Вступна кампанія вже вийшла на фінішну пряму - остаточні результати стануть відомі буквально за кілька днів. Про особливості прийому в нинішньому році "Комсомолці" розповів ректор одного з провідних університетів України.

"Географія студентів НТУ "ХПІ "- дуже широка"

- Леоніде Леонідовичу, чи задоволені ви ходом цьогорічної вступної кампанії?

- Більш ніж. Сьогодні вступна кампанія проходить в нових умовах, але ми вдячні і Міністер-ству освіти, молоді та спорту, і особисто Дмитру Табачнику за стабільні правила прийому. Це одне з найважливіших питань. Крім того, нині приємно здивувала кількість абітурієнтів, що зрослабо минулий "холодний" рік змусив здригнутися багато ВНЗ, у тому числі й наш. Проте в 2011-м, незважаючи на істотно меншу, ніж зазвичай,  кількість тих, хто бажав вступити, ми все-таки виконали держзамовлення, а також прийняли студентів на контрактне навчання та учнів із зарубіжних країн.

На сьогоднішній день ситуація значно покращилася. В університет вже було подано більше 17 тисяч заяв на 101 спеціальність. Це серйозний приплив! Причому 4078 чоловік надіслали свої документи за допомогою ресурсу "Електронний вступ". На відміну від ВНЗ, які тільки починають освоювати Інтернет, ми зі своїми абітурієнтами вже третій рік активно спілкуємося, у тому числі і на форумі ХПІ. Вивішуємо у себе на сайті кількість бюджетних місць, скільки вже подано оригіналів документів, який прохідний бал, чи залишилися вакантні місця, і відповідаємо на всі запитання. Тепер, сформувавши з 1 по 5 серпня списки тих, що вступили на бюджет, теж вивісимо їх у мережі.

У принципі, вже зараз видно, що сьогодні в Україні немає жодного регіону, з якого б до нас не приїхали абітурієнти: з Харкова - 4000, з Харківської області - 3000, Донецької - 1500, Луганської - 1300, Полтавській - 859 і т . д. До того ж нам дуже приємно, що регулярно в наш університет, хоч і в невеликій кількості, вступають на навчання хлопці і дівчата із Закарпатської, Чернівецької, Львівської, Івано-Франківської та Вінницької областей ... Дуже раді, що географія студентів НТУ "ХПІ" – така широка. Тобто, нас знають в Україні і люди довіряють освіті Харківського політеху.
 
- А як цього року йдуть справи з випускниками технікумів, медалістами?
 
- Обов'язково потрібно повернути привілеї при вступі медалістам - адже це справжній золотий фонд молоді! Якщо людина в школі довгі роки навчається на "відмінно" - це показник і таланту, і працьовитості, і відмінних здібностей. Не можна залишати таких хлопців і дівчат непоміченими, а нинішня система дозволяє їм вступати до ВНЗ тільки на загальних підставах.
 
Вирішувала держава і питання з технікумами, тому що це спадкоємність і поглиблення технічної освіти. У цих середньоспеціальних навчальних закладах теж є семестри, лекції, практичні заняття, курсові проекти, практика, диплом і т. п. Міністерство освіти абсолютно правильно зараз пішло на те, щоб для першого курсу виділити певну кількість бюджетних місць для вступу випускників технікумів. У нас, наприклад, на першому курсі їх буде навчатися 180 з 1700.
 
"Всередині системи освіти не може бути антагонізму"
 
- Через чотири роки після введення ЗНО чи можна вже зробити висновки, які вступні випробування краще: тести або іспити?
 
- Я дуже позитивно ставлюся до тестування, але тут, як мовиться, не обійтися без внесення змін і "обкатки". Не варто забувати, що всі ми - школа, ЗНО, Міністерство освіти і ВНЗ - перебуваємо в одній системі, всередині якої не може бути антагонізму. Школа повинна давати добру освіту. Центри ЗНО необхідно укомплектувати якісними тестами. Міністерство освіти, у свою чергу, відповідає за стабільні оптимальні правила прийому, які б влаштовували всіх учасників системи. ВНЗ  ж повинні забезпечити розвиток довузівської системи, профілювати на свої предмети, а вже потім, прийнявши підготовленого абітурієнта, навчати фахівця. Поки  узгодяться дії кожної ланки, порядку не буде!
Треба сказати, що весь цей час ВНЗ, у тому числі і наш, найактивнішим чином думали, як зробити так, щоб введення ЗНО не зашкодило якості підготовки фахівців.

