29 серпня 2014 року перестало битися серце директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктора філософських наук, професора, академіка НАПН України, міністра народної освіти України (1990-1992 рр.) Івана Андрійовича Зязюна.

Відомий український вчений, філософ, педагог, організатор освіти Іван Андрійович Зязюн пройшов шлях від вихователя гірничопромислового училища, завідувача сільського клубу до ректора Полтавського педагогічного інституту імені В.Г.Короленка, директора науково-дослідного інституту Національної академії педагогічних наук України, міністра народної освіти України.

З 1989 року Іван Зязюн –  дійсний член АПН СРСР, з 1992– дійсний член АПН України, з 1995 – член Президії АПН України. У 1998–2000 роках - президент Міжнародної Макаренківської асоціації. 

У 1993 Іван Андрійович Зязюн став директором-організатором Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України). На посаді директора Інституту  незмінно працював  20 років.

Основні напрями наукової діяльності Івана Андрійовича Зязюна: філософія освіти, теорія і методика професійної освіти, естетичного виховання, педагогічна естетика та етика. Він став фундатором нового напряму педагогічної науки й засновником наукової школи з проблем педагогічної майстерності. Основні положення теорії й технології педагогічної майстерності втілені у підручнику «Педагогічна майстерність», який має п’ять видань  і перекладений іноземними мовами, зокрема, польською  та російською. Теорія педагогічної майстерності Івана Зязюна не має аналогів у світі. Її інноваційність, педагогічна ефективність та вагомість результатів впровадження зумовили швидке поширення педагогічної майстерності у вітчизняній і зарубіжній педагогічній освіті (Японія, Польща, Росія, Білорусь та інші країни). Іван  Андрійович – автор майже 500 наукових праць, у тому числі монографій, підручників, навчальних та навчально–методичних посібників для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, вчителів загальноосвітніх шкіл, аспірантів та докторантів.

Під науковим керівництвом Івана Андрійовича Зязюна підготовлено і захищено 20 докторських і 20 кандидатських дисертацій. Він був головою та членом спеціалізованих вчених рад, виступав офіційним опонентом на захистах докторських і кандидатських дисертацій, був активним пропагандистом ідей особистісно орієнтованої, гуманістичної педагогіки. З ініціативи Івана Андрійовича Зязюна у різних регіонах України створено 26 центрів педагогічної майстерності, об’єднаних навколо Всеукраїнського центру педагогічної майстерності у складі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Кіровоградського національного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, педагогічно-меморіальних музеїв А.С. Макаренка у с. Ковалівка і м. Кременчук Полтавської області, а також музейних комплексів - В.О. Сухомлинського, І.Г. Ткаченка та О.А. Захаренка.

Івану Андрійовичу Зязюну були притаманні найкращі людські якості: ерудиція, гуманізм, порядність, чесність, принциповість. У 1998 році американський біографічний інституту обрав Івана Зязюна «Людиною року». Він - Заслужений працівник вищої школи УРСР, повний кавалер ордену «За заслуги», нагороджений орденами «Дружби народів», «Трудового Червоного Прапора», медаллю НАПН України «Григорій Сковорода», нагрудними знаками «Антон Макаренко», «Ушинський К.Д.» та ін. Користувався великою повагою, еталонним авторитетом і заслуженою любов’ю…

Президія Національної академії педагогічних наук України, Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, вся наукова громадськість глибоко сумує і висловлює щирі співчуття рідним і близьким Івана Андрійовича Зязюна.