9-10 листопада 2012 року у Львові, в приміщенні Львівської міської ради, за участі Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, відбувся Міжнародний науково-практичний семінар, присвячений сучасним методам надання медико-технічної та педагогічної допомоги особам з порушеннями слуху «Реабілітація слуху в Україні – нові підходи до лікування дітей та дорослих». Міжнародне участь була представлена фахівцями з Австралії, Німеччини, Швейцарії, США.

У роботі семінару взяли участь фахівці з Ленхардт-Академії (Німеччина),  Міжнародного фонду ім. професора Ернста Ленхардта (голова ради директорів – Моніка Ленхардт), Німецького Центру Слуху при Медичному коледжі Ганновера,  компанії „Cochlear” (Швейцарія), представництва компанії „Cochlear” (Австралія), сайту „Кохлеарний імплант онлайн” (засновник і блогер, білатеральний носій кохлеарних імплантів – Рейчел Чайкоф, США).

Україну представляли Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, Інститут отоларингології ім. проф. А.І. Коломійченка, Західноукраїнська громадська організація осіб з вадами слуху та їх родин „Безмежний діалог”, Науково-виробниче об’єднання  „ВАБОС”, Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Марії Покрови (Львів), середня загальноосвітня школа № 95, (Львів).

Робота семінару проходила у 3 сесії: для лікарів, для педагогів, для батьків дітей з порушеннями слуху. На кожну сесію була запрошена цільова аудиторія.

На семінарі було виголошено 20 доповідей. Частина доповідачів промовляла доповіді, знаходячись у залі, де проходила сесія. Інші доповідачі представили свої доповіді за допомогою сучасної технології «Вебінар» в режимі он-лайн, знаходячись у Києві, США та Німеччині. Таким чином відбулася зацікавлена дискусія між доповідачами й учасниками.

Нові технології створюють і нові парадигми допомоги людям з порушеннями слуху. На семінарі були охарактеризовані сучасні базові підходи до реабілітації осіб з порушеннями слуху:

• неонатальний скринінг слуху;
• раннє (у перші місяці життя) слухопротезування, в тому числі кохлеарним імплантом з адекватним медико-технічним супроводом;
• ранній  (у перші місяці життя) початок навчання словесного мовлення за участі батьків та сурдопедагогів (логопедів або сурдологопедів);
• довготривала педагогічна допомога (за необхідності протягом усього життя).

Сьогодні важко уявити европейську освітню систему, в межах якої існував би лише один підхід у навчанні дітей з порушеннями слуху. Моніка Ленхардт – почесний доктор Ленхардт-Академії, голова фонду Ернста Ленхардта,  розповіла про німецьку систему навчання дітей з порушеннями слуху, в якій використовуються різні методи навчання дітей з порушеннями слуху: метод аудіовербальної терапії, метод „природніх звуків”, метод Губеріни, метод одночасної комунікації, метод тотальної комунікації, навчання мовою жестів, навчання за словесно-жестовою методикою. Серед підходів є такі, в яких використовується тільки словесне мовлення у різних співвідношеннях його усної й писемної форм. Один з методів передбачає використання лише жестової мови. Дві змішані системи, в яких по-різному розв’язується питання першої-другої, основно-допоміжної мов та використання різновидів жестової мови (калькованої і національної жестової мови).

Зі змістовними доповідями щодо інклюзивної освіти виступили українські вчені й практики. Старший науковий співробітник лабораторії сурдопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України Валентина Жук висвітлила питання про особливості інтегрування дітей з порушеннями слуху у загальноосвітній простір. Були проаналізовані умови успішного навчання і розвитку, дані рекомендації щодо забезпечення потреб дітей з порушеннями слуху в загальноосвітніх школах та дитячих садочках.

Некрасова Ірина Борисівна - заступник директора Львівської загальноосвітньої школи № 95, в якій разом з чуючими навчаються діти з порушеннями слуху, презентуючи свій заклад, висловила подяку Інституту спеціальної педагогіки НАПН України за допомогу в організації інклюзивного навчання в їхній школі.

Лейтмотивом семінару стало висловлювання: глухота – не удар долі, а проблема, яка вимагає термінового втручання. 

Прес-служба НАПН України