8 квітня 2021 р.у режимі відеоконференції відбувся методологічний семінар Національної академії педагогічних наук України «Актуальні проблеми психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість в умовах сучасних викликів». У роботі методологічного семінару взяли участь науковці, викладачі закладів вищої освіти, представники Міністерства освіти і науки України, Центру психологічного забезпечення підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій, відділу психологічного забезпечення Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України.

Зі вступним словом до учасників семінару звернувся президент НАПН України Василь Кремень. Він підкреслив актуальність теми, представленої для обговорення, та наголосив, що фундаментальним завданням сьогодні є формування засобами освіти розвиненої, самодостатньої особистості, яка б свідомо ставилась до будь-якої інформації. І тут перед Національною академією педагогічних наук України, в цілому, та перед Відділенням психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, зокрема, стоїть важливе завдання організувати цю роботу.

Актуальні проблеми психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість в умовах сучасних викликів та шляхи їх розв’язання висвітлив у своїй доповіді Сергій Максименко,академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України. Він зазначив, що сучасне суспільство і кожна особистість переживають неоднозначні, різні по своїй формі, змісту та перебігу зміни (соціальні, політичні, економічні, гуманітарні і соціально-конфліктні), пов’язані із протистоянням у протидії негативним впливам, які зумовлюється непередбачуваними наслідками науково-технічного прогресу, інформаційною перенасиченістю середовища людського існування, численними природними, техногенними та соціальними катастрофами, суспільними конфліктами і війнами, що дедалі більше набувають гібридного характеру. У цей період, свідомо чи несвідомо, природа спонукає людей до виживання в умовах пандемії. Ці фактори актуалізують проблеми психологічної убезпеченості людей, яким випало жити в наш непростий час.

Тож освіта не повинна втрачати свій статус, оскільки це єдине джерело, яке конституює основні компетенції, які мають бути сформовані в особистості.                    Лише зріла особистість з високим рівнем інтелектуального розвитку здатна протистояти негативним інформаційним впливам, вибудовуючи власний погляд на оточуючий світ. Для цього необхідно розуміти, як саме відбуваються маніпуляції та впливи через суспільні протистояння, війни та коронавірус. Можна виділити окремі блоки психологічного переживання особистістю вказаних подій. Багато хто переживає це як специфічну форму«обсесивного неврозу (манії)», який полягає в тому, що людина знаходиться весь час під пресом цього переживання. На ці переживання впливає значна частина негативної інформації із ЗМІ, цифрових технологій. Це є перший блок і та сфера впливу на особистість людини, яку ми маємо захищати. Це має бути методологія практики та терапії. Наступне – це «алогічність мислення» або – коли з`являються різні негативні стани (агресивний та депресивний стан). З одного боку – це агресія, а з іншого – страх усього навколишнього. Це психосоматична узалежненість від обставин буття. Це є психогенний, психобіологічний терроризм, в явному психологічному вигляді. Оскільки він зачіпає психологічний код через постулати недолугої ковідної пандемії, яка накручує такі речі, що здаються не зовсім логічними. Третє – це «роздвоєння свідомості»,яке призводить до неврозів, психопатій та зачіпає морфологічні і макрологічні структури, геном. Відбувається певна редукція психічного стану роздвоєння свідомості на тілесну організацію особистості, що провокує «емоційне отуплення». «Емоційне отуплення» несе в собі відсутність емоційних переживань, байдужість до ближнього та ін. Тому ці складові є альфою і омегою того, як повинна будуватися і профілактика, і протистояння, і корекція власної поведінки особистості у суспільстві. На цих підвалинах будується наша концепція протистояння.

Сергій Максименко підкреслив, що одним із провідних шляхів протидії негативним інформаційним впливам є розвиток зрілої особистості, здатної до самоздійснення, самореалізації та самоактуалізації, тобто життєстійкої людини, яка самостійно проєктує своє життя та особистісний розвиток, стаючи таким чином активним суб’єктом самотворення та діяльності і забезпечуючи, зокрема, власне психологічне благополуччя. Тож в наукових установах, віднесених до Відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України – Інституті психології імені Г.С. Костюка, Інституті соціальної та політичної психології НАПН України, Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України та Українському центрі практичної психології і соціальної роботи, –предметом наукових досліджень є такі важливі проблеми, як становлення суб’єктості особистості, розвитку життєстійкості та психологічного благополуччя людей різних вікових і професійних груп, медіаінформаційної грамотності населення та недостатньої медіакультури учнівської молоді, що набула актуальності в умовах інфодемії як інформаційної епідемії, психологічних стратегій адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту та багато іншого.

