Максим ГАЛЬЧЕНКО,

директор Інституту

обдарованої дитини НАПН України,

доктор філософських наук

 

Цивілізаційний поступ людства переконливо засвідчує, що обдаровані особистості, генерують левову частку світових інновацій та є рушійною силою стійкого розвитку людського капіталу, світової економіки і науки. Інновації, створені ними, не лише кардинально впливають на наукову, технологічну та економічну сфери, а й видозмінюють соціальні та культурні процеси. Закономірно, що це безпосередньо позначається як на темпах інноваційного розвитку людства, так і на якості та змісті життя кожного індивіда. Конкурентоспроможність держави на глобальних світових ринках, добробут її громадян безпосередньо пов’язані з формуванням і освітою інтелектуальної еліти. Як наслідок, якісна освіта обдарованих дітей та молоді є одним з пріоритетів освітньої політики передових країн, і України зокрема.

 

Пріоритети вітчизняної політики в сфері обдарованості актуалізовано чинним законодавством та нормативно-правовими актами (Закон України «Про освіту», Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування, затверджений Наказом МОН України № 1303, Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 438), що унормовують правове підґрунтя освіти та підтримки обдарованих дітей, окреслюють напрями реформування освітньої системи в контексті розвитку структурних складників обдарованості.

У межах освітніх реформ, що відбуваються протягом останніх років, простежується збільшення кількості гімназій та ліцеїв, в тому числі у сільських поселеннях. Зокрема кількість гімназій з 499 (2,9% від усіх ЗЗСО у 2014/2015 навчальному році) збільшилася до 654 (4,3% – у 2019/2020). Якщо у 2014/2015 році функціонувало 324 ліцеї (1,9% від загальної кількості ЗЗСО), то в 2019/2020 році їх налічувалось 870 (5,8% від загальної кількості). Загалом у цих закладах освіти у 2019/2020 навчальному році навчалося 16% від загальної кількості учнів.

Світова тенденція орієнтації на оригінальність та унікальність сприяла підвищенню соціального запиту на освіту і розвиток обдарованих дітей і в Україні. Батьки умотивовано підтримують індивідуальну освітню траєкторію розвитку своїх дітей, констатуючи їхні певні природні здібності, шукають можливості та інструменти для їх подальшого розвитку. Все це увиразнює широке проблемне поле у сфері обдарованості, що є предметом наукового інтересу вчених Інституту обдарованої дитини НАПН України.

В Інституті обдарованої дитини НАПН України досліджується феномен обдарованості, здійснюється методичне забезпечення діагностики обдарованості та розвитку її структурних складників, створюються програми і методики розвитку обдарованої особистості на різних вікових етапах, розробляються теоретико-методичні засади спеціалізованої освіти наукового спрямування тощо.

Наукові дослідження вчених Інституту обдарованої дитини НАПН України засвідчують, що на разі актуальними фундаментальними проблемами, що потребують швидкого реагування є:

·        теоретико-методологічні розбіжності визначення феномену обдарованості;

·        відсутність цілісної методики діагностики обдарованості (більшості наявних методик діагностики спрямовані на окремі прояви інтелекту (IQ);

·        потреба впровадження інноваційних підходів до навчання обдарованих учнів як у формальному, так і у неформальному та інформальному сегментах.

Людство впродовж десятиліть намагається з’ясувати причину того, чому одні особистості залишають після себе помітний трек у житті, а інші відходять зовсім непомітними, деякі особистості у дитячі роки вражають своїми здібностями, але у зрілому віці не досягають значних здобутків, в той час як інші у дитячому віці не привертають до себе увагу, зате у зрілому віці досягають значних висот. Щоб пояснити перше, необхідно пов’язати життєвий успіх особистості з її інтелектом. Щоб пояснити друге, високий інтелект необхідно доповнити особистісними якостями індивіда. Щоб пояснити третє, потрібно збагнути, що в основі інтелекту особистості знаходиться стиль її пізнавальної і творчої діяльності. Якщо зазначене доповнити здатністю направити у потрібний час і у потрібному напрямі необхідну кількість енергії, то приходимо до трактування обдарованості як єдності розумової, духовної і фізичної сфер індивіда.

