НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Якість докторської підготовки в епоху знань

Проблеми якісної підготовки фахівців найвищої кваліфікації обговорювалися під час міжнародного тематичного семінару «Організація та профіль докторської підготовки», що відбувся 11-12 березня 2013 р. в Університеті Святого Духу м. Каслік, Ліван, за підтримки Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (EACEA) та Асоціації столичних університетів Європи (UNICA).

Докторська підготовка – це наріжний камінь розвитку і прогресу знань, що відкриває для докторів філософії можливості щодо отримання посад в університетах, дослідницьких інститутах і лабораторіях, у найбільш передових виробництвах і компаніях. Докторські студії складають ядро академічного життя через їх значну роль не тільки у розвитку та розповсюдженні знань, але й у забезпеченні університетської системи, а через неї і всієї освітньої системи, людськими ресурсами найвищої кваліфікації. У багатьох аспектах вищої освіти перед докторською підготовкою постійно постають виклики нової ери знань і глобалізації. Серед них: надшвидкий розвиток науки та технологій, адже питання щодо визначення, набуття яких саме знань, навичок і компетентностей студентами необхідно забезпечити та як розподілити цей процес по різним циклам навчання; зміст підготовки на докторському циклі має відповідати сучасному стану відповідних галузей науки та забезпечувати високий рівень майстерності у специфічних областях, відмінний від магістерського рівня; заснована на знаннях економіка, адже сучасна вища освіта знаходиться в центрі економічного розвитку, передусім докторські студії, де прогрес в науці та інновації найбільш очікувані, але, з іншого боку, фундаментальні дослідження стають менш цікаві для суспільства, ніж прикладні, тому зараз перевага надається саме короткотерміновим перспективам дослідницьких результатів, що створює певний тиск на докторські студії і потребує  збільшення кількості докторів філософії; глобалізація, адже конкуренція вже є не національною, а міжнародною, тобто підготовка докторів філософії більше не може бути обмежена національними рамками, а стає підготовкою міжнародного рівня, звісно це ускладнює завдання для здобувачів ступеня доктора філософії щодо забезпечення інноваційності їх роботи не тільки по відношенню до подібних робіт на національному рівні, але й в світовому дослідницькому просторі.

Тож ці виклики роблять організацію докторських студій дуже серйозною задачею та вимагають забезпечення здобувачів ступенів PhDнеобхідними для ринку праці компетентностями. Тому ЄС регулярно проводить інформаційно-комунікаційні заходи, присвячені зазначеним проблемам.

Під час роботи ліванського семінару в межах пленарних і паралельних сесій – Дослідження, докторські школи, суспільство і розвиток; Структура докторської школи; Профіль здобувача ступеня PhD та критерії відбору; Співробітництво та інтернаціоналізація; Докторська школа та забезпечення якості, – обговорювалися питання, що стосуються організації, умов і правил докторської підготовки та роботи докторських шкіл, зокрема: як досягнути зростаючих очікувань і вимог усіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів); якими є ролі та обов’язки здобувачів ступеняPhD, наукових керівників та інституцій; як можна набути загальних компетентностей; оцінювання як критичний та обов’язковий компонент докторської підготовки; а також питання щодо посилення зв’язків з суспільством, бізнесом і виробництвом, зокрема, як розвивати співробітництво та сприяти розвитку здатності до працевлаштування випускників докторських програм.

У заході взяли участь близько 50 представників Албанії, Казахстану, Лівану, Росії, Сербії, Сирії, Угорщини, Франції, Хорватії, Чорногорії, а Україну представляли члени Національної команди експертів з реформування вищої освіти – Володимир Луговий, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, Юрій Холін, проректор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Юрій Рашкевич, проректор Національного університету «Львівська політехніка», Вадим Захарченко, проректор Одеської національної морської академії, а також менеджер з аналітичної роботи Національного Темпус-офісу в Україні Жанна Таланова.

Важливість тематики міжнародного семінару засвідчила участь Міністра освіти та вищої освіти Лівану Хасана Діаба, генеральногодиректора з вищої освіти Лівану Ахмада Джамала, керівника із співробітництва Представництва ЄС у Лівані Дієго Ескалона Патуреля, президента Університету Святого Духу Касліку Хайди Мафуза, а також керівника Програми Темпус Виконавчого агентства ЄС з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури Клауса Хаупта.

Під час семінару з презентаціями з питань докторської підготовки та досліджень у контексті соціоекономічного розвитку, планування та управління докторськими студіями, ролі досліджень виступили відомі експерти: Меліта Ковасевич, проректор Університету Загребу, голова координаційного комітету Ради з докторської освіти Європейської асоціації університетів (EUA); Ден Саватовськи, директор докторської мовної школи Університету Парижу ІІІ, Сорбонна; Ерно Кезей, проректор Університету Будапешту; Олександра Бітусікова, головний радник Ради з докторської освіти Європейської асоціації університетів; Ніколь Челхоб, президент Докторського коледжу Університету Святого Духу Касліку.

За результатами секційної роботи вироблені пропозиції, представлені під час підсумкової пленарної сесії, зокрема визначено, що в Європі не існує уніфікованої моделі докторської школи або структури підготовки, а збереження різноманітності та національних особливостей дослідницької підготовки є важливою умовою розвитку докторської освіти, що має, відповідаючи на сучасні виклики, забезпечувати конкурентоздатну підготовку здобувачів ступеня PhD у міжнародному дослідницькому середовищі, спрямовану, зокрема, на розвиток у них здатності до працевлаштування на глобальному ринку праці.

 

Жанна В. Таланова,

менеджер з аналітичної роботи,

Національний Темпус-офіс в Україні


12:53 22.03.2013