У межах виконання плану роботи Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України 10 листопада 2026 року, у Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, відбувся міжнародний науково-просвітницький вебінар «Українська мова і культура як чинники національної безпеки: цінні практики в Україні і зарубіжжі».

Захід організовано відділом змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у співпраці із закладами вищої освіти, науковими й освітніми установами, кафедрою ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України, Управлінням Державної служби якості освіти у Чернівецькій області та Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Метою вебінару стало наукове осмислення ролі української мови і культури у зміцненні національної безпеки, збереженні національної ідентичності та розвитку українського освітньо-культурного простору, а також узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду підтримки української мови в умовах сучасних суспільних трансформацій, міграційних процесів і європейської інтеграції.

Із вітальними словами до учасників звернулися Валентина Радкевич, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, та Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.

У виступах наголошено на стратегічному значенні української мови та культури для збереження державності, забезпечення суспільної згуртованості й утвердження національної ідентичності в умовах російсько-української війни. Акцентовано на необхідності консолідації зусиль наукової, освітньої, культурної та дипломатичної спільнот задля розвитку україномовного середовища в Україні й за її межами.

До вітальної частини заходу також долучилися Юрій Бойчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, та Тамара Марусик, доктор історичних наук, професор, керівниця Центру управління об’єктом ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У виступах висвітлено значення української мови й освіти для формування національної свідомості, збереження культурної спадщини та розвитку культурної дипломатії.

Важливим складником міжнародного діалогу стала участь представників дипломатичних установ України. Павло Троян, перший секретар Посольства України в Австралії, куратор Нової Зеландії та острівних країн Тихого океану, представив досвід діяльності українських громад Австралії та Нової Зеландії щодо збереження національної ідентичності, розвитку українського шкільництва й культурно-просвітницьких ініціатив. Надія Мальована, секретар із питань культури та освіти Посольства України в Чеській Республіці, висвітлила питання підтримки української освіти і культури в Чехії, діяльності освітніх осередків української громади та розвитку культурно-освітньої співпраці.

Програма вебінару охоплювала питання державної мовної політики, мовної освіти, культурної дипломатії, розвитку українознавчих студій, збереження мовної ідентичності українців за кордоном та формування національних і громадянських цінностей в освітньому середовищі.

Концептуальні засади розуміння української мови як визначального чинника державотворення та національної безпеки висвітливГеоргій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. У доповіді «Мова як національна і державна цінність» розкрито історичні, суспільні та культурні аспекти утвердження української мови, її роль у формуванні національної свідомості й збереженні державної незалежності.

Значну увагу приділено міжнародним практикам організації україномовної освіти. Наталія Гавдида, кандидат філологічних наук, доцент, член Вашингтонського осередку Наукового товариства імені Шевченка, викладач програми Learn Ukrainian Language Program в Ukraine House (Вашингтон, США), представниця української мови в Коаліції шкіл успадкованих мов (Coalition of Community-Based Heritage Language Schools) у США, представила досвід викладання української мови як іноземної та успадкованої. Розглянуто особливості мовної підготовки представників української діаспори, змішаних родин та іноземних громадян, а також можливості інтеграції мовного й культурологічного компонентів навчання.

Павел Левчук,доцент Інституту славістики Польської академії наук (Республіка Польща), у доповіді «Майбутнє української мови у Європі: статус, викладання та сертифікація» проаналізував актуальні питання функціонування української мови в європейському освітньому просторі, розвитку системи її викладання, сертифікації мовних компетентностей та підготовки педагогічних кадрів. Наголошено на необхідності системної підтримки україномовної освіти за кордоном як важливого напряму державної освітньої та культурної політики.

Питання розвитку українознавчих студій і міжнародного університетського співробітництва розкрив Ярослав Редьква, кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У доповіді «Українська мова за кордоном як інструмент культурної дипломатії та зміцнення національної безпеки» представлено досвід співпраці з університетами Польщі, Хорватії та Словаччини, окреслено перспективи розвитку українознавчих студій, підготовки викладачів і створення цифрових освітніх ресурсів.

Наукові аспекти функціонування української мови в умовах глобалізаційних процесів висвітлила Олена Маленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики імені професора О. Г. Муромцева Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. У доповіді «Українська мова у викликах лінгвоекології» проаналізовано сучасні тенденції розвитку мовного середовища, вплив іншомовних запозичень, поширення англомовної термінології та актуальні проблеми збереження мовної культури.

Практичні аспекти формування україномовного освітнього середовища та суспільних цінностей учнів представила Оксана Палійчук, кандидат педагогічних наук, начальник Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області. На основі результатів інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти висвітлено питання розвитку мовної компетентності педагогів, громадянської відповідальності учнів та реалізації ціннісних засад Нової української школи.

Маріанна Марусинець, кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник, доцент кафедри історії та суспільних дисциплін, старший дослідник Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ, представила доповідь «Підтримка Ірландією талановитої молоді України», присвячену освітній, соціальній та психологічній підтримці українських дітей і молоді в Ірландії, їхній адаптації до нового освітнього середовища та збереженню національно-культурної ідентичності.

Культурно-просвітницький складник вебінару було представлено музичними виступами Івана Дерди, народного артиста України, професора кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, та Лесі Королик-Бойко (Італія), амбасадорки української культури й мистецтва, почесної амбасадорки Івано-Франківська, посла миру та української пісні у світі, голови Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» та культурно-просвітницької асоціації «Mist–Il Ponte».

Міжнародний науково-просвітницький вебінар об’єднав 258 учасників, які представляли 30 закладів вищої освіти, 15 закладів фахової передвищої та професійної освіти, 13 закладів загальної середньої й дошкільної освіти, 4 наукові установи, а також 6 інших освітніх, методичних і культурно-освітніх установ, 3 громадські та культурно-освітні організації й представників органу державного управління освітою.

Географічний профіль учасників охопив щонайменше 27 міст України, зокрема Київ, Чернігів, Глухів, Кропивницький, Чернівці та Миколаїв. Міжнародний вимір заходу забезпечили доповідачі, представники дипломатичних і культурно-освітніх осередків та учасники з України, США, Польщі, Австралії, Чехії, Франції та Італії.

Модерування вебінару здійснювали директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Мирослава Вовк та Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України.

За результатами наукового обговорення визначено актуальні напрями подальшої наукової та освітньої взаємодії, пов’язані із забезпеченням системної підтримки української мови й культури як чинників національної безпеки, розвитком україномовної освіти за кордоном, удосконаленням підходів до викладання української мови як іноземної та успадкованої, розширенням міжнародного науково-освітнього співробітництва та підтримкою українознавчих студій у зарубіжних закладах освіти.

Проведення міжнародного науково-просвітницького вебінару сприяло узагальненню вітчизняного й зарубіжного досвіду збереження та розвитку українського мовно-культурного простору, обміну науковими напрацюваннями й освітніми практиками, поглибленню міжінституційної взаємодії та розширенню міжнародного академічного діалогу. Представлені наукові підходи й практичний досвід засвідчили важливість інтеграції зусиль наукових установ, закладів освіти, дипломатичних представництв і громадських організацій у формуванні умов для збереження національної ідентичності, зміцнення суспільної стійкості та утвердження української мови і культури у світовому освітньому й культурному просторі.