Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Напрями діяльності » Міжнародне наукове співробітництво » Співпраця з зарубіжними партнерами »

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 

У 2018 р. наукові установи Національної академії педагогічних наук України брали активну участь у реалізації 45 (по 5 – Інститут психології імені Г.С.Костюка, Інститут вищої освіти, Інститут спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка, Інститут соціальної та політичної психології) міжнародних науково-освітніх проектів і програм Американських рад з міжнародної освіти, Британської ради в Україні, Європейського Союзу, Європейського фонду підготовки, Представництва ООН в Україні, Представництва DVV International в Україні, Ради Європи, Світового банку, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій і фондів. Продовжувалася наукова співпраця з 37 іноземними членами  НАПН України, які представляють 13 країн світу, науковими установами і закладами освіти республік Білорусь, Болгарія, Казахстан, Молдова, Польща, Фінляндія, Австрійської, Естонської, Латвійської, Литовської, Киргизької, Китайської Народної, Португальської, Словацької, Чеської, Угорської та Французької республік, Держави Ізраїль, Королівств Іспанія та Швеція,  Канади, Федеративної Республіки Німеччина, Румунії, Сполучених Штатів Америки, Японії та інших зарубіжних країн, як у межах  28 угод про співробітництво, укладених НАПН України, так і в межах сотень угод, укладених безпосередньо підвідомчими установами з однопрофільними науковими установами, закладами освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями та фондами. У 2018 році науковими установами укладено 15 нових угод.

Наукові установи НАПН України та окремі вчені здійснюють експертну діяльність та є членами понад 50 міжнародних організацій, зокрема: Благодійний фонд «Східноєвропейська місія», Благодійна організація «Фонд «Асперн», Всесвітня рада з питань обдарованих і талановитих дітей, Всесвітня федерація психічного здоров’я, Глобальний союз науковців за мир, Європейська асоціація медіа та інформаційної освіти, Європейська асоціація освіти дорослих, Європейська мережа з організаційної психології та психології праці, Європейська рада з питань високих здібностей,   Європейська академія природничих наук, Європейська спільнота з вивчення травматичного стресу, Європейська асоціація психотерапії, Європейська конфедерація психоаналітиків і психотерапевтів, Європейська асоціація психодрами, Європейська федерація психологів, Міжнародна асоціація з економічних досліджень, Міжнародна академія культури безпеки, екології та здоров’я «МАКБЕЗ», Міжнародне товариство політичної психології, Міжнародна рада психологів,Міжнародна асоціація  прикладної психології, Організація з безпеки та співпраці в Європі, Східноєвропейська федерація наукової аналітики Міжнародної академії наук і вищої освіти, Україна та українці за кордоном тощо.

Наукові працівники підвідомчих установ взяли участь у майже 900 міжнародних наукових заходах і спільно зі своїми зарубіжними партнерами організували і провели 113. Понад 120 учених виїздили за кордон з метою наукового стажування, участі у міжнародних освітніх і наукових заходах, обговорення питань двосторонньої співпраці, підбиття підсумків участі в проектах і програмах. Наукові працівники є головними редакторами, членами редколегій 56 зарубіжних наукових видань (16 – учені Інституту психології імені Г.С. Костюка, 13 – Інституту вищої освіти), що входять до наукометричних баз даних. У зарубіжних наукових виданнях опубліковано майже 200 наукових праць українських учених, 94 з яких – наукових працівників Інституту психології імені Г.С. Костюка, 22 – Інституту вищої освіти, 14 – Інституту професійно-технічної освіти.

На виконання рішення 39 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО про відзначення у 2018 р. на рівні ЮНЕСКО 100-річчя від  дня народження Василя Сухомлинського упродовж 2018 р. НАПН України спільно з МОН України, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними державними адміністраціями, Київською міською державною адміністрацією та низкою громадських організацій забезпечувала виконання Плану заходів із відзначення у 2018 р. 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського, затвердженого  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 р. № 464-р.Усі заходи проводились під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, благодійних пожертв та інших джерел, не заборонених законодавством.

Упродовж  2018 р. у закладах дошкільної, загальної середньої та вищої освіти, в інститутах (академіях) післядипломної педагогічної освіти проведено всеукраїнські та міжнародні науково-практичні конференції і педагогічні читання, семінари, лекторії, круглі столи, виставки, уроки, бесіди, лекції,  педагогічні ради, виховні години, зокрема, в Києві та Київській області, Луцьку, Рівному, Тернополі, Чернігові, Дрогобичі, Хмельницькому, присвячені життю та діяльності Василя Сухомлинського. Загалом, проведено майже 50 заходів на місцевому, регіональному та державному рівнях, у яких взяли участь понад п’ять тисяч викладачів і науковців, вчителів, студентів, учнів, зокрема, орієнтовно 20 учених з Австралії, Великої Британії, Казахстану, Китаю,  Німеччини, Польщі.

Підготовка і проведення заходів, присвячених 100-річчю від  дня народження Василя Сухомлинського, широко висвітлювалося у засобах масової інформації, транслювалися цикли тематичних теле- та радіопередач.

100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського відзначалося не лише в Україні, а й в інших країнах світу, зокрема, в Китайській Народній  Республіці (три міжнародні заходи в різних регіонах країни, в яких взяли участь і українські педагоги), в Болгарії, Німеччині, Польщі.

Відзначення 100-річчя від  дня народження Василя Сухомлинського – це не лише  велика подія, а, в першу чергу, визнання досягнень української педагогічної науки і освіти, оскільки вперше за довгий період діяльності ЮНЕСКО персоналію українського освітянина занесено до Календаря знаменних дат, що відзначаються цією міжнародною організацією.

Звіт про проведення заходів з відзначення у 2018 р. 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського українською та англійською мовами надіслано Національній комісії України у справах ЮНЕСКО для подальшого направлення ЮНЕСКО.

Ще один із проектів, що реалізується у співпраці з ЮНЕСКО, – це діяльність Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта XXI століття» на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відповідно до Угоди між ЮНЕСКО та НАПН України, укладеної 25 жовтня 2016 р. Здійснено організаційні заходи щодо заснування Вісника Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». ЇЇ діяльність висвітлювалась у періодичній пресі, наукових виданнях і на сайті Кафедри. Проведено сім засідань Кафедри, на яких розглядалися питання щодо перспектив створення, наповнення та розширення бази даних з проблем неперервної професійної освіти та освіти дорослих, а також налагодження мережевого партнерства та співробітництва Кафедри із закладами вищої освіти та науковими установами. У співпраці з закладами вищої освіти та громадськими організаціями проведено дві конференції, один семінар, один вебінар: «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства» спільно з Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка; VI науково-практична конференція «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи» за підтримки координаційної ради програми «UNITWIN/кафедри ЮНЕСКО» в Україні, спільно з Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником; VII Міжнародний науково-методологічний семінар «Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів»; Міжнародна науково-практична конференція «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» за участю майже 500 учасників – співробітників  наукових інституцій, працівників музеїв, керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх, середніх спеціалізованих закладів освіти, педагогів-психологів, представників громадських організацій України, науковців, викладачів, студентів, магістрантів, докторантів з Білорусі, Данії, Китаю, Польщі, Румунії, Словаччини, України та Чехії.

Здійснено організаційні заходи щодо опрацювання з центральними органами виконавчої влади інформації до окремих розділів опитувальника ЮНЕСКО до Національного звіту України для чергового Глобального звіту з навчання та освіти дорослих відповідно до Беленських рамок дій, прийнятих у 2009 р.  за результатами 6-ї Міжнародної конференції з освіти дорослих (м. Белен, Бразилія).

З метою участі в міжнародних наукових заходах у межах реалізації проектів і програм міжнародних організацій і       фондів президент   НАПН      України В.Г. Кремень та перший віце-президент НАПН України В.І. Луговий виїздили до Великої Британії, Вірменії, Польщі, Португалії, Чорногорії тощо.

Участь українських учених у проектах і міжнародних заходах Європейського Союзу, ЮНЕСКО, присвячених проблемам професійного розвитку персоналу у вищій школі, розвитку освіти дорослих і навчанню впродовж життя, є надзвичайно важливим і доцільним для розбудови освіти в нашій державі. Адже статистичні дані й аналітичні матеріали, що обговорюються в робочих групах, використовуються в процесі формування стратегічних і політичних документів, а також бюджетних кодексів, оскільки вони свідчать про те, що освіта і навчання дорослих сприяють сталому розвитку суспільства, покращують стан здоров’я населення, поліпшують умови зайнятості і сприяють розвитку активного громадянського суспільства.

З метою розширення існуючих і налагодження нових міжнародних наукових зв’язків упродовж 2018 р. в НАПН України відбулися зустрічі з  делегаціями Республіканського інституту професійної освіти (Білорусь); експертами Місії технічної допомоги ТАМ (SPHERE, EACEA) (Бельгія); Китайської академії соціальних наук, Національного інституту педагогічних наук та Університету Хучжоу (Китай); Центру вивчення обдарованості (Нідерланди); Наукового товариства «Польща-Україна» та Педагогічного університету імені Комісії народної освіти у Кракові; виконавчим директором «Plagiat.pl» (Польща); Університету Матея Бела (Словаччина); Стамбульського фонду науки і культури (Туреччина);експертами місії Німецького товариства міжнародного співробітництва в Україні (ФРН).

У 2018 р. Інститут педагогіки НАПН України відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» здійснював діяльність, спрямовану на активізацію, розширення та зміцнення міжнародних наукових зв’язків і підвищення міжнародного авторитету, зокрема: організація та співорганізація міжнародних наукових конференцій, семінарів, вебінарів; участь у реалізації положень міжнародних угод і проектів; організація стажування аспірантів і наукових працівників за кордоном.

Загалом, упродовж року понад десять наукових працівників Інституту  взяли участь у 90  міжнародних  науково-практичних масових заходах в Ізраїлі, Італії, Білорусі, Литві, Румунії, Франції, Узбекистані, у тому числі: Українсько-ізраїльський освітній форум 2018: трансформація освіти та Перший всесвітній саміт з єврейської освіти (Ізраїль), Міжнародна науково-практична  конференція «Проблеми сучасного підручника» (Білорусь), Міжнародна науково-практична конференція «Єдиний освітній простір Україна – ЄС» (Хорватія), Міжнародна виставка «Салон мерів міст у Парижі» (Франція), Міжнародний науково-методичний семінар «Перлини культури ідиш» (Литва), ХІІ Міжнародний симпозіум «Портрети вчителів» (Узбекистан). Під час заходів наукові працівники презентували основні ідеї реформи освіти в Україні, взяли участь в обговоренні сучасних освітніх проблем України, Молдови та Румунії, поділились досвідом оцінювання, напрацьованим в межах документів Туринського процесу в Україні, що здійснюється під егідою МОН України; розповіли про підручникотворення для шкіл з румунською мовою навчання; обговорили питання розроблення спільних проектів із зарубіжними партнерами у цій галузі; виступили з доповідями про особливості реалізації компетентнісного підходу до навчання української мови і літератури в школах національних меншин в Україні. П’ять наукових працівників Інституту пройшли тижневі стажування у закладах вищої освіти та навчальних центрах Ізраїлю, Китаю, Фінляндії, Франції та Хорватії.

За ініціативи Інституту спільно з Науково-методичною установою «Національний інститут освіти» Міністерства освіти Республіки Білорусь, Державною установою освіти «Академія післядипломної освіти» (Білорусь) та Інститутом педагогічних наук Республіки Молдова організовано і проведено в м. Мінську Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми сучасного підручника», під час якої науковці поінформували про здобутки вітчизняного підручникотворення, критерії добору змісту освіти на синергетичних й інтеграційних засадах і результати їх практичного впровадження, одержані в процесі здійснення науково-дослідних робіт.

Продовжено реалізацію другого етапу  проекту, розпочатого в 2016 р. (2016–2019 рр.) за модулем «Україна – ЄС: транскультурні порівняння в освітніх дослідженнях» занапрямом Жана Моне програми «Еразмус+», у межах якого розпочато курс лекцій для аспірантів, докторантів, здобувачів. Проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2018: трансформації та інновації в освіті у глобалізованому світі» в тісній співпраці з Науково-методичною установою «Національний інститут освіти» Міністерства освіти Республіки Білорусь та  Інститутом освітніх наук Румунії, Літню школу для аспірантів, під час якої проведено круглий стіл «Проблеми євроінтеграції в педагогічних дослідженнях» та цикл навчальних занять з курсу «Освітні реформи в країнах ЄС». Під час Літньої школи аспіранти ознайомилися з теорією освітніх змін та особливостями реформування європейського освітнього простору, розглянули освітні реформи в ЄС в історичній ретроспективі та навчалися критично аналізувати результати освітніх реформ з метою виявлення успішного досвіду для його можливої екстраполяції на вітчизняну освітню площину. На основі здобутих теоретичних знань з теорії реформування, аспіранти презентували власну модель реформування окремих елементів освітньої системи України, враховуючи порівняльний аналіз освітніх реформ у країнах-членах ЄС.

