Дотримання академічної доброчесності залишається викликом як для української, так і для світових систем вищої освіти. Як імплементувати відповідні принципи в університетське середовище і що стає на заваді? На ці питання намагалися знайти відповідь під час семінару в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України. Своїм досвідом поділилися вітчизняні й зарубіжні експерти.

Академічне шахрайство, на жаль, є однією з основ­них рис української студентської культури. Такий висновок зробив президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков, посилаючись на міжнародні й вітчизняні дослідження. Зокрема, у процесі навчання спостерігається стабільна тенденція переорієнтації більшості студентів на здобуття знань для отримання формальних ознак освіти (дипломів). За словами експерта, більшість студентів вдаються до плагіату.

– Викладачі й науковці теж вдаються до запозичень, фальсифікації експериментальних даних, – зауважив Тарас Володимирович. – Окрім того, маємо дисертації, в яких нема ніякої наукової, соціальної чи практичної цінності.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРОЕКТИ

Як розповів Тарас Фініков, для протидії цим явищам у 2014 році вирішили створити Загальноєвропейську платформу з питань етики, прозорості та чесності в галузі освіти (ETINED) – мережу фахівців 50 держав, які є учасниками Європейської культурної конвенції Ради Європи. Як нагадав Тарас Володимирович, платформа вже сьогодні пропонує низку документів і збірок: «Етична поведінка всіх учасників освітнього процесу», «Кодекси поведінки викладачів Європи» тощо. Також експерт звернув увагу учасників семінару на такий інструмент, як ETICO – веб­ресурс ЮНЕСКО, орієнтований на питання етики та корупції у сфері освіти.

Ще одна свіжа європейська ініціатива, започаткована Мережевим університетом (The Network University) і Центром «Північ­Південь», – безкоштовний чотиритижневий онлайн­курс, призначений для викладачів, які зможуть отримати комплексну підготовку в сфері громадянської освіти,  протидії корупції і захисту прав людини.

ОЧІКУЄМО НА НАЗЯВО

Зазвичай лише суди загальної юрисдикції залишаються єдиною державною інституцією, яка розглядає спори щодо порушення авторських прав. На цьому наголосила провідний науковий співробітник відділу лідерства та інституційного розвитку вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України Оксана Коваленко. Вона також додала, що науково­дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України не завжди може задовольнити вимоги науковців.

– Сподіваємося, що якомога швидше почне працювати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке повинно забезпечити легітимізацію методик та методів виявлення плагіату, створення та реєстрацію офіційних суб’єктів, що легально надаватимуть послуги щодо перевірки академічних текстів на плагіат, а також подальше створення бази офіційних сертифікованих та ліцензованих комп’ютерних програм з виявлення академічного плагіату в Україні, – зауважила експерт.

Серед інших ключових механізмів запобігання плагіату Оксана Коваленко виділила створення наукового репозитарію для збереження оригінальності академічних текстів, залучення досвіду країн ЄС та США, удосконалення чинного законодавства про авторські й суміжні права, про наукову діяльність та судову експертизу шляхом забезпечення імплементації положень актів законодавства ЄС у частині захисту прав споживачів у сфері інтелектуальної власності.

ЗАВДАННЯ ВИШУ

Директор бібліотеки Сумського державного університету Тетяна Маринич за­уважила, що серед основних завдань вишу на сучасному етапі – розбудова університетської системи сприяння принципам академічної доброчесності, розробка механізмів її впровадження і контролю за їх дотриманням, реагування на випадки її порушення та підтримка у введенні в навчальний процес новітніх освітніх технологій.

У цих питаннях у СумДУ є чималі успіхи. Як розповіла Тетяна Маринич, у виші затверджено Кодекс корпоративної культури, Положення про академічну доброчесність та етику академічних взаємовідносин, створено групу сприяння академічній доброчесності. Впроваджується система електронного навчання, елементи якої за згодою викладача можуть використовувати студенти також денної форми. Крім того, розбудовується університетський інституційний репозитарій. Роботи, які викладаються у відкритий доступ, проходять перевірку на плагіат. При цьому бібліотека здійснює активну інформаційно­роз’яснювальну роботу, її фахівці проводять заняття, займаються розробкою курсу академічного письма тощо.