Діяльність вчених Інституту обдарованої дитини НАПН України фокусується на розв’язанні зазначеної проблеми. Зокремав Інституті розроблено інноваційний підхід до трактування інтелекту як апарату розумної поведінки індивіда. Розумна поведінка визначається тим, як індивід накопичує життєвий досвід і використовує його у проблемних ситуаціях. Якщо конкретніше, то розумна поведінка визначається стилем накопичення життєвого досвіду. Розумної поведінки можна очікувати від того індивіда, який накопичує життєвий досвід у такій формі, яка у випадку проблемної ситуації дозволяє йому позбутися засвоєних стереотипів. Серед структурних компонентів інтелекту виокремлено пізнавальний і креативний блоки. Очікується, що дослідження пізнавального і креативного блоків інтелекту разом із даними спостережень педагогів дасть набагато більше інформації про його рівень, аніж використання традиційних тестів інтелекту і креативності чи, навіть, їх поєднання.

З наведеного зрозуміло, що в науковці пропонують враховувати морально-вольові, емоційні та енергетичні складники обдарованості. Створена на цій основі методика уможливить здійснення більш достовірної діагностики обдарованості особистості і вироблення відповідної стратегії і тактики ефективного розвитку її структурних складників.

Виходячи з теоретичних позицій трактування обдарованості та методологічних підвалин її діагностики, в Інституті розробляються методики діагностики різних типів спеціальної обдарованості.

Оригінальною, наприклад, є методика діагностики особистісних чинників розвитку інтелектуальної обдарованості. Саме вона уможливлює здійснення достовірної попередньої прогностичної оцінки інтелектуальної обдарованості особистості і вироблення відповідної стратегії і тактики її ефективного розвитку. Інноваційною є методика діагностики практичного інтелекту учнівської молоді, яка побудована на засадах середовищного і проектного підходів.

Вчені Інституту встановили, що інтелектуально обдаровані старшокласники демонструють більш високу надситуативну активність. Таким учням притаманні відкритість досвіду, допитливість, готовність до експериментування, висока пізнавальна активність, здоровий перфекціонізм, захопленість при вирішенні складних завдань. Вони демонструють значущо більшу творчу результативність, мають адекватну самооцінку, відзначаються особистісною незалежністю (неконформністю), рішучістю, ініціативністю, наполегливістю у досягненні мети, схильністю до ризику, толерантністю до невизначеності, самодостатністю, прагненням керуватися власною системою критеріїв оцінки. Їм властиві самоприйняття та самоповага, відчуття своєї цінності, спонтанність у проявах почуттів та думок, прагнення до особистої та творчої самореалізації.

Доведено, що інтелектуально обдаровані старшокласники у значно більшій мірі, порівняно з учнівським загалом, у ситуації вибору (прийняття рішення) схильні спиратися на міркування раціонально-логічного характеру, факти та здоровий глузд.

Крім того, в Інституті адаптовано та апробовано низку діагностичних методик. Йдеться про такі тести: «Типи креативності» К. Венкера; модифіковані тести креативності Р. Вільямса; розумового розвитку для абітурієнтів та старшокласників (АСТУР); емоційної спрямованості Б. Додонова; методику вивчення естетичної обдарованості «Мистецтвознавець»; структури інтелекту Р. Амтхауера; методику діагностики особистісних факторів розвитку складників обдарованості; експертну оцінювальну анкету для визначення учнів з ознаками інтелектуальної та академічної обдарованості та ін.

Створено профорієнтаційно-діагностичну тестову систему «Інтереси та здібності», що забезпечує двостороннє дослідженняособистості. А саме: мотиваційної структури (професійних інтересів, схильностей) та структури здібностей. Це дає змогу здійснювати прогнозування навчальної та професійної успішності особистості в різних сферах діяльності. Зазначене є важливим елементом системи психолого-педагогічної підтримки обдарованих й розвитку складників обдарованості та фактором своєчасного й успішного самовизначення щодо майбутньої професії обдарованих учнів, оскільки забезпечує заклади освіти необхідною інформацією для побудови індивідуальних траєкторій розвитку обдарованої особистості.