У другому півріччі 2018 р. розпочато третій етап реалізації модуля Жана Моне «Україна – ЄС: крос-культурні порівняння в освітніх дослідженнях». Відбулася зустріч однодумців з усієї України, які реалізують проекти за напрямом «Жан Моне» в межах Міжнародного інформаційного тижня Програми Європейського Союзу Еразмус+ в Україні, організована Національним Еразмус+ офісом в Україні спільно з Представництвом Європейського Союзу в Україні, Виконавчим агентством з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури, МОН України в тісній співпраці з Національними агентствами Еразмус+ Європи, Національними Еразмус+ офісами країн-партнерів, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київським університетом імені Бориса Грінченка.

Спільно з  вищими педагогічними закладами освіти України структурні підрозділи Інституту плідно співпрацювали з Асоціацією з міжнародних питань та Університетом імені Томаша Ґарика Масарика (Чехія). Проведено спільне засідання українсько-чеського круглого столу «Підготовка майбутніх педагогів – актуальні виклики»; відбулося обговорення  проекту стандартів та методичних рекомендацій щодо організації та функціонування в закладах загальної середньої освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти та Стратегічна сесія «Система забезпечення якості шкільної освіти», організована спільно з Державною службою якості освіти України, Міністерством освіти і науки України, офісом Координатора ОБСЄ в Україні, Чеським фондом розвитку, Європейським центром імені Вергеланда; ХХХ Міжнародна конференціяЄвропейської ради національних асоціацій незалежних шкіл «Свобода вибору в освіті та демократичні перетворення в суспільстві: роль незалежних шкіл. Європейська перспектива та український досвід»; взято участь у семінарі «Оцінювання діяльності шкіл. Досвід Литви» за напрямом оцінювання: «Лідерство і управління», що входить до обов’язкового блоку «Структура системи індикаторів» і  передбачає оцінювання, планування й організацію діяльності, навчання й роботи в команді, особистої майстерності директора школи.

Учені Інституту взяли участь у реалізації проекту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті». Упродовж року організовано зустрічі з представниками офісу Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин щодо проблеми розвитку багатомовності в сучасних здобувачів освіти, за результатами  якої запропоновано  напрями вдосконалення навчання й викладання мов національних меншин, упровадження багатомовної освіти та інноваційних методик навчання мов, науково-методичного супроводу шкіл із навчанням та вивченням мов і літератур національних меншин, створення освітньої професійної платформи та розширення співпраці між різними інституціями та освітянами в галузі навчання мов національних меншин в Україні, презентовано досвід роботи Інституту, зокрема в здобутті мовно-літературної  освіти учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин. Заходи відбулися в межах співпраці з МОН України та офісом Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин.

За результатами конкурсного відбору Міністерства освіти Республіки Узбекистан  серед інших претендентів  в Україні  для участі в реалізації «Проекту міжнародної співдружності освітньої програми в Узбекистані», що передбачав розвиток співробітництва між науковими й освітніми установами в галузі освіти, науки і культури з метою підвищення ефективності навчальної, методологічної та науково-дослідної роботи задля формування конкурентоспроможної особистості, відібрано представника Інституту (В.П.Чудакова). Під час перебування в Узбекистані апробовано планову підтему наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення формування конкурентоздатності особистості в умовах допрофесійної підготовки» на базі освітніх організацій Узбекистану, проведено міжнародні авторські семінари-тренінги, майстер-класи,прочитано курс лекцій у кількості 36 годин за напрямом «Психодіагностика. Експериментальна психологія» для 185 студентів і викладачів; семінари-тренінги для слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів психологів; у межах проекту проведено науково-практичний семінар та семінари-тренінги для 260 осіб «Психологічна діагностика особистості з метою професійного самовизначення», «Сучасні психологічні технології формування компетентностей конкурентної особистості»; проведено конференцію, до участі в роботі якої залучено 26 авторів з різних регіонів України, які дистанційно взяли участь у конференції. За результатами видано збірник матеріалів «Практические возможности современной психологии»; укладено Угоду про співпрацю Інституту педагогіки з Науково-дослідним інститутом педагогічних наук імені Кари Ніязі Республіки Узбекистан. В. П. Чудакову обрано зарубіжним членом редакційної колегії наукового журналу «Педагогічна майстерність» Бухарського державного університету, що  входить до міжнародних науково-метричних баз наукових видань та переліку ВАК Узбекистану в серії «Педагогіка і Психологія».

Основними завданнями у здійсненні міжнародного наукового співробітництва Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, що вирішувалися у 2018 р., були: реалізація положень угод про співпрацю із зарубіжними науковими і освітньо-науковими установами; реалізація спільних наукових та освітніх проектів; участь у зарубіжних стажуваннях та підвищенні кваліфікації; проведення міжнародних наукових заходів в Україні та за її межами; співпраця із зарубіжними вченими у підготовці психологічних наукових видань; співпраця з міжнародними психологічними асоціаціями та організаціями; дослідження сучасних світових тенденцій розвитку психології, вивчення, узагальнення та використання зарубіжного наукового досвіду у науковій діяльності. 

Інститутом здійснювалася спавпраця в межах раніше укладених 18 угод про  міжнародне наукове співробітництво з освітніми, громадськими організаціями, закладами освіти Австрії, Білорусі, Казахстану, Китаю, Латвії, Литви, Молдови, ФРН,  Польщі, Франції. У 2018 р. укладено тристоронню Угоду про співпрацю з Всесвітньою асоціацією позитивної і транскультуральної психотерапії (ФРН) та Центром розвитку особистості «Позитум», положеннями якої передбачено: організація і проведення спільних наукових семінарів, конференцій, освітніх програм, підготовка і реалізація спільних науково-дослідних проектів; обмін результатами наукових досліджень; публікація спільних наукових праць; обмін досвідом у реалізації передових технологій і методів навчання; розширення співпраці професійних психологів та психотерапевтів; проведення заходів задля підвищення професійної кваліфікації співробітників, які працюють в психотерапевтичному напрямі.

Наукові працівники Інституту взяли участь у реалізації п’яти  міжнародних науково-освітніх проектів: Міжнародний науковий проект «Центр психологічної підтримки сім’ї та родини»; «Батьківські виховничі школи»   спільно з Інститутом наук про родину та соціальну працю Люблінського Католицького Університету імені Івана Павла II (Польща); проект Східноєвропейської федерації наукової аналітики Міжнародної академії наук і вищої освіти (Велика Британія); «Підтримка Міністерства соціальної політики у наданні допомоги особам, постраждалим внаслідок конфліктів та гендерно-зумовленого насильства», впровадженого Координатором проектів ОБСЄ в Україні у співпраці з Мінсоцполітики України; «Культура діалогу та конструктивної взаємодії в Україні 2017-2018 рр.».

 Десять наукових працівників Інституту пройшли стажування та підвищили кваліфікацію за кордоном (Велика Британія, Польща, Фінляндія), зокрема в межах International Week 2018 «Global Challenges» та програми Erasmus+ staff mobility for teaching.

У 2018 р. 34 вчених Інституту взяли участь (очно або заочно) у 38 міжнародних наукових заходах (два конгреси, один симпозіум, 21 конференція, одні педагогічні читання, два круглих столи, одна виставка, вісім семінарів, майстер-класів, фестивалів/змагань, одне засідання організаційного комітету) в 12 зарубіжних країнах (Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Естонія, Казахстан, Канада, Литва, Польща,  Угорщина, Франція, Чехія), зокрема: ІІІ Польський Конгрес з організаційної психології, 29 Конгрес з прикладної психології, Міжнародний симпозіум Європейської мережі організаційних психологів та психологів праці, Міжнародна науково-практична конференція «Actual Problems of Science and Education APSE», Міжнародна науково-практична мультидисциплінарна конференція «Ключові питання освіти та науки: перспективи розвитку для України та Польщі», 26 міжнародна наукова конференція «Освіта – Технології – Комп’ютерна наука», XVII Міжнародні педагогічні читання з гуманної педагогіки «Семья – лоно человеческой культуры»  тощо.

Інститут виступив співорганізатором двох наукових заходів за кордоном: Міжнародна науково-практична конференція «Публічне здоров’я: соціальні, освітні та психологічні виміри» з циклу «Здоров’я сім’ї в сучасному суспільстві – досвід Польщі та України» та семінар «Основи економічної культури школярів та дітей дошкільного віку в просторі сімейних відносин». Водночас,   організовано  і проведено 10 загально-інститутських міжнародних семінарів в Україні за участю фахівців з Ізраїлю, Німеччини, Румунії, Угорщини, Швеції, зокрема: «Навчально-методичний семінар «Монодрама» для психодрама-практиків»;  «Навчально-методичний семінар «Методика психодрами» для психодрама-терапевтів»; Навчально-методичний семінар (супервізійна група) для волонтерів «Телефону довіри» тощо.

  Упродовж 2018 р.  Інститутом опубліковано 6 наукових видань, що входять до міжнародних наукометричних баз даних (23 випуски): електронний журнал «Технології  розвитку інтелекту»; наукові журнали «Організаційна психологія. Економічна психологія», «Психологічний часопис», «Психологія і особистість»; збірники наукових праць «Проблеми сучасної психології» спільно з Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка та «Проблеми сучасної психології» – із Запорізьким національним університетом).  Більшості журналів і статей, що входять до них,  у 2018 р. присвоєно DOI.     

В Інституті публікуються дванаукових видання, засновані спільно із зарубіжними партнерами, що входять до міжнародних наукометричних баз даних: науковий журнал «Fundamental and applied researches in practice of leading  scientific schools» спільно з  Accent graphics communications (Канада) -вийшло 6 номерів;  науковий журнал «American Journal of fundamental, applied & experimental research» спільно з  Ukraine and Ukrainians Abroad INC. (США) -вийшло 4 номери.

 Дванадцять працівників Інституту, у тому числі С.Д. Максименко, В.О. Моляко, Л.М. Карамушка, В.Є. Луньов, М.Л. Смульсон, Н.В. Чепелєва, О.М. Кокун та інші є головними редакторами, заступниками головних редакторів та членами наукових рад 16 зарубіжних наукових видань: «Nauczyciel i szkola», «Journal of Ecology and Health», «Секюрітологія»  (Польща), Fundamental and Applied Research In Practice of Leading Scientific Schools, (Канада), American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research (США); «Одаренный ребенок», «Психологический журнал» (Росія), «Право. Экономика. Психология» (Білорусь); «American Journal of Fundamental,  Applied and  Experimental Research» (США);   «Журнал Белорусского  государственного университета. Философия. Психология» (Білорусь), «Fundamental and Applied Research In Practice of Leading Scientific Schools» (Канада);  «Psychologia wychowawcza» журналів «Andragogy»  та «Educational Psychology» (Польща); «Social welfare. Interdisciplinary approach», що індексується наукометричною базою Web of Science Core Collection, Emerging Sources Citation Index та членом редакційних колегій двох наукових періодичних видань: «Dėl mokslinio periodinio leidinio andragogika» (Литва) і «Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки-Social and Human Sciences» (Україна-Польша); «Fundamental and Applied Research In Practice of Leading Scientific Schools» (Accent Graphics Communications, Канада), відповідальним редактором American Journal of Fundamental, Applied &Experimental Research» (Ukraine and Ukrainians Abroad corporation, США); «Człowiek, edukacja, społeczeństwo, innowacje w erze społeczeństwa postinformacyjnego» (Україна-Польща); AUSPICIA: International Czech-Ukrainian scientific-theoretical publication; АУСПІЦІЯ: міжнародне чесько-українське науково-теоретичне видання, Вища школа європейських та регіональних досліджень (Чехія);   «Современный детский сад» (Росія).

У 2018 р. вчені Інституту опублікували 94 публікації у зарубіжних виданнях, включаючи матеріали конференцій, зокрема  в таких зарубіжних журналах:  Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, International Journal of Education & Development, Psychoprevention Studies, Social and Human Sciences, Social Welfare. Interdisciplinary Approach тощо, що становить 15,3 % від загальної кількості публікацій  працівників Інституту. Вийшло 77 публікацій англійською та іншими іноземними мовами, що становить 12,5 % від загальної кількості публікацій працівників Інституту; 75 публікацій у виданнях, що входять до наукометричних баз даних – 12,2 % від загальної кількості публікацій.

