Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Напрями діяльності » Міжнародне наукове співробітництво » Співпраця з зарубіжними партнерами »

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 

У 2019 р. наукові установи Національної академії педагогічних наук України взяли активну участь у реалізації майже 50 (8 – Інститут психології імені Г.С. Костюка, 5 – Інститут вищої освіти, 4 – Інститут соціальної та політичної психології, 4 – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені І.А. Зязюна та інші) міжнародних науково-освітніх проектів і програм Американських рад з міжнародної освіти, Британської ради в Україні, Європейського Союзу, Європейського фонду підготовки, Представництва ООН в Україні, Представництва DVV International в Україні, Ради Європи, Світового банку, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій і фондів.

Продовжувалася наукова співпраця з 38 іноземними членами НАПН України, які представляють 12країн світу, науковими установами і закладами освіти 47 країн: республік Білорусь, Болгарія, Індія, Іран, Індонезія, Казахстан, Корея, Молдова, Польща, Сербія, Узбекистан, Фінляндія, Хорватія, Австрійської, Азербайджанської, Аргентинської, Грецької, Естонської, Італійської, Латвійської, Ліванської, Литовської, Киргизької, Китайської Народної, Південно-Африканської, Португальської, Словацької, Турецької, Чеської, Угорської, Фінляндської та Французької республік, Грузії, Держави Ізраїль, Королівств Бельгія, Іспанія, Норвегія та Швеція, Ірландії, Канади, Мексиканських Сполучених Штатів, Федеративної Республіки Німеччина, Румунії, Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії та інших зарубіжних країн. Співпраця здійснювалась як у межах 28 угод про співробітництво, укладених НАПН України, так і в межах сотень угод, укладених безпосередньо підвідомчими установами з однопрофільними науковими установами, закладами освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями та фондами.

Наукові установи НАПН України та окремі вчені провадять експертну діяльність та є членами понад 50 міжнародних організацій, зокрема: Благодійний фонд «Східноєвропейська місія», Благодійна організація «Фонд «Асперн», Всесвітня рада з питань обдарованих і талановитих дітей, Всесвітня федерація психічного здоров’я, Глобальний союз науковців за мир, Європейська асоціація медіа та інформаційної освіти, Європейська асоціація освіти дорослих, Європейська мережа з організаційної психології та психології праці, Європейська рада з питань високих здібностей,   Європейська академія природничих наук, Європейська спільнота з вивчення травматичного стресу, Європейська асоціація психотерапії, Європейська конфедерація психоаналітиків і психотерапевтів, Європейська асоціація психодрами, Європейська федерація психологів, Міжнародна асоціація з економічних досліджень, Міжнародна академія культури безпеки, екології та здоров’я «МАКБЕЗ», Міжнародне товариство політичної психології, Міжнародна рада психологів,Міжнародна асоціація  прикладної психології, Організація з безпеки та співпраці в Європі, Східноєвропейська федерація наукової аналітики Міжнародної академії наук і вищої освіти, Україна та українці за кордоном тощо.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 636-р «Про делегування представників та експертів до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», О.І.Локшину, доктора педагогічних наук, професора, завідувача відділу порівняльної педагогіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, делеговано як представника до Програмного комітету «Європа у мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства», а М.П. Шишкіну, доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти Інституту інформаційних технологій і засобів навчання Національної академії педагогічних наук України делеговано як експерта до Програмного комітету «Інформаційні та комунікаційні технології».

Керівники  НАПН України, підвідомчих наукових установ та окремі наукові працівники взяли участь у роботі багатьох міжнародних наукових заходів, що проводилися в НАПН України та на базі провідних закладів вищої освіти України, зокрема: спільні заходи НАПН України, МОН України та Національного Еразмус+ офісу в Україні; відкриття проєкту ЄС HouseofEurope (Європейський дім); заходи, що проводилися дипломатичними представництвами та міжнародними організаціями, акредитованими в Україні, та виїздили за кордон з метою участі в міжнародних наукових конгресах, наукових і науково-практичних конференціях і семінарах.

З метою поглиблення співпраці між науковими і науково-педагогічними спільнотами   України  та  Республіки   Польща  під  головуванням  президента   В.Г. Кременя 8–10 жовтня 2019 р. відбувся VIII Українсько-польський/Польсько-український форум «Освіта для миру/Edukacja dla pokoju». Обговорення проблем освіти для миру спрямовувалося на пошук ефективних шляхів подальшої українсько-польської/польсько-української співпраці у сфері освіти і педагогічної науки. У цьому міжнародному заході взяла участь делегація Республіки Польща у складі 40вчених, які виступили з доповідями на пленарному і секційних засіданнях. До складу делегації входили, зокрема, Голова Комітету педагогічних наук Польської академії наук Богуслав Сліверський, почесний доктор НАПН України, та його заступник, ректор Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві, іноземний член НАПН України Стефан Міхал Квятковський; голова Наукового товариства «Польща – Україна», іноземний член НАПН України Франтішек Шльосек; іноземний член НАПН України Ян Лащик.

