НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Лідер психологічної науки України

Перше цьогорічне засідання Президії НАПН України розглянуло наукову і науково-організаційну діяльність Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за 2007-2011 рр. та перспективи його розвитку. Заслухавши та обговоривши інформацію директора Інституту психології імені Г.С. Костюка, дійсного члена НАПН України Сергія Максименка і голови комісії з перевірки наукової і науково-організаційної діяльності цього Інституту, член-кореспондента НАПН України, директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Миколи Слюсаревсь­кого, Президія відзначила, що Інститут проводить наукову та науково-організаційну роботу, спрямовану на отримання теоретично і практично значущих результатів з основних напрямів психологічної науки. Головним пріоритетом у діяльності установи є розроблення  актуальних проблем навчання, виховання і психічного розвитку особистості в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, зміцнення зв’язку досліджень з освітньою практикою.

Інститут має вагомі теоретичні здобутки за темами, що були завершені у звітному періоді. Серед них - концепція психічного розвитку, що спирається на методологічні засади генетичної психології; теорія самодетермінації особистості в освітньому просторі; наукові концепції духовного розвитку особистості як важливої складової особистісного розвитку у шкільному віці; творчого сприймання інформації та особливостей творчої діяльності в складних і екстремальних умовах; усвідомлення життєвого досвіду як чинника розвитку особистості. Істотним результатом є також нові діагностичні та корекційні методики, технології, тренінгові програми, які апробуються у 197 експериментальних закладах. Переконливим свідченням високої якості та суспільного визнання наукового доробку Інституту стало відзначення Державною премією України в галузі науки і техніки 2010 року унікального циклу робіт “Психологічні механізми зародження, становлення і здійснення особистості”, чільне місце в якому посідають новаторські праці академіка Сергія Максименка.

Головний зміст науково-організаційної роботи в Інституті становлять питання перспективного і поточного планування досліджень, контролю за виконанням планів НДР, добору і підготовки кадрів, підвищення їх фахового рівня,  створення в колективі атмосфери високої вимогливості, творчості та взаємодопомоги. Важливого значення надається впровадженню розробок науковців Інституту в педагогічну та соціальну практику. Науковці Інституту залучалися до експертизи рішень та дій центральних органів виконавчої влади, законопроектів, що вносилися до Верховної Ради України, готували експертні висновки на запити народних депутатів, взяли участь у підготовці “Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні”,“Білої книги національної освіти
України”, широко використовували результати досліджень у консультаційній роботі.

У 2010 році спільно з компанією “Київстар” розпочато проект “Безпека дітей в інтернеті”, у межах якого видано навчальний  посібник накладом два мільйони примірників. Інститут був активним учасником дев’яти освітянських виставок, організатором та співорганізатором більш як 200 масових заходів. Наукові здобутки презентуються на авторитетних міжнародних форумах. Здійснюється випуск шести періодичних видань, п’ять з яких включено до переліку фахових із психологічних наук. В Інституті функціонують докторантура й аспірантура,  працюють дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій за шістьма спеціальностями.

Водночас у науковій і науково-організаційній діяльності Інституту є певні недоліки та невикористані резерви, зазначали учасники обговорення. Завдання розвитку неперервної освіти нагально вимагають ґрунтовних досліджень і в царині психології дорослих, організації їхнього навчання. Потребують уваги також психологічні проблеми людей похилого віку, що в сучасному суспільстві набувають, як відомо, дедалі більшої актуальності. Не визначив достатньою мірою Інститут свого місця і у розв’язанні таких актуальних проблем реформування освіти, як психологічні вимоги до сучасного підручника, психологічне забезпечення переходу до профільного навчання в старшій школі, запобігання навчальному  перевантаженню учнів. Інститут нагромадив величезний потенціал практично значущих результатів фундаментальних досліджень, який однак недостатньо реалізується у прикладних розробках.Невиправданим для такого потужного наукового колективу видається те, що його представники не виявляють належної ініціативи щодо започаткування психолого-педагогічних експериментів усеукраїнського та регіонального рівнів. Не всі науковці Інституту працюють з однаковою віддачею, повною мірою використовують свої творчі можливості. На тлі великої кількості захищених співробітниками Інституту кандидатських дисертацій, що є безперечним позитивом, доводиться констатувати послаблення уваги до підготовки з числа працівників установи докторів наук. Попри активну співпрацю із зарубіжними психологічними установами та організаціями залишає бажати кращого участь науковців, лабораторій та Інституту в цілому у спільних міжнародних проектах. Потребує поліпшення технічне і програмно-комп’ютерне забезпечення наукової діяльності, стан якого не відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій. На 7–8 наукових співробітників припадає лише по одному комп’ютеру, які, до того ж, не об’єднані в загальноінститутську мережу, що утруднює взаємодію вчених і здійснення управлінських функцій.

В обговоренні взяли участь директор Інституту корекційної педаго­гіки НПУ ім. М.П. Драгоманова Віктор Синьов, заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Казимир Левківський, ректор «УМО» Віктор Олійник, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Іван Зязюн,  дійсний член НАПН України Олександра Савченко.

Загалом схваливши наукову та науково-організаційну роботу Інституту психології  імені Г.С. Костюка НАПН України Президія НАПН України постановила зосередити зусилля на вдосконаленні наукової та науково-організаційної роботи, зокрема,  розширити тематику досліджень з питань вікової психології та історії психології, запланувати створення підручника з історії вітчизняної психологічної думки для вищих навчальних закладів, здійснювати цілеспрямований пошук замовлень на прикладні дослідження від зацікавлених державних і приватних підприємств та організацій.

Фото Елеонори Золотарьової

Лідія Рапіна
13:35 27.01.2012