27 серпня 2013 р. відбулося засідання підсумкової Колегії Міністерства освіти і науки України «Стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів до нового навчального року та впровадження державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти». Головував на засіданні міністр освіти і науки Дмитро Табачник. У заході взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади (зокрема, Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим), керівники регіональних органів управління освітою, керівництво обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних служб, директори загальноосвітніх навчальних закладів, представники засобів масової інформації.

Нажче подаємо виступ президента НАПН України, академіка НАН України та НАПН України Василя Кременя на підсумковій Колегії Міністерства освіти і науки України.

Шановний Дмитре Володимировичу!

Шановні учасники засідання!

            Національна академія педагогічних наук України підтримує зміни в загальній середній освіті, що нині здійснюються Міністерством освіти і науки відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, нещодавно схваленої Указом Президента України В.Ф.Януковича.

Учені Академії у співпраці з Міністерством здійснюють науково-методичний супровід цих трансформацій, забезпечують виконання основних завдань Національної стратегії, покладених на педагогічну науку. Розпочата модернізація змісту освіти вимагає невідкладного оновлення усіх складових навчально-виховного процесу: методичного забезпечення, створення відповідного освітнього середовища, моніторингу досягнутих результатів, суттєвих змін у педагогічній освіті. Тут можна назвати участь учених Академії в створенні нових навчальних програм для початкової та основної школи, підготовку відповідних підручників і посібників, іншої навчальної літератури, проведенні численних семінарів і круглих столів з особливостей навчання школярів за новими навчальними планами і програмами тощо.

Але ще більше нам усім і зокрема колективам Національної академії педагогічних наук України потрібно зробити. Серед найбільш актуальних завдань, що постають перед педагогічною і психологічною наукою разом з практичною освітою, я б назвав такі.

Перше. Ключем до успіху модернізаційних процесів у початковій школі, як і в загальній середній освіті загалом, є компетентнісний підхід. Він вимагає перебудови методик на діяльнісну, діалогічну взаємодію вчителя і учня, а це передбачає застосування технологій, які зміщують акцент із "знаю, що" на "знаю, як". Вже з самого початку навчання вчитель має не перенасичувати дитину знаннями і вправністю, а створювати умови, щоб допомогти кожній дитині працювати самостійно, щоб кожен учень зрозумів, що він вчиться не для оцінки і для батьків, а для себе. Це надзвичайно складний процес, який вимагає глибоких змін як у психологічній підготовці вчителя, так і у розвитку його дидактичної і методичної майстерності.

Досвід упровадження нового стандарту в початкових класах показав велику затребуваність методичних знань як у методистів, так і вчителів. Саме тому науковці Академії виступили організаторами і учасниками багатьох масових заходів щодо впровадження нового змісту і методичного забезпечення реалізації компетентнісного підходу. Зокрема, щодо роботи у 1-2 класах вони відбулися у Хмельницьку, Донецьку, Полтаві, Харкові, Глухові, Києві, в кількох районах Київської області, Львові, Черкасах.

Але, за нашим переконанням, необхідно на державному рівні вирішити проблему підготовки і надання кожному вчителю для кожного навчального року методичного комплекту, який рекомендується МОН як базовий комплект для інваріантної частини навчального плану. Адже видання нових підручників з української мови, літературного читання, математики, інших предметів відразу зініціювало, особливо в регіонах, потік додаткової літератури для учнів, як з’ясувалося, не завжди якісної. Це, в свою чергу, спровокувало перевантаження першокласників домашніми навчальними завданнями, які вони виконують, як відомо, за робочими зошитами.

У впровадженні нового змісту увага управлінців і методистів поки що зосереджена на формування в учнів предметних компетентностей, а ключові компетентності ще не стали обов’язковим об’єктом методик і об’єктом моніторингу якості початкової освіти, а саме вони покликані реалізувати виховний і розвивальний потенціал навчання. Враховуючи це, нашими вченими завершено відповідне дослідження і підготовлено низку методичних посібників з формування як предметних, так і ключових компетентностей – уміння вчитися, здоров’язбережувальної, громадянської тощо. Ми готові надати відповідні матеріали для широкого тиражування.