Інститут плідно співпрацює з  20 міжнародними громадсько-професійними організаціями, що здійснюють свою діяльність у сфері освіти, гуманітарних наук, організаційної психології, психології праці, економічної психології, психологічного консультування та психотерапії за такими напрямами: проведення конференцій, семінарів, тренінгів, організація супервізійних груп, професійних майстерень, груп особистого досвіду тощо: Глобальний союз науковців за мир та Міжнародна Рада психологів (США);  Україна та українці за кордоном (Канада);  Європейська академія природничих наук (ФРН);  Східноєвропейська федерація наукової аналітики Міжнародної академії наук і вищої освіти (Велика Британія);  Всесвітня Федерація психічного здоров’я;  Європейська спільнота з вивчення травматичного стресу; Міжнародна асоціація  прикладної психології; Європейська мережа з організаційної психології та психології праці;  Європейська асоціація психології праці та організаційної психології;  Міжнародна асоціація з економічних досліджень; Польська асоціація організаційної психології; Європейська асоціація психотерапії; Європейська конфедерація психоаналітиків і психотерапевтів; Європейська асоціація психодрами; Європейська федерація психологів; Організація з безпеки та співпраці в Європі.

Інститутом видано три інформаційні бюлетені міжнародних психологічних асоціацій (англійською мовою). На базі Інституту працювало представництво Глобального союзу науковців за мир (Global Union of Scientists for Peace).

У формі очних, заочних (доповіді, публікації) та інтернет-зустрічей здійснювалась професійна взаємодія-діалог з науковцями та практиками  22 країн світу (Австрія, Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Естонія, Ізраїль, Казахстан, Канада, Китай, Латвія, Литва, Молдова, ФРН,  Польща, Румунія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція).

      У 2018 р. наукові працівники Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН Українизабезпечували розвиток і налагодження наукових зв’язків зі спорідненими науковими установами інших країн за такими напрямами: укладення угод про співпрацю; організація та проведення міжнародних науково-практичних заходів; обмін делегаціями науковців, наукове стажування за кордоном; участь у реалізації проектів на отримання зарубіжних грантів; публікація спільних наукових праць; участь у редакційних колегіях наукових видань за кордоном та участь зарубіжних учених у редколегіях збірників наукових праць, що видаються в Україні.

Підписано партнерську угоду про співпрацю з Сучавським університетом «Штефан чел Маре» (Румунія) на 2018-2023 рр.

Продовжувалася наукова співпраця із зарубіжними науковими установами та міжнародними освітянськими організаціями:  DVV International – Інститут з міжнародного співробітництва Німецької асоціації Народних університетів   у сфері вдосконалення законодавчого забезпечення формальної, неформальної та     інформальної освіти дорослих; Університет м. Аугсбург (ФРН), результатом співробітництва з яким є участь у міжнародному проекті «Центр освіти дорослих як осередок навчання демократії в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН. У межах проекту відбувся перший семінар на кафедрі педагогіки Університету Аугсбургу за спеціалізацією «Освіта дорослих і неперервна освіта». У ході співробітництва з Інститутом Європейської політики (ФРН) у межах програми CiSEP (Civic School for Sound EU Practice)у галузі освіти дорослих з проектного менеджменту європейських грантів (EU Project cycle) один учений взяв участь у 9 навчальних тренінгах з проектного менеджменту для експертів, громадських діячів, представників наукових інституцій, викладачів. Як результат, здобуто кваліфікацію тренера від Інституту європейської політики CiSEP та отримано відповідний міжнародний сертифікат.

Учені Інституту взяли участь у підготовці Національного звіту України до чергового Глобального звіту з навчання та освіти дорослих відповідно до Беленських рамок дій, прийнятих у 2009 р. за результатами 6-ї Міжнародної конференції з освіти дорослих (м. Белен, Бразилія). Відповідно до надісланого опитувальника ЮНЕСКО, базуючись на результатах здійснених в Україні науково-педагогічних дослідженнях, підготовлено інформацію по окремих пунктах розділів (розділ 1 «Дефініції та збір даних про освіту дорослих»; розділ 2 «Державна політика: політичні зобов’язання держави в розвитку освіти дорослих і грамотності дорослих»; розділ 3 «Управління: управління і співпраця в галузі освіти дорослих і грамотності»; розділ 4 «Фінансування: інвестування в освіту і грамотність дорослих»; розділ 5 «Участь: доступ молоді та дорослих та їхня участь в освітніх програмах і програмах грамотності дорослих»; розділ 6 «Якість: забезпечення якості»; розділ 7 «Додаткові заходи, пов′язані з упровадженням рекомендацій КОНФІНТЕА VI»; розділ 8 «Декада Грамотності ООН (2003 – 2012)»).

Ученими Інституту організовано і проведено науково-практичний семінар «Компаративістика в педагогічній освіті і освіті дорослих» у межах реалізації проекту «Європеїзація докторських програм у галузі теорії освіти» за Програмою ЄС Еразмус + Жан Моне Модуль. Важливою для Інституту стала участь його працівників у міжнародних науково-практичних заходах, зокрема: V Міжнародна конференція з освіти дорослих «Освіта для цінностей – неперервність і контекст» (Молдова); ІІ Міжнародний конгрес «Екологічна наука та технології» (Туніс); IV Симпозіум «Арабська мова та інформаційні технології» (Єгипет); «Місце і роль у світі – вибір цінностей» (Угорщина).

У  межах діяльності Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта XXI століття» у співпраці з закладами вищої освіти та громадськими організаціями проведено дві конференції, один семінар, один вебінар: «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства» спільно з Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка за участю 79 науковців, викладачів, студентів, магістрантів, аспірантів; VI науково-практична конференція «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи» за підтримки координаційної ради програми «UNITWIN/кафедри ЮНЕСКО» в Україні, спільно з Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником за участю 58 працівників наукових інституцій, працівників музеїв, керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх, середніх спеціалізованих закладів освіти, педагогів-психологів, керівників і педагогів закладів дошкільної, позашкільної освіти, представників громадських організацій України; VII Міжнародний науково-методологічний семінар «Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів» за участю 116 вчених, педагогів, викладачів, здобувачів ступеня доктора філософії і доктора наук, студентів з України та Польщі; Міжнародна науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених «Академічна культура дослідника в освітньому просторі» за участю 276 вчених, викладачів, учителів, здобувачів ступеня доктора філософії і доктора наук, магістрантів, студентів з Білорусі, Данії, Китаю, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Чехії.

З метою ознайомлення з інтерактивнми методами навчання дорослих у Румунії, працівники Інституту пройшли наукові стажування, а також взяли участь у XIX Міжнародному конгресі Всесвітньої асоціації освітніх досліджень в Університеті Штефана чел Маре (Румунія).

Наукові співробітники є рецензентами статей зарубіжних авторів, а також видань зарубіжних колег. Зокрема, Я.М. Пилинський– науковий редактор і автор вступної статті до перекладу з англійської мови книги Д. Метьюза «Екологія демократії. Як стати сильнішими, щоб самим формувати своє майбутнє».

 Здійснювалась організаційна робота з підготовки польсько-українського, українсько-польського наукового щорічника «Професійна і неперервна освіта».

Перспективи розвитку міжнародного наукового співробітництва Інститут вбачає в оновленні та укладенні нових угод про співпрацю з науковими установами та закладами освіти зарубіжних країн, стажуванні за кордоном, участі в проектах на отримання грантів, що фінансуються зарубіжними партнерами, підготовці та проведенні міжнародних науково-практичних заходів, обміні делегаціями науковців тощо.

Упродовж  2018 р.Інститут проблем виховання НАПН України плідно співпрацював із Гданськимуніверситетом, Вищою школою індивідуальної та публічної безпеки «АПЕЙРОН» (Польща),Евразійським гуманітарним інститутом (Казахстан), Республіканським екологічним центром дітей та юнацтва (Білорусь), Міжнародним табором «Чавдар» (Болгарія), Міжнародним освітнім центром шкільної управи «Заля варна», ДЮЦ «JK Auseklis» (Латвія), Норвезькою спілкою охорони природи (Норвегія), Поліцейською академією Чеської Республіки тощо.

Працівники наукових підрозділів установи здійснювалидослідження пріоритетних напрямів розвитку теорії та методики виховання, дошкільної та соціальної педагогіки в країнах Європи, Америки та на пострадянському просторі. З поміж окремих напрямів цієї діяльності інтенсифікувалися дослідження тенденцій розвитку дитячого руху в зарубіжних країнах (Білорусі, Казахстані, Литві, Польщі, Франції), дослідження світових тенденцій розвитку мистецької освіти та художньо-естетичного виховання, фізичного розвитку та здорового способу життя. Нині ці напрями реалізуються спільно з іншими науковими установами НАПН України, МОН України та створеною українсько-польською групою з розроблення Державних стандартів початкової школи.

Достатньо продуктивним виявився рік у питаннях налагодження співпраці із закордонними установами, що досліджують споріднені проблеми виховання та розвитку дитини у дошкільний та шкільний період її життєдіяльності. Зокрема, значущий здобуток у цій площині полягає в тому, що Інститут спільно з Гданським Університетом з 2017 р. бере участь у програмі з міжнародного співробітництва ЄС Еразмус+ (Міжінституційна угода № 2016-1-PL01-KA107-023880). У межах такої співпраці у 2018 р.   реалізовано мобільну програму обміну у рамках проекту «Еразмус+».

Вивчення, узагальнення та поширення зарубіжного досвіду відбувалося шляхом участі трьох працівників Інституту  у Х Міжнародній науково-практичній конференції «The problems of empirical research in psychology and humanities» у межах Краківського етапу EUROPEAN ACADEMIC ASSEMBLY – 2018.

На базі Інституту відбулася робоча зустріч з представниками міжнародної наукової спільноти (Туреччина) за участю генерального координатора Стамбульського фонду науки і культури та представників Стамбульського університету, під час якої  обговорено питання перспектив налагодження й розвитку співпраці між Інститутом та Стамбульським фондом науки і культури.

Дослідження світових тенденцій художньо-естетичного виховання здійснювалося у складі українсько-польської групи з розроблення Державних стандартів початкової школи у межах реалізації польсько-українського проекту Нова українська школа-2, зокрема питання індивідуалізації навчання музики, наскрізної інтеграції мистецтва, проектного методу у мистецтві тощо.

Ще одним напрямом міжнародної діяльності Інституту стало включення його працівників до спеціалізованих вчених рад зарубіжних закладів вищої освіти. Зокрема, завідувач лабораторії естетичного виховання та мистецької освіти О.А. Комаровська – член  дисертаційної ради із захисту дисертацій доктора філософії зі спеціальності 6D010600 «Музична освіта» Казахського національного університету мистецтв Міністерства культури і спорту Республіки Казахстан.

Учені Інституту взяли участь у реалізації таких міжнародних проектів і програм:

-  Міжнародний проект REC «Green Steps», у межах якого співробітники здійснювали наукове редагування, адаптацію та розроблення текстових інтерактивних локацій на сайті проекту «Крок за Кроком»;

-  Міжнародний проект «ОЗОНЕКШН», в межах якого співробітники здійснили кваліфікаційний огляд та науково-педагогічну адаптацію тексту Навчального комплекту «ОЗОНЕКШН» для закладів загальної середньої освіти.  У межах проекту проведено 4 тренінги зі спеціальної підготовки  вчителів.