Більше того, ми неодноразово піднімали перед міністром освіти питання, що і тести, і, найголовніше,  рейтингову шкалу балів потрібно вдосконалити. Про якість навчання в школі набагато краще розповість середній бал атестата школи, який ввели саме завдяки зверненням ВНЗ. Наступний етап - перехід до відносної зміни рейтингової шкали.

На жаль, сьогодні діти найчастіше не націлюються на знання, а вчаться давати відповіді на тести, які не завжди співвіднесені за шкільною програмою. Більше того, завдання ЗНО в основному розроблені за принципом "вгадай і вибери правильну відповідь". З них зникли завдання з математики, фізики, хімії, докази теорем ... У результаті випускники шкіл почали орієнтуватися не на отримання комплексного освіти, а виключно на ті предмети, які визначені як базові, щоб вступити до того ВНЗ, який обрали. Природно, що це призводить до погіршення середньої освіти в цілому, а отже, виникають труднощі і при підготовці фахівців у технічних ВНЗ.

Правила прийому стабільні

- Ви не раз виступали з пропозиціями щодо вдосконалення правил прийому. Як до ваших ідей і розробок відносяться в Міністерстві освіти?

- Справді, правила прийому сьогодні не тільки стабільні, але й істотно модернізовані завдяки активним діям в цій галузі міністра освіти Дмитра Табачника і його заступника Євгена Суліми. По-перше, тести перевели на кілька мов. Адже ні для кого не секрет, що багато дітей були не в змозі скласти ЗНО виключно українською. По-друге, абітурієнти тепер можуть подавати атестати будь-якого року. По-третє, був уведений середній бал атестату, який розраховується як середнє арифметичне річних оцінок випускників, але тільки з предметів, обов'язкових до вивчення у школі. По-четверте, переможцям міжнародних олімпіад, які зайняли I, II і III місце, при вступі до ВНЗ додається відповідно 30, 40 і 50 балів. По-п'яте, відновлено довузівську систему. Причому за навчання на підготовчих курсах технічних ВНЗ по основних предметів - математики, фізики, хімії, нарисної геометрії, іноземної мови - вирішили додатково додати 20 балів. У результаті випускники цих підготовчих курсів у своїй більшості без проблем здають тести та проходять на бюджет.

Єдиним нововведенням 2012 року стало підвищення прохідного бала з профільних предметів до 140. Це нововведення має суттєво підняти рівень підготовки абітурієнтів. Адже якщо прохідний бал нижче 140, то випускник не має права вступати, а ВНЗ прийняти від такого абітурієнта заяву. Крім того, університетам, інститутам і академіям для окремих спеціальностей було дозволено піднімати цей поріг. Політех у свої правила прийому зміни, що стосуються підвищення прохідного балу вище 140, не вносив.

Усі ці серйозні кроки з поліпшення правил прийому - істотний внесок у право кожного на навчання протягом усього життя, проголошуване Болонським процесом. У той же час залишилося ще чимало питань, які не можна пустити поза увагою при доведенні системи прийому до ВНЗ до повністю "робочого" стану.

"Дозвіл подавати заяви в п'ять ВНЗ потрібно переглянути"

- Що ж іще потрібно відкоригувати найближчим часом?

- На мій погляд, настав час переглянути дозвіл подавати заяви у п'ять ВНЗ. Це дуже багато! Однозначно цей список потрібно скорочувати. А от три спеціальності в рамках подачі заяв в один університет або інститут підтримуємо, тому що молода людина, обираючи професію, дійсно повинна зорієнтуватися.

Крім того, ми підтримуємо, аби при відборі абітурієнтів ВНЗ як прерогатива були на вибір надані тест, іспит або оцінка з атестату. Зараз це питання обговорюють в Міністерстві освіти і як один з варіантів пропонують ввести тест на перевірку здібностей.