Друге. У старшій школі головна проблема – запровадження профільного навчання. Проект Концепції профільного навчання, підготовлений за участі вчених Академії, має право на існування і може бути прийнятий з урахуванням тих пропозицій, що прозвучали. Проте ми знаємо, що який би досконалий не був цей документ, головне не тільки його зміст, а й реалізація засад, покладених в його основу. На нашу думку, настав час поглянути на профільне навчання в старшій школі ширше – як на певну систему здобуття освіти старшокласниками, а не як на просто завершальну ланку повної загальної середньої освіти.

І тут необхідні нові підходи. Зокрема, оновлена мережа навчальних закладів. Ми переконані, що майбутнє за одно- чи багатопрофільними ліцеями, де будуть навчатися діти 10-11 класів. За таких умов буде не один клас кожного року навчання, який треба поділити на декілька профілів, щоб задовольнити освітні потреби й інтереси тих, хто в ньому навчається, а три-чотири, а то й більше різнопрофільних класів. Для початку такі навчальні заклади варто створити в обласних центрах і великих містах, поступово поширюючи їх в районні центри і великі села і селища. Тоді в такому закладі переважатиме високий рівень педагогічної майстерності вчителів і належна якість освіти, а головне – до нього прийдуть діти на добровільній основі, за своїм умотивованим вибором, задовольнивши конституційне право на рівний доступ до якісної освіти.

Окрім інших профілів має бути і технологічний, підготовку за яким здійснюватимуть коледжі і профтехзаклади.

Щодо останніх. Їх також треба реформувати. Необхідно вилучити коледжі зі складу вищої освіти, як такі, що за всіма основними ознаками не відповідають вищому навчальному закладу і разом з тим є дуже важливими для підготовки відповідних спеціалістів. Тому на їх базі та на базі профтехзакладів потрібно створити потужну систему професійної освіти, де б готували і молодших спеціалістів, і кваліфікованих робітників та надавали інші різноманітні освітні послуги. Скажу більше. Необхідно об'єднати ці навчальні заклади за теріторіальною ознакою. З тим, щоб вони не були однопрофільними з незначною кількістю учнів, економічно надмірно затратними, з низькою якістю підготовки фахівців, а стали потужними багатопрофільними навчальними закладами, де б навчалися тисячі учнів (у Фінляндії, Шотландії та інших країнах у середньому близько 10 тисяч), де легше створити сучасну навчально-виробничу базу і підготувати юнака чи дівчину до ефективної праці за суспільно потрібною спеціальністю.

Третє. Кредо сучасної педагогіки – всі діти обдаровані. Завдання педагога полягає в тому, щоб допомогти виявити цю обдарованість і сприяти розвиткові дитини з урахуванням її обдарувань. Національна академія педагогічних наук здійснює в цьому напрямі дослідження, за результатами яких створено засоби діагностування обдарованості дітей різних вікових груп, розробляється система проектування особистісно-розвивального середовища обдарованої дитини, впроваджується система комп’ютерної діагностики структури інтелекту людини для визначення схильності дітей до того чи іншого виду розумової діяльності. Практично впроваджено декілька десятків методик діагностики різних видів обдарованості.

За останні роки були налагоджені зв`язки з усіма регіонами України, обласними управліннями освіти і науки та інститутами післядипломної педагогічної освіти, педагогічними університетами, з регіональними осередками Малої академії наук, завдяки чому ця робота активізувалася, перейшла від подвижницької праці окремих ініціативних педагогів до запровадження науково-обґрунтованих методик і технологій розвитку і соціально-педагогічної підтримки обдарованих дітей.