Наукові працівники Інституту взяли участь у 75 міжнародних наукових заходах: дев’яти форумах, п’ятидесяти конференціях, шести наукових семінарах, двох педагогічних читаннях, одному круглому столі, чотирьох виставках, трьох інших заходах, під час роботи яких оприлюднено результати досліджень Інституту, як провідної науково-дослідної установи нашої держави у сфері теорії та методики виховання, соціальної педагогіки та дошкільної освіти. Зокрема, у ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» у Києві, І.Д. Бех виголосив доповідь «Логіка виховання настанов у духовному зростанні особистості». Співорганізаторами цього заходу стали МОН України, Східно-європейський інститут психології (Україна-Франція), Міжнародна експертна агенція «Консалтінг і Тренінг», Інститут педагогіки Гданського університету, Ягелонський університет (Польща), Global University (Італія – США) за участю фахівців з Білорусі, Болгарії, Італії, Польщі, Росії, США, Туреччини, України, Угорщини. Під час проведення Конференції Інститутом організовано і проведено міні-тренінг «Лабіринти ІДЕНТИЧНОСТІ: національне – культурне – особисте...». Вивчення, узагальнення та поширення зарубіжного досвіду здійснюється за участю працівників Інституту у формі наукових публікацій; здійснюється обмін інформацією і досвідом діяльності шляхом використання ресурсів мережевих технологій: електронна бібліотека НАПН України, портал превентивної освіти, web-сторінки лабораторій на сайті Інституту, створення мережевих спільнот на Фейсбуці: «З Україною в серці»; «Інститут проблем виховання»; долучення до роботи сайту Національної ради жінок України та порталу превентивної освіти, блоги наукових працівників. Ці технології забезпечують оперативне ознайомлення з останніми публікаціями українських і зарубіжних науковців, сприяють здійсненню аналізу результатів досліджень інших наукових установ.

У звітному році вченими Інституту спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України продовжувалося дослідження світових тенденцій розвитку освіти дітей з особливими освітніми потребами (ООП). З дослідження висновується, що сучасна освітня система вибудовується як широке стратегічне поле взаємодії низки ключових суб’єктів освітнього процесу, що послуговуються в своїй діяльності спектром технологічного інструментарію. Саме вони мають забезпечити академічну та соціальну самореалізацію молодого покоління. Навчання дітей з ООП, як комплексний механізм, реалізується через численні освітні практики, що охоплюють спектр технологій, методик, методів і прийомів. Досліджуючи технологічні комплекси, що використовуються в провідних країнах світу та в українській педагогічній практиці, можна дійти висновку про більш широку варіативність практичних тактик і прийомів роботи в зарубіжних освітніх закладах, де навчаються учні з ООП. В Україні наразі переважають тенденції вибіркового запозичення окремих технологій навчання таких дітей без їх ґрунтовної теоретизації, що пояснюється незначним досвідом у цій царині, а також наявністю обмеженої кількості практичних методів організації освітнього середовища з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Така ситуація вбачається закономірною, оскільки українська освіта перебуває на стадії початкових етапів втілення інклюзивних підходів, теоретичні основи взаємодії та управління в інклюзивному освітньому середовищі лише нещодавно почали формуватися; спеціальна ж освіта проходить стадію глибокої трансформації та переосмислення низки підходів.

Продовжувалася співпраця з Академією спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської  у Варшаві (Польща) у межах Угоди про співпрацю, укладеної 2016 р., положеннями якої передбачено обмін науковою інформацією, аналітичними матеріалами, проведення консультацій щодо побудови та модернізації системи освіти осіб з порушеннями слуху різних вікових груп, технологій навчання та здійснення корекційно-розвиткової роботи. Укладено Угоду зі Спеціальним навчально-виховним центром для глухих та слабочуючих дітей та молоді імені Івана Павла ІІ (Польща), положеннями якої передбачено продовження вивчення системи навчання та виховання осіб з порушеннями слуху у Польщі, консультування та обговорення шляхів вирішення актуальних проблем сурдопедагогіки у контексті сучасних євроінтеграційних процесів.

У звітному році вчені Інституту взяли активну участь у спільному проекті Благодійного фонду П.О. Порошенка, Фонду «Відродження», ЮНІСЕФ, Інституту спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка з розроблення навчально-методичного посібника «Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів». На виконання проекту підготовлено та проведено інтерактивні презентації «Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини для забезпечення якісної участі в освітньому процесі» в межах тренінгу «Інклюзивно-ресурсні центри: тренінг для тренерів» за організації Благодійного фонду П.О. Порошенка та  ЮНІСЕФ; міжнародному практичному семінарі «Вивчення досвіду Естонської Республіки щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної та загальної середньої освіти» в межах естонсько-українського проекту «Підтримка впровадження принципів інклюзивного навчання в межах концепції «Нова українська школа» за підтримки МОН України, Міністерства закордонних справ Естонії та Благодійного фонду П.О. Порошенка, мета якого – зміцнення  спроможності представників обласних та Київського ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти планувати та проводити навчання для працівників інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) в областях та громадах їхньої відповідальності. Під час заходу розглядалися питання  розуміння відмінностей між медичною та соціальною моделями розуміння інвалідності; розкрито специфіку роботи ІРЦ та їхньої взаємодії із закладами освіти, висвітлено роль працівників ІРЦ у забезпеченні інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими потребами; презентовано навчально-методичний посібник «Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів»; у малих групах відпрацьовано можливості використання посібника для вирішення програмних та адміністративних завдань ІРЦ, здійснено огляд інших інструментів і матеріалів, корисних для успішного функціонування ІРЦ. 

Ефективною була участь учених у проекті «Підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища» в межах програми «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», що впроваджується Асоціацією міст України спільно з Норвезькою асоціацією місцевих регіональних влад за фінансової підтримки МЗС Норвегії. У контексті проекту на базі Білоцерківського навчально-виховного об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 – дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб» проведено семінар-практикум та тренінгові заняття,  цільовою аудиторією яких стали керівники, педагоги закладів дошкільної і загальної середньої освіти.

У межах проекту «Рівні можливості для всіх», що реалізується громадською організацією «Фонд розвитку Маріуполя» спільно з Маріупольською міською радою за підтримки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, проведено семінар-практикум «Створення інклюзивного середовища у закладах загальної середньої освіти» для педагогів міста Маріуполь.

Один науковий працівник Інституту отримав грант на наукове стажування у Чеській Республіці на тему «Інклюзивна освіта – співпраця сім’ї, школи та психолого-педагогічної консультації», метою якого  було ознайомлення з чеською системою освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Отриманий під час стажування прогресивний практичний та теоретичний досвід щодо системи освіти та надання послуг дітям з особливими освітніми потребами, особливості організації освітнього простору та супроводу у спеціальних та інклюзивних умовах навчання, підготовки/перепідготовки фахівців для роботи з такими дітьми в зазначених умовах використано для подальшої науково-дослідної діяльності відділу освіти дітей з порушеннями слуху  та для розроблення змісту курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що проводить Інститут.

Учені Інституту взяли участь у 15 міжнародних заходах, зокрема: ІV Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації»; Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю на тему «Навчання і виховання в інклюзивному освітньому просторі: теорія та практика», співорганізаторами якого стало Представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні. Під час наукових заходів презентовано актуальні аспекти науково-методичного супроводу інклюзивного навчання в Україні: чотири міжнародні освітні виставки (в межах XXХІV Міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта та кар’єра – День студента 2018»; проведено круглий стіл «Новації у підтримці дітей з порушеннями слуху», результативність якого полягає у зміцненні професійних зв’язків між закладами та фахівцями, які надають технічну, медичну, психологічну та педагогічну допомогу дітям з порушеннями слуху, вибудовуванні перспектив співпраці та вироблення стратегій реформування освіти дітей з порушеннями слуху.

У 2018 р. продовжувалася співпраця з партнерами із шведської Асоціації «Європейський центр жестових мов», розпочата 2016 р. міжнародним проектом «Поширимо жест», метою якого є створення словника жестових мов з усього світу в інтернет мережі. У проекті задіяно понад 20 команд з різних країн і континентів. Українську команду представляли шість учених Інституту, основними завданнями якої стало:  сприяння  розвитку та налагодженню зв’язків із фахівцями з понад 20 країн, які вивчають і популяризують національні жестові мови; відпрацювання методики перекладу, відбору, відеодокументування жестових одиниць за різним тематичним спрямуванням. За період роботи у проекті українськими фахівцями задокументовано понад 16 тис. жестових одиниць, які розміщено на www.spreadthesign.com).

Для підбиття підсумків завершального етапу міжнародного проекту «Поширимо жест» здійснено закордонне відрядження  двох учених Інституту до Великої Британії за рахунок Європейського центру жестових мов. У межах проекту створено відеокомплект жестових позначень географічних об’єктів світу для електронної географічної карти. На основі зібраного відеоматеріалу з’ясовано, що одне поняття має варіанти показу жестової одиниці (наприклад, станція, вокзал, універмаг тощо). З’ясовано, що поняття «центр міста» глухі особи різних обласних міст України передають за ознаками тієї місцевості, в якій мешкають більше часу (наприклад, центром Києва є багатолюдна вулиця Хрещатик, центром Полтави є пам’ятник, на вершині якого з розкритими крилами сидить орел (місцевий Корпусний сад) тощо. На основі дослідження з’ясовано певні недоліки географічної карти для глухих осіб (наприклад, разом з жестовою одиницею, що передає географічне поняття, доцільно вставляти ілюстроване фото чи відео та короткий письмовий текст опису пам’ятки чи об’єкту: також відсутність гарячої контактної лінії між авторами карти і пересічними глухими особами для поповнення чи правок географічних понять. Виявлено, що глухим користувачам легше знайти певний об’єкт за вказаною широтою та довготою, ніж шукати по карті певної країни, а також, що поруч з національною жестовою мовою має бути відтворено географічне поняття іншою іноземною жестовою мовою, якою володіє певний глухий користувач. Позначення Ейфелевої башти має бути відтворено так, як відтворюють глухі французи тощо.

Під час п’ятиденного перебування у Великобританії вчені Інституту мали змогу висвітлити питання особливостей документування понять жестовою мовою (змістові, перекладні, технічні характеристики відеодокументування, розміщення, фіксації інформації тощо); ознайомитися з 200-річним досвідом навчально-виховного процесу глухих учнів найстарішої спеціальної школи для глухих у цій країні та подарувати бібліотеці цього закладу Український жестівник для батьків; порівняти особливості освітньої діяльності сурдопедагогів, психологів, вчителів жестової мови з числа чуючих і нечуючих; відвідати заняття у 1-му класі глухих учнів, де проводили заняття два педагоги; взяти участь у Круглому столі «Проектна співпраця: питання і відповіді” із координатором міжнародного проекту Томасом Ліделлом-Олсеном та перекладачами жестових мов; обговорити робочі питання і перспективи відеодокументування жестових одиниць національних жестових мов у контексті міжнародного загалом та шведсько-українського, зокрема, науково-інформаційного співробітництва. Результативність візиту до Великої  Британії полягала у взаємозбагаченні досвіду вивчення національних жестових мов, популяризації української жестової мови як самобутньої природної мови глухих українців на сайті міжнародної спільноти.

У межах співраці з ЮНЕСКО вчені Інституту здійснювали збір та аналіз інформації для Опитувальника Інституту статистики ЮНЕСКО «Дослідження мов світу». Інформація  використовуватиметься у Всесвітньому атласі мов (World Atlas of Languages) ЮНЕСКО – інтерактивному і динамічному онлайн-інструменті для документування, збереження та заохочення мовного різноманіття у світі.

Учені Інституту плідно співпрацювали з Представництвом ЮНІСЕФ в Україні з питань підготовки інтерактивної презентації «Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини для забезпечення якісної участі в освітньому процесі», мета якої полягала у зміцненні спроможності представників обласних та Київського ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти планувати та проводити навчання для працівників Інклюзивно-ресурсних центрів в областях та громадах.  Під час заходу розкрито специфіку роботи ІРЦ та їхньої взаємодії із закладами освіти, висвітлено роль працівників ІРЦ у забезпеченні інклюзивного освітнього середовища для дітей з особливими потребами; презентовано навчально-методичний посібник  «Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів». Ще один напрям співпраці полягав у вивченні міжнародного досвіду, відображеного у супровідному технічному буклеті ЮНІСЕФ «Визначення та класифікація інвалідності» професора Джудіт Голленвеґер – керівника пріоритетного напряму «Інклюзивна освіта» в Цюріхському педагогічному університеті, представника Швейцарії в Раді представників Європейського агентства з питань інклюзивної освіти та освіти для людей з особливими потребами і є членом Консультаційної групи щодо функціонування та обмеження життєдіяльності у Всесвітній організації охорони здоров’я. Подальше вивчення зазначеного питання дало змогу ознайомитися з повним текстом Міжнародної класифікації функціонування мовою оригіналу і репрезентувати результати аналізу у статті Е. Данілавічютє  «Концептуальна модель Міжнародної класифікації функціонування дітей та підлітків в інклюзивному навчальному процесі», що уможливило отримати запрошення для участі у якості наукового консультанта у проекті ЮНІСЕФ, який планується присвятити розв’язанню проблеми впровадження МКФ в Україні у 2019 р.

