Нещодавно відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн конференція «Підтримка та супровід обдарованих учнів в сучасному освітньо-інформаційному просторі», організована Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України й Інститутом обдарованої дитини НАПН України. Відповідно було розширено тематику напрямів роботи конференції: Філософські виміри обдарованості в інформаційному суспільстві; Історичні аспекти проблеми обдарованості в освіті; Обдарованість як проблема вищої освіти; Психологічний і педагогічний супровід обдарованих учнів. Треба зазначити, що полідисциплінарний підхід, застосований до окресленої в назві конференції проблеми, дозволив привернути увагу вчених, різних за фахом і таких, що раніше не займалися проблематикою обдарованості, а також – і це головне – виокремити й окреслити нові її грані, намітити шляхи розв’язання нагальних проблем та напрями нових досліджень.

В онлайн конференції взяли участь учені, науковці, викладачі ЗВО, практичні працівники шкіл різного типу, профтехучилищ, позашкільних навчальних закладів з усіх регіонів України, областей і міст Львова, Тернополя, Рівного, Волині, Хмельницького, Івано-Франківська, Вінниці, Житомира, Одеси, Миколаєва, Херсона, Києва, Чернігова, Черкас, Сум, Полтави, Харкова, Кривого Рогу, Дніпра, Луганської і Донецької.

Далі пропонуємо увазі читачів тезисний виклад деяких ключових доповідей конференції.

Головний науковий співробітник Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Ольга Cухомлинськапредставила розвідку, в якій розкрила, як проблема освіти й виховання обдарованої особистості ставилася і вирішувалася у вітчизняному освітньому просторі. Академік зазначила, що питання розвитку здібностей і здатностей дітей не мало однозначного вирішення або ж взагалі не ставилося у вітчизняному шкільництві. На початку ХХ ст. великий вплив на ідеї про закономірності розвитку дитини здійснили нові на той час науки – експериментальна психологія, біхевіоризм, рефлексологія. Ольга Сухомлинська зауважила, що тести інтелектуального розвитку дітей взяла на озброєння в 1920-х роках радянська школа і на цьому розбудувала державну шкільну політику. Але характерною особливістю у радянському варіанті було не виявлення обдарованості, здібностей і задатків дітей, а швидше навпаки – виявлення дітей з порушеннями з метою їх усунення зі звичайних шкіл і направлення у спеціальні В 1930-х роках запанувала усереднена школа з єдиними планами, програмами, методиками, яка спиралася на середовищний підхід, колективні форми навчання і виховання. У 1958 році вийшов Закон «Про зміцнення зв′язку школи з життям і про подальший розвиток освіти в СРСР», якому передувала широка дискусія щодо сутності й змісту оголошених реформаційних процесів.В цілому реформа спрямовувалася на широке запровадження політехнізації школи та виробничого навчання. Започаткована реформа парадоксальним чином привела до створення спеціалізованих шкіл для талановитої молоді. Особливістю цих шкіл став інтелектуальний відбір до них, а також те, що в них викладали науковці першої лінії – доктори наук, професори, академіки, які у підсумку й сформували майбутню радянську математичну еліту.

Провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор Назіп Хамітов, спираючись наметодологію метаантропології й андрогін-аналізу в осмисленні динаміки проявів і розвитку обдарованості, зазначив, що обдарованість можлива у виявах таланту та геніальності. Метаантропологічний підхід дозволяє виділити когнітивний, креативний та моральний компоненти обдарованості.

Талановитість зазвичай є проявом одного з цих компонентів. Граничні прояви талановитості можливі при поєднанні двох компонентів обдарованості – наприклад, когнітивного і креативного або когнітивного і морального. Тоді як геніальність як позамежна, метагранична талановитість передбачає поєднання всіх трьох компонентів. У справжній геніальності, на відміну від талановитості, завжди маємо конструктивність і гуманізм, вона здатна нейтралізувати обмежені й руйнівні прояви обдарованості в буденному і граничному бутті.

Людина метаграничного буття в якості суспільних і політичних лідерів і, особливо, вихователів і педагогів здатна актуалізувати в собі й інших дивовижну єдність когнітивної, креативної і моральної обдарованості, що є принципово необхідним в наш час глибинних загроз і викликів не просто тим чи іншим країнам, а самій людській природі. Розвиток таких особистостей в системі освіти – принципова умова набуття цивілізаційної суб’єктності України, а тому потребує особливої державної підтримки й супроводу. 

Академік-секретар відділення вищої освіти НАПН України, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка (2002-2017) Петро Саух наголосив на практичній реалізації настанов з пошуку й розвитку обдарованих «Концепції державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки» і представив цілісну систему виявлення і підтримки обдарованих дітей та молоді, реалізовану в університеті.

Базою для реалізації цієї системи був створений навчально-методичний комплекс «Полісся», який об’єднав більше двадцяти закладів освіти регіону різних рівнів: від дошкільної освіти, середньої школи, профільних ліцеїв, коледжів до обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти. Було розроблено відповідну документальну базу.

Організаційною структурою став Науково-методичний центр роботи з обдарованою студентською молоддю, основними функціями якого були координаційна, діагностична, дослідницька, методична, консультативна та моніторингова.

Фінансово-матеріальна підтримка системи здійснювалася Фондом піклувальної ради, створеної при університеті.

Результат не забарився: за п’ять років до університету вступали здібні, креативні випускники шкіл, які ставали студентами, а згодом аспірантами й докторантами. На 15 % збільшився достроковий захист кандидатських дисертацій, значно збільшилась кількість стипендіатів Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, вдвічі зросла кількість переможців Всеукраїнських олімпіад тощо.