З метою розширення існуючих і налагодження нових міжнародних наукових зв’язків упродовж 2019 р. в НАПН України відбулися зустрічі керівництва НАПН України з  пані Пеггі Ефуа Оті-Боатенг, почесним доктором НАПН України, директором Департаменту політики в галузі науки і розвитку наукової бази секретаріату UNESCO; делегаціями, зокрема, Комітету педагогічних наук Польської академії наук на чолі з його президентом Богуславом Сліверським, почесним доктором НАПН України;головою Наукового товариства «Польща-Україна», директором Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки ім. Марії Гжегожевської, іноземним членом НАПН України Франтішеком Шльосеком; представниками Сілезького університету в Катовіцах, Університету в Білостоку (Польща);представниками Благодійного фонду Девіда Лінча «Вчені за мир», Центру мозку, свідомості та пізнання, представниками Університету Арізони(США); професором Університету Уппсали пані Лі Бенніх Бьоркман, почесним доктором НАПН України (Швеція); делегацією Всекитайської асоціації з вивчення спадщини В.О. Сухомлинського (Китай); делегацією Міжнародного інституту розвитку інтелекту (Республіка Корея); делегацією Карлового університету (Чехія),делегацією Бухарського державного медичного інституту імені Абу Алі ібн Сіно (Узбекистан).

Із метою підвищення рівня міжнародної комунікації і взаємодії у сфері науки та освіти, упродовж року Інститут педагогіки НАПН України  здійснював заходи щодо: дослідження стандартів освіти та педагогічної діяльності вчителів; практики підручникотворення; технологій здійснення порівняльних досліджень PISA; проведення та участі в міжнародних наукових заходах; реалізації положень міжнародних угод і проєктів у галузі науки та освіти; здійснення закордонних відряджень наукових працівників; членства у наукових радах, редколегіях наукових видань, міжнародних товариствах, асоціаціях, організаціях і фондах.

Інститутом укладено угоди: Про наукову співпрацю з Rezekne Academy of Technologies (Латвія); Меморандум про співпрацю з Авторизованим міжнародним екзаменаційним центром Cambridge Assessment English Authorized Exam Centre (Велика Британія).

З  метою обговорення сучасних проблем освіти, ролі батьків у формуванні освітньої політики та можливого розроблення спільних проєктів Інститут відвідали представники Громадської організації «Генеральна асоціація вчителів Румунії» (Румунія); Аланус Університету,Європейської мережі батьків Штайнер /Вальдорфських шкіл(ФРН), Міжнародної ради Вальдорфської Штайнер освіти «Гаазьке Коло» (Швейцарія); Бухарського державного медичного інституту імені Абу Алі ібн Сіно (Узбекистан).

Наукові працівники Інституту виїздили у закордонні відрядження до Королівства БельгіяЛокшина О.І.,у складі делегації України для участі у 21-му засіданні Програмного комітету Директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії, де  обговорювалися питання затвердження змін до Рамкової програми на 2020 р.;  Республіка Молдова – з метою участі в Міжнародній науковій конференції «Роль вчителя в реалізації освітніх політик», де представлено інформацію про діяльність Інституту у розробленні змісту та навчально-методичного забезпечення реалізації реформи «Нова українська школа»; наукові результати фундаментальних та прикладних досліджень актуальних проблем вітчизняної педагогічної науки та освітньої практики; Республіка Узбекистан – з метою продовження співпраці з освітніми установами та проведення низки авторських науково-методичних семінарів і тренінгів.

Необхідно відзначити активну участь наукових працівників у реалізації проєкту Європейського Союзу «Стале споживання для молоді» та третьому етапіпроєкту за модулем «Україна – ЄС: транскультурні порівняння в освітніх дослідженнях» за напрямом Жана Моне Програми «Еразмус+», у межах якого видано посібник «Україна-ЄС: крос-культурні порівняння в освітніх дослідженнях».  

Учені Інституту здійснили організаційні заходи і провели два міжнародних заходи, спільно із зарубіжними партнерами – 12, загалом, взяли участь у 146 міжнародних наукових заходах, за результатами яких підготовлено збірники матеріалів.

Дванаукові працівники Інституту стажувалися в Ізраїлі та Італії; два –   члени редакційних рад вітчизняних і зарубіжних наукових періодичних видань, що індексуються в наукометричних базах даних Scopus та/або Web of Science Core Collection; вісім наукових працівників – у 20 інших зарубіжних виданнях.

 У 2019 р. Інститут психології імені Г.С. Костюказдійснював міжнародну наукову співпрацю з науковими працівниками та практиками 31 країни: Австрія, Азербайджан, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Велика Британія, Естонія, Ізраїль, Індія, Іран, Італія, Казахстан, Канада, Киргизстан, Китай, Латвія, Литва, Мексика, Молдова, Німеччина, Польща, Румунія, США, Угорщина, Узбекистан, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція.

У 2019 р. наукові працівники Інституту взяли участь у виконанні положень 18 угод про  міжнародне наукове співробітництво, укладених у минулі роки з науковими, громадськими організаціями, закладами освіти  восьми країн: Австрія, Білорусь,  Китай, Латвія, Литва, Молдова, Німеччина,  Польща, Франція та уклали шість новихіз зарубіжними освітніми та науковими інституціями Ірану, Киргизстану, Литви, Польщі та Узбекистану.