Тематика індивідуальних наукових досліджень традиційно передбачає вивчення зарубіжного досвіду в галузі мовленнєвої патології, що стосуються питань попередження, діагностики, визначення механізмів порушень мовленнєвого розвитку, а також їхньої корекції. Пошук, вивчення, аналіз та узагальнення науково-практичних даних зосереджувалися на білоруських, англійських та польських літературних джерелах, що дало змогу визначити основні спільні та відмінні тенденції розвитку логопедичної науки, висвітлити їх у публікаціях, а також налагодити співпрацю з фахівцями відповідних країн з метою обміну досвідом. Результати такої співпраці знайшли своє відображення у матеріалах, опублікованих не тільки на сторінках вітчизняних видань, а  й у зарубіжних фахових журналах, матеріалах інтернет-заходів у контексті співпраці з ЮНІСЕФ та здійсненні подальших кроків на шляху до укладання угод про співпрацю.

Учені Інституту взяли участь в організації і проведенні Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми сучасного підручника»  в Білорусі, під час роботи якої Е. Данілавічютє виголошено доповідь «Психолінгвістична стратегія створення підручника для дітей з тяжкими порушеннями мовлення». Учасники обмінялися досвідом з питань концептуально-методологічних засад створення сучасної навчальної книги; експертного оцінювання якості навчальної книги; психолого-педагогічних вимог до змісту та структури навчальних видань; електронних навчальних видань як компоненти сучасного інформаційно-освітнього середовища тощо. Репрезентовані результати аналізу науково-теоретичного та навчально-методичного інструментарію особливостей онтогенезу дитячого мовлення дали змогу продемонструвати актуальність подальшого наукового пошуку, спрямованого на розробку лінгво-дидактичного обґрунтування технології навчання рідної мови з позицій психолінгвістичного підходу, що знайшла своє втілення у розробці перших в Україні підручників з української мови для зазначеної категорії дітей.

Продовжувалася співпраця з польськими колегами Спілки логопедів Польщі щодо обміну досвідом з питань надання логопедичної допомоги шляхом підготовки статей до фахового видання «Forum logopedyczne» та участі у конференції  з питань теорії й практики логопедії, що відбудеться у листопаді 2019 р.

Одним зі стратегічних завдань планування роботи установи залишається забезпечення та налагодження наукових зв’язків зі спорідненими науковими установами інших держав, що пов’язано з інтенсивним вивченням іноземних мов та оптимізацією пошукової та аналітичної діяльності співробітників у контексті їх індивідуальних досліджень. Подальша перспектива міжнародної діяльності полягає у продовженні обміну досвідом працівників наукового підрозділу з колегами різних країн шляхом планування відряджень, спрямованих на вивчення технологій організації допомоги дітям з особливими освітніми потребами різних вікових груп та репрезентації вітчизняних досягнень теорії та практики.

Упродовж 2018 р.Інститутом соціальної та політичної психологіїНАПН України отримано важливі здобутки в розширенні міжнародної співпраці, що здійснювалася Інститутом у формі заходів, що проводилися як в Україні, так і за її межами, візитів учених і аспірантів, стажування молодих учених за кошти міжнародних організацій і фондів. Активну роботу у сфері міжнародної співпраці здійснювала Рада молодих учених.

Упродовж року підписано чотири угоди про наукову  співпрацю із зарубіжними партнерами:Державний університет Іллі (Грузія); Бухарестський університет економічних студій; Університет Фессалії (Греція); Асоціація організацій у сфері нейророзвитку «New DSA Network» (Італія).

До трьох головних міжнародних проектів, що реалізуються Інститутом, додалися: проект Erasmus+ «Структуризація співпраці щодо аспірантських досліджень, навчання універсальних навичок та академічного письма на регіональному рівні України»,  у ході реалізації якого підготовлено та апробовано навчальну програму курсу «Аналітика та інтерпретація результатів політико-психологічних досліджень» для студентів PhD у межах академічної мобільності; проект «Євразійський обмін з вивчення миру» (2017–2019 рр.) за участю Норвезького арктичного університету, Університету Тромсо, Центру дослідження миру. У проекті беруть участь п’ять країн-партнерів: Норвегія, Німеччина, Україна, Грузія і Киргизстан. Для організації постійно діючого науково-практичного семінару з економічного і політичного самовизначення молоді розпочато формування міжнародного консорціуму із психічного здоров’я, до якого увійшли Асоціація організацій у сфері нейророзвитку «New DSA Network» (Італія), Університет Манітоби, Інститут вивчення миру і конфліктів (Канада); Університет Фессалії (Греція); Бухарестський університет економічних студій, Департамент навчання педагогів (Румунія); Канадський центр досліджень обмеженостей та спеціальних потреб; Регуляторний комітет Греції з питань охорони здоров’я; неурядова організація «Промоут Юкрейн» (Бельгія).

Досліджено досвід країн НАТО щодо психосоціальної підтримки членів сімей військовослужбовців; проведено роботу у фондах Національної бібліотеки Латвії, зокрема моніторинг надходження українських наукових видань до фондів Бібліотеки. За результатами зустрічей налагоджено зв’язки з громадськими організаціями Латвії та дано три інтерв’ю латвійському радіо на актуальні політико-психологічні теми.

 Інститутом організовано і проведено: Міжнародну літню школу «Пошуки шляхів миру у пострадянському євразійському просторі», у роботі якої взяли участь понад 40 учасників –  магістранти, аспіранти, викладачі із Грузії, Киргизстану, Норвегії, України, ФРН. Учені Інституту виступили з доповідями «Чотири психологічні моделі звинувачень у воєнному конфлікті на думку жителів Донбасу», «Проблеми і перспективи єднання родин внутрішньо переміщених осіб», «Як ілюзія порозуміння визначає радикальну політичну поведінку молоді», «Орієнтація на життєвий успіх як засіб адаптації вимушено переміщених осіб у новому середовищі»  та «Особистісні історії війни і миру в контексті простору і місця». У межах школи проведено круглий стіл «Психологічні проблеми адаптації та реабілітації в умовах воєнного конфлікту». У межах цього проекту двоє здобувачів ступеня доктора філософії проходили стажування в Центрі досліджень миру (Норвегія) та на факультеті психології Маастрихтського університету (Нідерланди). Вивчався зарубіжний досвід щодо довіри населення контенту і формам висвітлення проблем мігрантів у новинних медіа, а також нових технологій викладання, проаналізовано результати проекту All=In Video training pack та впроваджено у викладання аспірантам ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»; проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Психічне здоров’я: глобальні виклики 21 століття» , учасниками якої стали Асоціація у сфері нейророзвитку (Італія), Університет Манітоби, Канадський центр вивчення обмежень розвитку (Канада), Університет Фессалії, Регуляторний комітет у сфері охорони здоров’я (Греція), Університет економічних наук (Румунія), неурядова організація «Промоут Юкрейн» (Бельгія); VI Міжнародний науково-практичний семінар «Політичні та економічні самовстанеовлення: громадянська активність і освіта» (Польща), співорганізаторами якого стали університети та наукові центри 9 країн: Греція, Індонезія, Італія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Україна. Засновник, координатор та редактор-укладач І. О. Бондаревська підготувала збірник тез семінару англійською мовою до видання Італійським видавництвом TPM - Edizioni.

Загалом, одинадцять науковців Інституту взяли участь у 22-х міжнародних наукових заходах в Алжирі, Білорусі, Болгарії, Великій Британії, Греції, Ірландії, Молдові, Польщі, Португалії, Франції, ФРН.  Науковцями Інституту спільно з зарубіжними партнерами організовано і проведено п’ять міжнародних заходів за участю фахівців із США, Угорщини, Франції.

Працівники Інституту є головними редакторами, заступниками головних редакторів, членами редколегій семи зарубіжних видань, зокрема: «Testing, Psychometrics, Methodology in Applied   Psychology» (Італія, SCOPUS); «Journal of Social and Political Psychology»,  «Journal of Social Science Education (Німеччина, SCOPUS);  «Psychologia Spoleczna» (Польща); Scientific Journal platform (Алжир); Hellenic Journal of Nursing Science; Journal on Educational Psychology (Греція); Mental Health: global challenges Journal (Італія).

Видано фаховий збірник наукових праць з державного управління англійською мовою, що входить до Index Copernicus. У зарубіжних виданнях з високим імпакт фактором опубліковано наукові праці трьох співробітників Інституту, 20 учених – у вітчизняних, що входять до наукометричних баз даних.

В Інституті приймали делегації з Грузії, Киргизстану, Норвегії, Польщі, США, ФРН, які перебували в Україні з метою участі в міжнародних наукових заходах.

У звітному році наукові працівники Інституту вищої освітиНАПН України здійснювали відповідні заходи щодо розвитку та налагодження наукових зв’язків із спорідненими науковими установами інших країн, зокрема: організація та проведення спільних наукових досліджень, освітніх і наукових заходів; стажування науковців за кордоном; ініціювання та виконання спільних освітньо-наукових проектів.

Учені Інституту протягом року взяли участь у 101 міжнародному науковому заході: 50 конференціях, одному форумі, 20 семінарах, трьох круглих столах, двох виставках, п’яти з’їздах, одному педагогічному читанні, 19 інших видах заходів. 17 науковців Інституту здійснили закордонні відрядження до Великої Британії, Молдови, Польщі, Франції, Швейцарії, Швеції з метою участі, зокрема: у Конференції міністрів Європейського простору вищої освіти у складі делегації України; Програмі з розвитку потенціалу українських експертів у вищій освіті в рамках проекту ЄС Еразмус +; Форумі: «Академічна корупція та забезпечення наукової доброчесності в університетах»; Міжнародному семінарі для HERE команд з країн-партнерів;   роботі XI Міжнародного конгресу з освітніх досліджень «Дослідження, інновації та реформи в освіті»;   роботі міжнародної конференції «Інтердисциплінарні аспекти сучасної вищої освіти».

Результати наукових досліджень опубліковано у 22 зарубіжних наукових виданнях.

Заслуговує на особливу увагу участь учених Інституту в реалізації міжнародних проектів: Проект Британської ради в Україні «Програма розвитку лідерського потенціалу України». Інститут, як національний координатор, забезпечував реалізацію третього етапу проекту  у партнерстві з Британською радою в Україні, Фундацією лідерства для вищої освіти (Велика Британія) та МОН України.

За підсумками проведеного конкурсу, участь в якому взяли 32 університети, відібрано команди з 14 університетів України. Науковці Інституту увійшли до команди координаторів, які забезпечували супровід та організаційну підтримку діяльності команд університетів. У межах проекту  протягом року  проведено сім заходів: Конвокація. Завершення ІІ етапу і початок ІІІ етапу; Центр розвитку команд.  І модуль «Молоді лідери»; ІІ модуль «Молоді лідери» Академія змін; ІІІ модуль «Молоді лідери»; Моніторинговий семінар. У межах проекту дев’ять науковців Інституту взяли участь у навчальному візиті до Фундації лідерства Великої Британії; Міжнародний проект Еразмус+«Структурована співпраця в сфері докторських досліджень (підготовки), професійних навичок і академічного письма в регіонах України» (DocHub), у межах якого  організовано та проведено такі заходи: тренінг з розроблення навчальних дисциплін та підготовки їх описів за участю колег з партнерських інституцій Києва, Львова, Миколаєва, Харкова; координаційна зустріч менеджерів партнерських інституцій у межах проекту Erasmus+ DocHub в Ірландії;  апробація модулів розробленої дисципліни «Education Policy» у межах проекту Erasmus+ DocHub: «Найостанніші тенденції розвитку Європейського освітнього простору і Болонської системи» та «Система забезпечення якості в закладах вищої освіти» у межах підвищення кваліфікації викладачів у Києві;  семінар-засідання   робочої  групи  Інституту та професора Dr. Vuokko Kohtamäki з презентацією «Докторські програми в Університеті Тампере (Фінляндія)» за участю докторантів, аспірантів та співробітників Інституту; Міжнародний проект з міжнародної академічної мобільності, мета якого –сприяння міжнародній мобільності студентів, викладачів і науковців з країн ЄС та країн- партнерів. Цільовою групою проекту є аспіранти, докторанти, наукові працівники Інституту. Організовано та проведено семінар-круглий стіл «Презентація організації докторських програм в Чехії: досвід Остравського університету» за участю делегації з Чехії та аспірантів і співробітників Інституту; Міжнародний проект «Імплементація системи забезпечення якості освіти через співпрацю «університет-бізнес-уряд» у закладах вищої освіти», мета якого – вивчення досвіду і кращих практик європейських університетів та удосконалення внутрішніх систем забезпечення якості освіти через розвиток ефективних внутрішніх стандартів якості для підвищення можливостей працевлаштування студентів. Цільовою групою проекту є студенти, адміністративний та академічний персонал, фахівці із забезпечення якості, представники бізнесу; Міжнародний проект «Формування мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ  Чеської Республіки та Міжнародного Фонду «Відродження». Проект є спільною ініціативою Інституту вищої освіти, Центру досліджень вищої освіти (Чехія), Благодійного фонду «Інститут розвитку освіти» та Міністерства освіти і науки України. Мета проекту – підвищити  якість вищої освіти шляхом посилення спроможності експертів із забезпечення якості вищої освіти; проводити оцінювання якості та сприяти їх об’єднанню у мережу, здатну до самоорганізації, саморегуляції, формування стандартів вищої освіти та промоції культури якості вищої освіти. Завдання проекту: відбір експертів; оцінювання навчальних (тренінгових) потреб; розроблення  програми тренінгу для експертів із забезпечення якості вищої освіти та його проведення; розроблення  та проведення сертифікації експертів із забезпечення якості вищої освіти; створення мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти; розроблення порталу для мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти (для збереження та накопичення інформації про експертів, публікації звітів, презентації кращих практик тощо); визначення правил і процедур  функціонування мережі та її розвитку із урахуванням міжнародного досвіду. Цільова група проекту: викладачі ЗВО, експерти та дослідники вищої освіти. У межах проекту  на підставі відкритого конкурсу відібрано 52 учасники – потенційні експерти із забезпечення якості вищої освіти. Проведено «Тренінг для тренерів з підготовки експертів із забезпечення якості вищої освіти». 

