Олена ВОВЧИК-БЛАКИТНА,

провідний науковий співробітник

Інституту психології імені Г.С.Костюка

НАПН України,

кандидат психологічних наук

 

Діти стають читачами на колінах своїх батьків.

Емілі Бухвальд

Хочете, щоб дитина була щасливою та реалізувала себе вповні? Хочете, щоб дитина була розумною та творчою? Хочете, щоб дитина була чуйною і тонко відчувала світ, відгукувалась на ваші переживання та ділилась своїми почуттями? Хочете, щоб дитина визначилася зі своїми інтересами і вчилась залюбки та йшла впевнено до обраної професії? Знайдіть спеціальний час для спільного читання журналу чи книги щодня. Це саме той час, коли ви зупинитесь у повсякденному вирі проблем і подій та відірветесь від комп’ютера чи телефону і подивитесь дитині в очі, обнімете її та вмоститесь разом на дивані. Ваш голос, інтонація, плече поруч чи обійми  – це той затишок, що буває тільки в дитинстві, коли відчуваєш безпеку і спокій, а ще  – очікування чогось нового, захопливого, загадкового, цікавого. Потім  дитина читатиме і вам, і ви зі щирим інтересом та неймовірною радістю слухатимете про нові а, може, вже відомі вам пригоди. Потім читання вже увійде у звичку, але ця подорож, котру ви розпочинали разом завжди буде ресурсним спогадом вашої доньки чи сина.

Отже - книга 

Саме справжня паперова книга чи журнал, зустріч з якими чекатиме дитина, здатні творити чудеса. Перевірте на власному досвіді. Науковці це вже перевірили.

Можливо, вам знайоме загальне уявлення про те, що діти охочіше та частіше читають не паперові книги та журнали, а якщо вони є на таких пристроях, як iPad або Kindles? Але нові дослідження показують, що це зовсім не обов’язково (Computer@Education. June 2017. V.109).

У ході дослідження дітей 4 та 6 років психологи  встановили, що ті, хто мав регулярний доступ до пристроїв з можливістю eReading (наприклад, Kindles, iPad та мобільних телефонів), не прагнули використовувати свої пристрої для читання, а читали «вічну» паперову книжку. Вчені також встановили, що чим до більшої кількості  пристроїв має доступ  дитина, тим менше вона читає взагалі. Це дозволяє припустити, що надання дітям пристроїв для читання електронних книг може насправді гальмувати їх читання, адже саме паперовим виданням діти все ще частіше  віддають перевагу.

Читання на пристроях через додаток створює більше можливостей для відволікання, бо дозволяє користувачу перемикатися між додатками. Для дітей, в яких є труднощі з концентрацією уваги швидка «винагорода» від гри може легко перевершити потенційно більші та значиміші довгострокові переваги читання, а читання електронної книги призводить до втоми очей, перенавантаження та швидкої втоми фізичної.

Тримаючи в руках журнал, чи книгу дитина вмикає багато органів чуття – вловлює запах книги, відчуває фактуру на дотик, чує шурхіт перегортання сторінки, роздивляється та придивляється до деталей та нюансів палітри ілюстрацій. А головне, спільне читання – це той найкращий час, коли мама, чи тато є цілковито включеними в безпосереднє емоційне спілкування з дитиною, якого так не вистачає нині практично всім.

Як стати вправним читачем

До якої категорії можна віднести вашу дитину? Оберіть:

1. Любить читати!

2. Може читати, а може й не читати.

3. Дуже не любить читати.

Завдання, що постає перед батьками  – допомогти дитині перейти  з групи 3 до групи 1. Інакше це завдання можна переформулювати так: пошук мотивації до читання.

Це нормальна людська природа   – хотіти робити те, що добре вдається  і уникати речей складних, або таких, що даються нелегко. Зрозуміло, що так як вчиняємо ми, так само вчиняють і наші діти. Однак можна стати вправним у читанні, так само як і у футболі, плаванні та інших заняттях, постійно вправляючись та тренуючись. Чим більше дитина читає, тим легше йде цей процес і тим приємнішим він стає.