У звітний період Інститут відвідали делегації з Індії, Литви, Польщі, Швеції,США, Угорщини,Франції. Загалом, 52 зарубіжні фахівці пройшли навчання в Україні на тренінгах, семінарах, майстер-класах із різних напрямів психології.

Учені Інституту взяли участь у реалізації восьми міжнародних науково-освітніх проектів, зокрема: Українсько-литовський проєкт«Сприяння соціальній інтеграції громадян, постраждалих від конфлікту на сході України», спрямований на сприяння процесу інтеграції внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від анексії Криму та конфлікту на сході України, до місцевих громад;

Українсько-американський проєкт«Українське лонгітюдне дослідження», мета якого – розроблення методичних рекомендацій з психодіагностики девіантної поведінки, що містять адаптовані для України міжнародні стандартизовані інструменти вимірювання;

 Проєкт Координатора проєктів ОБСЄ в Україні«Допомога у реінтеграції та реабілітації населення, яке постраждало внаслідок конфлікту» (2018–2019), за результатами якого підготовлено посібник «Основи реабілітаційної психології» в 3 томах;

Проєкт «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей», впроваджений Міжнародною організацією з міграції спільно з Агентством ООН з питань міграції за фінансової підтримки Європейського Союзу;

Польсько-український освітній проєкт «Інноваційний університет і лідерство, фаза ІV: комунікаційні стратегії та відносини «університет – школа», у межах якого  організовано  «Школу успішного менеджера освіти» для підготовки кадрового резерву до ефективної роботи в умовах інноваційних змін;

 Українсько-німецький проєкт«Толерантність на кордонах Європи: вимір для України».

Упродовж 2019 р. 13 наукових працівників Інституту здійснили22 закордонні відрядження до наукових установ та університетів 15 країн (Аргентина, Вірменія, Естонія, Іран, Італія, Киргизстан, Латвія, Литва, Мексика, Німеччина, Польща, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія) з метою проведення наукових досліджень та участі в наукових експедиціях.

Значно активізувалася участь учених Інституту в міжнародних наукових заходах: 41 науковий працівник Інституту взяв участь у 40заходах у 18 країнах(Австрія, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Великобританія, Вірменія, Естонія, Ірландія, Італія,Киргизстан, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Угорщина, Франція,  Швейцарія); Інститутом проведено шістьміжнародних наукових заходівв Україні із залученням фахівців шести країн(Індія,  Польща, США,  Угорщина, Узбекистан, Швеція), під час яких здійснювалось навчання психологів-психотерапевтів та обговорювались питання подальшого розвитку напряму психодрами в Україні.

Інститут здійснював обмін друкованими виданнями та іншими видами інформації з науковими установами, вищими закладами освіти, інформаційними центрами, бібліотеками і музеями, міжнародними організаціями і фондами в Україні та за її межами:публікація28 випусків   фахових наукових видань, що входять до понад 25міжнародних наукометричних та реферативних баз даних («Технології розвитку інтелекту», «Організаційна психологія. Економічна психологія». «Психологічний часопис», «Психологія і особистість», «Проблеми сучасної психології»);          видання Інформаційного бюлетеня Європейської мережі організаційних психологів та психологів праці (ENOP Newsletters), що розповсюджується серед фахівців з організаційної психології у провідних європейських    університетах     у понад   30    країнах   світу,   редактором якого є Л.М. Карамушка.

Упродовж 2019 р. 13 наукових працівників Інституту стажувалися та підвищували  кваліфікацію у закладах вищої освіти 8країн(Австрія, Болгарія, Литва, Німеччина, Польща, Словаччина, Хорватія); одинадцять наукових працівників є головними редакторами, членами наукових рад та рецензентами 10 зарубіжних наукових видань.

Інститут активно співпрацює за різними напрямами  з  20 міжнародними громадсько-професійними організаціями усферіосвіти, гуманітарних наук і психології. На базі Інституту працювало представництво«Глобальний союз науковців за мир» («Global Union of Scientists for Peace»).

Здійснюється регулярне висвітлення актуальних проблем розвитку психології в  Інформаційному бюлетені Європейської мережі  організаційних психологів та психологів праці (ENOP) та в інших виданнях.

У 2019 р. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослихімені Івана Зязюна забезпечував розвиток і налагодження наукових зв’язків зі спорідненими науковими установами інших держав. Наукові працівники Інституту взяли участь у міжнародній експертній діяльності як експерти Ради Європи; є членами Наукової ради докторської програми з гуманітарних наук за спеціальністю «спадщина і культура миру» Автономного університету Сакатекаса (Мексика). 

З метою здійснення досліджень і систематизації ключових тенденцій професійного розвитку дорослого населення у зарубіжних країнах; проведення міжнародних наукових заходів з проблем розвитку освіти дорослих і пошуку раціональних шляхів його удосконалення та урізноманітнення форм освіти дорослих за рахунок розвитку інформаційно-комунікаційних технологій Інститут співпрацював з: Міжнародним фондом Lions Clubs International Foundation, засприяння якого в Україні успішно впроваджується програма позитивного розвитку Lions Quest «Соціальні та емоційні компетентності ХХІ століття»; Фондом імені Чарльза Кеттерінга, що сприяло вивченню і узагальненню американського досвіду деліберативної освіти.

