В ексклюзивному інтерв′ю журналіста Ольги Сметанської з внучатим племінником видатного педагога двадцятого століття Антона Макаренка Антоном Васильєвим, опублікованому в газеті "ФАКТИ", читач може почерпнути багато цікавого. Нащадок Антона Семеновича розповідає про сімейну драму, пов′язану з еміграцією рідного брата Антона Макаренка – Віталієм Семеновичем – до Франції, про непересічну особистість педагога – коло його інтересів, якою людиною він був в побуті, а також про те, чому в СРСР класик радянської педагогіки знайшов визнання лише після смерті, а за життя деякі ідеологи називали його метод антирадянським, а «Педагогічну поему» ... антипедагогічною. Ну, і, звичайно, про те, чому його унікальний метод викликає сьогодні стільки інтересу у всьому світі. ... >>

Аби вдало реформувати професійну освіту, треба консолідувати бачення і ресурси Економічне зростання країни безпосередньо залежить від кваліфікації працівників. А професійна освіта є важливим елементом розвитку людського капіталу країни і може стати ключовим елементом у парадигмі безперервного навчання протягом життя. У цьому переконані слухачі міжнародного семінару «Майбутнє професійної освіти і навчання в Україні: на шляху до концепції ПОН» – представники Міністерства освіти і науки України, Представництва Європейського Союзу в Україні, профільного комітету Верховної Ради, Міністерства соціальної політики, Федерації роботодавців України, Національної академії педагогічних наук.... >>

Сьогодні це ім’я якщо і згадують, то лише побіжно, через кому, в контексті інших відомих осіб та історичних подій. Про самого ж Бориса Манжоса відомостей майже немає, навіть фото не збереглось. Єдина людина, котра, наскільки було можливо, дослідила його шлях і творчий спадок, – академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук Ольга СУХОМЛИНСЬКА. В інтерв’ю «Освіті України» Ольга Василівна якось сказала: «Я збирала в архіві про нього дані, й навіть хотіла вже те покинути й не писати, а потім подумала: якщо я не напишу, ніхто більше про нього взагалі не згадає. Наче і не було цієї людини…». Для кожного народу, як і окремої особистості, важливою є пам’ять. Сьогодні «ОУ» пропонує читачам статтю Ольги Сухомлинської про добре відомого колись і геть забутого тепер учителя, викладача вищої школи, літератора і дидакта Бориса Манжоса.... >>

Видатний англійський політик ХХ століття і патріот В. Черчилль сказав: «Демократія — найгірший тип влади, але кращого людство не придумало». Тобто проблеми сучасної України — економічні, геополітичнні, соціальні, культурні тощо обумовлені не демократичними процесами, які, на перший погляд, мають некерований характер. Потрібно враховувати, що демократія завжди орієнтована на ринкову економіку. Про сучасний стан нашого суспільства і перспективи розвитку розмова з доктором філософських наук, професором, академіком Національної академії наук України, президентом НАПН України, президентом Товариства «Знання» України Василем Кременем.... >>

Василеві Кременю, президенту Академії педагогічних наук України і президенту Товариства «Знання» України – 70 років. Із кременю викрешується вогонь. Ця конотація найчастіше з′являється в уявленні тих, хто добре знає Василя Григоровича Кременя. Із кременю - тож із життєдайного мінералу. Із кременю - із чогось твердого, натурального, щільного, стійкості характеру («не людина - кремінь»). І, нарешті, вогонь - чинник людської цивілізації. На людський вимір, йдеться про суто людські якості: моральність, людяність, глибоку ерудованість, діловитість, здатність швидко розв′язувати життєві проблеми. Дуже важливою є і безпосередня причетність до причинності розвитку нашої нації і держави, а відтак, і до творення живої історії країни, що найкраще виражає натуру Василя Кременя.... >>

Ми зустрілися з Василем Григоровичем напередодні його 70-річчя. В розмову про людиноцентризм, запит на якісну освіту в суспільстві, про її майбутнє, про те, як виховати самодостатню особистість, вкраплюються спогади про рідне село, дитинство, батьків. Та й говорить Василь Кремень так, як, бува, почуєш у селі поважну чоловічу розмову: неспішно, вагомо і з людяністю в голосі.... >>

В Україні проголошено освітню реформу. Сподіваємося, цього разу урядовцям і парламентаріям вистачить політичної волі довести справу до завершення. Концепція «Нова українська школа» та проект закону «Про освіту» багато в чому перегукуються з перетвореннями, які в країні намагалися провести на початку 2000-х років. Ідеться не тільки про повернення 12-річки. Ухвалена 2001 року Національна доктрина розвитку освіти передбачала особистісну орієнтацію навчання, запровадження «освіти впродовж життя», поєднання її з наукою, інтеграцію у міжнародний освітній простір... Усі ці завдання актуальні й сьогодні. Про минуле і майбутнє української освіти в інтерв’ю парламентському виданню розмірковує очільник МОН у 1999—2005 роках, президент Національної академії педагогічних наук України, керівник Товариства «Знання» України, академік НАН і НАПН, доктор філософських наук, професор Василь КРЕМЕНЬ.... >>