У 2018 р.Інститут професійно-технічної освітипродовжив плідну співпрацю з міжнародними організаціями, зокрема: Goethe-Institut в Україні, Німецьке товариство технічного співробітництва (GTZ), Федеральний Інститут професійної освіти Німеччини, Інститут техніки та освіти в Технічному Університеті м. Бремен, Університет м. Констанц (ФРН), Університет м. Валенсія (Іспанія), Віденський університет економіки та бізнесу (Австрія), Інститут підвищення кваліфікації «Міжнародна професійна академія «Туран-Профі» (Казахстан), Республіканський інститут професійної освіти (Білорусь), Вища лінгвістична школа у Ченстохові, Академія імені Яна Длугоша у Ченстохові (Польща).

Продовжувалася участь у реалізації міжнародного проекту програми ЄС Еразмус+«Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання. У його межах реалізовано: написання спільної наукової статті до зарубіжної антології; участь 10 науково-педагогічних працівників Інституту в семінарах у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника та у Львівському національному університеті імені Івана Франка;стажування чотирьох аспірантів у Віденському університеті економіки та бізнесу (Австрія); участь проектної команди із трьох осіб у координаційних зустрічах;підготовлено три публікації у фахових періодичних  виданнях, що входять до наукометричних баз даних. Науковцями Інституту підготовлено аналітичні довідки за результатами порівняльного аналізу навчальних планів підготовки викладачів економіки для системи професійної освіти у ЗВО України та зарубіжжя, а також проведено опитування педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти щодо відповідності їхньої підготовки потребам освітньої практики; обґрунтовано модель практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання, розроблено відповідні рекомендації.

Інститут плідно співпрацює з Європейським фондом підготовки. Основний напрям співпраці – це  участь науковців Інституту в заходах ЄФП щодо підтримки розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в Україні. Так, учені Інституту взяли участь у міжнародній конференції «Майбутнє професійної освіти в Україні: на шляху до концепції професійної освіти і начання (ПОН)», співорганізаторами якої виступили  Представництво ЄС в Україні, ЄФП та МОН України. До участі у заході залучено майже 90 представників різних зацікавлених сторін України, міжнародних проектів та організацій-донорів і доповідачів з Фінляндії та Ірландії. У межах конференції вироблено пропозиції для включення до Концепції бачення ПОН за такими напрямами: ПОН і навчання впродовж життя, роль ПОН та її провідна роль в інноваційному розвитку та децентралізації. Учені взяли активну участь у серії семінарів ЄФП, присвячених питанням стандартизації ПОН «Стандарти, що базуються на компетентнісному підході, та освітні програми в Україні» й технічній нараді з обговорення програмного документа зі створення Центрів професійної досконалості.

У ході наукового дослідження «Розвиток систем професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу» опубліковано монографії «Сучасні моделі професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу: порівняльний досвід» і «Системи оцінювання якості професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу» та практичний посібник «Законодавче забезпечення розвитку систем професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу».

З метою реалізації положень Меморандуму про порозуміння від 2016 р.продовжено співпрацю з Федеральним інститутом професійної освіти і навчання ФРН. Із партнерами здійснювався обмін досвідом щодо: особливостей організації та функціонування дуальної системи в Німеччині; передумов та заходів для визнання неформального навчання й попередньо набутого досвіду в межах офіційної системи професійної освіти та навчання; нормативно-правове забезпечення та специфіка його призначення для представників різних цільових груп; процеси визнання кваліфікацій; передумови та порядок розроблення стандартів професійної освіти і навчання; переваги й недоліки дуальної системи, «національні риси» забезпечення якості підготовки кваліфікованих працівників тощо. Учені Інституту взяли участь у Міжнародному конгресі «Професійна освіта і навчання майбутнього – впровадження інновацій», що проводився за участю представників парламенту ФРН, міжнародних фондів ЄС, а також бізнесу, роботодавців, вищої та професійної освіти та науки з 21 країни світу (Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, В’єтнам, Греція, Іспанія, Китай, Колумбія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Велика Британія, Парагвай, Південна Корея, Росія, Сполучені Штати Америки, Таїланд, Україна, Філіппіни, Швейцарія). Під час роботи Конгресу науковці Інституту побували на форумі «Професійна освіта і навчання 4.0. – базова та подальша підготовка в умовах цифрової ери» й ознайомилися зі вже наявними здобутками та перспективами розвитку використання цифрових технологій у секторі ПОН.

Здійснюється плідна співпраця з Goethe-Institut в Україні з питань підвищення кваліфікації викладачів німецької мови у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, викладання та вивчення іноземної мови професійного спрямування. Зокрема, у межах освітнього  конгресу «Школа майбутнього – шанси та перспективи», організованого Goethe-Institut в Україні спільно з МОН України, вчені Інституту провели воркшоп «Дуальна освіта в Україні: бути чи не бути»,  участь в роботі якого взяли представники різних зацікавлених сторін сектору освіти та бізнесу. Спільно з Goethe-Institut в Україні Інститутом проведено серію практичних модулів з питань викладання та вивчення іноземної мови професійного спрямування, участь у якому взяли понад 30 викладачів із різних регіонів України; конкурс для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти України «Моє резюме: знято!», за результатами якого відібрано 15 учнів закладів освіти для участі в заході «Центр оцінювання», з-поміж яких визначено 3 переможці.

Працівники Інституту взяли участьу робочій поїздці Goethe-Institut в Україні для експертів з України «Професійна освіта за дуальною системою у Німеччині». У ході візиту до ФРН відбулися зустрічі з представниками Федерального інституту професійної освіти та німецько-польської молодіжної спільноти,  відвідано інституції, зокрема: Центр професійної освіти, Центр професійної освіти у сфері будівництва, Академія професійної підготовки та перепідготовки, Інститут підвищення кваліфікації у технічній сфері у Берліні, Центр професійної освіти землі Пріґнітц, Центр освітньої підготовки у сфері професійно-технічної освіти у ТОВ Прігнітц, готель Ölmühle (м. Вітенберге), Міністерство праці, соціальних справ, охорони здоров′я, жінок та сім′ї та Європейську академію спорту землі Бранденбург, Міжнародну торгівельна палату у Потсдамі. Підготовлено базу контактів та інформації, що сприятиме ефективній реалізації запланованих заходів та здійсненню науково-дослідної роботи в Інституті у 2019-2022 рр.

У ході візиту вчених Інституту до освітніх установ Польщі відбулась зустріч із керівництвом Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, під час якої сторони обговорили питання двосторонньої співпраці в реалізації спільних програм підготовки докторів філософії, магістрів, участі в міжнародних проектах, проведення наукових досліджень, стажування наукових та науково-педагогічних працівників, проведення спільних конференцій, обмін науковими публікаціями. Спільно з Вищою лінгвістичною школою проведено низку заходів у межах  програми мовної підготовки та складання іспиту з іноземної мови (міжнародна сертифікація) для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої та професійної освіти, наукових установ.

У межах тижня вмінь Європейського Союзу Інститутом спільно з департаментом професійної освіти МОН України проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства», в  роботі якої взяли участь понад 200 науковців, освітян, роботодавців, представників Верховної Ради України, МОН України, науково (навчально)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, громадських організацій України. До обговорення актуальних питань долучилися представники Білорусі, Німеччини, Польщі. Нестандартний підхід до проведення заходу – у формі чотирьох панельних дискусій – зактуалізував увагу освітянської спільноти до з’ясування особливостей розвитку «суспільства знань», визначення можливостей адаптованого використання в Україні здобутків економік країн ЄС, проектування інноваційних векторів модернізації професійної освіти і навчання, пошуку ефективних механізмів забезпечення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників у контексті суспільства знань, нормативно-законодавчого забезпечення модернізації професійної освіти, оновлення змісту і технологій професійного навчання, професійного розвитку педагога постіндустріального суспільства. Он-лайн трансляція конференції уможливила максимальне залучення освітян до обговорення та розв’язання  важливих, а іноді й суперечливих питань. Під час проведення заходу зафіксовано майже 400 підключень до мережі, що свідчить про небайдужість та активність освітянської спільноти до осучаснення системи професійної освіти і навчання.

Загалом, учені Інституту взяли участь у 33 міжнародних наукових заходах, зокрема: трьох конгресах, одному форумі, одному симпозіумі, чотирнадцяти  конференціях, восьми семінарах, двох круглих столах, двох виставках, двох тренінгах тощо.

Результати наукових досліджень Інституту опубліковано у 14 зарубіжних наукових виданнях.

Розширення й активізація міжнародного наукового співробітництва із зарубіжними науковими установами та центрами, навчальними закладами та освітянськими організаціями – один із пріоритетних напрямів діяльності Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України у 2018 р.

Міжнародна діяльність здійснювалася у межах науково-технологічної платформи NEM (New European Media), членом якої Інститут є з 2016 р. За участю працівників Інституту започатковано міжнародний проект «V4+ Academic Research Consortium   integrating databases, robotics and languages technologies». Укладено Угоду між міжнародним Вишеградським фондом та Словацьким технологічним університетом у Братиславі, що виступив координатором проекту, щодо надання фінансової підтримки цього проекту, партнерами якого є шість наукових і освітніх установ Польщі, Словаччини, Угорщини, України та Чехії.

На виконання положень Угоди між Інститутом та Університетом Яна Кохановського в м. Кельце та його філією в м. Пьотрков Трибунальський (Польща) проводилися спільні експериментальні дослідження з проблем діагностики та оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, вчителів і керівників загальноосвітніх закладів освіти Польщі. Здійснено організаційні заходи щодо обміну  досвідом з Департаментом освіти та Європейськиим центром молоді м. Варшава (Польща) із впровадження компетентнісного підходу до формування змісту освіти та оцінювання навчальних результатів. Спільно з польськими колегами реалізовано проект з надання гуманітарної допомоги учням м. Красногорівка Донецької області від учнів шкіл Варшави.

Один працівник Інституту пройшов річне наукове стажування в Університеті імені Адама Міцкевича  за міжнародною науково-освітньою програмою Лейна Кіркланда, фінансованою Польсько-американською фундацією свободи, що адмініструється  Фундацією лідерів змін (Польща). 

Підготовлено до підписанння Угоду про співробітництво з Познанським політехнічним університетом та Асоціацією вчителів математики (Польща).

Співробітники Інституту брали участь у рецензуванні статей для міжнародного видання як члени Програмного комітету та редколегії Міжнародного семінару з питань професійної перепідготовки і навчання впродовж життя з використанням ІКТ: особистісно-орієнтований підхід у межах 14 Міжнародної конференції «ІКТ в освіті, науці та індустріальних додатках. Інтеграція, гармонізація і трансфер знань».

Представник України, член дослідницької групи «Підхід до інтеграції людини та системи у кібер-безпеці» Науково-технологічної організації НАТО (О.Ю. Буров) взяв участь у засіданнях робочої групи секції «Людський чинник і медицина» НАТО.

