Василеві Кременю, президенту Академії педагогічних наук України і президенту Товариства «Знання» України – 70 років. Із кременю викрешується вогонь. Ця конотація найчастіше з′являється в уявленні тих, хто добре знає Василя Григоровича Кременя. Із кременю - тож із життєдайного мінералу. Із кременю - із чогось твердого, натурального, щільного, стійкості характеру («не людина - кремінь»). І, нарешті, вогонь - чинник людської цивілізації. На людський вимір, йдеться про суто людські якості: моральність, людяність, глибоку ерудованість, діловитість, здатність швидко розв′язувати життєві проблеми. Дуже важливою є і безпосередня причетність до причинності розвитку нашої нації і держави, а відтак, і до творення живої історії країни, що найкраще виражає натуру Василя Кременя.... >>

Ми зустрілися з Василем Григоровичем напередодні його 70-річчя. В розмову про людиноцентризм, запит на якісну освіту в суспільстві, про її майбутнє, про те, як виховати самодостатню особистість, вкраплюються спогади про рідне село, дитинство, батьків. Та й говорить Василь Кремень так, як, бува, почуєш у селі поважну чоловічу розмову: неспішно, вагомо і з людяністю в голосі.... >>

В Україні проголошено освітню реформу. Сподіваємося, цього разу урядовцям і парламентаріям вистачить політичної волі довести справу до завершення. Концепція «Нова українська школа» та проект закону «Про освіту» багато в чому перегукуються з перетвореннями, які в країні намагалися провести на початку 2000-х років. Ідеться не тільки про повернення 12-річки. Ухвалена 2001 року Національна доктрина розвитку освіти передбачала особистісну орієнтацію навчання, запровадження «освіти впродовж життя», поєднання її з наукою, інтеграцію у міжнародний освітній простір... Усі ці завдання актуальні й сьогодні. Про минуле і майбутнє української освіти в інтерв’ю парламентському виданню розмірковує очільник МОН у 1999—2005 роках, президент Національної академії педагогічних наук України, керівник Товариства «Знання» України, академік НАН і НАПН, доктор філософських наук, професор Василь КРЕМЕНЬ.... >>

Напередодні ювілею «Освіта України» поспілкувалася із президентом Національної академії педагогічних наук, міністром освіти і науки України у 2000–2005 роках Василем КРЕМЕНЕМ. ... >>

Що визначає життєвий шлях людини, коли вона відзначає свій ювілей, тим більше сімдесятирічний? Посада, сім’я, рахунок у банку, колекція раритетів, слава, суспільне визнання чи щось інше? Швидше за все, визначальними є результати її діяльності, те, що вона досягла і зробила. «По ділам пізнаєте їх», — говорить Христос в Євангелії.... >>

Василь Кремень — про те, якою має бути шкільна освіта у ХХІ столітті. Перехід на 12-річне навчання у школі, певно, є найбільш обговорюваною зміною за програмою реформи освіти, яка впроваджується в Україні. 2002 року, коли міністром освіти був Василь Кремень, у країні вже запроваджували 12-річку. Через вісім років, коли цю посаду обіймав Дмитро Табачник, таку систему скасували. «Це завдало великої шкоди, бо були видрукувані підручники для 12-річки і довелося фактично ножицями різати програму, за рік викладати програму двох років», — говорить Василь КРЕМЕНЬ, академік Національної академії наук України, президент Національної академії педагогічних наук України, президент товариства «Знання» України. Одним з основних завдань НАПН є опрацювання нової філософії освіти. Про це, а ще про виховання інноваційних людей та підготовку вчителів для нової школи ми мали розмову з Василем Кременем, який, до речі, 25 червня відзначає ювілей.... >>

Григорій Петрович Пустовіт – людина талановита, щедра, завзята. Від діда-прадіда привчена до праці, та не абиякої – до одухотвореної ідеєю та осяяної особистістю творця. Такої, що робиться для людей, має смисл і для теперішніх і для прийдешніх поколінь. Тому і обрав Григорій для освіти педагогічний інститут і фах – географія і біологія. Робота з дітьми – найвдячніша, коли ти їх любиш, а вони довіряють тобі. Найближчі стосунки – відносини партнерства, дружби, коли дорослі із задоволенням діляться знаннями й досвідом, а діти із захопленням засвоюють не лише знання, а й ставлення до життя свого наставника – звісно, у позашкільній освіті. Тому й обрала позашкільна освіта ментора і тьютора в особі Григорія Петровича. А сам Григорій Пустовіт присвятив своє життя не лише практичній роботі в позашкільній освіті, а став її ідеологом і теоретиком.... >>