Наведу лише кілька прикладів, які характеризують цей напрям роботи. Започаткована Міністерством освіти і науки та Академією щорічна виставка-фестиваль "Обдаровані діти України"у 2013 році презентувала понад 4500 робіт дітей, які є  переможцями і призерами олімпіад, конкурсів, турнірів з науково-технічного, дослідницько-експериментального, художньо-естетичного, еколого-натуралістичного, гуманітарного і фізкультурно-спортивного напрямків дитячої та юнацької творчості.

Одним з успішних проектів Інституту обдарованої дитини став Всеукраїнський шкільний портал "Острів знань", який у період навчання щоденно відвідують понад 25 тисяч учнів. Колектив його авторів минулого року отримав Державну премію України в галузі освіти.

Успішно працюють "Віртуальна школа юних винахідників" та "Віртуальна школа юного дослідника", учні яких постійно отримують медалі та призи на міжнародних конкурсах дослідних робіт.

Водночас варто зазначити, що завдання пошуку і розвитку обдарованих дітей та молоді потребує більшої уваги, започаткування соціальних проектів та програм, завдяки яким розкривалися б і розвивалися обдарування дітей та молоді. Ми хотіли б запросити колег з різних регіонів України до більш активної співпраці у цій важливій справі.

Четверте. Є в середній освіти ще одна проблема, яку не можна обійти увагою. Це – освіта дітей з особливостями психофізичного розвитку, чисельність яких, нажаль, невпинно зростає. Принципово важливим напрямом у цьому контексті є удосконалення нормативно-правової бази. Науковці Академії в тісній співпраці з Міністерством розробили Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, який знаходиться на затвердженні в Кабінеті Міністрів України, підготовлено Концепцію розвитку інклюзивної освіти. Інтенсивно ведуться й інші напрацювання, зокрема з оновлення змісту, методів та форм навчання в умовах системи спеціальної освіти та інклюзивного навчання.

Водночас у цій галузі педагогічної практики існують проблеми, що потребують нагального вирішення. Основна з них – це належне фінансування таких навчальних закладів. Серед психолого-педагогічних аспектів слід зазначити також проблему своєчасного виявлення та раннього втручання педагогів, психологів, медиків у навчально-корекційний процес,  недостатнє оснащення навчальних закладів сучасною корекційно-розвивальною апаратурою та фактична відсутність переддошкільної підготовки таких дітей. Залишається проблематичним доступ до якісної повноцінної освіти старшокласників з особливостями психофізичного розвитку. Потребує фінансування видання спеціальної літератури як для учнів, так і для вчителів. І тут слід вітати зусилля МОН України по випуску підручників для незрячих.

І останнє. Освіта стає все більш ресурсозатратна – тут і комп'ютери, і сучасне обладнання для вивчення фізико-математичних та природничо-наукових предметів, і сучасні підручники, і обладнання для праці та фізичної культури, і шкільні автобуси та ін.

Якщо комп'ютери, шкільні автобуси були на слуху громадськості і тут в останні роки чимало зроблено, то забезпечення шкіл навчальним обладнанням стоїть вкрай гостро. Його виробництво в країні не налагоджено, а зарубіжні поставки надзвичайно дорогі. Потрібний цілісний погляд на комплексне вирішення цієї проблеми на урядовому рівні.

До кардинальних завдань також слід віднести розвиток системи електронних ресурсів для всіх ланок освіти, навіть більше того, створення індустрії електронного навчання, як це має місце в багатьох розвинених країнах світу.

Існує і багато інших завдань з модернізації освіти та її науково-методичного забезпечення. Їх можна вирішити за однієї умови. Якщо суспільство, держава, кожен із нас у повній мірі усвідомлять, що стан освітньої діяльності визначає майбутнє нації, держави і кожного її громадянина. Тому освіта поряд з наукою повинні бути набільш пріоритетними сферами життя і діяльності в Україні.

Дякую за увагу!

Фото із сайту МОН України

 Прес-служба НАПН України