З метою вивчення чеського досвіду у сфері освіти дорослих, обговорення можливості спільної участі у міжнародних проєктах, видання чесько-українського збірника наукових праць з андрагогіки, Інститут приймав делегацію викладачів Карлового університету в Празі. У свою чергу, з метою вивчення конструктивних ідей китайського досвіду з розвитку вищої освіти і освіти дорослих наукові працівники Інституту відвідали Університет м. Юнчень (Китай), де прочитали шість лекцій для студентів та провели майстер-класи для викладачів факультету іноземних мов.

Інститутом організовано і проведено шість міжнародних наукових заходів в Україні, зокрема VІІІ Українсько-польський/ польсько-український форум «Освіта для миру/Edukacja dla pokoju», в яких взяли участь  представники наукових установ, закладів вищої освіти, міжнародних професійних організацій Великої Британії, Грузії, Білорусі, Ізраїлю, Казахстану, Китаю, Марокко, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, США, Туреччини, Угорщини, Чехії. Загалом, наукові працівники Інституту взяли участь у 15міжнародних науково-практичних заходах, у п’ятиз них – за кордоном (Білорусь, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія).З метою розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності в роботі з дорослими п’ятьнаукових працівників Інституту стажувалися в Італії, Польщі, Словаччині, Угорщині.

Неохідно зазначити, що науковий журнал «Порівняльна професійна педагогіка» включено до 25 міжнародних наукометричних баз даних, а сім наукових працівників Інституту є членами наукових редакційних колегій трьох  зарубіжних часописів, наукових видань та членами міжнародних асоціацій.

ДіяльністьКафедри ЮНЕСКО на базі Інституту здійснюється відповідно до угоди укладеної між НАПН України та ЮНЕСКО. Кафедрою проведено три наукові заходи,  підготовлено до друку два номери Вісника кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта XXI століття» / UNESCO Chair Journal «Lifelong Professional Education in the XXI century».

Наукові працівники Інституту взяли активну участь у реалізації чотирьох проєктів і програм міжнародних організацій і фондів: проєкт  Представництва Європейського Союзу в Україні «Study Days»; українсько-фінський проєкт «Навчаємось разом» з підготовки відкритого конкурсу для закладів вищої освіти з розроблення нових освітніх програм початкової освіти для здобуття ступеня бакалавра і магістра відповідно до концепції Нової української школи;  проєкт«Розвиток демократичного середовища та толерантності через співпрацю вихователів і батьків у дошкільних навчальних закладах, початкових школах і громадах» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів; проєкт «Партнерство заради натхнення, трансформації та об′єднання для ефективної відповіді на епідемію ВІЛ». З метою співпраці з міжнародними партнерами подано проєкт розвитку екологічної свідомості молоді до COST «Європейська мережа розвитку інновацій викладання і навчання у вищій освіті».

Інститут проблем виховання НАПН Україниздійснював наукову співпрацю із науковими установами, закладами вищої освіти, центрами для дітей та юнацтва, спілками охорони природи Білорусі, Болгарії, Казахстану, Латвії, Норвегії, Польщі та Чехії. Упродовж звітного року співробітники установи взяли участь у 67міжнародних наукових заходах. Наукових працівників Інституту включено до складу спеціалізованих вчених рад зарубіжних закладів вищої освіти.

У межах всеукраїнського впровадження міжнародного Проєкту ПРООН-ГЕФ ПМГ«Поширення обізнаності щодо впливу глобального потепління та захисту озонового шару як запорука сталого розвитку» і впровадження у закладах загальної освіти навчального комплекту «Озонекшн» розроблено методичний посібник «Тренінг «Дій за озон!» в Україні».

Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка продовжував співпрацю з  Представництвом ЮНІСЕФ в Україні в проєкті «Використання МКФ для забезпечення освіти для всіх», що  реалізується у межах Основної Угоди про співробітництво між Дитячим Фондом Організації Об′єднаних Націй та Урядом України, річного плану діяльності ЮНІСЕФ в Україні та громадської організації «Соціальна синергія». Результати пілотного дослідження склали основу створення діагностичної складової психолінгвістичного інструментарію для подальшого диференційованого задоволення особливих мовленнєвих потреб під час навчання у закладі загальної середньої освіти, що дасть змогу надати логопедичну допомогу молодшим школярам з тяжкими порушеннями мовлення як на заняттях з розвитку мовлення, так і в умовах класного простору. 

Продовжено співробітництво зі Спілкою логопедів Польщі з обміну досвідом з питань надання логопедичної допомоги. Наукові працівники є членами редакційних колегій  зарубіжних наукових видань.

Налагоджено співпрацю з Шяуляйським педагогічним університетом з метою надання допомоги магістрам, які, у межах стажування в Університеті «Україна», знайомляться з організацією наукової роботи щодо надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами; започатковано співпрацю з інклюзивним навчальним закладом «Дитяча садиба» (Литва) з метою укладення угоди про співпрацю.

