Освіта має сприяти формуванню особистості, яка здатна розуміти навколишній світ, не боїться кинути виклик традиційному мисленню, готова брати на себе відповідальність і досягати поставленої мети. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у своєму привітанні учасникам загальних зборів Національної академії педагогічних наук України, яке зачитав народний депутат України Віталій Курило. Дискусію було присвячено темі «Проблеми модернізації змісту освіти в умовах реформування української школи».... >>

В Україні розвиватимуть освіту дорослих, спрямовану на професійний та особистісний розвиток людини. Про це йшлося під час методологічного семінару «Концептуальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи», що відбувся у Національній академії педагогічних наук. Ще кілька десятків років тому в нас це поняття пов’язували переважно з післядипломною освітою, а нині переглядають відповідно до світових тенденцій. — Коли говоримо про освіту дорослих, треба розуміти, що йдеться про формальну і неформальну освіту, — уточнює директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН Лариса Лук’янова.... >>

Днями українська педагогічна спільнота відзначила 100-річчя з дня народження Василя Сухомлинського. Мабуть, не було у країні навчального закладу, де б не згадали добрим словом цю дивовижну людину, причому не лише суто у «сухомлинські» дні, а і протягом усього ювілейного року: книжкові виставки, презентації педагогічної спадщини, обговорення оповідань, «інформаційні хвилини», виховні бесіди, уроки доброти, лінійки пам’яті тощо. На початку жовтня на Кіровоградщині – у Кропивницькому та Павлиші (в школі, якою протягом 22 років керував великий педагог) – відбулися Міжнародна науково-практична конференція та Всеукраїнські педагогічні читання. А в Києві в день народження Василя Сухомлинського провели урочисте засідання, присвячене його пам’яті.... >>

Дотримання академічної доброчесності залишається викликом як для української, так і для світових систем вищої освіти. Як імплементувати відповідні принципи в університетське середовище і що стає на заваді? На ці питання намагалися знайти відповідь під час семінару в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України. Своїм досвідом поділилися вітчизняні й зарубіжні експерти.... >>

Формальним приводом для цього інтерв’ю став Всеукраїнський фестиваль науки – 2018. Причини ж – значно глибші: критично низьке фінансування науки, заклики до «оптимізації» фахових академій, інші необґрунтовані дії. Учених звинувачують то в розбазарюванні бюджетних коштів, то в непродуктивності. Про неефективність науки можна почути не лише з уст експерта, а й співбесідника на дозвіллі, який не завжди свідомий значення цього виразу. Чому саме наукова сфера України стала притчею во язицех – предметом загальних розмов, постійних пересудів? Адже сфера науки у сучасному світі набула – без перебільшення, – стратегічного значення, і саме про це має йтися у месиджах для суспільства. Ми звернулися із проханням розставити крапки над «і» до академіка Національної академії педагогічних наук України, першого віце-президента НАПН України Володимира Лугового. Предметом наукових досліджень ученого якраз і є закономірності організації та розвитку освіти і науки. ... >>

Процес навчання — соціально зумовлений процес перманентних змін. Ми живемо в глобальному суспільстві змін, які вражають і водночас лякають масштабами та непередбачуваними наслідками. Середньостатистична людина боїться змін і, свідомо чи ні, намагається їм протистояти. Згідно з дослідженнями класика теорії інновацій американського професора Еверетта Роджерса, лише 2,5% осіб є прихильниками змін, інноваторами по суті, 13,5% осіб готові підтримати зміни на початковому етапі. Більшість же ставиться до змін з підозрою або ж відверто вороже. У традиційних суспільствах зміни взагалі вважалися чимось вкрай негативним, своєрідним диявольським посяганням на усталений і зрозумілий порядок буття. Звідси стародавнє китайське прокляття: "Щоб ти жив в епоху змін!".... >>

24-25 травня 2018 р. у м. Париж (Франція) відбуласяКонференція міністрів освіти Європейського простору вищої освіти(The Fifth Bologna Policy Forum). У Паризькій зустрічі взяли участь міністри європейських країн – членів Болонського процесу, і представники країн, що не є його членами (загалом 76 країн), а також делегації 40 різних організацій світу. У Форумі взяла участь і українська делегаціяна чолі з Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич. У складі делегації були заступник Міністра освіти і науки України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти (HERE team) Юрій Рашкевич, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, директор Інституту вищої освіти НАПН України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти (HERE team) Світлана Калашнікова, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв′язки) КНУ імені Тараса Шевченка Петро Бехта президент Української асоціації студентів Лідія Фесенко.... >>