АУДИТ І АНКЕТУВАННЯ

Про досвід запровадження принципів академічної доброчесності в Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця розповідала проректор з науково­педагогічної роботи Олена Стеченко.

У 2015 році у виші створили й сертифікували відповідно до стандартів ISO систему якості надання освітніх послуг. Виник­ла потреба в оновленні адміністрування цього процесу, моніторингу якості.

– Наша система передбачає як проведення внутрішніх ауди­тів усіх структурних підрозділів, зокрема і кафедр, так і широкомасштабне анкетування студентів щодо задоволеності якістю надання освітніх послуг з тієї чи іншої дисципліни, а також виявлення корупційних ризиків, – розповіла проректор. – Ми зрозуміли, що порушення принципів академічної доброчесності спричиняє для університету ризики: зниження якості надання освітніх послуг, репутаційні втрати і недобір абітурієнтів. Таким чином ми розробили методологію, політику академічної доброчесності, яка передбачає співпрацю всіх учасників освітнього процесу.

Насамперед у навчальному закладі зосередили увагу на розробці кафедрами якісних навчально­методичних комплексів і забезпеченні вільного доступу студентів до них. Адже раніше, за словами Олени Стеченко, випадки були різні, зокрема ці матеріали продавалися за гроші. Окрема увага приділяється об’єктивному та прозорому оцінюванню під час поточного та підсумкового контролю. Кожен із цих етапів відстежує відділ моніторингу якості освіти.

Працюють у виші і над розширенням спектра контрольних заходів, зокрема йдеться про ОСКІ (об’єктивний структурований клінічний іспит), під час якого оцінюється вміння студентів застосовувати практичні навички за стислий період часу.

Також у НМУ затверджено Положення про академічну чесність і Положення про анкетування здобувачів вищої освіти НМУ імені О.О. Богомольця «Викладач очима студентів (інтернів)». В анкетах є пункт щодо виявлення випадків вимагання неправомірної винагороди. Якщо виявляється високий відсоток таких дій, з кафедрами проводиться відповідна робота. У результаті, за словами Олени Стеченко, ситуація змінюється на краще.

ЕКСПЕРТНА ДОПОМОГА

Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP) реалізовується з 2016 року Американськими Радами з міжнародної освіти в партнерстві з МОН за підтримки Посольства США. За словами співробітниці програми Марти Томахів, за чотири роки до проекту долучилися 15 університетів. Минулоріч було отримано фінансування на реалізацію тематичної програми в українських школах.

Як нагадала експерт, проект передбачає просвітницьку діяльність в університетах і школах, розробку матеріалів, які допомагають реалізовувати принципи академічної доброчесності для студентів і викладачів. Окрім того, здійснено розробку курсу академічного письма, який уже був імплементований у десяти вишах. Окрема увага приділяється роботі з бібліотеками, адже, як наголошує Марта Томахів, це – найзручніше місце, куди студент може звернутися за допомогою, наприклад, щодо правильного оформлення цитування. Ще один компонент проекту – сприяння у створенні норм і адміністративних документів, які допоможуть підтримувати принципи академічної доброчесності – на рівні й держави, і ЗВО. Зокрема, у десяти вишах, які долучилися до проекту, були прийняті відповідні кодекси.

МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР

Професори Університету Ферфілда (США) Катрін Нантз і Девід Шмідт долучилися до проекту SAIUP в якості експертів недарма, адже цей американський виш має потужну власну систему забезпечення академічної доброчесності. Але так було не завжди. Як ішлося під час семінару, ще кільканадцять років тому проблема академічної недоброчесності стояла в університеті дуже гостро і викликала негативний суспільний резонанс.

Експерти розповіли про всі етапи шляху, які довелося пройти для подолання цих проблем. Нині університет є членом Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI), його співробітники розробили різноманітні програми і посібники з академічної доброчесності для різних категорій студентів, а першокурсники під час конвокації обов’язково підписують університетський Кодекс честі.

– Студенти мають усвідомлювати важливість дотримання принципів академічної доброчесності протягом усього навчання, – резюмують експерти. – Для зміни загальної культури відповідні цінності слід закласти в місію університету.

Дмитро ШУЛІКІН,

«Освіта України» №36 від 17 вересня 2018 року.