Упродовж 2019 р. Інститут соціальної та політичної психології здійснював міжнародну наукову співпрацю з науковими установами,  неурядовими організаціями з понад 20 країн світу (Бельгія, Греція, Ірландія, Італія,  Молдова, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Сербія, Франція тощо). Укладено чотири нові угоди із закладами вищої освіти Грузії та Киргизстану.

Наукові працівники Інституту беруть участь у реалізації чотирьох основних міжнародних проєктів у складі  відповідних міжнародних консорціумів:

проєкт «Євразійський обмін з вивчення миру» (2017–2019) за участю п’яти країн-партнерів; проєкт Erasmus+ DocHub «Structuring cooperation in doctoral research, transferrable skills training, and academic writing instruction in Ukraine′s regions» за участю 15 закладів вищої освіти п’яти країн (Велика Британія, Ірландія, Литва, Фінляндія, Франція); проєкт для організації постійного науково-практичного семінару з економічного і політичного самовизначення молоді за участю 10закладів 10 країн; проект за напрямом психічного здоров’я об’єднує шість закордонних суб’єктів.

Для дослідження світових тенденцій розвитку психологічної науки, оцінки розвитку відповідної галузі в зарубіжних країнах опрацьовано 787 іноземних джерел за тематичними напрямами дослідження проблем війни і миру, психологічного благополуччя; здоров’я і психосоціальної підтримки, комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів; протистояння стигматизації різних спільнот та окремих осіб; кіберсоціалізації та інтернет-небезпек; психосоціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб, доказової бази використання арт-терапії у психологічному супроводі ВПО та біженців. На основі аналізу 136англомовних публікацій у фахових виданнях підготовлено лекцію для дистанційного курсу з медіаграмотності для батьків щодо ефективних стратегій захисту дитини від кібербулінгу.

У межах міжнародної наукової співпраці для участі у міжнародних заходах  за кордоном наукові працівники Інституту здійснили 15  відряджень до  Великої Британії, Італії, Киргизстану, Норвегії, Польщі, Франції.

З метою підвищення кваліфікації та навчання в межах міжнародної співпраці шість наукових працівників Інституту стажувалися у Великій Британії, Грузії, Киргизстані, Польщі,  Португалії, ФРН. Інститут забезпечив місячне стажування Себастьяно Фінночіаро (Італія) за програмою «Психологія масової комунікації та медіаосвіта». Науково-педагогічні працівники Інституту виїздили до Киргизстану та Норвегії для читання лекцій та проведення майстер-класів і практичних занять для магістрантів та аспірантів.

Для участі в круглих столах, семінарах, конференціях, проведенні тренінгів та курсів лекцій Інститут прийняв чотири делегації та двох фахівців, які представляли наукові установи Великої Британії, Грузії, Канади, Киргизстану.

Спільно із зарубіжними партнерами із Білорусі, Грузії, Греції, Індонезії, Італії, Киргизстану, Литви, Молдови, Норвегії, Польщі, Румунії, Сербії, США, Угорщини та ФРН у ході наукових досліджень науковими працівниками Інституту реалізовано 17 наукових проєктів і програм, зокрема програма міжнародного співробітництва ЄС Еразмус+ та програма «Глобальний тиждень медіаінформаційної грамотності ЮНЕСКО», яку підтримують11 міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії,

Спільно із зарубіжними партнерами науковими працівниками Інституту створено, засновано та видано шістьнаукових видань, підготовлено одну рецензію та одну рекомендацію щодо участі вчених у міжнародних проєктах. У зарубіжних виданнях, що входять до наукометричних баз, опубліковано сім статей вчених Інституту; у зарубіжних виданнях з високим імпакт-фактором – чотири; у вітчизняних виданнях, що входять до наукометричних баз – 60,  у зарубіжних наукових періодичних виданнях – три.Шість наукових працівників Інституту є членами 10 іноземних та міжнародних асоціацій, експертних інституцій. Чотири наукові працівники Інституту є членами  редколегійшести зарубіжних видань, з них  три журнали з імпакт-фактором.

З метою реалізації основних завдань і функцій Інституту вищої освіти НАПН України у забезпеченні розвитку та налагодженні міжнародних наукових зв’язків зі спорідненими науковими установами інших держав, міжнародними організаціями і фондами з питань освіти, педагогіки та психології здійснювалася організація та проведення спільних наукових досліджень і наукових заходів; стажування наукових працівників; підготовка та реалізація спільних освітніх і наукових проєктів. У 2019 р. Інститутом укладено угоду з Британською Радою в Україні щодо реалізації проєкту «Програма вдосконалення викладання у вищій освіті».  

У звітному році дев’ять наукових працівників Інституту здійснили закордонні відрядження до Бельгії, Великої Британії, Грузії, Італії, Казахстану та Франції для участі у заходах з реалізації міжнародних проєктів та програм ЄС Еразмус+ з метою обговорення пріоритетів розвитку потенціалу вищої освіти, проблем забезпечення якості через співпрацю «Університет – бізнес – врядування у закладах вищої освіти», проблем підготовки докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти, проблем сприяння спільним цінностям через освіту та культуру; розроблення Програми «Ukraine Higher Education Teaching Exellence Programme», що сприятиме розвитку освіти і науки в Україні. 

