29 січня відбулася онлайн презентація результатів опитування молодих учених з різних куточків України «Наукова молодь України», що їх представила голова Ради молодих вчених НАПН України, член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, кандидат психологічних наук, Ірина Губеладзе.

Дослідження проводилося за ініціативи Ради молодих учених при МОН молодими дослідниками Іриною Губеладзе (Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України), Олександром Хижняком (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна) та Оксаною Ташкіновою (ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет») в період з квітня по жовтень 2020 року.

Було опитано 653 молодих вчених віком від 22 до 45 років. Серед них докторів наук – 4,3%, кандидатів наук – 28,1%, 60,7% опитаних не мають наукового ступеню. 81% опитаних представляли заклади вищої освіти, 13% – наукові установи і 2% підприємства та бізнес. 60% опитаних склали аспіранти.

Далі подаємо результати без коментарів. Більше третини опитаних вважають, що наука не є одним з національних пріоритетів в Україні. Лише 14,3% опитаних вірять в престижність наукової діяльності в Україні, разом з тим 30,8% і 39,2% вважають її престижною в європейських країнах та США відповідно.

77,5% опитаних вважає недостатнім фінансування науки в Україні, однак 68,1% стверджують, що в їхній установі створено достатні умови для розвитку кар’єри молодого вченого, зокрема, через преміювання та систему кар’єрного зростання.

Чи не єдиним чинником, що стримує розвиток науки в Україні є недостатнє фінансування (74,3%), натомість бюрократизм і корупцію відмічають лише 9,3% і 8,3% відповідно. Серед факторів, що стимулюють  розвиток науки опитані молоді науковці відзначають гідне фінансування (24,9%), ентузіазм, відданість і мотивацію самих вчених (23%), гранти і преміювання (10,3%) та можливість співпраці із закордонними колегами та участь у міжнародних проектах (8%).

На запитання щодо ставлення до актуальних реформ наукової сфери 40,8% опитаних не визначилися, 33,3% підтримують і 26% не підтримують реформи.

Лише 13% опитаних вважають, що українських науковців як експертів залучають до прийняття важливих державних рішень. Натомість, на їхню думку, в країнах ЄС та в США ця цифра становить 68,2 і 74, 1% відповідно.

Серед найбільш актуальних проблем, що турбують, молоді вчені виокремили матеріальний стан (86%), фінансові та матеріальні ресурси для проведення дослідження (81,5%), доступ до необхідного обладнання, лабораторій (61%), мотивацію до здійснення наукової діяльності (56,3), обмеженість у часі (35,1%), обмеження наукової діяльності через карантин (22,9%), налагодження ефективної комунікації та взаєморозуміння в науковому колективі (22,7%) та з науковим керівником (16%).

Незважаючи на низку негативних тенденцій, 41,3% опитаних молодих вчених в цілому задоволені розвитком своєї наукової кар’єри, 36,2% ще не визначилися і 22,4% незадоволені. Більшість з них має чітке розуміння найближчих кроків і перспектив розвитку.

Одним з питань-маркерів оптимістичності чи песимістичності сприйняття наукового майбутнього молодими вченими було питання «Чи хотіли б ви бачити свою дитину вченим?». Так, 41,4% опитаних ствердно відповіли, 33,6% ще не визначилися і лише чверть опитаних (24,9%) не хотіли б, щоб їхня дитина займалася наукою. Такі результати видаються нам доволі втішними з огляду на загалом песимістичну оцінку актуального стану розвитку науки в Україні.

Відеозапис презентації на сторінці Ради молодих учених на Facebook

 https://www.facebook.com/654514601346841/videos/205419437993869

Ірина ГУБЕЛАДЗЕ,

старший науковий співробітник

Інституту соціальної

та політичної психології

НАПН України,

кандидат психологічних наук,

голова Ради молодих

учених НАПН України