У дитсадках Павлограда, Тернівки та Павлоградського району на Дніпропетровщині запроваджено проект з навчання читання за моєю авторською методикою.

Під час творчих завдань малюки залюбки вивчають абетку. Ці літери — справжні непосиди: то стрибають з парашутом, то ховаються в кімнаті... «Розфарбуй літеру, що прилетіла до тебе на парашуті!», «Виліпи її з пластиліну», «Стань так, щоб ти був схожий на букву А», «Допоможи алігатору відшукати літеру А у складах, розфарбуй її». За такі завдання діти беруться із задоволенням і навіть не відчувають, що під час веселої гри вони виконують складну інтелектуальну роботу — навчаються читати.

Проект здійснюється за фінансової підтримки громадської організації «Благодійний фонд сприяння соціально-економічному розвитку Західного Донбасу», засновником якого є народний депутат України Артур Мартовицький.

Власне, за його ініціативою методику було запропоновано до використання у місцевих дошкільних навчальних закладах. На думку парламентарія, держава у партнерстві з неурядовими організаціями має допомагати освітянам впроваджувати сучасні наукові розробки у практику дошкільного виховання та сприяти інтелектуальному розвиткові дітей.

Одним із прикладів такого партнерства є методика «Розвивальне читання», яку впроваджують у дошкільних навчальних закладах різних регіонів країни. 

Згідно зі стандартами дошкільної освіти (Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні), навчання читання дітей такого віку не є обов’язковим. Малюк має знати лише алфавітні назви літер. Виникає запитання: з якою метою дошкільняті треба вчити ці назви?

Малюк — це творча, діяльна особистість, яка прагне будь-яке отримане знання реалізувати на практиці. У цій ситуації вимога знати літери і не вчитися читати є дивною і нелогічною. Понад те, в чотирирічному віці у дитини зростає інтерес до пізнання світу, зокрема, й до пізнання літер, читання книжок. Тому гальмування потреб дитини, заборона навчатися читати так само згубні для неї, як і надмірне форсування цього процесу.

Нагадаю: попри офіційну заборону проводити тестування майбутніх першачків під час прийому до школи, у реальному житті вони існують (про це писав «Голос України» у матеріалі «Підготовка дитини до школи: як усунути суперечності?» від 26.02.2016 р., №37). Якщо у дитини під час прийому до школи не сформовані елементарні навички читання, вона потрапить у стресову ситуацію. Окрім того, серед викладачів початкової школи побутує думка: якщо дитина не читає, то в 1 класі їй буде дуже складно розпочинати навчання.

Тому, на моє переконання, варто ще в садочку задовольнити потреби дитини у пізнанні та ознайомленні з літерами, а також у поступовому, без поспіху і надмірного навантаження, опануванні навичок читання складів та слів. Краще, якщо цим опікуватимуться вихователі дошкільних закладів, які можуть робити це професійно, використовуючи напрацювання науковців. На це спрямована моя авторська методика «Розвивальне читання».

Вона передбачає науково обґрунтоване залучення до читання дітей дошкільного віку й базується на психолого-педагогічних даних про сенситивність (чутливість) та інші потенційні можливості дошкільного віку. Я передусім орієнтувалася на цінності та інтереси дитини, розвиток її внутрішніх сил. Метою методики є формування елементарних навичок читання у дітей дошкільного віку, а також збагачення в малюків словникового запасу та уявлень про довкілля, розвиток мислення, сприйняття, уяви, дрібної моторики, навичок різних видів продуктивної діяльності.

Методику покладено в основу робочого зошита «Вчимося читати», який складається з двох частин: за першою діти вчаться читати склади і слова, за другою — слова, словосполучення, речення та коротенькі, на 4 рядки, тексти. Кожна частина посібника є логічно вибудуваною системою навчально-розвивальних завдань. У них спочатку акцентується увага на тих видах діяльності, які подобаються дітям і які вони легко виконують, а потім — уже на самому читанні. Це дає змогу дитині опановувати навички читання у власному темпі, рухаючись від простого до складного.

Навчання проходить у формі гри. Так, для вивчення однієї літери малюкам пропонується 5—6 завдань із використанням різних видів діяльності (малювання, ліплення, вирізання, співи, рухливі вправи), які покликані урізноманітнити їхню діяльність, здивувати та порадувати. Формування навичок читання пропонується здійснювати із залученням природного та ілюстративного матеріалу, що дає можливість поєднувати у пізнавальній діяльності асоціативно-образне і логічне мислення.

Діти граються, малюють, вирізають і непомітно для себе опановують навички читання. Одним із вагомих надбань методики «Розвивальне читання» є увага не лише до технічного боку процесу читання, а й до реалізації його виховних та розвивальних можливостей, спрямування інтересу дітей до пізнання, підвищення мотивації; емоційний та соціальний розвиток дошкільнят. Вирішенню цих завдань сприяє сучасний зміст читання.

Обидві частини книги виконують подвійну функцію: робочого зошита для дітей і посібника для дорослих з організації та методики навчання. Вони адресовані одночасно вихователям та батькам, які мають узгоджувати свої дії та уникати суперечностей та помилок у навчанні дітей. Так дорослі поступово, без перевтоми і перенавантаження, навчатимуть дитину читати і сприятимуть її розвиткові. А малюк пізнає цікавий світ книги й уникне стресів під час прийому до школи.

 Людмила ШЕЛЕСТОВА,
канд. пед. наук, провідний науковий співробітник
Інституту обдарованої дитини НАПН України.