Учені Інституту взяли участь у реалізації пяти міжнародних проєктів: 

  • Програма розвитку лідерського потенціалу університетів України (2016–2019) спільно з Британською Радою в Україні;
  • Структурована співпраця в областідокторських досліджень (підготовки) з універсальних навичок та академічного письма в регіонах України (2016–2019) спільно з Програмою Erasmus+.;
  • Імплементація системи забезпечення якості освіти через співпрацю «Університет – Бізнес – Уряд у ЗВО» (2017-2020) спільно з Програмою Erasmus+;
  • Формування мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти (2018-2019) спільно з Чеською агенцією з розвитку, у ході якого підготовлено 46 тренерів та 1272експерти із забезпечення якості вищої освіти;
  • «Програма вдосконалення викладання у вищій освіті України» (2019–2021) спільно з Британською Радою в Україні.

Організовано і проведено VIII Міжнародну науково-практичну конференцію «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», ключовим акцентом якої визначено пріоритети – «студентоцентроване навчання, викладання та оцінювання як частина системи забезпечення якості вищої освіти»; І  Українсько-британський форум «Досконалість викладання і навчання у вищій освіті».

З метою ознайомлення з кращими практиками польських університетів, що сприятиме розвитку освіти і науки в Україні, один науковий співробітник Інституту перебував на стажуванні у Варшавському та Ягелонському університетах у межах проєкту «Інноваційний університет і лідерство».

 Науковий співробітник Інституту С.В. Курбатов є членом редколегії журналу «Political marketing», що індексується в наукометричній базі Scopus.

У 2019 р. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання успішно завершив реалізацію міжнародногопроєкту«V4+ Академічний дослідницький консорціум з інтеграції баз даних, робототехніки та мовних технологій» (V4+ Academic Research Consortium integrating databases, robotics and languages technologies), партнери якого – п’ять наукових і освітніх установ Польщі, Словаччини, Угорщини, України та Чехії. Мета Консорціуму V4+ – побудова комп’ютерно-технологічних інструментів для вирішення регіональних проблем, пов′язаних з пріоритетними дослідженнями Європейського Союзу в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Наукова діяльність Консорціуму V4+ спрямовувалася на розроблення та впровадження в країнах ЄС ІКТ для пошуку партнерів для виконання Рамкової програми «Горизонт 2020»; цифрових платформ майбутнього ІКТ, що сприяють подоланню мовних бар′єрів; ІКТ, що забезпечують вдосконалення навчання та розширення масштабів інформатизації освітнього процесу; ІКТ, що підтримують дослідження та збереження наукової культурної спадщини; ноу-хау в галузі ІКТ. 

Інститутом  організовано і проведено VI Міжнародну конференцію «Цифрова освіта в природничих університетах», що відбулася у Вроцлавському університеті природничих наук (Польша). Вітчизняний доробок у галузі освітніх застосувань інформаційно-комунікаційних технологій представили три наукових працівники Інституту та представники закладів вищої освіти України.

Директор Інституту В.Ю. Биков взяв участь у роботі Міжнародного Форуму Чжунгуаньцунь «Scientific and Technological Innovation and Cooperation by Global Academicians» (Китай), де виголосив доповідь, присвячену концепції Інтернету речей і   її реалізації  у проєктах «Розумний дім». Під  керівництвом і за участю В.Ю. Бикова проводилася платформа №5 під час Всесвітнього саміту молодих учених у м. Веньчжоу (Китай), куди запрошено лауреатів Нобелівської премії та провідних вчених, які забезпечили захоплюючу наукову комунікацію з метою популяризації наукових знань, пропаганди наукових методів, поширення наукових ідей, просування духу науки та вдосконалення наукової грамотності громадян.

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України продовжив активну співпрацю із закладами вищої освіти, науковими установами, міжнародними організаціями Австрії, Білорусі, Іспанії, Казахстану, Польщі та ФРН.

Наукові працівники Інституту брали активну участь у підготовчій фазі проєкту «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні 609536-EPP-1-2019-1-DE-EPPKA2-CBHE-SP», у межах реалізації якого продовжувалась співпраця із закладами вищої освіти Австрії, Італії, Німеччини, України.

Інститут розвиває плідну співпрацю з Європейським фондом підготовки (ЄФП). Наукові працівники Інституту взяли активну участь у двох семінарах Фонду щодо розвитку та підтримки розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в Україні.

На виконання положень Меморандуму про порозуміння від 2016 р. продовжено співпрацю з Федеральним інститутом професійної освіти і навчання ФРН. Відповідно до установчих документів, що регулюють надання освітніх послуг, зокрема мовної підготовки здобувачів вищої освіти спільно з  Вищою лінгвістичною школою Польщі проведено низку заходів у межах  програми мовної підготовки та складання іспиту з іноземної мови для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої та професійної освіти, наукових установ, зокрема: семінар «Можливості для закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти за програмою Еразмус+»; Міжнародна науково-практична конференція «Можливості й виклики для навчання впродовж життя в умовах розвитку цифрової економіки»; Міжнародна конференція «SCHOLA-2019.  Engineering Pedagogy unites», де представлено результати досліджень з питань забезпечення якості підготовки педагогів професійного навчання у країнах ЄС. 