Професор Київського національного університету імені ТарасаШевченка, доктор філософських наук, професор Михайло Бойченко акцентував необхідність вивчення філософії для обдарованих учнів та хоча б ознайомлення – для всіх. На думку вченого спеціально розроблена і адаптована для сприйняття дітьми філософія – зокрема, всесвітньо відома «Філософія для дітей» – є для них і доступною, і корисною, і приємною.

Раннє знайомство з філософією збільшує шанси на виявлення філософськи обдарованих дітей. Знайомити дитину з основами мислення, виховувати в ній вільну особистість, що самостійно мислить – від цього виграє і сама дитина, і суспільство. Краще буде формуватися власна ціннісно-мотиваційна основа як для навчання, так і для активної творчої суспільної позиції особистості. Дитина краще усвідомлюватиме надійні і гідні шляхи для здобуття особистого щастя.

Порадником в опануванні філософії має бути для дитини спеціальний вчитель, якого ще належить підготувати. У молодших і середніх класах не обов’язково це має бути професійний філософ – швидше це має бути педагог, який отримав достатню, правильно продуману і добре організовану філософську освіту. А от у старшій школі мають бути спеціальні філософські шкільні предмети і вчитель з філософською освіто. Крім того, треба заохочувати додаткове, понаднормове, хоча й факультативне, вивчення філософії – у гуртках, інших різних формах позашкільної освіти, а для дітей, які наполегливо цікавляться філософією, – у форматі Малої академії наук України. 

Директор НДІ проблем забезпечення якості освіти Одеської державної академії технічного регулювання та якості, доктор педагогічних наук, професор Алла Семеновапредставила доповідь з проблем ціннісного досвіду суб’єктів педагогічної дії за цілісним підходом. Доповідачка зазначила, що методологічна конструктивність цілісного підходу полягає в тому, що він об’єднує фундаментальні філософські ідеї, передусім положення екзистенціалізму, персоналізму, філософської антропології, а також демонструє взаємозв’язок і взаємодію різних підходів загальнонаукової й конкретно-наукової методології до вивчення проблеми ціннісного виміру досвіду суб’єктів педагогічної дії. Цілісний підхід передбачає синергетичний, аксіологічний, людиноцентричний, андрагогічний, акмеологічний, гуманістичний підходи. Процес розвитку ціннісного досвіду суб’єктів педагогічної дії здійснюється відповідно до наукового обґрунтованих автором специфічних принципів цього процесу на основі цілісного підходу: «чесного самопрояву», «відповідального самоспостереження», доповнювальної мотивації. 

Професор Ізмаїльського державного гуманітарного університету, доктор філологічних наук, професор Тетяна Шевчукзосередила увагу напроблемірозвитку креативності учнів, що виховується через розвиток уяви і фантазії, наглядно-образного мислення, внутрішньої мотивації, виявлення своєї індивідуальності через творче самовираження.

Сучасний шкільний інтегрований курс «Мистецтво» якнайповніше сприяє розвитку творчого потенціалу юнацтва, наголосила Тетяна Шевчук. У програмах профільного і рівня стандарту передбачено, що вчитель самостійно розробляє регіональний аспект курсу. Проте регіональна складова часто ігнорується за відсутності інформації та зв’язків із митцями.

Відповіддю на потребу забезпечення учителів південної Одещини (регіон Буджак, або Південна Бессарабія) інформаційними ресурсами з регіональної складової інтегрованого курсу «Мистецтво» стала реалізація проєкту МОН України в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті «Регіональна література і живопис етнічних груп Українського Придунав’я як засіб формування колективної ідентичності регіонального соціуму» (керівник – Шевчук Т.С.; відповідальний виконавець – Райбедюк Г.Б.). 

Завідувач кафедри педагогіки та освіти Маріупольського державного університету, доктор педагогічних наук, доцент ЛенінаЗадорожна-Княгницькависвітлила актуальну проблему освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти як чинника розвитку обдарованості на прикладі професійної підготовки, що здійснюється в університеті. Доповідачка розкрила сутність індивідуальної освітньої траєкторії у межах чотирьох етапів професійної підготовки – адаптаційного, інформаційно-когнітивного, операційно-діяльнісного, рефлексивно-оцінювального. Індивідуальна освітня траєкторія вибудовується на основі вхідного тестування на початку навчання й реалізується у співробітництві з викладачем завдяки діагностуванню, побудові індивідуальної програми розвитку, індивідуальних навчально-дослідних завдань, запровадженню обов’язкового і вибіркового модулів безперервної практики, участю в дискусійних платформах.

Завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор педагогічних наук, доцент Наталія Мачинська висвітлила особливості застосування інноваційних форм роботи з обдарованими учнями у початковій школі. Доповідачка наголосила, що це спільні види діяльності, в яких максимально використовується можливість вибудовувати взаємини з однолітками, формувати потребу до взаємодопомоги й взаємовимогливості, виявити різні групи здібностей. Основним завданням учителя в цьому стає допомога у проявах різних груп здібностей і доведення їх до такого рівня, коли вони стають індивідуальною характеристикою обдарованості конкретної дитини. Цьому, на думку Наталії Мачинської, сприяють інноваційні форми позакласної роботи молодших учнів. Серед інноваційних форм діяльності вона виокремлює акцію, флешмоб, інтерактивну ранкову гімнастику, тренінг, квест, колективну творчу справу, родинні виховні заходи класу. 

Лідія ТКАЧЕНКО

Більше читайте за посиланням

http://novyny.ostriv.in.ua/publication/code-7E2D1EA4DE3A5