НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
ІХ Всеукраїнська науково-практична конференція з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка про національно-патріотичне виховання дітей і молоді: ідеї, концепції, практики»

13 травня 2024 р. відповідно до Плану роботи НАПН України у рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2024 у змішаному форматі відбулася ІХ Всеукраїнська науково-практична конференція з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка про національно-патріотичне виховання дітей і молоді: ідеї, концепції, практики».

Конференцію організував відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) спільно з Відділенням філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України, факультетом педагогічної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кафедрою теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету, факультетом соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, кафедрою педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені професора Є. Петухова Херсонського державного університету.

Захід модерувала член-кореспондент НАПН України, директор, головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ Лариса Березівська, яка окреслила цілі й основні напрями роботи конференції .

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Василь Кремень, доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) НАН України і НАПН України, президент Національної академії педагогічних наук України (https://tinyurl.com/59akbuwv).

Вітальне слово учасникам конференції від доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України, академіка-секретаря Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлани Сисоєвої передала Лариса Березівська.

Конференція з історії освіти 2024 р. об’єднала 122 учасники (докторів наук – 31, докторів філософії – 8, кандидатів наук – 51, наукових працівників – 10, аспірантів – 3, здобувачів вищої освіти – 5) із 23-х наукових установ, закладів освіти, культури України (Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України, Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Інституту педагогіки НАПН України, Інституту проблем виховання НАПН України, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (Чернівецька філія), Рівненського державного гуманітарного університету, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Херсонського державного університету, Педагогічного музею України, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Хмельницького інституту МАУП, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, «Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу» імені Т. Г. Шевченка, Центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва) і закордону: Інституту соціологічних наук і педагогіки Університету природничих наук у Варшаві (Республіка Польща), Спеціалізованого університету VID в Осло (Норвегія), Технологічного університету Дуранго (Мексика), Автономного університету Сан Луіс Потосі (Мексика), Автономного університету Сакатекаса (Мексика). Це свідчить про зацікавлення широкого кола дослідників ідеями, концепціями і практиками національно-патріотичного виховання дітей і молоді крізь призму педагогічної біографіки.

Предметом обговорення наукового зібрання були актуальні питання національно-патріотичного виховання дітей і молоді: роль біографіки в утвердженні національної свідомості та консолідації українського суспільства; національно-патріотичне виховання дітей та молоді у творчій спадщині українських освітян і громадських діячів різних епох; сучасні погляди на національно-патріотичне виховання дітей і молоді під час війни; біографії педагогів в контексті деколонізації українського гуманітарного простору; біографічні наративи як засіб формування національно-патріотичних цінностей дітей і молоді; біографічні електронні та медійні ресурси України і світу як спосіб формування національно-патріотичної свідомості; практики використання біографічних ресурсів у структурі фахової підготовки педагогів і підвищення кваліфікації освітян; формування національно-патріотичної свідомості дітей і молоді засобами бібліотек; навчальна та художня книга як засіб національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Із доповідями виступили відомі вчені України та закордону: Лариса Березівська (Педагогічна біографіка доби Української революції (1917–1921) крізь призму національно-патріотичного виховання: біографії, тексти і контексти)Бріт Марі Говланд (Шкільний предмет історії в Норвегії: зміна основного наративу), Наталія Дічек (Підходи до біографічних студій в європейській гуманітаристиці: погляд із сьогодення)Катерина Журба (Національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді: досвід експериментальної роботи), Оксана Драч (Сім’я VS робота: гендерні уявлення керівників навчальних закладів України щодо заміжньої освітянки початку 20 ст.), Надія Калініченко(Національно-патріотичне виховання учнівської молоді у школі Василя Каюкова), Оксана Кравченко(Національно-патріотичне виховання студентської молоді), Світлана Лобода (Видатні персоналії українсько-польської науки: історія питання та сучасний стан), Олександр Міхно (Епістемологічна деколонізація як складник деколоніального підходу в українській педагогічній біографістиці), Олександр Попик (Біографіка як дієвий інструмент консолідації українського суспільства), Олександр Проніков (Національно-патріотичне виховання дітей у творчій спадщині Сави Христофоровича Чавдарова).

На конференції про підсумки своїх досліджень повідомили: Наталія Антонець (Українська книга як засіб формування національної ідентичності дітей та молоді на рубежі ХІХ та ХХ століть), Інна Дутчак (Василь Сімович і його історико-філологічна спадщина в українському гуманітарному просторі), Леся Сухомлинська (Художні твори Василя Сухомлинського як засіб національно-патріотичного виховання), Надія Якобчук (Августин Волошин [1874–1945]): життя як приклад патріотизму),Оксана Плющик (Репрезентація біограм / біографій / наративів захисників України: контент-стратегії вітчизняних бібліотек), Марина Самойленко (Національно-патріотичне виховання дітей та молоді у творчій спадщині Сергія Вакулишина), Аліна Баєнко (Досвід діяльності закладів дошкільної освіти України за методом Марії Монтессорі (з власного досвіду роботи)), Христина Середа (Ідеї про національне виховання школярів у працях Мирослава Стельмаховича [1934–1998]) та ін.

За результатами конференції схвалено резолюцію про розвиток співпраці наукових установ, закладів освіти, культури України і закордону в контексті інтеграції освіти і науки з метою цілісного представлення процесу розвитку освіти і педагогіки, подальших наукових міждисциплінарних досліджень актуальних  питань еволюції української педагогічної біографіки як важливого інструмента консолідації українського суспільства.

За матеріалами ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка про національно-патріотичне виховання дітей і молоді: ідеї, концепції, практики» укладено збірник тез доповідей.

Детальніше: вебпортал ДНПБ https://dnpb.gov.ua/ua/?events=39407

Матеріал підготували:
Лариса Березівська,
Христина Середа


15:09 15.05.2024