Один науковий працівник Інституту  перебував на стажуванні у Польщі та провів три лекційних заняття на тему «Підготовка учнів і студентів в Україні», під час якої ознайомив із системою освіти в Україні.

Міжнародна діяльність Інституту обдарованої дитини у 2019 р. спрямовувалася на вивчення, узагальнення та поширення зарубіжного досвіду з проблем ідентифікації та супроводу розвитку обдарованості; особливостей інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів; науково-методичних засад спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Наукові працівники Інституту вивчали теоретико-методичні та організаційні основи створення центрів для розвитку обдарованості. Зокрема, одним із об’єктів вивчення досвіду став фонд Гамдана Бін Рашида Аль-Мактума із Об’єднаних Арабських Еміратів та створений за його сприяння центр обдарованості і творчості, що працює у Дубаї.  Інститут продовжував співпрацю з іноземним членом НАПН України Франсом Монксом (Нідерланди), розпочато співпрацю з почесним доктором НАПН України Пеггі Ефуа Оті-Боатенг, директором Департаменту політики в галузі науки і розвитку наукової бази секретаріату UNESCO.

Інститутом здійснено організаційні заходи   щодо прийому іноземних делегацій із Азербайджану, Республіки Корея, США, Франції, зокрема, директора Департаменту політики в галузі науки і розвитку наукової бази секретаріату UNESCO Пеггі Ефуа Оті-Боатенг та генерального секретаря Європейської академії наук, мистецтв і літератури Ніколь Лемер Д’Агаджіо, з якими обговорено методики проектування розвитку обдарованості, розроблені Інститутом, та шляхи майбутньої співпраці.

Директор Інституту М.С. Гальченко взяв участь у Всесвітньому науковому форумі «Наука, етика і відповідальність» в Угорщині. 

З метою пошуку сучасних наукових підходів, теорій, концепцій, принципів, систем, технологій з проблем виявлення, діагностики, розвитку, супроводу, підтримки обдарованої особистості в освітньому середовищі та соціумі Інститутом організовано і проведено п’ятьміжнародних науково-практичних заходів.

Інститут продовжував роботу щодо підготовки і організації участі обдарованих дітей у міжнародних конкурсах. У співпраці з Малою академією наук України  організовано участь у черговому конкурсі ICYS з фізики, математики, інформатики та екології, що відбулася у квітні 2019 р. у м. Куала-Лумпур (Малайзія), де українську команду учнів-членів МАНУ відзначено високими нагородами:  одна золота, дві срібні, три бронзові медалі і дві спеціальні відзнакиЧотиринаукові працівники Інституту взяли участь у міжнародній програмі підготовки вчителів за методикою TheoPrax, фінансованої парнером Інституту Малою академією наук України.

Два наукові працівники Інституту – члени робочої групи з науково-природничої освіти ради Європейської федерації академій природничих і гуманітарних наук та  науково-методичного журналу «Азербайджанська школа» (Азербайджан).

У 2019 р. Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» здійснював міжнародну діяльність на виконання положень раніше укладених 15 договорів про співпрацю із зарубіжними партнерами.Упродовж року підписано десять документів про співпрацю із закладами вищої освіти Азербайджану, Польщі, Словаччини, Угорщини, Узбекистану.

Наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники Університету взяли участь в організації та проведенні 15міжнародних заходів, зокрема в Італії та Словаччині.  

Відповідно до угоди про співпрацю ДЗВО «Університет менеджменту освіти» з Проектним бюро «КультурКонтакт» (Австрія) у межах реалізації спільного проєкту«Компетентності лідерства та менеджменту для розвитку якості в опорних школах» (2019–2020) проведено три етапи підготовки тренерів; у межах українсько-фінського проекту «Навчаємось разом. Підтримка Нової української школи» проведено два тренінги із розбудови потенціалу ІППО «Вступ до процесу розвитку експертної організації та управління змінами»; за програмоюукраїнсько-литовського проекту«Розвиток духовності виховання у глобалізованому світі» відбулася презентація колективної українсько-литовської монографії «Горизонт духовності виховання».

З метою підведення підсумків та обговорення перспектив подальшої співпраці упродовж  року відбулися робочі та офіційні зустрічі керівництва  та науково-педагогічних працівників Університету з представниками Проектного бюро «КультурКонтакт» (Австрія); закладів вищої освіти та наукових установ Азербайджану, Литви, Республіки Корея, Польщі, ПАР, Угорщини, Узбекистану, Фінляндії.

Науково-педагогічні працівники ДЗВО «Університет менеджменту освіти» стажувалися у закладах вищої освіти Болгарії,  Словаччини, Фінля́ндії та є членами редакційних колегій зарубіжних наукових видань.

У межах співпраці із зарубіжними вченими проведено V Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Психолого-педагогічні аспекти навчання дорослих у системі неперервної освіти», у роботі якої взяли участь понад 500 науково-педагогічних і педагогічних працівників. Серед виступів в он-лайн режимі – закордонні учасники конференції 10країн: Азербайджан, Біларусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Латвія, Польща, США, Фінляндія.

У 2019 р. міжнародна наукова та інформаційно-бібліотечне співробітництво Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського характеризувалося прагненням до плідної та взаємовигідної співпраці, що сприяє підвищенню авторитету української педагогічної науки та Бібліотеки, зокрема.

