Лариса БЕРЕЗІВСЬКА,  директор ДНПБ,  доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

Нині питання національно-патріотичного виховання дітей і молоді в Україні набуло особливого стратегічного значення на державному, науковому і громадському рівнях. Без національної свідомості ми не виховаємо патріотів, а без патріотів не буде України. Ми спізнали десятиліття бездержавності саме через те, що патріотів наших винищували фізично і морально, у нас відбирали мову, звичаї, накинули ярмо чужинської ідеології. З огляду на це особливо важливим є вивчення життєтворчості освітян, які в різні історичні епохи зробили вагомий внесок у теорію і практику національно-патріотичного виховання. Ці та інші проблеми педагогічної біографіки обговорювали науковці 13 травня на ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка про національно-патріотичне виховання дітей і молоді: ідеї, концепції, практики».

Конференцію проведено відповідно до плану роботи НАПН України у рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2024. Традиційно цей захід організовано відділом педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) спільно з Відділенням філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України, факультетом педагогічної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кафедрою теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету, факультетом соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, кафедрою педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені професора Є. Петухова Херсонського державного університету.

У вітальному слові до учасників конференції президент НАПН України, академік Василь Кремень завважив злободенність теми заходу під час російсько-української війни, звернув увагу і на необхідність пропагувати сучасних героїв, подвиги яких надихатимуть ще не одне покоління українців. Актуальність, животрепетність, змістовну насиченість програми конференції зазначила у вітальному слові й академік-секретар Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН УкраїниСвітлана Сисоєва. Її привітанняучасникам передаламодератор заходуЛариса Березівська, член-кореспондент НАПН України, директор, головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ.

Цьогоріч на конференції зібралося добірне товариство вчених з 23-х наукових установ, закладів освіти, культури України. До заходу долучилися також науковці з Польщі(Інститут соціологічних наук і педагогіки Університету природничих наук у Варшаві), з Норвегії (Спеціалізований університет VID в Осло), з Мексики (Технологічний університет Дуранго, Автономний університет Сан Луіс Потосі і Автономний університет Сакатекаса).

Як і очікувалося, ідеї, концепції і практики національно-патріотичного виховання, вивчення педагогічної біографіки неабияк цікавлять широке коло дослідників, що підтверджено темами доповідей українських і закордонних професорів: «Педагогічна біографіка доби Української революції (1917–1921) крізь призму національно-патріотичного виховання: біографії, тексти і контексти» (Лариса Березівська), «Шкільний предмет історії в Норвегії: зміна основного наративу» (Бріт Марі Говланд), «Підходи до біографічних студій в європейській гуманітаристиці: погляд із сьогодення» (Наталія Дічек), «Сім’я VS робота: гендерні уявлення керівників навчальних закладів України щодо заміжньої освітянки початку ХХ ст.» (Оксана Драч), «Національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді: досвід експериментальної роботи» (Катерина Журба), «Національно-патріотичне виховання учнівської молоді в школі Василя Каюкова» (Надія Калініченко), «Епістемологічна деколонізація як складник деколоніального підходу в українській педагогічній біографістиці» (Олександр Міхно), «Біографіка як дієвий інструмент консолідації українського суспільства» (Олександр Попик), «Національно-патріотичне виховання дітей у творчій спадщині Сави Христофоровича Чавдарова» (Олександр Проніков) й ін.

Учасники наукового зібрання передовсім говорили про значення  біографіки і біографічних наративів в утвердженні національної свідомості та консолідації українського суспільства, про те, наскільки творчий доробок українських освітян і громадських діячів різних епох актуальний для формування сучасної системи національно-патріотичного виховання, про засоби цього процесу під час війни, про збереження історичної пам’яті завдяки популяризації життєписів видатних українців. І тут вивчення насамперед автентичних текстів, на які багаті фонди бібліотек ‒ першорядне. Більшість доповідачів наголошували на важливості використання біографічних електронних та медійних ресурсів України і світу як найпопулярнішому способі формування національно-патріотичної свідомості, передусім майбутніх педагогів, на підвищенні кваліфікації освітян, які, власне, й плекатимуть громадян-патріотів.

Учасники конференції схвалили резолюцію про розвиток співпраці наукових установ, закладів освіти України і закордону задля об’єктивного відтворення процесу розвитку освіти та представлення у ньому внеску українських діячів, подальших наукових міждисциплінарних досліджень актуальних питань педагогічної біографіки як важливого інструмента консолідації українського суспільства.

Докладно ознайомитися з можна у збірнику «Педагогічна біографіка про національно-патріотичне виховання дітей і молоді: ідеї, концепції, практики» на сайті ДНПБ.