НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Вийшов з друку черговий номер «Освіти і суспільства». № 9, вересень 2022 року

Посилання на web-варіант газети – в кінці сторінки


Зміст номера:

С. 1

«Повертаюся до навчання»

 

Звернення Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета до Дня знань

 

Україна – Польща: декларація про подальшу співпрацю в галузі освіти

Сторінку підготував Юрій ШЕРЕМЕТА, «ОіС»

 

С. 2   Новини

КНУ імені Тараса Шевченка – учасник наймасштабнішої європейської виставки з міжнародної освіти

 

Підтримуючи Україну

 

«На пограниччі культур і народів»

 

Підписано Меморандум про співпрацю між ЗВО і науковою установою

 

Сторінку підготував Діма ДІМІТРОВ, «ОіС»

 

С. 3  Події

Місія ЮНЕСКО відвідала кафедру з наукової освіти

Денис СВИРИДЕНКО, завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти НПУ імені М.П.Драгоманова, доктор філософських наук, професор

 

Музейна педагогіка: обговорення на міжнародному рівні

Олексій КАРАМАНОВ, завідувач лабораторії музейної педагогіки ЛНУ імені Івана Франка

 

Вища освіта: плани відновлення

Юрій ВІТРЕНКО, провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, доцент і Марія ДЕБИЧ, завідувач відділу забезпечення якості вищої освіти, доктор педагогічних наук, доцент, Інститут вищої освіти НАПН України

 

С. 4–5   Соціум

Усім, хто навчає

В’ячеслав ЗАСЕНКО, академік НАПН України, м. Київ

 

Бородянка. Особисте

Віталій ПАНОК, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України

 

Крим

Viktoria KORSUN, Фейсбук

 

Сухомлинівські читання – 2022

Леся СУХОМЛИНСЬКА,науковий співробітник сектору сухомлиністики ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського, голова Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського

 

Народна премія імені Тараса Шевченка – 2022

Мирослава ВОВК, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

 

С. 6   Незламні


Освіта і наука під час війни

Діма ДІМІТРОВ, «ОіС»

 

С. 7  Солідарність

Участь української делегації в ХІ Загальнопольському педагогічному з’їзді

Лідія ТКАЧЕНКО, «ОіС»

 

 

С. 8    Політичний дискурс

 Незраджена українськість як запорука суб’єктності нащадків

Упродовж століть на перехресті культур і народів українці відстоюють свою політичну, культурнуі – ширше – цивілізаційну суб’єктність, в основі якої здатність народу та еліти до постійної самоорганізації, самозбереження і самовідтворення, забезпечення конкурентоспроможності витворених суспільних інститутів. Нині, в умовах повномасштабної російської агресії, проблема суб’єктності України актуалізується з новою силою.

Досвід століть свідчить, що про нас тривалий час досить побіжно згадували у своїх рефлексіях європейські інтелектуали, частина яких згодом посіла почесні місця у пантеоні значимих «велетів духу та інтелекту» західного світу. І кожен з цих велетів з більшою чи меншою долею цинізму укорінював у свідомості західних європейців ідею відсутності майбутнього у «недержавних» чи «неісторичних» народів.

Марія КАРМАЗІНА, головний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор

 

С. 9   Філософський дискурс

 УКРАЇНСЬКИЙ ВНЕСОК у розвиток європейської цивілізації

Цивілізаційна суб’єктність України полягає у прагненні здобути виразну національну ідентичність, чітко ґрунтовану на тій цивілізаційній суб’єктності, до якої Україна тяжіла більшу частину своєї історії. І це не російська цивілізація.

Взагалі, термін «суб’єктність» вживають переважно у царині геополітики, де країни діляться на гравців-суб’єктів і трофеї-об’єкти. Вочевидь, росія завжди сприймала Україну як свій законний трофей і всіма силами нищила спроби України здобути хоч би якусь суб’єктність – якщо не державно-політичну, то хоча би економічну, правову, релігійну, мовну чи, ширше – загалом культурну. Послідовно росія нищила усі такі спроби – тому Україні шукати у полі її тяжіння власну суб’єктність, а тим більше цивілізаційну, є не просто марною, а нікчемною справою.

Михайло БОЙЧЕНКО, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор

 

Ювілей – час окреслення нових проєктів. Віра Ільченко

Минулого літа ювілейний день народження відзначила завідувач відділу інтеграції змісту загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України, академік НАПН України Віра Ільченко, відома в Україні та за її межами, як автор моделі освіти для сталого розвитку суспільства «Довкілля». Зазначаючи про вагомий внесок ученого у розвиток педагогічної науки і національної освіти й українського соціуму загалом, редакція газети «Освіта і суспільство» вітає Віру Романівну з ювілеєм, зичить подальших творчих успіхів і довгого життя моделі «Довкілля». Слово Вірі Романівні Ільченко:

 

С. 10   Педагогічний календар

 Вересень 2022. Постаті

Олександр МІХНО, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук

 

 С. 11     Спадщина

«... Якщо ти справжній вчитель»

Василь Олександрович Сухомлинський висловлював жаль і неприйняття наявних в учительських колективах дискусій з приводу того, чи обов’язково педагогові передусім знати, розуміти і любити дітей. А чи не краще прагнути до удосконалення фахового професіоналізму. Аналізуючи подібну точку зору одного з учителів («А якщо я їх не люблю... Якщо я тільки й зазнаю світлих хвилин, коли їх не чую і не бачу? Що ж, накажете залишити школу і перекваліфікуватись?»), Василь Олександрович у статті «Як любити дітей» стверджує: «... так, треба залишити школу і здобути іншу спеціальність. Або ж виховати в собі любов до дитини – третього не дано». А щоб любити дитину, потрібно знати кожен порух її душі та яким впливам відкрите її серце.

Михайло АНТОНЕЦЬ, голова Педагогічної плеяди імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук

 Тільки факти

 

 С. 12     Рецензія

 Видання на часі: міждисциплінарний словник

Рецензія на книгу «Хамітов Н. В., Крилова С. А. Людина і культура: словник. Філософська антропологія, філософія культури, культурологія». К., КНТ, 2022. 295 с.»

Ярослав ЛЮБИВИЙ, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України