За сприяння Посольства України в Ліванській Республіці підписано Меморандум про співпрацю з Ліванським університетом у Бейруті (Ліван); налагоджено співпрацю з фахівцями Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа НАН Білорусі, закладами вищої освіти Мексики, Німеччини, Польщі, Румунії.

У межах міжнародного проєкту «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки програми ЄС Еразмус+ (Жан Моне) у Пункті європейської інформації Бібліотеки проведено зустріч-презентацію  на тему «Освітні й наукові програми Європейського Союзу в Україні»; зроблено аналітичний огляд і пропозиції  в межах проєкту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці».

З метою вивчення, узагальнення та поширення зарубіжного досвіду наукові працівники Бібліотеки взяли участь у міжнародних наукових заходах, зокрема в Міжнародній науковій конференції, присвяченій 130-річчю викладання історії педагогіки як навчального предмета в Чорногорії, у ході якої директор Бібліотеки Л.Б. Березівська виступила з доповіддю «Підручники з історії педагогіки в структурі педагогічної освіти незалежної України (1991–2018)».

 Наукові працівники взяли участь у відкритті 2-го раунду програми «Лабораторія проєктів для імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ (GmbH). Підготовлено грантові заявки «Польсько-українська спадщина» на конкурс міжнародних проєктів RITA на 2020 р. та на конкурс Рамкової програми «Горизонт 2020» «Готовність до змін клімату та взаємодія у соціальних медіа».

До 20-річчя Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформаційне забезпечення сфери освіти та науки: до 20-річчя Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського» за участю вчених Білорусі, Грузії, Мексики, Польщі. Бібліотека приймала делегацію освітян – дослідників спадщини В.О.  Сухомлинського із Китайської Народної Республіки у кількості 14 осіб (Пекінський педагогічний університет).

У співавторстві із зарубіжними вченими підготовлено Електронний інформаційно-бібліографічний ресурс «Видатні педагоги України та світу» як основа професійної підготовки педагогів» і «Духовність як надбання: український вимір. Горизонт духовності виховання».

Праці наукових працівників ДНПБ імені В.О. Сухомлинського видано англійською мовою у зарубіжних виданнях, що входять до наукометричних баз даних. Її вчені  є членами Британського товариства історії освіти, Наукового товариства імені Шевче́нка, Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров′я. 

У 2019 р. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи спрямовував свою діяльність на підтримку існуючих зв’язків з міжнародними організаціями та розширення міжнародної наукової співпраці. Укладено Меморандумпро спільну діяльність та партнерство з Програмним офісом форуму Служби громадського миру в України (forumZFD), Громадською службою миру Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.

У межах Меморандуму наукові працівники Центру взяли участь у реалізації міжнародного проєкту щодо розробки та апробації моделі «Мирна школа» у закладах освіти, де презентовано кращі європейські та вітчизняні практики застосування відновного підходу до формування безпеки у шкільних колективах, сформовано орієнтири для подальшого їх апробування в контексті освітньої реформи України, надано пропозиції щодо подальшого апробування елементів представленого досвіду в проєкті «Мирна школа», підготовлено орієнтовний план дій.

Продовжувалось реалізація міжнародного проєкту«Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному» та вирішення конфліктів мирним шляхом в закладах освіти Донецької та Луганської областей», що здійснюється спільно з Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ), ГО «Ла Страда-України» за фінансової підтримки Європейського Союзу. У межах проєкту організовано та проведено круглий стіл «Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації та вирішення конфліктів мирним шляхом в закладах освіти», за результатами якого підготовлено рекомендації щодо подальшого впровадження проєкту в освітню практику.

У 2019 р. Центром організовано та проведено чотири міжнародні наукові заходи за участю фахівців із Грузії, Італії, Киргизстану, де обговорювалися питання надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах унаслідок військових дій, та взяли активну участь у 25 міжнародних наукових конгресах, наукових і науково-практичних конференціях і семінарах в Україні та Канаді.

Таким чином, усі підвідомчі установи, більшість наукових відділів і лабораторій, значна частина вчених НАПН України у 2019 р. брали безпосередню участь у співпраці з закладами вищої освіти, науковими установами, вченими-практиками 47 країн світу; в реалізації проектів і програм міжнародних організацій і фондів; проводили міжнародні наукові заходи та брали участь у роботі міжнародних наукових заходів в Україні та за кордоном; приймали зарубіжних учених на стажування та для обміну досвідом; стажувалися за кордоном; реалізовували спільні дослідження і публікації у зарубіжних виданнях, зокрема англомовних; здійснювали експертну діяльність у понад 50 міжнародних організаціях; входили до складу вчених і редакційних рад зарубіжних періодичних видань.

У наступні роки науковим установам НАПН України доцільно продовжити  розширення міжнародних контактів і подальше урізноманітнення форм співпраці із зарубіжними науковими установами, міжнародними організаціями та закладами вищої освіти; здійснювати підготовку та участь у реалізації міжнародних проєктів і програм; підготовку  наукових праць до друку у зарубіжних виданнях, зокрема англомовних, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WEB of Science; входження до європейського простору відкритої науки.