12 жовтня на засіданні Президії НАПН України розглянуто питання «Про результати виконання та впровадження прикладного наукового дослідження «Освітянські бібліотеки як суб’єкт проєктування освітнього середовища в умовах цифровізації» (2023–2025 рр.), виконаного в ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського».

Із доповіддю виступила директор ДНПБ імені Василя Сухомлинського Лариса Пономаренко.

Зі співдоповіддю від комісії Президії НАПН України виступив директор Педагогічного музею України Олександр Міхно.

В обговоренні питання слово мали завідувач відділу наукових видань Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Оксана Клименко, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Наталія Петрощук, директор бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Валентина Білоус.

У ході обговорення зазначено, що дослідження проведено колективом відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів і методичного супроводу освітянських бібліотек на виконання законів України «Про освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року та Пріоритетних напрямів (тематики) наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок НАПН України на 2023–2027 рр. в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України, у контексті цифрової трансформації освіти та необхідності забезпечення стійкості й безперервності інформаційного забезпечення освітнього процесу бібліотеками.

Усі, хто взяв участь в обговоренні, відзначили, що наукове дослідження є актуальним, спрямоване на теоретичне обґрунтування та практичну реалізацію нового підходу до ролі освітянської бібліотеки в умовах цифровізації – як активного колективного суб’єкта проєктування освітнього середовища, що забезпечує доступ учасників освітнього процесу до інформаційних ресурсів. Особливого значення цей підхід набуває в умовах воєнного стану, коли освітянські бібліотеки забезпечують стійкість інформаційного складника освіти, доступ до освітніх ресурсів, підтримку дистанційного та змішаного навчання, наукової комунікації й самоосвіти. Конкретизовано роль бібліотеки у формуванні інформаційного, соціокультурного, організаційно-діяльнісного та віртуального складників освітнього середовища; визначено напрями реалізації її суб’єктності через підтримку навчальної та дослідницької практик, розвиток інформаційної грамотності, мотивації творчої та інноваційної діяльності, формування професійної комунікації і взаємодії з користувачами, створення та поширення власних інформаційних ресурсів і сервісів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретичному осмисленні та конкретизації ролі освітянської бібліотеки у проєктуванні сучасного освітнього середовища; визначенні взаємозв’язку між бібліотечними ресурсами і сервісами, цифровими технологіями, професійними компетентностями бібліотечних працівників та потребами учасників освітнього процесу; систематизації напрямів науково-інформаційної діяльності бібліотек як складника формування освітнього середовища.

Основними результатами дослідження є: оновлення підходів (системний, діяльнісний, функціональний) до вивчення діяльності мережі освітянських бібліотек НАПН України і МОН України в контексті цифровізації, викликів, спричинених повномасштабною війною; визначення напрямів реалізації суб’єктності освітянських бібліотек у цифровізованому освітньому середовищі; узагальнення досвіду використання електронних бібліотек, баз даних, вебпорталів, вебсайтів та інших цифрових ресурсів як інструментів підтримки навчання, дослідницької діяльності, інформаційної комунікації та професійної взаємодії; системне представлення актуальної бібліографічної інформації про роботу провідних освітянських бібліотек, стан та перспективи розвитку Нової української школи в умовах воєнного стану та відновлення України, українсько-польської/польсько-українську співпрацю у сфері освіти і педагогічної науки; розроблення технології створення біобібліографічних видань як джерел дослідження про творчі доробки провідних учених НАПН України; набули подальшого розвитку методологія моніторингу науково-інформаційної діяльності провідних книгозбірень мережі освітянських бібліотек у контексті завдань формування освітнього середовища, забезпечення доступу до власних інформаційних ресурсів з актуальних питань освіти, педагогіки, психології; удосконалення технології наповнення фактографічної бази даних «Знаменні та пам’ятні дати у сфері освіти».

За результатами дослідження оприлюднено понад 155 наукових праць, зокрема 31 наукову статтю, серед яких  чотири статті опубліковано англійською мовою у виданнях, що індексуються в наукометричних базах даних Scopus і Web of Science Core Collection, 114 матеріалів і тез наукових заходів, статті у ЗМІ, 3 бібліографічні та 2 біобібліографічні покажчики, 2 довідники, один електронний ресурс.

