16 травня 2023 р. відповідно до Плану роботи НАПН України у рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2023 у змішаному форматі відбулася VІІI Всеукраїнськанауково-практична конференція з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка в освітньо-науковому просторі в умовах воєнної доби: нові виклики і завдання».

Конференцію організував відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) спільно з Відділенням філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України, кафедрою теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету, факультетом соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, факультетом педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кафедрою педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені професора Є. Петухова Херсонського державного університету.

Захід відкрила та модерувала член-кореспондент НАПН України, директор, головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ Лариса Березівська, яка окреслила цілі й основні напрями роботи семінару.

З вітальним словом до учасників семінару звернулася доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва.

З вітальним словом виступила професор Бріт Марі Говланд, професорка Спеціалізованого університету VID (Осло, Норвегія), яка подякувала за співпрацю та запрошення долучитись до обговорення актуальних питань історії освіти, педагогічної біографіки.

Конференція з історії освіти 2023 р. об’єднала 110 учасників (докторів наук – 23, докторів філософії – 7, кандидатів наук – 52, наукових працівників – 13, здобувачів вищої освіти – 14) із 15-ти наукових установ, закладів освіти, культури України і зарубіжжя (ПРОГРАМА): Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України, Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Інституту історії України НАН України, Інституту педагогіки НАПН України, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Рівненського державного гуманітарного університету, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Херсонського державного університету, Педагогічного музею України, Київського університету імені Бориса Грінченка, кафедри психології  Хмельницького інституту МАУП, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Вінницького національного технічного  університету. Це свідчить про зацікавлення широкого кола українських дослідників проблемою розвитку педагогічної біографіки в освітньо-науковому просторі в умовах воєнної доби у контексті нових викликів і завдань.

Предметом обговорення наукового зібрання були актуальні питання розвитку педагогічної біографіки як складника історії освіти: основні поняття й терміни – біографія, біографістика, біографіка, педагогічна біографіка як складники педагогічної терміносистеми; джерельна база сучасної педагогічної біографіки; переосмислення наукової біографії педагогів у контексті декомунізації, дерадянизації, дерусифікації; модифікації наративів у моделюванні біографічних конструктів (енциклопедичний біографічний словник, епістолярій, біобібліографія, цифровий ресурс тощо); біографічний метод у психологічних дослідженнях; віртуальна педагогічна біографіка в освітньо-науковому просторі; історія освіти / педагогіки як важливий складник фахової підготовки освітян.

Із доповідями виступили провідні вчені: Лариса Березівська(Педагогічна біографіка як складник національної пам’яті: нові виклики і завдання), Володимир  Попик («Біографіка» чи «Біографістика»: що стоїть за дискусією навколо термінології?), Ірина Розман (Синергетичний підхід до вивчення біографії), Валентина Федяєва (Методологічні засади педагогічної біографіки), Оксана Кравченко («Метод усної історії» в біографічних дослідженнях), Наталія Коляда(Розкриття життєтворчого шляху персоналій у довідкових виданнях як завдання педагогічної біографіки), Олександр Міхно (Зарубіжні біографічні словники педагогів як предмет джерелознавчої евристики), Оксана Петренко (Специфіка висвітлення біографій українських і зарубіжних педагогів у сучасних реаліях), Наталія Терентьєва (Вивчення історії освіти в сучасному освітньо-професійному процесі підготовки фахівців), Ганна Іванюк (Освітній ресурс педагогічної біографіки у професійній підготовці вчителів), Тамара Янченко(Сучасні імперативи у вивченні біографій українських педагогів ХХ ст. у фаховій підготовці освітян), Олександр Проніков (Ідеї Костянтина Ушинського в системі підготовки працівників сфери фізичної культури), Надія Любовець (Мемуари як інструмент ідеологічного впливу: історичний досвід та сучасні виклики), Наталія Марченко (Особові фонди дитячих письменників України Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України як джерельна база сучасної педагогічної біографіки), Борис Чижевський (Наукова спадщина Г. С. Сковороди –невичерпне джерело філософії освіти та філософії управління закладами загальної середньої освіти [постановка проблеми]), Сніжана Тарнавська (Сторінка «Духнович Олександр Васильович (1803–1865)» як складник електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу «Видатні педагоги України та світу»), Наталія Антонець (Смислові акценти у біографічних статтях довідкових видань в умовах воєнного часу) та ін.

За результатами конференції схвалено резолюцію про подальший розвиток біографістики як методологічної основи історії педагогіки у співпраці наукових установ, закладів освіти, культури України і зарубіжжя в контексті інтеграції освіти і науки з метою цілісного представлення процесу розвитку освіти і педагогіки, подальших наукових міждисциплінарних досліджень актуальних  питань еволюції української педагогічної біографіки як важливого складника національної пам’яті.

За матеріалами VІІI Всеукраїнськоїнауково-практичної конференції з історії освіти з міжнародною участю укладено збірник тез доповідей «Педагогічна біографіка в освітньо-науковому просторі в умовах воєнної доби: нові виклики і завдання».

Детальніше: http://dnpb.gov.ua/ua/?events=34742

Програма.