Визначення мінімального порогу з профілюючих дисциплін та їх склад, на наш погляд, теж можна б було доручити для вибору вищим навчальним закладам. А ось абітурієнтам, які отримали у школі золоту медаль, було б справедливо за їх успіх виділяти додаткову кількість балів - від 20 до 30.

Також хотілося б відзначити, що є проблеми і з п'ятим курсом. Після переходу на Болонський процес навчання ніхто досі не може чітко сказати, яким має бути кількісне співвідношення між бакалаврами та магістрами.

Сподіватимемося, що найближчим часом усі ці питання будуть вирішені. Прийняти до вузу - це півсправи. Головне - підготувати з цих хлопців і дівчат фахівців, адже саме ми перебуваємо в кінці системи і відповідаємо за якість освіти.

У "ХПІ" роблять ставку на фундаментальні науки

 - Леонід Леонідович, сьогодні, коли прогрес йде семимильними кроками, в чому полягає складність підготовки "технарів"?

- Споконвіку у нашому університеті ухвадене таке рішення: щоб готувати фахівців, потрібно більше уваги приділяти фундаментальним наукам і теоретичній підготовці з математики, хімії, фізики, електроніки і т.д. І тільки потім робити акцент саме на спеціальність, тому що у електриків - один фундамент, у механіків - зовсім інший, а у хіміків - третій. Ще одна важлива складова успіху сучасної освіти - знання інформаційних технологій.

Саме тому на навчання у нас відведено 5,5 і 6 років. Свого часу наша громада ухвалила рішення: левову частку годин віддати саме на вивчення фундаментальних теоретичних дисциплін, які старіють значно повільніше, ніж спеціальні. Велику роль у підвищенні якості навчання відіграє і участь студентів у проведенні науково-дослідних робіт. Ні для кого не секрет, що в нашому університеті 35 - 40% дипломних проектів виконуються саме як науково-дослідні. Це у першу чергу досягається завдяки тому, що в НТУ "ХПІ" працюють 40 наукових шкіл, які відповідають не тільки за якісну підготовку фахівців, а й опосередковано впливають на відкриття нових спеціальностей. Свого часу ці наукові школи в нас створювали видають вчені та академіки Є. І. Орлов, Н.Н. Бекетов, В.А. Стеклов, П.П. Будников, А.М. Ляпунов, нобелівський лауреат Л.Д. Ландау, А.К. Вальтер, К.Д. Синельников, А.П. Філіппов, Г.Ф. Проскура та багато інших.

Сьогодні ж в освітньому процесі НТУ "ХПІ", крім 1700 викладачів, серед яких 160 докторів наук і 780 кандидатів наук, також активно беруть участь і співробітники інститутів НДІ "Блискавка" і "Іоносфера", в тому числі і їх 11 докторів наук і 85 кандидатів наук.

До того ж ознакою якості нашого навчання є участь наших студентів у конкурсах наукових робіт. Щорічно вшановуємо 45 - 48 переможців. Небагато ВНЗ можуть похвалитися такими здобутками! Крім того, чимало наших студентів їздить на олімпіади, де займають призові місця. Так, до честі нашого університету, команда з програмування на чолі з Дмитром Джігулакой на світовому чемпіонаті вже вдруге займає досить пристойні місця. В 2010-м в Харбіні, де брали участь 103 команди, завоювали 14-е місце, а цього року в Польщі, змагаючись з 123 командами, зайняли 18-е місце. Зате з Європи хлопці повернулися з "золотом".

Також велику роль у підвищенні якості освіти фахівців відіграє наступне: щорічно 150 - 200 студентів, аспірантів і викладачів виїжджають за кордон для навчання і стажування до вишів, з якими ми маємо партнерські відносини.

Цього року Кабінет Міністрів і Міністерство освіти виділили для цих цілей кошти.

При цьому ми не тільки активно залучаємо студентів до науки, а й підтримуємо зв'язок з промисловими гігантами, що нам дає змогу проводити практику на найбільших підприємствах і отримувати реальні завдання для дипломних і курсових проектів. Хотілося б відзначити наступні підприємства, з якими ми співпрацюємо: "Турбоатом", тракторний завод, "ФЕД", завод ім. Малишева, КБ ім. Морозова, КБ ім. Антонова, завод ім. Шевченка, "Електроважмаш", "ХАЗ", КБ "Південне", групу "УПЕК", маріупольський "Азовмаш" ...