Для полегшення інструментального застосування здійснено цифровізацію діагностик обдарованості та створено цифровий програмний комплекс, що дозволяє проводити онлайн-діагностику учнівської молоді з метою виявлення типів обдарованості (http://testoteka.iod.gov.ua).

Аналіз результатів досліджень засвідчив, що формування в учнів умінь отримання знань з використанням дослідницьких методів є найбільш ефективним фактором розвитку тих складників обдарованості, які піддаються педагогічному впливу. Як наслідок, вчені Інституту сприяють імплементації в освітній простір України парадигми наукової освіти та концепції спеціалізованої освіти наукового спрямування (СОНС).

Освіта наукового спрямування – це вид спеціалізованої освіти, що базується на дослідно-орієнтованому навчанні, орієнтованого на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності. Здобувається ця освіта на базовому і профільному рівнях.

У межах цього напряму вчені Інституту створили «Проєкт освітньої програми для закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування». Проєкт складається із цільового, змістового, організаційного та оцінювального блоків, в яких подано загальну характеристику та особливості освітньої програми СОНС, перелік суб’єктів освітньої діяльності, які долучаються до створення і реалізації освітньої програми; сформульовано її мету і завдання, визначено вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою, вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, формування їхніх дослідницьких компетентностей та обов’язкових результатів навчання відповідно до етапів дослідницької, конструкторської, винахідницької діяльності, опис та рекомендовані інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Спільно з Малою академією наук України та за науково-методичної підтримки фахівців Музею Ханенків розпочато роботу над пілотною програмою наукової освіти для школярів «STEАM-уроки в Музеї Ханенків».

Цей освітній продукт поєднує в собі матеріал кількох освітніх галузей з можливістю його фахового представлення через долучення до творів мистецтва, предметів побуту й культури, які ретельно добирають фахівці музею. Дизайн програми сформовано на основі логічного представлення обраної шкільної теми та організації інтерактивного навчального процесу «відкриття через дослідження» самою дитиною в залах музею. Наразі ключовим завданням програми наукової освіти «STEАM-уроки в Музеї Ханенків» є апробація реальних шляхів інтеграції формальної і неформальної освіти, а відтак – упровадження найкращих практик сучасної музейної педагогіки в навчальний процес закладів формальної освіти поки що на рівні «вільного практикуму», який допомагає в освоєнні програмного матеріалу основної школи та не є обов’язковим.

У перспективі міждисциплінарний творчий простір Музею Ханенків, як і будь-якого іншого музею, може стати інноваційним, інтегрованим у навчальний процес складником, зокрема в закладах спеціалізованої освіти наукового спрямування. Історичний і мистецький складники освітнього простору музею, є тим сприятливим середовищем, яке налаштовує на продуктивне міждисциплінарне спілкування, виконує функцію об’єднання та інтеграції всіх учасників програми, дає можливість виявити творчі здібності та ціннісні орієнтації, актуалізувати знання та набутий досвід, оскільки складниками програми є творчі, пошукові завдання для групової взаємодії, наприклад, мініпроєкт з вирішення реальної проблеми певного регіону тощо.

Перспективами подальших досліджень є вивчення чинників розвитку складників обдарованої особистості залежно від типу обдарованості. На наше переконання, це сприятиме вдосконаленню психолого-педагогічного супроводу розвитку обдарованих, ефективній реалізації індивідуальної освітньої траєкторії обдарованих учнів, підвищенню рівня науково-методичного забезпечення педагогічних працівників закладів освіти, що працюють з обдарованими дітьми та молоддю.

 

Водночас, наріжним каменем діяльності Інституту обдарованої дитини НАПН України є і залишається у перспективі розроблення валідної і надійної методики діагностики обдарованості (у традиційній термінології – загальної обдарованості), що є фундаментом для різних типів спеціальної обдарованості. І, якщо навіть не йдеться про віддалену перспективу соціально-економічного виміру позитивного розв’язання цієї задачі, то актуальність його не слабшає, якщо взяти до уваги, що ідентифікація обдарованих є необхідним складником освітнього процесу, оскільки їхній потенціал не розвивається ефективно і навіть пригнічується в умовах масової уніфікованої освіти, яка не відповідає специфіці засвоєння ними знань та потребою їх творчого використання.

