Опитування проводилося в рамках проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин в Україні» спільно з Інститутом педагогіки НАПН України, зокрема відділом навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури.

У світі 43 %  мов знаходяться під загрозою зникнення – усього, за даними ЮНЕСКО, налічується функціонування близько 6000. В Україні підтримці мов різних національних меншин приділяється значна увага. Останнім часом об’єктом зацікавлення і збереження стала мова ромської спільноти. Але майбутня доля ромської мови залежить не тільки від державної підтримки, а й від бажання представників самої спільноти продовжувати користуватися своєю мовою і передавати її дітям.

Важливим для кодифікації ромської мови в Україні є розуміння її лінгвістичних характеристик, її історії. Ромська мова належить до індоарійської групи індоєвропейських мов. Мовами цієї групи розмовляють мешканці сучасних Індії, Пакистану, Бангладеш та ін. Ромська мова – єдина європейська мова індійського походження. Отже, генетично вона повʼязана з індійськими мовами, але під час міжнаціональних контактів вона набула окремих типологічних рис мов, що належать до так званого балканського мовного союзу.  Предки ромів, покинувши свою індійську прабатьківщину, поступово дісталися до південно-східної Європи, де їхні діалекти почали формуватися в уже відомі на цей час діалекти. Подальший розвиток ромської мови відбувався у формі окремих діалектів, частково ізольованих один від одного. Відповідно до сучасної класифікації, балканські роми розмовляють діалектами балканської групи (під впливом грецької мови); на румуномовній території утворилися волоські діалекти; в угорському середовищі — центральні (або карпатські) діалекти; в німецькому — північні діалекти. В Україні – сервітський, ловарський, келдерарський, кишиньовський та влашський діалекти.

Ромська мова недостатньо кодифікована, вона не є літературно унормованою мовою. Ромські діалекти зазнали значного впливу домінуючих мов, і наразі визначення єдиної ромської мови є проблемним питанням.

Унормування ромської мови, науковий системний опис її граматики, створення двомовних і трьомовних словників –  мрія багатьох представників ромської спільноти. За спогадами відомого ромського поета Петра Деметра, ромський громадський діяч і поет Роман Деметр мріяв про появу словника келдерарського діалекту: «Маючи у наявності такий словник, ми зруйнуємо мовні перешкоди і зможемо вийти на міжнародну арену!» А один із найвідоміших ромських письменників Матео Максимов уважав, що «якби цигани були більш освіченими, світ був би переповнений циганськими письменниками!».

На жаль, жодний із створених словників не можна вважати дійсно якісним;  граматика ромських діалектів  не описана на рівні з граматиками інших європейських мов. Не унормована ромська абетка. У письмовій мові використовується як кирилиця, так і латиниця. При цьому тексти одного і того ж діалекту можуть бути записані і кирилицею, і латиницею залежно від домінуючої мови країни, в якій проживають роми. 

Наразі  частина ромської молоді переходить на спілкування домінантною в суспільстві мовою. Ромські діалекти зазнають інтерференції з українською, російською, румунською та іншими мовами. Втім поняття рідної мови є для ромів надзвичайно ціннісним, й інші мови, якими послуговуються в країні, є для них передовсім засобами міжнаціонального спілкування.

 Ромська мова – це важливе джерело знань про історію ромів, їх сприйняття життя, природи, людини.  Як зазначалося, подальший розвиток ромської мови залежить і від державної підтримки, і, що особливо важливо,  від бажання самих представників ромської громади продовжувати користуватися своєю мовою і передавати її дітям.  Особливо у цьому контексті важливо налагодження зв’язків освітніх закладів з ромськими родинами, залучення їх до процесу навчання ромських дітей.

Ще однією з проблем у царині навчання ромської мови є відсутність достатньої кількості фахівців, які займаються проблемами ромської мови, вителів, які володіють ромськими діалектами. Наразі у переліку освітніх програм МОН є програми ромської мови для початкової і середньої ланки освіти (Мисик І. Г., Єрмошкін С. М.,Семенов О. С.). Ромська мова в цих програмах представлена як синтез різних ромських діалектів і говірок ловарського, келдерарського, сервського, урсарського тощо. Така інтеграція наразі не визнається і не сприймається багатьма представниками цих діалектів. А проте спроби осмислити ромську мову як навчальний предмет, обґрунтувати і розробити зміст і методи її навчання викликають повагу.  Ці суперечності між лінгвістичнм статусом ромської мови, відсутністю єдиної унормованої літературної мови і завданнями її збереження і розвитку, надання якісної освіти дітям з ромських сімей в Україні зумовили проведення кодифікації ромської мови з подальшим створенням єдиної абетки, написанням букваря та підручників для молодших школярів.