"Ціни на контракт не піднімали"

- І куди ж абітурієнти охочіше подають документи? Які спеціальності цього року вважаються найбільш престижними?

- Популярні спеціальності - поняття відносне. Приміром, факультет ЕМС дуже затребуваний серед хлопців, які приїхали до нас вчитися з Луганської, Донецької та Запорізької областей. А от випускникам із Західної Україні такі спеціальності менш цікаві, бо там набагато менше розвинене електромашинобудування, ніж на промисловому Сході. Тут все дуже тонко.

На правах ректора вишу, який має технічний напрям, хочу сказати: слава Богу, що кожен факультет, кожна кафедра мають свій конкурс. Адже всі вони забезпечують кадрами промисловість і мають той чи інший вплив на економіку. Сьогодні з технічних спеціальностей популярністю користуються теплогідроенергетика, інформаційні технології проектування, автомобілі та автомобільне господарство, інформаційні управляючі системи, інженерне програмне забезпечення, системний аналіз і управління, екологічний моніторинг, еколого-економічний моніторинг, комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництво. Цей список можна було б продовжувати і продовжувати, але хотілося б відзначити, що зараз особливим попитом користуються технічні галузі, які використовують інформаційні технології. Щорічно в нашому університеті готується 720 - 730 IT-фахівців, причому їх підготовкою займаються понад 28 кафедр. Це передусім говорить про те, що Харків не випадково увійшов до п'ятірки вишів, які за рішенням Кабміну є відповідальними за підготовку фахівців у цій галузі.

Не менш престижні сьогодні в НТУ "ХПІ" і такі непрофільні для технічного вузу спеціальності, як соціолог, психолог, педагог, економіст, маркетолог, менеджер, фінансист, перекладач ... Причому багато хто не дивляться на те, що там немає бюджету, вибирають контракт. Адже у нас дуже лояльна схема навчання. І ціни в цьому році ми практично не піднімали. Для тих, хто провчився у виші 2 роки і 4 семестри на "4" і "5", в НТУ "ХПІ" є цікава пропозиція - перевод на бюджет. Ми обов'язково переводимо відмінника навчання на бюджет в якості стимулювання гарного навчання. До того ж завжди йдемо назустріч тим, у кого сталося нещастя або неприємності в сім'ї.

"Працевлаштовуємо 94 - 96% молодих фахівців"

- Леонід Леонідович, а наскільки сьогодні складно працевлаштувати випускників?

- Однією з найважливіших сторін діяльності університету є розподіл випускників. Щорічно ми працевлаштовуємо 94 - 96% наших студентів, причому 76 - 77% з них надсилають нам відривні талони про прибуття на місце роботи, як це і вимагає Міністерство освіти. За окремими спеціальностями ми навіть отримуємо більше заявок на фахівців, ніж випускаємо інженерів, які навчаються на бюджеті, тому ми часто розподіляємо і студентів-контрактників. Політех веде підготовку фахівців практично по основних галузях народного господарства і несе відповідальність за стан рівня техніки, технології та економіки в цих галузях. Щорічно під час захисту дипломних проектів державна комісія висловлює свої побажання для підвищення якості підготовки фахівців і надалі.

- А як політехніки коротають дозвілля, адже трудові будні - це не тільки навчання?

- НТУ "ХПІ" - це велика дружна родина, де можна не тільки отримати професію XXI століття, а й проявити свої таланти. Наш Палац студентів - ціла планета з багатими творчими традиціями. Тут у нас працюють дев'ять танцювальних колективів, ансамбль скрипалів, хор та інші гуртки і секції, всього 24 колективи. Якщо комусь більше до душі спорт - в їх розпорядженні унікальний спорткомплекс і талановиті тренери, які виховали з десяток олімпійських чемпіонів, чемпіонів Європи та світу. Влітку у політехніків є можливість відпочити на власних базах в Харківській області та Криму. До того ж зараз закінчується будівництво сучасної бібліотеки. Повірте, нашим студентам нудьгувати не доводиться!