Цивілізаційний поступ людства переконливо засвідчує, що обдаровані особистості, генерують левову частку світових інновацій та є рушійною силою стійкого розвитку людського капіталу, світової економіки і науки. Інновації, створені ними, не лише кардинально впливають на наукову, технологічну та економічну сфери, а й видозмінюють соціальні та культурні процеси. Закономірно, що це безпосередньо позначається як на темпах інноваційного розвитку людства, так і на якості та змісті життя кожного індивіда. Конкурентоспроможність держави на глобальних світових ринках, добробут її громадян безпосередньо пов’язані з формуванням і освітою інтелектуальної еліти. Як наслідок, якісна освіта обдарованих дітей та молоді є одним з пріоритетів освітньої політики передових країн, і України зокрема.

Пріоритети вітчизняної політики в сфері обдарованості актуалізовано чинним законодавством та нормативно-правовими актами (Закон України «Про освіту», Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування, затверджений Наказом МОН України № 1303, Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 438), що унормовують правове підґрунтя освіти та підтримки обдарованих дітей, окреслюють напрями реформування освітньої системи в контексті розвитку структурних складників обдарованості.

У межах освітніх реформ, що відбуваються протягом останніх років, простежується збільшення кількості гімназій та ліцеїв, в тому числі у сільських поселеннях. Зокрема кількість гімназій з 499 (2,9% від усіх ЗЗСО у 2014/2015 навчальному році) збільшилася до 654 (4,3% – у 2019/2020). Якщо у 2014/2015 році функціонувало 324 ліцеї (1,9% від загальної кількості ЗЗСО), то в 2019/2020 році їх налічувалось 870 (5,8% від загальної кількості). Загалом у цих закладах освіти у 2019/2020 навчальному році навчалося 16% від загальної кількості учнів.

Світова тенденція орієнтації на оригінальність та унікальність сприяла підвищенню соціального запиту на освіту і розвиток обдарованих дітей і в Україні. Батьки умотивовано підтримують індивідуальну освітню траєкторію розвитку своїх дітей, констатуючи їхні певні природні здібності, шукають можливості та інструменти для їх подальшого розвитку. Все це увиразнює широке проблемне поле у сфері обдарованості, що є предметом наукового інтересу вчених Інституту обдарованої дитини НАПН України.

В Інституті обдарованої дитини НАПН України досліджується феномен обдарованості, здійснюється методичне забезпечення діагностики обдарованості та розвитку її структурних складників, створюються програми і методики розвитку обдарованої особистості на різних вікових етапах, розробляються теоретико-методичні засади спеціалізованої освіти наукового спрямування тощо.

Наукові дослідження вчених Інституту обдарованої дитини НАПН України засвідчують, що на разі актуальними фундаментальними проблемами, що потребують швидкого реагування є:

·        теоретико-методологічні розбіжності визначення феномену обдарованості;

·        відсутність цілісної методики діагностики обдарованості (більшості наявних методик діагностики спрямовані на окремі прояви інтелекту (IQ);

·        потреба впровадження інноваційних підходів до навчання обдарованих учнів як у формальному, так і у неформальному та інформальному сегментах.

Людство впродовж десятиліть намагається з’ясувати причину того, чому одні особистості залишають після себе помітний трек у житті, а інші відходять зовсім непомітними, деякі особистості у дитячі роки вражають своїми здібностями, але у зрілому віці не досягають значних здобутків, в той час як інші у дитячому віці не привертають до себе увагу, зате у зрілому віці досягають значних висот. Щоб пояснити перше, необхідно пов’язати життєвий успіх особистості з її інтелектом. Щоб пояснити друге, високий інтелект необхідно доповнити особистісними якостями індивіда. Щоб пояснити третє, потрібно збагнути, що в основі інтелекту особистості знаходиться стиль її пізнавальної і творчої діяльності. Якщо зазначене доповнити здатністю направити у потрібний час і у потрібному напрямі необхідну кількість енергії, то приходимо до трактування обдарованості як єдності розумової, духовної і фізичної сфер індивіда.

