Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Круглий стіл «Цифрова трансформація науки в умовах Євроінтеграції»

За Програмою спільної діяльності НАН України і НАПН України, а також програми спільної діяльності НАПН України і МОН України 8 листопада 2022 р. відбувся Круглий стіл «Цифрова трансформація науки в умовах Євроінтеграції»

Співорганізаторами заходу виступили: Директорат науки та інновацій МОН України, Директорат цифрової трансформації МОН України, Рада молодих вчених НАН України, Рада молодих вчених НАПН України, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, Інститут цифровізації освіти НАПН України, Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України», Офіс підтримки вченого.

У роботі Круглого столу взяли участь і виступили з доповідями організатори заходу: Григорій Мозолевич, к.т.н., керівник експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору Директорату науки та інновацій МОН України; Андрій Василенко, к.геолог.н., державний експерт експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки Директорату цифрової трансформації МОН України; Валерій Биков, д.т.н., директор Інститут цифровізації освіти НАПН України; ЄвгенійПреображенський, виконавчий директор Асоціації УРАН; Андрій Хорольський, к.т.н., старший науковий співробітник та голова Ради молодих вчених Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, секретар Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, секретар Ради молодих вчених при Відділенні фізики і астрономії Національної академії наук України; Ольга Пінчук, к.пед.н., заступник директора з науково-експериментальної роботи, Інститут цифровізації освіти НАПН України; Аліса Сухіх, к.пед.н., заступник голови Ради молодих вчених НАПН України, Інститут цифровізації освіти НАПН України та інші.

У ході виступів та обговорень наголошувалося, що розвиток цифрових сервісів та цифрових інфраструктур – запорука інтеграції України до Європейського дослідницького простору та Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. Глобальні виклики (пандемія, російська агресія) показали необхідність активного застосування в наукових установах цифрових сервісів та е-інфраструктур для забезпечення освітньо-наукових потреб.

В Україні функціонують різні види е-інфраструктур, що виконують покладені на них функції та задачі. Особливої уваги потребують цифрові сервіси та е-інфраструктури, що забезпечують роботу науково-освітнього простору, тому, метою заходу є обговорення досвіду застосування в наукових установах цифрових сервісів та е-інфраструктур, розгляд особливостей застосування інструментів відкритої науки, особливості цифровізації наукової діяльності, обмін досвідом, можливості подальшої співпраці між установами НАН України та установами галузевих академій.

У своєму виступі дійсний член НАПН України, д.т.н., директор Інститут цифровізації освіти НАПН України Валерій Биков підкреслив, що саме людина з її освітніми і науковими запитами, потребами, цінностями та прагненнями знаходиться в центрі і є основною рушійною силою процесів цифрової трансформації науки в умовах Євроінтеграції. Тому, не зважаючи на беззастережну цінність і важливість обговорення найсучасніших технічних і технологічних аспектів цих процесів, неможливо не приділити належної уваги питанням підготовки кадрів, забезпечення освітнього компоненту розроблення і впровадження технологій і сервісів відкритої науки, а також обґрунтуванню методологічних і науково-методичних засад їх використання. Не останню роль відіграють в цьому процесі питання визначення та гармонізації використання термінологічного апарату наукових досліджень, що є запорукою ефективної міжнародної науково-освітньої взаємодії.

Питання розвитку і застосування в науково-освітньому просторі України та Європейському дослідницькому просторі ідей, підходів і технологій відкритої науки обговорювалися в межах  чотирьох сесій.  Сесія 1. Цифровізація науки: від макрорівня (EOSC, GEANT, URIS, НРАТ) до мікрорівня (інституційні репозитарії, системи для узагальнення звітних даних, тощо); Сесія 2. Національний план щодо відкритої науки: нормативно-правові акти в середньостроковій перспективі. Сесія 3. Забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури. Створення єдиної бази даних про результати наукової та науково-технічної діяльності / концепція державної політики розвитку е-інфраструктур /розвитку дослідницьких інфраструктур / створення єдиної бази даних про результати наукової та науково-технічної діяльності (URIS). Сесія 4. Цифрові сервіси для науковців.

У ході проведення секцій відбулися плідні дискусії і обговорення. У заході взяли участь 240 учасників.


11:02 16.11.2022