Окремою нагальною проблемою сьогодення є осмислення психологічних наслідків (позитивних і негативних) впливу чинників віртуального середовища на всі сфери психіки молодого покоління. Відповіддю на сучасні виклики повинні статинаукові дослідження загрозливих тенденцій інформаційного суспільства і широке обговорення їх серед педагогічної спільноти і батьків, а також розроблення системи медіаосвіти батьків щодо протидії негативним інформаційним впливам на розвиток дітей.

Одним із пріоритетних завдань, які стоять перед Відділенням психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, є розроблення стратегій психологічного супроводу різних верств населення в умовах надзвичайних ситуацій, гібридної війни та пандемії, підготовки відповідних програм психологічного супроводу вразливих верств населення в умовах сучасних суспільних викликів: дітей, підлітків, юнацтва, жінок, людей похилого віку та осіб з особливими потребами.

Директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола Слюсаревський представив концептуальну модель негативних інформаційних впливів на людину в сучасному світі, в якій виокремив два основні типи таких впливів: експліцитно шкідливі й імпліцитно шкідливі. Експліцитно шкідливі впливи породжуються злою волею окремих осіб (представників так званої жовтої преси, кібершахраїв та кіберзлочинців), певних політичних угруповань та екстремістських організацій, тих чи інших держав та їхніх спецслужб. Такі впливи становлять для людини, її світогляду і психіки очевидну небезпеку, але саме внаслідок їхньої очевидності з ними можна загалом успішно боротися – як технічними засобами, так і заходами психологічного плану. Інакшу природу мають імпліцитно шкідливі інформаційні впливи. Їх породжує не чиясь зла воля, а самé інформаційне середовище, яке функціонує у вимірах глобалізованості та перенасиченості і сьогодні в інших вимірах функціонувати уже не може. Це розширює пізнавальні можливості людини, збільшує свободу вибору нею бажаного контенту, але водночас робить її потенційною жертвою глобалізованості та перенасиченості інформаційного середовища, що особливо дається взнаки в умовах катаклізмів на кшталт пандемії COVID-19. Професійна психологічна підтримка особистості в критичних ситуаціях має спрямовуватись на те, щоб навчити її розумно поводитися в несприятливому інформаційному середовищі: обмежувати себе, особливо в критичних ситуаціях, споживанням інформації лише в обсягах, необхідних і достатніх для розв’язання конкретної життєвої проблеми; адекватно оцінювати масштаб своєї особистої життєвої ситуації (не розширюючи її до розмірів регіону, країни чи світу); набути толерантності до невизначеності, зрозуміти, що в сучасному світі з’являються загрози і небезпеки, щодо яких знайти істину в останній інстанції наразі неможливо; усвідомити, що від цих загроз та небезпек можна більш чи менш успішно захищатися, навіть за умови недостатнього знання про їхню причину.

На соціально-політичний контекст війни на сході України та основні напрями протидії негативним інформаційним впливам звернув увагу Василь Осьодло, начальник Гуманітарного інституту Національного університету оборони імені Івана Черняховського. Він наголосив на тому, що згадані події змінили підходи до безпеки інформаційного суспільства в добу глобалізації й гібридизації загроз та підсумував, що для протидії пропаганді та уникнення управління думками громадян, потрібна якісна освіта, яка має розвинути необхідні здібності особистості.

Проблеми кіберсоціалізації молоді в умовах інформаційної війни Росії проти України представив Сергій Савченко, ректор Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.

В центрі уваги учасників методологічного семінару були проблеми протидії інформаційним впливам в разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, які порушив у своєму виступі Анатолій Сичевський, начальник Центру психологічного забезпечення підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любов Найдьонова окреслила цифрові ризики в умовах дистанційної освіти в часи пандемії. Упродовж пандемічного 2020 року відбулися зміни в медіапрактиках учнів порівняно з 2018 роком. Вона представила результати всеукраїнського дослідження онлайн-ризиків очима підлітків, проведеного лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти цього Інституту, які висвітлюють загальні тенденції зростання кіберризиків та визначають, на чому освітянам та батькам варто сконцентрувати спільні зусилля.

У доповіді дійсного члена НАПН України Тетяни Титаренко розглянуто вплив кількох чинників на збереження психологічного благополуччя в в ситуації пандемії. Пандемічні життєві обставини у багатьох людей підвищують готовність покидати звичну зону комфорту і виходити у сферу непередбачуваного, неочікуваного, непрогнозованого. Для цього потрібна неабияка особистісна гнучкість, що передбачає здатність модифікувати короткострокові і довготривалі життєві проекти відповідно до щоденних викликів соціуму. Отже, психологічне благополуччя забезпечується здатністю відповідально творити власне життя в умовах, що склалися, щоденно його змінювати, коригувати, враховуючи внутрішні ресурси і зовнішні виклики. Розглянуто такі ландшафти життєтворення, як прагматичний, екзистенційний, ландшафт саморозвитку, комунікативний, соцієтальний і волонтерський. Відповідно до кожного ландшафту проаналізовано специфіку збереження психологічного благополуччя. Зроблено висновок, що можливості збереження психологічного благополуччя в ситуації пандемії пов’язані з життєвою ситуацією, яку людина певним чином сприймає, оцінює, переживає; зі змінами у житті, які проявляються в особливостях зв’язку переосмисленого минулого, оновленого теперішнього і більш-менш прогнозованого майбутнього; з ціннісно-смисловими характеристиками, що проявляються у відповідних ландшафтах життєтворення. Для багатьох людей, кому не вистачає внутрішніх ресурсів для збереження психологічного благополуччя у травматичний і посттравматичний період, потрібна соціальна і психологічна підтримка. Вона надається близькими людьми, спільнотами та професіоналами: психологами, психотерапевтами, соціальними працівниками. Ефективною формою підтримки стає соціально-психологічний супровід як медіатор особистісного життєтворення, що передбачає відновлення психологічного здоров’я, життєстійкості, покращення стосунків з оточенням, повнішу професійну самореалізацію.

Учасники методологічного семінару прослухали також доповіді директора Інституту проблем виховання НАПН України Івана Беха («Духовна безпечність-напруженість у функціонуванні особистості»), завідувачки Відділення медичних та психосоціальних проблем здоров′я сім′ї ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук′янової НАМН України» Наталія Горбань («Особливості впливу соціальних факторів на психоемоційний стан підлітків»), провідного наукового співробітника відділу технологій відкритого навчального середовища Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Олександра Бурова («Українська освіта у фокусі когнітивної війни: сучасний стан»), завідувача відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олександра Удода («Медійна історія як виклик для академічної науки, суспільства і особистості: способи протидії негативним інформаційним впливам»), директора Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України Лесі Прохоренко («Психологічний супровід дітей з особливими потребами та їх родин в умовах кризових викликів»), директора Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Віктора Панка («Інформаційно-психологічні аспекти пандемії COVID-19: результати всеукраїнського опитування педагогічних працівників»),головного наукового співробітника Державного науково-дослідного інституту МВС України Вадима Барка («Психодіагностичні можливості каліфорнійського психологічного опитувальника для використання в системі МВС України») та головного наукового співробітника Державного науково-дослідного інституту МВС України Володимира Бондаренка («Суспільствознавче та історичне знання як засіб боротьби з дезінформацією щодо ситуації в релігійному житті України»). 

Отже, методологічний семінар став інноваційним майданчиком для обговорення та розв’язання надзвичайно важливих для сьогодення проблем щодо психологічних особливостей розвитку особистості в сучасних соціокультурних умовах, психологічної безпеки особистості та спільноти в контексті сучасних суспільних викликів, формування медіаінформаційної культури та громадянської компетентності учнів і студентів, а також психологічної допомоги особистості в умовах пандемії COVID-19 і пов’язаних з нею інформаційних ризиків та багатьох інших питань психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість.

Тетяна КУЛІШ, вчений секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України

"Педагогічна газета України", 2021, № 2, с. 1-2