Діяльність вчених Інституту обдарованої дитини НАПН України фокусується на розв’язанні зазначеної проблеми. Зокремав Інституті розроблено інноваційний підхід до трактування інтелекту як апарату розумної поведінки індивіда. Розумна поведінка визначається тим, як індивід накопичує життєвий досвід і використовує його у проблемних ситуаціях. Якщо конкретніше, то розумна поведінка визначається стилем накопичення життєвого досвіду. Розумної поведінки можна очікувати від того індивіда, який накопичує життєвий досвід у такій формі, яка у випадку проблемної ситуації дозволяє йому позбутися засвоєних стереотипів. Серед структурних компонентів інтелекту виокремлено пізнавальний і креативний блоки. Очікується, що дослідження пізнавального і креативного блоків інтелекту разом із даними спостережень педагогів дасть набагато більше інформації про його рівень, аніж використання традиційних тестів інтелекту і креативності чи, навіть, їх поєднання.

З наведеного зрозуміло, що в науковці пропонують враховувати морально-вольові, емоційні та енергетичні складники обдарованості. Створена на цій основі методика уможливить здійснення більш достовірної діагностики обдарованості особистості і вироблення відповідної стратегії і тактики ефективного розвитку її структурних складників.

Виходячи з теоретичних позицій трактування обдарованості та методологічних підвалин її діагностики, в Інституті розробляються методики діагностики різних типів спеціальної обдарованості.

Оригінальною, наприклад, є методика діагностики особистісних чинників розвитку інтелектуальної обдарованості. Саме вона уможливлює здійснення достовірної попередньої прогностичної оцінки інтелектуальної обдарованості особистості і вироблення відповідної стратегії і тактики її ефективного розвитку. Інноваційною є методика діагностики практичного інтелекту учнівської молоді, яка побудована на засадах середовищного і проектного підходів.

Вчені Інституту встановили, що інтелектуально обдаровані старшокласники демонструють більш високу надситуативну активність. Таким учням притаманні відкритість досвіду, допитливість, готовність до експериментування, висока пізнавальна активність, здоровий перфекціонізм, захопленість при вирішенні складних завдань. Вони демонструють значущо більшу творчу результативність, мають адекватну самооцінку, відзначаються особистісною незалежністю (неконформністю), рішучістю, ініціативністю, наполегливістю у досягненні мети, схильністю до ризику, толерантністю до невизначеності, самодостатністю, прагненням керуватися власною системою критеріїв оцінки. Їм властиві самоприйняття та самоповага, відчуття своєї цінності, спонтанність у проявах почуттів та думок, прагнення до особистої та творчої самореалізації.

Доведено, що інтелектуально обдаровані старшокласники у значно більшій мірі, порівняно з учнівським загалом, у ситуації вибору (прийняття рішення) схильні спиратися на міркування раціонально-логічного характеру, факти та здоровий глузд.

Крім того, в Інституті адаптовано та апробовано низку діагностичних методик. Йдеться про такі тести: «Типи креативності» К. Венкера; модифіковані тести креативності Р. Вільямса; розумового розвитку для абітурієнтів та старшокласників (АСТУР); емоційної спрямованості Б. Додонова; методику вивчення естетичної обдарованості «Мистецтвознавець»; структури інтелекту Р. Амтхауера; методику діагностики особистісних факторів розвитку складників обдарованості; експертну оцінювальну анкету для визначення учнів з ознаками інтелектуальної та академічної обдарованості та ін.

Створено профорієнтаційно-діагностичну тестову систему «Інтереси та здібності», що забезпечує двостороннє дослідженняособистості. А саме: мотиваційної структури (професійних інтересів, схильностей) та структури здібностей. Це дає змогу здійснювати прогнозування навчальної та професійної успішності особистості в різних сферах діяльності. Зазначене є важливим елементом системи психолого-педагогічної підтримки обдарованих й розвитку складників обдарованості та фактором своєчасного й успішного самовизначення щодо майбутньої професії обдарованих учнів, оскільки забезпечує заклади освіти необхідною інформацією для побудови індивідуальних траєкторій розвитку обдарованої особистості.