Учені Інституту представляли Україну в Латвії на робочій зустрічі учасників мережі еНавички (Платформа 2: «Економічна інтеграція та конвергенція з політикою ЄС», Панель по гармонізації цифрових ринків), що  працює  в  межах  ініціативи ЄС «Східне  партнерство». Учасники  зустрічі 

дійшли спільної думки, що гармонізовані стратегії цифрових навичок у Східному 

партнерстві повинні об’єднати органи  державної влади, компанії-виробники ІТ-сектора, соціальних партнерів, неприбуткові організації та заклади освіти для об’єднання зусиль, спрямованих на вирішення зростаючої потреби в цифрових навичках. Українська  делегація отримала підтримку ініціатив, що насамперед стосуються навчання вчителів, підвищення їхньої цифрової компетентності, активного використання ІКТ в освітньому процесі, забезпечення відкритого доступу до освітніх ресурсів. Результати науково-дослідних робіт, що виконувалися в Інституті, а також Всеукраїнські освітні проекти, підтримані МОН України, стали достатнім обґрунтуванням представлених пропозицій Інституту.

Міжнародна діяльність Інституту обдарованої дитини НАПН Україниу 2018 р. спрямовувалася на розвиток і налагодження наукових зв’язків зі спорідненими науковими установами інших держав, вивчення досвіду вирішення проблем виявлення, підтримки та розвитку обдарованих дітей. Науковці Інституту продовжили роботу із вивчення, узагальнення та поширення зарубіжного досвіду з проблем ідентифікації та супроводу розвитку обдарованості.

З 2017 р. Інститут зареєстровано у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», присвоєно персональний ідентифікаційний номер та призначено офіційного представника юридичної особи.

Укладено одну угоду про співпрацю з Ташкенським державним педагогічним університетом.

У межах співпраці у сфері наукової освіти, здійснюваної Інститутом зЄвропейською федерацією академій природничих і гуманітарних наук, директор Інституту М. С. Гальченко взяв участь у засіданні  Генеральної асамблеї Європейської федерації академій природничих і гуманітарних наук з метою ознайомлення з досвідом упровадження наукової освіти взагалі та, зокрема, особливостей реалізації системи наукової освіти для обдарованих учнів ліцеїв та з метою створення рамкової програми 9, що має надавати більшу підтримку дослідницькій інфраструктурі, охопити дослідження інфраструктури людського капіталу на європейському рівні, а також заохочувати виділення різноманітних грантів на проведення досліджень.Учасники заходу – провідні вчені з країн Європи, Азії, Америки. Учасників Асамблеї поінформовано про стан розробки і реалізації теоретико-методичних основ наукової освіти для обдарованих дітей в Україні, проведено робочу зустріч із  виконавчим директором  Матіясом Йогансеном та президентом Гюнтером Стоком, під час якої їх ознайомлено з досвідом упровадження системи підготовки вчителів до реалізації наукової освіти; досвідом створення центрів з наукової освіти для дітей в Європі. Порушувалися питання щодо особливостей здійснення дослідницької роботи з обдарованими учнями ліцеїв; розглядалися шляхи залучення обдарованої молоді до наукової діяльності та питання можливості вступу Національної академії педагогічних наук України до Європейської федерації академій природничих і гуманітарних наук.  Під час роботи симпозіуму проведено робочі зустрічі з провідними фахівцями з ідей наукової освіти щодо обміну науковими результатами. Участь у заході дозволила налагодити зв’язки з провідними вченими Європи з метою ознайомлення з досвідом створення основ наукової освіти, системи підготовки вчителів до впровадження наукової освіти, роботи наукових центрів для дітей і молоді, що сприятиме створенню національної системи наукової освіти для обдарованих дітей та молоді.

Продовжувалася співпраця з іноземним членом НАПН України Франком Монксом.

Спільно з Малою академією наук України, при підтримці МОН України, Національної академії наук України проведено Міжнародний науково-практичний семінар «Сучасний погляд на обдарованість та розвиток талантів» за участю видатних педагогів сучасності, визнаних фахівців в галузі обдарованості професора Радбоудського університету Неймегену Франса Монкса та консультанта з супроводу обдарованих і талановитих дітей/підлітків з важкими соціальними та емоційними проблемами доктора Ганса ван Елтена (Нідерланди). Під час роботи Семінару розглянуто питання створення психолого-педагогічних умов розвитку обдарованих дітей та молоді; організація навчально-виховного процесу для забезпечення пізнавальних потреб обдарованих дітей та молоді; інноваційні методики розвитку обдарованих дітей та молоді; супровід обдарованих і талановитих дітей/підлітків з важкими соціальними та емоційними проблемами.

З метою визначення наукових основ і практичних способів розв’язання питань виявлення, розвитку, супроводу та підтримки обдарованості у дітей і молоді, у тому числі, формування в них успішних життєвих стратегій у сучасному соціумі; обмін досвідом у практичній роботі з обдарованими дітьми та молоддю, Інститутом, спільно з МОН України, Державною науковою установою  «Інститут модернізації змісту освіти» та Національним центром «Мала академія наук України» організовано та проведено три міжнародних заходи: ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Обдаровані діти – інтелектуальний потенціал України», учасниками якої  стали 130 осіб:  провідні науковці і педагогі з усіх регіонів України, представники обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти; керівники та методисти обласних, районних та міських відділів освіти; керівники загальноосвітніх закладів освіти; автори оригінальних навчальних та виховних методик; педагоги, психологи закладів освіти; Міжнародна науково-практична конференція «Штучний інтелект contra людський мозок: перспективи обдарованості в динаміці інформаційного світу», мета якої: проаналізувати виклики інформаційного суспільства сучасній освіті: технологічні, інформаційні, глобалізаційні, соціально-економічні, соціокультурні виклики та їхній вплив на формування обдарованої особистості; окреслити теоретико-методологічні засади формування особистості, здатної не лише відповідати викликам соціально-економічної реальності, але й творити її;

X Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні технології навчання обдарованої молоді», у роботі якої взяли участь 139 учасників, в тому числі два закордонних. В он-лайн режимі конференції поділились досвідом з тематики конференції науковці з Польщі та Словаччини. Обговорення порушених на конференції питань сприяло узагальненню ефективних підходів та технологічних рішень застосування інноваційних технологій навчання обдарованої молоді, зокрема методології STEM-навчання в розвитку здібностей учнів різного віку; узагальненню інноваційних моделей та технологій психолого-педагогічної підтримки розвитку обдарованої молоді та проблеми інтелектуального саморозвитку особистості дитини.

За звітний період,  у межах спільного проекту Інституту та Національного центру «Мала академія наук України», за підтримки ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти» науковці Інституту здійснили відбір та підготовку обдарованих учнів до участі в XХV Міжнародній конференції юних дослідників (International Conference of Young Scientists), що проходила  в Сербії. Команда України під супроводом співробітників Інституту виборола дев’ять нагород. Команда України отримала запрошення до участі у ХХVІ конференції «ICYS-2019», що відбудеться в м. Куала-Лумпур, Малайзія, у квітні 2019 році.

Міжнародна діяльність ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»НАПН України впродовж 2018 р. відбувалася за такими основними напрямами: співпраця з науково-освітніми інституціями зарубіжних країн відповідно до положень укладенених угод про співпрацю; організація проведення та участь у міжнародних наукових заходах; спільна реалізація міжнародних проектів; проведення робочих зустрічей; стажування за кордоном; спільна видавнича діяльність.

Структурні підрозділи та окремі педагогічні, науково-педагогічні працівники Університету співпрацювали зі своїми партнерами-науковцями зарубіжних країн відповідно до положень 18 укладених документів про співпрацю із закладами вищої освіти Болгарії, В’єтнаму, Казахстану, Кот-д′Івуару, Нігерії, Польщі, Республіки Корея, Румунії, Словаччини, Філіппін, Хорватії, Шрі-Ланки.

 Упродовж 2018 р. Університетом здійснено організаційні заходи і проведено спільно із своїми партнерами 14 міжнародних заходів у Болгарії, Польщі, Румунії, Республіці Корея, Словаччині, зокрема: XIII Міжнародна наукова конференція «Між свободою та конформізмом – 100-річчя польської педагогіки у відродженій державі»; VI Міжнародний семінар «Політична та економічна самостійність: діяльність та освіта громадянського суспільства» (Польща); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні та гуманітарні аспекти світових інноваційних трансформацій» (Словаччина); Всеукраїнська конференція з участю міжнародних експертів «Кращі практики з подолання наслідків військових конфліктів. Український та міжнародний досвід». Організаторами конференції виступили Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмувальних подій  за підтримки уряду ФРН та Мальтійської служби допомоги в Україні.

Відповідно до угоди про співпрацю між Університетом і Проектним бюро «КультурКонтакт» (Австрія)  у межах реалізації спільного проекту «Нові вимоги до компетентностей керівників шкіл в Україні» в 2018 р. за участю працівників Університету та Одеської академії неперервної освіти Одеської обласної ради проведено тренінги «Системне розуміння лідерства та комунікація», «Розвиток відповідальності»; семінар на тему «Розвиток компетентностей директора Нової української школи» за участю двох міжнародних експертів; всеукраїнський семінар «Лідерство і менеджмент змін у шкільній реформі», метою якого було обговорення актуальних проблем управління школою в умовах реформування освіти та визначення шляхів їх розв’язання з урахуванням міжнародного досвіду. За результатами українсько-австрійського проекту (2016-2018 рр.), учасниками розроблено посібник  «Нові вимоги до компетенцій керівників шкіл в Україні». Автори посібника провели ґрунтовну аналітичну й практичну роботу. У посібнику розглядаються теоретичні, інформаційно-аналітичні та навчально-методичні матеріали, розроблені з метою допомоги керівникам закладів загальної середньої освіти у розвитку компетентностей, затребуваних в умовах реформування школи.

Проблемні запитання, інформація для роздумів,  практичні завдання, вправи, методичні рекомендації та інші матеріали посібника є корисними для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів післядипломної освіти під час підвищення кваліфікації керівників шкіл, у процесі організації їхньої неформальної та інформальної освіти тощо. Матеріали посібника сучасні, мають наукове і практичне значення, творчий характер.

Упродовж 2018 р. активно тривала співпраця в межах українсько-литовського проекту «Розвиток духовності виховання у глобалізованому світі». Спільно з Відділенням вищої освіти НАПН України проведено чергову зустріч українських наукових працівників із литовським ученим Й. Кевішасом, присвячену підготовці до друку колективної українсько-литовської монографії «Горизонт духовності виховання». У монографії обґрунтовано сутність духовності виховання як феноменального життя і як фактора розвитку педагогічного процесу в контексті сучасної парадигми освіти. Завдяки дослідженню поглиблено наукове розуміння чинників, умов і механізмів становлення особистості суб’єктом одухотворення освітнього середовища, збагачення загальної теорії виховання, можливості для пошуку нових шляхів демократизації суспільства. Монографія «Горизонт духовності виховання» стане п’ятою у серії монографій, підготовлених у межах українсько-литовського проекту «Розвиток духовності виховання у глобалізованому світі». Проведено науково-практичний семінар «Організація електронного документообігу в закладах освіти та органах державної влади» за участю представників Литовського державного архіву; Міжнародний відкритий психологічний семінар психотерапевта Б. Нельсон  (Данія) на тему «Чую голос у собі».

Упродовж року Університет приймав делегацію Університету Арада імені Ауреля Влаїку (Румунія) у складі двох осіб та делегацію Європейського інституту ім. Сержа Московічі, які прочитали лекцію на тему «Полемічні соціальні репрезентації: міжвоєнна Румунія у спогадах Сержа Московичі та посткомуністичних ЗМІ»; представників педагогічного факультету Університету імені Матея Бела  (Словаччина).

Науково-педагогічні працівники Університету входили до складу редакційних колегій, були рецензентами та членами наукових рад у виданнях Польсько-український вісник № XІХ «Освіта дорослих у перспективі змін.  Інновації,  технології та прогнози» (колективна монографія) та «Нові вимоги до компетентностей керівників шкіл в Україні» (посібник для слухачів закладів післядипломної педагогічної освіти, керівників закладів загальної середньої освіти, здобувачів вищої освіти за спеціалізаціями  «Управління навчальним закладом» та «Управління проектами»).

