ключових інструментів оцінювання якості вищої освіти експерт відніс такі: загальні критерії у форматі рамки якості; самооцінювання; залучення стейкхолдерів; зовнішні звіти; публікація висновків й ін. Доповідач проілюстрував використання зазначених інструментів на прикладі досвіду системи забезпечення якості вищої освіти у Великій Британії.

Член Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, професор Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Ірина Золотарьова запропонувала для обговорення тему «Акредитація як інструмент оцінювання якості діяльності університету». Вона обґрунтувала зростання важливості забезпечення якості вищої освіти. Аналіз процесу акредитації освітніх програм доповідач здійснила через призму управління, відповідності, результатів навчання, ресурсів, самооцінювання. Наприкінці виступу І. Золоторьова зазначила пріоритети та операційні завдання розвитку НАЗЯВО.

Начальник Центру забезпечення якості вищої освіти Сумського державного університету Ольга Люта представила учасникам конференції доповідь «Опитування студентів як інструмент удосконалення якості реалізації освітніх програм». Доповідачка обґрунтувала актуальність опитування студентів та детально проаналізувала три різні види опитування – щодо якості освітніх програм; щодо якості організації освітньої діяльності при вивченні дисциплін; тематичні – з окремих проблемних питань при моніторингу стану забезпечення якості підготовки фахівців та розвитку наукової діяльності в інститутах/факультетах.

Радник при дирекції Інституту вищої освіти НАПН України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Світлана Калашнікова у своєму виступі «Підготовка докторів філософії – забезпечення якості: на прикладі діяльності наукової установи»привернула увагу учасників до специфіки забезпечення якості при дизайні, реалізації та акредитації освітньо-наукових програм, апелюючи до політик на рівні Європейського простору вищої освіти, рамок, визначених національним законодавством; конкретних інституційних практик.

Перший Віце-президент Національної академії педагогічних наук України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти Володимир Луговийзвернувся до проблеми «Вимірювання якості діяльності університету через участь у національному та світових (QS, TimesandShanghai) рейтингах». Базуючись на аналізі світової практики, визначив та обґрунтував: ієрархію механізмів оцінювання якості вищої освіти; стратегії розвитку вищої освіти, базовані на акредитації та рейтингуванні. На основі аналізу університетських рейтингів В. Луговий резюмував: «U-Multirank і всі українські рейтинги (Топ-200 Україна, Консолідований тощо) мають тією чи іншою мірою серйозні проблеми з об’єктивністю, валідністю, вірогідністю, надійністю, зрозумілістю, прозорістю, критеріально-індикаторною базою, логічністю результатів щодо оцінювання топової якості. Тому не користуються фаховою довірою і не застосовуються для прийняття управлінських рішень». Доповідач обґрунтував доцільність та засади створення Національного рейтингу ЗВО.

Проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Гожик на досвіді діяльності провідного університету України розкрив тему «Рейтинги як інструменти оцінювання якості діяльності університету: підхід вимірювання якості». Доповідач визначив та обґрунтував відповідність між положеннями ESG-2015, критеріями акредитації, критеріями звіту самооцінки освітньої програми та індикаторами глобальних університетських рейтингів.

Учасники конференції (225 осіб) у своїй більшості представляли заклади вищої освіти з усіх регіонів України різного галузевого спрямування, а також представляли різні категорії академічної спільноти (студенти, аспіранти, викладачі, дослідники, керівники ЗВО). Учасники Конференції активно долучилися до обговорення зазначених проблем у форматі запитань через чат та за допомогою онлайн-опитувань.

Світлана КАЛАШНІКОВА,

радник при дирекції

Інституту вищої освіти

НАПН України,

член Національної команди

експертів з реформування

 вищої освіти,

член-кореспондент

НАПН України,

доктор педагогічних наук,

професор

Відеозапис заходу знаходиться у відкритому доступі за посиланням: