У сучасному глобалізованому та інформатизованому суспільстві докорінно змінюються реалії професійної діяльності вчителя й викладача, яким доводиться нині працювати з різними категоріями учнів і студентів, у тому числі й дорослих. У зв’язку з цим відбувається трансформація підходів до оцінювання якості та ефективності педагогічної освіти і освіти дорослих, а також точиться суспільна дискусія щодо соціальної місії педагога. Ким він має бути у суспільстві ІІІ тисячоліття: духовним наставником молоді й провідником її до світла знань чи навігатором у морі інформації, консультантом, фахівцем з надання освітніх послуг?

Нездатність вчителя й викладача відповідати соціальному замовленню та індивідуальним освітнім запитам учнів і студентів, враховувати тенденції розвитку освіти упродовж життя, конкурувати із засобами масових комунікацій спричинюють втрату ним авторитету, що переноситься на ставлення вихованців до предмета, який він викладає, освітнього закладу, де він працює, навчання і освіти взагалі.

Зважаючи на це і обираючи за основу ідеї психологічної педагогіки, наукові співробітники ІПООД НАПН України перенесли увагу у дослідженнях проблем професійної діяльності і підготовки педагога з предметних та інформаційно-технологічних її аспектів на компетентнісні й особистісно-діяльнісні, відповідно до яких потужними резервами підвищення ефективності педагогічної та андрагогічної діяльності визначено особистість і дію вчителя й викладача, їх Я-концепцію, психологічний досвід та творчу індивідуальність.

Визнання естетико-психологічної детермінованості педагогічної дії і взаємодії артикулює значення афективних і духовно-психологічних аспектів їх реалізації і актуалізує необхідність психологізації змісту педагогічної освіти, а також пошуку відповідних цьому змісту форм професійної підготовки і неперервного професійного розвитку педагога, що ґрунтуються на основі гнучкого поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти.

Ці концептуальні ідеї покладено в основу формулювання тематики наукових досліджень ІПООД НАПН України, що охоплює 8 тем НДР фундаментального характеру, розподілених за 5 напрямами наукових досліджень (2 психологічних і 3 педагогічних) і спрямованих на обґрунтування педагогічних, психологічних та андрагогічних підходів до професійного і особистісного розвитку і саморозвитку вчителя.

Ефективність цих підходів експериментально перевіряється у діяльності 37 Центрів педагогічної майстерності, створених ІПООД НАПН України на базі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації в усіх регіонах України.

Один з  цих центрів має всеукраїнський рівень і носить ім’я А.С. Макаренка. Він об’єднує у своїй структурі Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Полтавський національний університет ім. В.Г. Короленка, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Авторську О. А. Захаренка загальноосвітню середню школу (с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.), Шевченківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю (с. Шевченкове Звенигородського р-ну, Черкаської обл.),  Ковалівський ліцей-інтернат для обдарованих дітей імені А. С. Макаренка (с. Ковалівка, Полтавської обласної ради), Павлиську загальноосвітню школу імені В.О. Сухомлинського (с. Павлиш, Кіровоградської обл.),  Богданівську загальноосвітню школу  І-ІІІ ступенів №1 ім. І.Г. Ткаченка  (с. Богданівка, Кіровоградської обл.), Педагогічно-меморіальний музей В.О. Сухомлинського (с. Павлиш, Кіровоградської обл.), Педагогічно-меморіальний музей А.С. Макаренка с. Ковалівка, Полтавської обл.), Педагогічний музей І.Г. Ткаченка (с. Богданівка, Кіровоградської обл.).

Інститутом здійснюється науково-методичний та навчально-методичний супровід діяльності цих центрів, зокрема, науковцями школи педагогічної майстерності академіка І.А. Зязюна створено навчально-методичний комплекс, що охоплює 2 навчальні програми, підручник, хрестоматію, навчальний посібник, словник термінів з педагогічної майстерності, збірники навчальних тестів, діагностичних методик та методик професійного розвитку майбутніх і працюючих вчителів.

З метою сприяння розвитку педагогічної майстерності вчителів і викладачів вищих та професійних закладів освіти, а також піднесення соціального престижу педагога-майстра нашим Інститутом ініційовано введення до конкурсу тематичних номінацій VМіжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2014» номінації «Педагогічна майстерність – домінанта професійної дії вчителя, викладача», яка виявилася однією з найбільших за кількістю учасників – до розгляду було подано понад 300 проектів. Це, на нашу думку, свідчить про значний інтерес педагогів України до проблеми розвитку педагогічної майстерності, а також про необхідність подальшого розроблення й реалізації ІПООД НАПН України системи науково-педагогічних і науково-організаційних заходів, спрямованих на формування у педагогічній свідомості розуміння педагогічної  майстерності як високого рівня самоактуалізації вчителя й викладача, що не просто сприяє, а фасилітує процес самоактуалізації учнів і студентів і не зводиться лише до методичної майстерності, хоча вона і є дуже важливою складовою майстерності педагогічної.

У 2013 р. науковці Інституту узяли активну участь у розробленні Законів України «Про освіту», «Про післядипломну освіту», галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти, а також у роботі та підготовці проектів рішень круглих столів, що проводив з цих проблем Комітет ВР України з питань науки і освіти. Повністю поділяючи думку Президента НАПН України академіка В.Г. Кременя щодо необхідності доопрацювання Концепції і користуючись нагодою, висловлюю готовність Інституту до подальшої співпраці з Департаментом вищої освіти МОН України та Комітетом ВР з питань науки і освіти щодо вдосконалення змісту Концепції з урахуванням вимог галузевих стандартів та НСКО, посилення психологічної складової змісту психолого-педагогічної підготовки, відновлення у базовому компоненті змісту педагогічної освіти навчального курсу «Основи педагогічної майстерності», забезпечення практичної спрямованості педагогічної освіти й посилення її зв’язку з практикою завдяки започаткуванню педагогічної практики не з третього, а з першого курсу й організації її відповідно до мети й завдань професійної підготовки студентів на кожному курсі (І курс – пропедевтична практика, ІІ курс – асистентська; ІІІ курс – стажистська; ІV курс – виробнича; V курс – переддипломна практика); розроблення програм заходів з реалізації галузевої Концепції розвитку педагогічної освіти та Концепції розвитку освіти дорослих, а також вдосконалення переліку поєднаних педагогічних спеціальностей і спеціалізацій.

Окремої уваги потребує підготовка і підвищення кваліфікації викладачів мистецьких дисциплін і художньої культури середніх загальноосвітніх закладів, яким нині доводить просто «виживати» внаслідок катастрофічного скорочення годин на викладання цих дисциплін. З метою забезпечення мобільності цих фахівців Інститутом розроблено та експериментально перевірено ефективність диверсифікованих за профілями та рівнями програм підвищення кваліфікації учителів, які мають три варіанти: для вчителів мистецьких дисциплін, які мають мистецько-педагогічну освіту, для вчителів, які мають педагогічну освіту, але не мають мистецької, і для митців, які не мають педагогічної освіти.

Перспективними напрямами подальших наукових досліджень  Інституту з розвитку педагогічної освіти і освіти дорослих вважаємо також обґрунтування психолого-педагогічних умов взаємодії цих освітніх галузей, що передбачає розроблення форм, програм, проектів і технологій психолого-педагогічної просвіти батьків, формування психолого-педагогічної готовності прийомних батьків і батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу до виховання дітей, обґрунтування наукових підходів до розвитку педагогічної культури сучасного українського суспільства тощо. Інститутом зроблено перші кроки в цьому напрямі через започаткування Всеукраїнського конкурсу «Разом! Партнерство навчальних закладів і родин», пілотний етап якого відбуватиметься у лютому-жовтні 2014 р. у м. Києві, Луганській та Дніпропетровській областях.

На часі також розроблення психологічної моделі педагога, готового до реалізації окреслених завдань, впровадження нових освітніх стандартів і нової стратегії розвитку освіти України, презентованої сьогодні у доповіді Президента НАПН України академіка В.Г. Кременя, яку наш Інститут схвалює і підтримує.

Над розв’язанням цих завдань наукові співробітники Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України будуть працювати у 2014 році.