Завдання, що постає перед батьками – що робити щоби допомогти дитині перейти з групи 3 до групи 1. Інакше це завдання можна сформулювати так: пошук мотивації до читання. Зазвичай маємо дві категорії дітлахів, котрі не хочуть читати. Одні кажуть, що їм важко, інші кажуть, що їм нецікаво. Навряд чи хтось би обрав для проведення свого дозвілля якусь тяжку працю, чи неприємне заняття, тож і дитина чинить так само. Якщо читання  – це надзусилля, це подолання, боротьба, то є природнім, що дитина хоче всіляко уникнути цього. А з’ясувати, чому саме дитині так важко читати, мають саме батьки, і тільки після цього фахівець зможе чимось зарадити. Зазвичай заважають любові до читання нерозвинені навички, недостатній об’єм словникового запасу, що породжує проблеми з вільним вибором текстів, швидкістю читання й ін.

Якщо з’ясувати слабкі аспекти і саме на них звернути увагу, допомогти, підтримати, заохотити, то і читання видаватиметься дитині вже більш приємним заняттям.«Я читаю тобі, ти читаєш мені»  – так називається серія унікальних книг «на два голоси», М.А. Хоберман та М. Емберлі, в котрих використовуються традиційні методи навчання читання (алітерація, рима, повторення, короткі речення), щоб залучити дітей до читання разом із дорослим та наснажувати позитивними емоціями цей процес.

«Я почитаю тобі! Ми будемо читати сторінки по черзі одне одному  – я читатиму одну сторінку, а ти  – другу»,  – на таку пропозицію охоче пристають діти, і навіть ті, хто не дуже ще вміє або любить читати. Таке читання приносить задоволення всім учасникам, зближує емоційно і закладає надійний базис для спільної сімейної історії дружніх стосунків з дитиною.

Труднощі з читанням можуть бути породжені й такими чинниками, як проблеми із зором, навіть дислексією або відсутністю фонетичного слуху. Незалежно від причини, коли дитина має проблеми з читанням, вона рухається по замкненому колу:

1.Дитина не любить читати, отже недостатньо практикується.

2.Без практики  не розвивається автоматизм читання.

3.Читання стає важким і не приносить ніякого задоволення, що призводить до ще меншої практики.

4. Повертаємось до пункту 1

І навпаки, коли дитина з легкістю читає, то вона зазвичай і любить читати  – оскільки це легко, то читає більше. В результаті швидко формується необхідний автоматизм, зростає словниковий запас, розвивається лексика, читання стає ще приємнішим.

Описані процеси були узагальнені вченими та отримали назву: «ефект Матвія» (Matthew effect)  – феномен нерівномірного розподілу переваг, в якому сторона, яка вже ними володіє, продовжує їх накопичувати і примножувати, тоді як інша, спочатку обмежена, виявляється обділена ще сильніше і, отже, має менші шанси на подальший успіх. Сам термін був уперше запропонований американським соціологом Р. Мертоном, який дав явищу таку назву по цитаті Євангелія від Матвія: «…бо всякому, що має  – дається і примножиться, а у того, що не має, відніметься і те, що має». Ідея притчі врешті-решт перетворилася на максиму: «Багаті стають багатішими, а бідні  – біднішими».

В контексті нашої теми за цим ефектом стоїть ідея, що той хто добре читає, далі читатиме більше, стаючи ще вправнішим і завзятішими читачем. І навпаки, хто слабенько читає, намагається ухилятися від читання, і це поглиблює проблему, оскільки призводить до збільшення розриву між хорошими читачами та невправними читачами.

Пізніше дослідниця в галузі когнітивної психології Кейт Станович термін «Ефект Матвія» застосувала саме до читання, коли помітила вплив, який може мати погана навичка читання на всі сфери академічного життя студентів. Діти, які є хорошими читачами, мають більший успіх, і цей стимул спонукає їх читати ще більше. Коли вони стають ще більш успішними у читанні, їх словник збагачується, а розуміння світу розширюється та поглиблюється, що виявляється зазвичай і у вищій академічній успішності. Вони набагато менше практикуються і  часто відстають від своїх однолітків. Вони відстають не лише у читанні та письмі, але й з інших предметів. Хитрість полягає в тому, щоб спонукати когось, хто не хоче читати, все ж почати читати щодня принаймні двадцять хвилин хоча би протягом місяця, або й довше,  щоб пересвідчитись у правдивості цього «Ефекту Матвія».

