У дитсадках Павлограда, Тернівки та Павлоградського району на Дніпропетровщині запроваджено проект з навчання читання за моєю авторською методикою. Під час творчих завдань малюки залюбки вивчають абетку. Ці літери — справжні непосиди: то стрибають з парашутом, то ховаються в кімнаті... «Розфарбуй літеру, що прилетіла до тебе на парашуті!», «Виліпи її з пластиліну», «Стань так, щоб ти був схожий на букву А», «Допоможи алігатору відшукати літеру А у складах, розфарбуй її». За такі завдання діти беруться із задоволенням і навіть не відчувають, що під час веселої гри вони виконують складну інтелектуальну роботу — навчаються читати.... >>

На цьому наголосила голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич під час виступу на загальних зборах Національної академії педагогічних наук. Вона нагадала про важливу роль НАПН у супроводі освітніх реформ і подякувала вченим, які через "драматичне скорочення бюджету академії" змушені працювати у складних умовах. За словами президента НАПН Василя Кременя, "порівняно з 2014-м роком, торік фінансування Академії за трьома наявними бюджетними програмами зменшилося на 27 млн. 382,9 тис. грн., або на 19,23 %". Це призвело до вимушеного скорочення працівників установ НАПН майже на 400 штатних одиниць, скорочення 16 структурних підрозділів, через що не було розпочато фундаментальні та прикладні дослідження за кількома темами.... >>

Епоха докорінних суспільних змін — це не час марень і глибоких снів, бо, як писав колись російський містик-публіцист Олексій Хомяков, "реальність як півень: коли ти бачиш найсолодші сни, обов′язково розбудить тебе своїми криками".... >>

Про один із потужних ресурсів модернізації загальної середньої освіти – компетентнісний освітній підхід – розповідає директор Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Олег ТОПУЗОВ. Україна прагне інтегруватися до європейського та світового освітнього простору. Досягнення цієї мети потребує значних зусиль, спрямованих на реформування вітчизняної системи освіти, забезпечення належної якості її результатів, відповідності їх європейським та світовим вимогам. Це спонукає науковців і освітян країни до суттєвого оновлення змісту та засобів навчання й виховання, впровадження нових освітніх підходів.... >>

Про рівень фінансування науки і її значимість для суспільства, про вектори реформування шкільної освіти, вдосконалення педагогічної підготовки і підвищення престижності професії вчителя розповідає президент Національної академії педагогічних наук Василь КРЕМЕНЬ.... >>

У Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О. Сухомлинського наприкінці січня урочисто відкрили Кімнату-музей рідкісної книги. Бібліотека нині – це сучасний науковий, інформаційний, культурно-освітній центр, що забезпечує реалізацію потреб користувачів. У загальному фонді науково-педагогічної бібліотеки виокремлено Фонд рідкісних видань, який містить понад 28 тис. примірників і з 2001 р. має статус наукового об’єкта, що становить національне надбання України. У 2015 р., за ініціативою директора ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, доктора педагогічних наук, професора Лариси Березівської, було створено кімнату-музей.... >>

Останнім часом період обговорення державного бюджету на наступний рік перетворився для національної та галузевих національних наукових академій на боротьбу за виживання науки. Пропозиції щодо ліквідації, скорочення фінансування до точки неповернення, позбавлення статусу суб’єкта господарювання змушують усю наукову спільноту України завмирати від подиву і жаху. Від подиву — невже ці крихти від національного бюджету, що виділяються на науку, — лише 0,3 процента — можуть врятувати бюджет держави. Від жаху — як у наш час «знаннєвого суспільства», коли весь прогресивний світ розвивається за рахунок наукових досягнень, — руйнувати вітчизняну науку, яка, попри те, що їй довелося пережити за роки незалежності, усе ще гідна називатися наукою. Коли у публікаціях учених, управлінців, політиків ідеться про підвищення якості освіти, то це означає, що існує об’єктивна необхідність і потенціальна можливість зробити освіту кращою. Об’єктивна потреба виникає з огляду на цивілізаційний розвиток сучасного світу — високі технології, інформатизацію, інформаційно-комунікаційні системи, розвиток людського капіталу тощо. Потенціал же — інтелектуальний, науковий, кадровий — Україна мала, даруйте, завжди (українська наука не постала разом із сучасною незалежністю держави!), і наразі ми можемо і повинні його використовувати на благо українського народу, а не попирати.... >>