У сучасному світі чи не найголовнішим процесом, що визначає розвиток людської цивілізації є глобалізація. За умов розвитку інформаційний та комунікаційних технологій, цифровізації більшості сфер життя, кордонів, які, не дивлячись на пандемію COVID-19, залишаються відносно відкритими, міжнародні зв’язки отримують потужний імпульс для подальшого розвитку. Особливо це стосується вищої освіти, основною відповіддю якої на процеси глобалізації є інтернаціоналізації освітньої та науково-дослідницької діяльності. Впевнений, якщо задати колегам питання, яка мова є мовою як глобалізації взагалі, так і інтернаціоналізації вищої освіти зокрема, навряд чи це стане приводом для бурхливої дискусії. Адже відповідь у наш час є цілком очевидною – це англійська мова. Тому вивчення та вдосконалення набутих знань з англійської мови є необхідним елементом успішного просування українського суспільства в євроатлантичні структури та запорукою його глобального майбутнього.

Стратегічно важливим для успішної інтернаціоналізації сучасного університету є наявність англомовних програм, які дають можливість студентам, фізично перебуваючи в Україні, бути органічною частиною глобального простору вищої освіти та отримувати найсучаснішу інформацію безпосередньо з англомовних джерел. Вже багато років провідні вітчизняні університети пропонують для потенційних студентів англомовні програми. Зокрема, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана у минулому році пропонував чотири подібні програми на бакалаврському рівні навчання та сім програм – на магістерському. Хотів би поділитися власними враженнями від досвіду викладання філософії англійською мовою на бакалаврській програмі «Міжнародна економіка» факультету міжнародної економіки та менеджменту.

Перше приємне враження у мене було від того, що групи мають мультикультурний характер. Разом з українськими студентами навчається молодь із різних країн – від Індії до Німеччини, від Гамбії до Франції, від Кот-д’Івуару до Азербайджану. Саме перебування у такому інтернаціональному середовищі дає змогу сформувати якісні техніки міжкультурної комунікації та отримати цінний досвід для подальшого професійного зростання. Друге приємне враження – в університеті вдалося створити комфортні умови для викладацької діяльності. Сучасні аудиторії з можливостями для демонстрації матеріалів презентацій як викладача, так і студентів, доступ в Інтернет, система технічної підтримки у разі потреби – все це практично ідентичне умовам, які я бачив в університетах країн ЄС та США. Можливо, і тут допомогла англійська мова? Сучасні знання можна транслювати лише сучасними засобами – як би банально не звучала ця теза, впевнений, із нею погодиться практично кожний університетський викладач. Третє (і, мабуть, головне) приємне враження – це студенти, їх високий рівень інтелекту та мотивації до навчання, креативність у вирішенні поставлених задач, вміння  захищати власну думку. Тому, коли я читаю про інтелектуальний та духовний занепад сучасної молоді, мені хочеться запросити авторів цих текстів до себе на пари.

Хтось може заперечити, що йдеться про елітарну навчальну програму в одному з найкращих столичних університетів країни, що мені пощастило мати гарних студентів, які успішно пройшли фільтри ЗНО та знання англійської мови, що у пересічному вітчизняному університеті неможливо створити подібну програму і таке інше. Але ViamSupervadetVadens, дорогу опанує лише той, хто робить перший крок та йде. Вважаю, що наявність таких англомовних програм є каталізатором інституційного розвитку університету та інструментом забезпечення європейського і світового рівня якості освіти.

Хотілося б також зупинитися на питанні, чому викладання філософії та інших соціально-гуманітарних дисциплін англійською мовою є важливим для успішного розвитку як вітчизняної системи вищої освіти, так і українського суспільства у цілому. По-перше, саме ці дисципліни істотно впливають на формування особистості молодої людини, її світогляд та систему цінностей. По-друге, безпосередній доступ до найсучасніших англомовних джерел та їх колективне обговорення сприяє розвитку критичного мислення та креативності, цих, найважливіших компетентностей ХХІ століття. При цьому принципово важливою є актуальність матеріалів, що обговорюються. Наприклад, я присвятив кілька занять обговоренню філософських ідей провідних економістів сучасності, які отримали Нобелівську премію з цієї дисципліну – і не пошкодував, адже студенти відчули, що вміння мислити філософськи, ставити та вирішувати загальні питання – необхідна передумова для становлення визначної особистості. І, нарешті, по-третє, саме соціально-гуманітарні дисципліни, і, передусім, філософія сприяють формуванню справжньої гуманітарної культури, носії якої здатні протистояти спрощеному прагматизму та позитивістському ставленню до реальності, які, на жаль, часто культивуються у сучасному суспільстві.

Тож філософія та інші соціально-гуманітарні дисципліни є необхідним компонентом сучасної англомовної освітньої програми в економічній галузі. Адже прослухавши їх, майбутні провідні вітчизняні економісти легко знайдуть спільну мову із своїми європейськими та американськими колегами. А без цього неможлива подальша європейська інтеграція українського суспільства та його прогресивний розвиток!

Сергій Курбатов, радник Президії НАПН України