Науково-педагогічні працівники Університету пройшли стажування у Литві (1на базі Литовського державного сучасного архіву); Словаччині (2 на базі Інституту педагогіки ім. Юрая Палеша Католицького університету та Європейського інституту післядипломної освіти); Болгарії (3 на базі Варненського вільного університету імені Чорноризця Храбра); виїздили до Румунії для участі у XVII Міжнародній літній школі «Міжкультурна комунікація сторіччя». Ректор Університету М.О. Кириченко перебував з офіційним візитом у Республіці Корея з метою  участі у VI Світовому форумі лідерів освіти – 2018 р.  на  тему  «Освіта,  

що  виховує  характер, – ключ  до  успіху». За результатами участі в роботі форуму ДВНЗ «УМО» отримав кришталеву  нагороду та  сертифікат учасника VI  Світового форуму лідерів освіти – 2018.

У 2018 р. міжнародне наукове та інформаційно-бібліотечне співробітництво Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського здійснювалося за такими напрямами: участь у міжнародних науково-практичних заходах науковців із зарубіжних країн; відрядження за кордон з метою наукового стажування; членство в міжнародних товариствах; представлення результатів наукових досліджень у міжнародних виданнях, зокрема, що входять до наукометричних баз даних; вивчення, узагальнення й поширення передового зарубіжного досвіду у статтях, оглядах; публікація статей іноземними мовами (англійською, китайською); налагодження міжнародного книгообміну; прийом іноземних делегацій; участь у  міжнародних виставках, форумах; доступ до інформаційних ресурсів компанії EBSCO Publishingтощо.

Наукові працівники Бібліотеки є членами Британської спілки з історії освіти (Л.Д. Березівська ), Всекитайської асоціації з вивчення спадщини В.О. Сухомлинського (О.В. Сухомлинська, Л.В. Сухомлинська), Міжнародної академії безпеки життєдіяльності  (О.Є. Матвійчук).

 Упродовж 2018 р. наукові працівники Бібліотеки брали активну участь у міжнародних науково-практичних заходах зарубіжних країн, а також країн, що входять до Європейського Союзу: Міжнародна наукова конференція «Педагогічні ідеї Сухомлинського і сучасна освіта: до 100-річчя з дня народження» (Китай), «Modernization of educational system: world trends and national peculiarities» (Литва), «Science, reseasch, development, pedagogy» (Велика Британія), Міжнародна наукова конференція «Actual Problems of Science and Education APSE – 2018» (Угорщина), Конференція «Наставництво як фактор професійного розвитку педагогів» (Казахстан), Міжнародний семінар із питань бібліотечної адвокації та Глобальних цілей сталого розвитку (Угорщина),  X Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених і спеціалістів «Библиотека в XXI веке: цифровая реальность» (Білорусь) тощо. Окрім зазначених заходів співробітники брали участь у розробленні програми підвищення кваліфікації працівників бібліотек «Академічна доброчесність та бібліотеки» у межах проекту «Сприяння академічній доброчесності в Україні» за підтримки Американських рад з міжнародної освіти, Посольства США в Україні та МОН України; в семінарі «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», організованому спільно з Goethe-Institut в Україні.

Працівниками Бібліотеки опубліковано 20 статей та тез у зарубіжних виданнях, окремі з них англійською та китайською мовами, в Білорусі, Великій Британії, Китаї, Литві, Польщі, Угорщині, Узбекистані.

У ході пербування в Бібліотеці делегацій науковців із Польщі та Китаю презентовано її діяльність щодо розвитку сухомлиністики (науково-практичні, культурно-освітні, інформаційні форми).

Під час наукового стажування в Китаї здійснено організаційні заходи щодо поглиблення співпраці з Всекитайською асоціацією з вивчення спадщини В.О. Сухомлинського. Активізувалися зв’язки з Інститутом порівняльної педагогіки при Пекінському педагогічному університеті, почесним професором якого з 2010 р. є О.В. Сухомлинська.

Здійснено відповідні заходи щодо членства Л.Д. Березівської в Британському товаристві історії освіти, підготовлено й подано статтю англійською мовою до журналу товариства «Дослідження історії освіти» (Велика Британія). Налагоджено співпрацю з науковцями з Австралії, зокрема з доктором філософії Аленом Кокерілем: надаються матеріали з сухомлиністики для англомовного інтернет видання Sukhmlinsky News, що сприяє поширенню діяльності фонду Сухомлинського за межами України. Здійснюється розповсюдженням цього видання в Україні.

Установлено партнерські зв’язки з фахівцями Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа НАН Білорусі. Зокрема, у режимі веб-конференції до роботи круглого столу «Наукова молодь в умовах інтеграції України в міжнародний освітній та науковий простір: сучасний стан, проблеми, перспективи» долучилися науковці ДУ «Центральна наукова бібліотека імені Якуба Коласа» НАН Білорусі, факультету інформаційно-документних комунікацій Білоруського державного університету культури і мистецтв. Здійснено організаційні заходи щодо налагодження співпраці з Департаментом дитячої і юнацької літератури Національної бібліотеки Литви імені Мартинаса Мажвидаса; Національною бібліотекою Узбекистану імені Алішера Навої; Бібліотекою Goethe-Institute в Україні; бібліотекою Ліванського університету в Бейруті, для якої підготовлено комплект документів для передачі.

Бібліотекою здійснено відповідні заходи щодо реєстрації в електронній базі Європейського Союзу як можливого партнера; проведено зустріч з координатором національного контактного пункту програми Горизонт 2020 щодо участі Бабліотеки в проектах Програми.

Здійснюється підготовка проекту «Цифрова бібліотека рідкісних видань із педагогіки й освіти німецькою мовою», метою якого є оцифрування рідкісних видань та цінних видань з фонду Бібліотеки та представлення їх на окремо створеному ресурсі/сайті для забезпечення інформаційних потреб вітчизняних і зарубіжних науковців, студентів, викладачів, дослідників.

Наукові працівники Бібліотеки взяли участь у  міжнародних виставках і форумах: VIIІ Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2018», де представлено книжкову виставку наукового доробку фахівців бібліотеки «Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського: інформаційне забезпечення інноваційного розвитку освіти і науки». За результатами участі Бібліотеку нагороджено золотою медаллю виставки в номінації «Науково-методичний супровід і організаційна взаємодія органів державної влади та управління, закладів післядипломної освіти з органами територівльних громад у створенні системи якісної освіти»;  ІІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»;  Х Міжнародний форум «Інноватика в сучасній освіті – 2018»;  ХХV Міжнародний форумі видавців у Львові та IX Львівський міжнародний бібліотечний форум.

У межах діяльності Пункту європейської інформації  у співпраці з Українською бібліотечною асоціацією в проекті «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» вчителям шкіл, слухачам курсів підвищення кваліфікації Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка прочитано лекції на тему: «Освіта в країнах ЄС: початкова освіта у Франції»,«Поширення академічної доброчесності серед школярів»; представлено книжкову виставку «Європейський освітній простір: досвід зарубіжних країн».

З початку 2018 р. здійснються доступ до інформаційних ресурсів компанії EBSCO Publishing, що є одним із найбільших у світі постачальників журналів в електронному та друкованому форматі. Бібліотекою проведено п’ять семінарів-тренінгів «Методика використання колекції баз даних фірми EBSCO в наукових установах і закладах освіти» за участю наукових, педагогічних і науково-педагогічних працівників та аспірантів наукових установ НАПН України (ДНВЗ «Університет менеджменту освіти», Інститут проблем виховання, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України),  докторантів, учителів шкіл  м. Києва. Слухачі ознайомилися з можливостями електронного інформаційного ресурсу EBSCO.

Продовжено роботу з включення колекції «Шкільні підручники і навчальні посібники» до міжнародного реєстру «Памʼять світу». За рекомендацією Міжнародного консультативного комітету програми «Пам′ять світу» та професора мовознавства Інституту славістики Віденського університету, дослідника української мови, професора Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі Міхаеля Мозера підготовлено детальне обґрунтування міжнародного значення запропонованих позицій колекції, включаючи бібліографію, що показувала б, хто і де користувався підручниками.

Упродовж 2018 р. діяльність Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботиНАПН України спрямовувалася на співпрацю з міжнародними організаціями.

Відбулася зустріч наукових працівників Центру з делегацією провідних фахівців з Італії, які представляли благодійну організацію «Опера дон Калабрія», і перебували  в Україні з метою обговорення можливостей співпраці у галузі надання психосоціальної допомоги дітям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військового конфлікту.

У межах проекту «Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом рівний-рівному та вирішення конфліктів мирним шляхом в закладах освіти Донецької та Луганської областей», який здійснюється ЮНІСЕФ та ГО «Ла Страда-Україна» за підтримки Інституту стабільності та миру ЄС у співпраці з МОН України, Центром проведено тренінги на тему «Базові навички медіатора в закладах освіти; створення та координація діяльності служб порозуміння з числа учнів для впровадження медіації за принципом рівний-рівному» для 120 педагогічних працівників закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти Донецької та Луганської областей. За фінансової підтримки Європейського Союзу та Дитячого Фонду ЮНІСЕФ у межах проекту видано: комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»; навчально-методичний посібник «Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному»та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти» тиражем 1750 примірників, схвалені для використання в закладах освіти Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.

Наукових працівників Центру залучено у якості експертів до реалізації проектів: «Поліпшення інфраструктури охорони здоров′я та освіти, а також соціальної згуртованості ВПО з приймаючими громадами в буферній зоні через мульти-секторне втручання в Східній Україні», що реалізується міжнародною гуманітарною організацією Арче ноВа. У межах проекту розроблено Програму формування важливих життєвих навичок учнів закладів професійної освіти; проведено конкурс серед закладів освіти Луганської та Донецької областей на участь у проекті; забезпечено навчання педагогічних працівників пілотних закладів методології впровадження програми; забезпечено постійну методичну підтримку в процесі проведення занять; проведено воркшоп «Визначення стратегії розвитку проектної діяльності на подальший період в м. Святогірськ Донецької області, а тренінг для школярів і молоді «Методологічні основи впровадження програми формування важливих життєвих навичок «Вектор успіху» – у  Слов’янську Донецької області;  «Відкриті уроки футболу (Open Fun Football Schools)», що реалізовувався протягом  2018 р. Основними виконавцями в реалізації проекту виступають Асоціація крос-культурних проектів (Данія), Федерація футболу України, Всеукраїнська Фундація «Захист прав дітей», StreetFootballWorld (Німеччина) в партнерстві з МОН України та Національною поліцією України. Проект залучає і створює міжсекторальні мережі серед громадських об’єднань, зокрема регіональних федерацій футболу і клубів, шкіл, батьків, органів місцевого самоврядування, поліції, психологів, які спільними зусиллями сприяють взаємодії та соціальній інтеграції між вимушено внутрішньо переміщеними дітьми і молоддю з Донбасу і Криму та їхніми однолітками з громад, які приймають. До проекту залучено 68 місцевих громад у Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській і Київській областях. Протягом року проведено семінари з упровадження тренінгових модулів «Філософія роботи мультидисциплінарної команди» та «Майданчик психолога в структурі фестивалю футболу» у містах Запоріжжя та Чорноморськ Одеської області.

Наукові працівники Центру, як члена організаційного комітету,  взяли участь у семи міжнародних масових заходах, зокрема: XV Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Простір арт-терапії: творча трансформація та інтеграція в епоху плинного модерну» у Львові за участю 95 осіб, мета якої – створення  інформаційного поля для конструктивного спілкування фахівців з арт-терапії та сприяння підвищенню рівня теоретичних знань, удосконаленню практичних вмінь і навичок фахівців у сфері арт-терапії; Міжнародна наукова конференція «Трансграничное наследие как основа польско-белорусско-украинского сотрудничества» під патронатом Прем’єр-міністра Польщі за участю112 осіб. Учасники представили своє бачення на теми, що є важливими для Програми: збереження природної спадщини по різні боки кордонів; просування нематеріальної культурної спадщини; спадщина, як можливість для спільного розвитку. Конференція дала змогу встановити контакти, поділитися досвідом, хорошими практиками і знаннями; IV Міжнародний конгрес зі спеціальної педагогіки та психології «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації» за участю понад 600 осіб, метою якого стало обговорення стратегічних питань реформування освіти дітей з особливими потребами: концептуалізація та контекстуалізація інклюзивного навчання в умовах Нової української школи; партнерство, інформаційно-освітня та комунікаційна діяльність на шляху до соціальних змін; педагогічні технології в освітньому процесі; психологічний супровід інклюзивного середовища; організаційно-методичні аспекти діяльності інклюзивно-ресурсних центрів; диференційоване навчання; командний підхід в інклюзивному просторі; оцінювання особливостей розвитку та потреб дитини; інклюзивні програми дошкільної освіти; доступність повної загальної середньої та профільної освіти для дітей з особливими потребами.