Упровадження результатів наукового дослідження здійснювалося під час науково-методичного забезпечення діяльності освітянських бібліотек, зокрема поширення актуальної інформації щодо розвитку їхніх інформаційних ресурсів, цифрових сервісів, комунікаційних можливостей та участі у формуванні освітнього середовища серед майже 11 тис. освітянських книгозбірень. Одержані результати впроваджено в діяльність бібліотек закладів вищої освіти, інститутів післядипломної освіти та наукових установ, що підтверджується 32 довідками та актами.

Співробітники відділу у складі робочих груп МОН України взяли участь у розробленні методичних рекомендацій щодо функціонування та розвитку бібліотек закладів загальної середньої освіти (лист МОН України № 1/20112-26 від 17 вересня 2026 р.); підготовці розділу «Інформаційно-бібліотечне та ресурсне забезпечення освіти» до «Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (до 35-річчя Незалежності України)».

Важливими каналами впровадження та поширення результатів дослідження стали Електронна бібліотека НАПН України (розміщено 106 праць; кількість завантажень – понад 6 тис.), вебпортал ДНПБ (http://dnpb.gov.ua/ua/), зокрема Науково-педагогічна електронна бібліотека, сторінки ДНПБ та відділу в соціальній мережі Facebook, щомісячний онлайн-проєкт «Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти», публікації у ЗМІ.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися під час проведення 7 науково-практичних заходів (3 круглих столи, 4 вебінари); участі в інших 94 заходах, з яких 32 міжнародного рівня; проведення відповідно до програми співпраці з МОН України щорічних Всеукраїнських місячників шкільних бібліотек у рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек; участі в конкурсі НАПН України на кращі наукові роботи (диплом ІІ ступеня у номінації «Краща енциклопедія, словник, довідник»); отриманні трьох (3) свідоцтв про авторське право.

Міжнародне співробітництво здійснювалося шляхом участі у наукових конференціях і товариствах, поданням проєктів, налагодження комунікації з Головною бібліотекою Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської (Республіка Польща).

Проміжні й кінцеві результати наукового дослідження систематично розглядалися та обговорювалися на засіданнях вченої ради ДНПБ й бюро Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України.

Разом з тим, необхідно продовжити роботу щодо розроблення наукових і науково-методичних засад функціонування освітянських бібліотек як суб’єктів проєктування освітнього середовища, посилення їхньої ролі в інформаційному забезпеченні навчальної та дослідницької діяльності, розвитку цифрових ресурсів і сервісів, наукових комунікацій та професійної взаємодії. Звернути увагу на розширення міжнародної співпраці, збільшення кількості публікацій у виданнях, що індексуються у Web of Science та Scopus.

Перспективним напрямом подальших наукових пошуків є вивчення взаємодії бібліотек закладів вищої, загальної середньої та професійної освіти задля створення цифрових сервісів, методичних практик і професійних спільнот.

Президія схвалила результати виконання та впровадження прикладного наукового дослідження «Освітянські бібліотеки як суб’єкт проєктування освітнього середовища в умовах цифровізації», виконаного співробітниками відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів і методичного супроводу освітянських бібліотек ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського НАПН України упродовж 2023–2025 рр.

Відділенню філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки (академік-секретар С.О. Сисоєва) рекомендовано активізувати участь наукових працівників ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського у національних і міжнародних наукових проєктах, грантових програмах, конференціях і стажуваннях.

Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (директор Л. О. Пономаренко) посилити взаємодію з Міністерством освіти і науки України щодо забезпечення науково-методичного супроводу діяльності освітянських бібліотек; підготувати відповідні пропозиції щодо підвищення кваліфікації працівників освітянських бібліотек в умовах цифрової трансформації освіти із використанням можливостей штучного інтелекту; інтенсифікувати участь у міжнародних наукових проєктах і заходах, розширити наукову мобільність і міжнародну комунікацію.