Для деяких дітей читання не є важким, але воно для них видається просто нецікавим. Але, можливо, вони просто не знайшли для читання тих книжок, історій, які б викликали інтерес. Чи є у дитини якась сфера інтересів, що вона любить робити? Поспостерігайте, що її цікавить: може динозаври чи  комахи, любить малювати чи грати у футбол? У такому разі завдання батьків полягатиме у підборі матеріалу, відповідної літератури. Це і буде мотивацією до читання.

Завдання для батьків

Ґрунтуючись на матеріалах засновниці та розробника навчальних програм «Усе для навчання» Марі Ріппел, сформулюємо кілька практичних порад.

1. Виберіть спеціальний час для читання, перетворивши цей час на час відпочинку, радощів та свободи.

2. Започаткуйте традицію  читання вголос зі своїми дітьми. Вибирайте різноманітну високоякісну літературу, що відповідає віку та інтересам дитини. І не відмовляйтеся від читання вголос навіть і тоді, коли діти дорослішають  – ніхто не може бути занадто дорослий для цього чудового проведення спільного дозвілля.

3. Створіть затишний куточок для читання. Спеціальний простір для читання може скоро перетворитись в улюблене комфортне місце дитини в домі.

4. Знаходьте різноманітні за змістом книжки для читання, підбираючи різні жанри – від смішинок та веселих оповідань (П. Глазовий, В. Нестайко, В. Драгунський, С. Нордквіст, С. Джеремі) до біографічних видань (серія «Життя знаменитих дітей»), пригодницьких романів (Л. Воронина, О. Дерманський, С. Оксеник), фантастики (В. Арєнев, О. Бердник), фентезі (В. Рутківський, Т. Янсон), проблемні романи (Л-М. Монтгомері, Є. Гуцало, А. Алексін, Дж. Грін, А. Дімаров, Б. Космовська, О. Лущевська), путівників (А. Денисенко), енциклопедій, історичних та кулінарних книг, коміксів, загадок, книг про тварин, космос, чи наукові відкриття та ін. Дитячі періодичні журнали можуть стати чудовим способом заохотити дитину читати («Малятко», «Барвінок», «Мамине сонечко», «Однокласник», «Розумашки», «Вигадуй, думай, грай»). Вибір книги  – завжди за дитиною, але сприятливий ґрунт для вибору створюється дорослими.

Заохочуйте неохочого читача легкими книжечками з малюнками для прочитування молодшим братикам чи сестричкам, аби він відчував себе в такому практикуванні на висоті й майже дорослим.

Виберіть цікаву книгу, що відповідає вправності читання дитини та прочитайте перший розділ вголос. Тоді перестаньте читати, обірвавши читання. Дитина захоче дізнатися, що буде далі і їй доведеться прочитати це самостійно.

Забезпечте доступ до книг, щоб за бажання дитина завжди могла мати книгу під рукою.

Використовуйте свою публічну бібліотеку та створюйте домашню бібліотеку, схвалюйте дитячий обмін цікавими книгами.

Правило «роби так як я роблю» діє набагато ефективніше за правило «роби так як я кажу». За кордоном бібліотеки давно вже стали потужними сучасними центрами дозвілля родини, а домашні бібліотеки стали місцем, де перетинаються інтереси різних поколінь. Читаймо разом з дітьми, підтримаємо живе спілкування щодня!

А ви любите читати? Коли дитина, чи онуки бачать, що вам цікаво читати, то в них інтерес виникає та підкріплюється щоразу, коли застає Вас з журналом чи книжкою. Книги та журнали, як концентрована мудрість, часом програють в суперечці за першість сучасним пристроями і соціальним медіа, але обнадійливим є той факт, що представники еліти, які рухають технічний прогрес (керівники найпотужнішого мозкового центру Кремнієвої долини, зокрема) усвідомлюють ризики домінування гаджетів і виховують власних дітей поза жорсткого впливу сучасних технологій якраз на класичних книгах, які є в бібліотеці, в тому числі й домашній.