Отже, розглянемо результати опитування ромської спільноти України, виконаного в рамках проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин в Україні».Метою опитування стало виявлення потреби у використанні ромської мови представників ромської спільноти України, можливостей і підтримки цього процесу та кодифікації ромської мови. Опитуванням було охоплено 15 областей України. У дослідженні взяли участь 205 представників ромської спільноти.Респондентам було запропоновано 7 питань, які стосувалися потреби, можливостей й підтримки та кодифікації рідної мови представників ромської спільноти України. 

Якщо ромська мова для вас рідна, чи розмовляють у родині рідною мовою? На це запитання більшість респондентів відповіло, що розмовляє у родині рідною мовою (84,4%).

 Рідними мовами для опитуваних виступають такі діалекти – сервітський, ловарський, келдерарський, кишиньовський та влашський.

         Тільки 15,6% користуються в родині іншими мовами (українською, російською, румунською, угорською, кримськотатарською та ін.).

Чи є можливість вивчати ромську мову у вашій області/місті/селі або громаді? Більший відсоток респондентів – 58% – констатували той факт, що на місці їх проживання немає можливості вивчати ромську мову. Мова передається лише в родині від батьків і має побутове використання. Варто зазначити, що більшість опитаних (99%) виявили потребу в навчанні ромської мови в школах.

Чи є підтримка вивчення ромської мови і культури в освітніх закладах, де навчається ваша дитина? Як показало опитування, більшість респондентів (90%) вважає, що підтримка вивчення ромської мови і культури в освітніх закладах, де навчається їх дитина, недостатня.

Чи вважаєте ви потрібною кодифікацію (створення алфавіту з метою розвитку письмової форми) ромської мови в Україні? У процесі опитування вдалося виявити стійке позитивне ставлення до кодифікації ромської мови в Україні – 89,5% опитанихреспондентів. Це демонструє зацікавленість ромської спільноти у необхідності кодифікації ромської мови, її розвитку. Результати опитування демонструють бажання представників ромської спільноти України користуватися рідною мовою і передавати її дітям, що уможливить збереження та розвиток ромської мови та подальшої національної самоідентифікації ромів. Кодифікація ромської мови – актуальна не тільки для ромів, які виявляють свою зацікавленість до вивчення рідної мови, а й для інших національностей нашої країни.

Який діалект ви би взяли за основу для кодифікації ромської мови в Україні?

Це питання виявилося дуже складним і суперечливим. Серед відповідей були різні, наприклад: орієнтуватись за географічним принципом (найбільш поширені) і ті, які зберегли більшу частину лексики ромського походження; кодифікувати не мову, а декілька діалектів; розробити нову літературну мову на базі всіх діалектів; зібрати групу експертів, яка ухвалить рішення щодо цього питання.

Який варіант абетки ви б обрали для ромської мови – кирилицю чи латиницю і чому?

Значна частина респондентів відповіли, що обрали би кирилицю, лише тому, що більшість ромів не володіють іншими мовами, і не зможуть читати латиницею. Цікавим виявилося те, що роми, які проживають в областях на кордонах з іншими країнами, підтримують латиницю, тому, що це полегшить їхнє спілкування з ромами з інших країн. Також, думаючи про майбутнє дітей та молоді, пропонували обрати латиницю. Серед відповідей і пропозицій є й такі, що рішення мають ухвалити спеціалісти на нараді або робочій групі. Деякі респонденти наголосили на тому, що мова належить до індоіранської гілки, тому про кирилицю говорити не можна.

Результати опитування буде враховано у процесі кодифікації, створення словника ромської мови, абетки та підручників.

Наталія Богданець-Білоскаленко, завідувач відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури

Земфіра Кондур, координаторка проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин в Україні»

«Педагогічна газета України», 2021, № 2, с. 7