Для полегшення інструментального застосування здійснено цифровізацію діагностик обдарованості та створено цифровий програмний комплекс, що дозволяє проводити онлайн-діагностику учнівської молоді з метою виявлення типів обдарованості (http://testoteka.iod.gov.ua).

Аналіз результатів досліджень засвідчив, що формування в учнів умінь отримання знань з використанням дослідницьких методів є найбільш ефективним фактором розвитку тих складників обдарованості, які піддаються педагогічному впливу. Як наслідок, вчені Інституту сприяють імплементації в освітній простір України парадигми наукової освіти та концепції спеціалізованої освіти наукового спрямування (СОНС).

Освіта наукового спрямування – це вид спеціалізованої освіти, що базується на дослідно-орієнтованому навчанні, орієнтованого на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності. Здобувається ця освіта на базовому і профільному рівнях.

У межах цього напряму вчені Інституту створили «Проєкт освітньої програми для закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування». Проєкт складається із цільового, змістового, організаційного та оцінювального блоків, в яких подано загальну характеристику та особливості освітньої програми СОНС, перелік суб’єктів освітньої діяльності, які долучаються до створення і реалізації освітньої програми; сформульовано її мету і завдання, визначено вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою, вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, формування їхніх дослідницьких компетентностей та обов’язкових результатів навчання відповідно до етапів дослідницької, конструкторської, винахідницької діяльності, опис та рекомендовані інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Спільно з Малою академією наук України та за науково-методичної підтримки фахівців Музею Ханенків розпочато роботу над пілотною програмою наукової освіти для школярів «STEАM-уроки в Музеї Ханенків».

Цей освітній продукт поєднує в собі матеріал кількох освітніх галузей з можливістю його фахового представлення через долучення до творів мистецтва, предметів побуту й культури, які ретельно добирають фахівці музею. Дизайн програми сформовано на основі логічного представлення обраної шкільної теми та організації інтерактивного навчального процесу «відкриття через дослідження» самою дитиною в залах музею. Наразі ключовим завданням програми наукової освіти «STEАM-уроки в Музеї Ханенків» є апробація реальних шляхів інтеграції формальної і неформальної освіти, а відтак – упровадження найкращих практик сучасної музейної педагогіки в навчальний процес закладів формальної освіти поки що на рівні «вільного практикуму», який допомагає в освоєнні програмного матеріалу основної школи та не є обов’язковим.

У перспективі міждисциплінарний творчий простір Музею Ханенків, як і будь-якого іншого музею, може стати інноваційним, інтегрованим у навчальний процес складником, зокрема в закладах спеціалізованої освіти наукового спрямування. Історичний і мистецький складники освітнього простору музею, є тим сприятливим середовищем, яке налаштовує на продуктивне міждисциплінарне спілкування, виконує функцію об’єднання та інтеграції всіх учасників програми, дає можливість виявити творчі здібності та ціннісні орієнтації, актуалізувати знання та набутий досвід, оскільки складниками програми є творчі, пошукові завдання для групової взаємодії, наприклад, мініпроєкт з вирішення реальної проблеми певного регіону тощо.

Перспективами подальших досліджень є вивчення чинників розвитку складників обдарованої особистості залежно від типу обдарованості. На наше переконання, це сприятиме вдосконаленню психолого-педагогічного супроводу розвитку обдарованих, ефективній реалізації індивідуальної освітньої траєкторії обдарованих учнів, підвищенню рівня науково-методичного забезпечення педагогічних працівників закладів освіти, що працюють з обдарованими дітьми та молоддю.

Водночас, наріжним каменем діяльності Інституту обдарованої дитини НАПН України є і залишається у перспективі розроблення валідної і надійної методики діагностики обдарованості (у традиційній термінології – загальної обдарованості), що є фундаментом для різних типів спеціальної обдарованості. І, якщо навіть не йдеться про віддалену перспективу соціально-економічного виміру позитивного розв’язання цієї задачі, то актуальність його не слабшає, якщо взяти до уваги, що ідентифікація обдарованих є необхідним складником освітнього процесу, оскільки їхній потенціал не розвивається ефективно і навіть пригнічується в умовах масової уніфікованої освіти, яка не відповідає специфіці засвоєння ними знань та потребою їх творчого використання.