15 листопада 2022 року у змішаному (оффлайн-онлайн) форматі відбувся круглий стіл «Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій». Захід було організовано Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України в рамках багаторічної співпраці Національної академії педагогічних наук України з Національною академією наук України.

Круглий стіл відкрив український політолог, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрій Шайгородський.

У вітальному слові директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола Слюсаревський наголосив актуальність проблематики зміни поколінь у політикумі незалежної України і запропонував на основі поєднання ментального і суто вікового критеріїв виокремити чотири політичні покоління.

Модерували роботу круглого столу Юрій Шайгородський і в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Губеладзе.

Під час круглого столу була презентована доповідь «Ефективна політична еліта як передумова повоєнних суспільних трансформацій», у якій головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Зореслав Самчук наголосив на проблемних питаннях української політики і вдався до гострої критики чинної політичної еліти. Доповідь викликала жваве обговорення з боку учасників.

Головний науковий співробітник лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Вадим Васютинський у доповіді «Соціально-політичні суб’єкти в оцінках української молоді в умовах воєнного часу» підсумував результати опитування української молоді щодо чинних політичних процесів. Таким чином, обидва доповідачі розглянули ставлення до сучасного українського політикуму, представивши й проаналізувавши точку зору різних категорій населення.

У дискусії за матеріалами обох доповідей взяли участь директор Інституту світової політики Євген Магда, засновник Соціологічної групи «Рейтинг», автор проєкту «Покоління незалежності: цінності та мотивації» Ігор Тищенко, головний науковий співробітник лабораторії психології малих груп і міжгрупових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Павло Горностай, провідний науковий співробітник лабораторії психології політико-правових відносин Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Наталія Довгань, заступник директора з науково-методичної роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна, голова Центру розвитку української культури та самоорганізації, автор дослідження «Політичні партії нового покоління: теоретичні й технологічні засади діяльності, порядок створення і розгортання» Тарас Плахтій та інші відомі вчені.

Під час дискусії були обговорені такі питання:

1. Індикатори зміни політичних поколінь в Україні.

2. Політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму.

3. Зміна політичних поколінь в Україні і світі: синхронізовані чи асинхронні процеси?

4. Масова свідомість і зміна політичних поколінь: причинно-наслідкові зв’язки.

5. Російсько-українська війна в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт

6. Чи можливо уникнути реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час?

7. Громадянське суспільство як середовище формування нової політичної еліти.

Підсумовуючи, варто підкреслити, що під час круглого столу зроблено першу і вельми продуктивну спробу розглянути проблематику поколінності українського політукуму, як з точки зору аналізу попередніх політичних поколінь, так і спроби  поглянути в майбутнє, прогнозуючи появу нових політичних поколінь, що були б конгруентними запиту суспільства, а відтак більш ефективними. Оскільки заявлена тематика раніше не розроблялася представниками обох інститутів в рамках наукової тематики, саме таке обговорення спонукає змінити лінзу наукового бачення і подивитися на політичний процес в Україні не з точки зору політичних партій, інституцій а з точки зору політичних поколінь, які не може уособлювати одна особа чи політична сила. Такий фокус дає змогу як побачити щось нове в процесі розвитку політичного політикуму, так  і, можливо, бути підставою для появи нової наукової проблематики.