Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Про національну ідентичність

26 серпня відбувся методологічний семінар «Проблема формування національної ідентичності зростаючої особистості в умовах розбудови Незалежної України» в рамках заходів Національної академії педагогічних наук України до 30-річчя Незалежності України. Співорганізаторами заходу виступили Інститут проблем виховання НАПН України, НПУ імені М.П. Драгоманова, Рівненський державний гуманітарний університет. До роботи семінару долучилися вчені представники закладів вищої освіти, післядипломної освіти, загальної середньої освіти, громадськості. Модератор заходу – головний науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України Катерина Журба.

 Проблемне поле методологічного семінару включало наступне:

•        виклики у формуванні національної ідентичності та основні фактори духовної безпеки української нації;

•        місце українського народу у сім’ї слов’янських етносів;

•        громадянське виховання учнів в контексті Нової української школи;

•        проєкти як засіб виховання громадянина-патріота у дитячих громадських організаціях;

•        нормативно-правове забезпечення діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій як інституцій громадянського суспільства;

•        організація національно-патріотичного виховання зростаючої особистості;

•        зарубіжний досвід формування національної ідентичності зростаючої особистості в освітніх закладах різного типу.

З мотиваційною промовою до учасників методологічного семінару звернувся Президент НАПН України Василь Кремень, який окреслив роль національної ідентичності у розвитку особистості і держави у сучасному глобалізованому світі, визначив напрями й виклики формування національної ідентичності зростаючої особистості в сучасних умовах, значення сучасної освіти у її формуванні.

З вітальним словом до присутніх звернулася академік-секретар НАПН України Світлана Сисоєва. Вона зазначила про комплексний підхід до обговорення проблеми, значення виховання патріотизму, формування національної ідентичності, врахування зарубіжного досвіду з вирішення проблеми.

З доповіддю «Експозиційний простір «українська мова» в закладах освіти: від ідеї до втілень» виступив Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь, в якій наголосив на тому, що в Україні, у кожній області, мають бути розроблені та затверджені регіональні програми розвитку і функціонування української мови як державної. Окрім того, Уповноважений зазначив про необхідність створення при навчальних закладах Музею української мови, який інформуватиме про історію розвитку, заборон та відродження державної мови, концепція якого розробляється спільно з Національною академією педагогічних наук України.

Виступ члена Меджлісу кримськотатарського народу «Питання корінних народів України у контексті формування національної ідентичності» Ескендера Барієва окреслив проблеми національної ідентичності корінних народів України (караїмів, кримських татар, кримчаків), які стали жертвами геноциду та історичної несправедливості у контексті забезпечення їх прав і свобод як невід’ємного права гарантованого Конституцією України та міжнародними документами.

З ключовою доповіддю «Проблема формування національної ідентичності зростаючої особистості в умовах розбудови Незалежної України» виступив директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех. В ній він акцентував увагу на національній спорідненості, як особливому духовному стані, коли особистість існує в малому і великому національному роді, а рід у ній. Представлена ним стратегія виховання дітей і молоді охоплює різноманітні чинники, виклики та умови виховання національної спорідненості зростаючої особистості у сучасних умовах.

У виступі академіка НАПН України Георгія Філіпчука «Становлення української ідентичності у сучасному світі» розкрито засади формування національної ідентичності у зростаючої особистості (українська національна культура, українська національна мова, національна історична пам′ять, національна традиція і віра). Доповідач наголосив на пріоритетній ролі національної ідентичності у боротьбі за українську державність. На цьому тлі місія вчителя полягає у служінні своєму народові.

Ці ідеї знайшли підтримку у доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри цивілізаційної історії та археології Центральної і Східної Європи НПУ ім. М.П. Драгоманова Михайла Журби та основних тезах його доповіді «Ідентичність у сенсі національної української ідеї», який детально проаналізував теорії української ідентичності, а також домінування російських версій (М. Погодіна, М. Карамзіна, В. Ключевського) у зарубіжній науковій думці. Ученим проаналізовано процеси історичних фальсифікацій, зачистки українських документів, експансії «руського мира», що обумовлює необхідність вивчати історичну правду.

Доктор педагогічних наук, керівник освітніх проєктів Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» Петро Кендзьор у виступі «Громадянська освіта як важливий чинник консолідації українського суспільства» відзначив, що нині важливо позбутися патерналістських, пасивних очікувань та стати активними громадянами, суб’єктами, а не об’єктами у житі країни. «Найбільшим викликом є не війна, корупція, ковід, а декларативна демократія, яка не ставить за мету конкретну діяльність, – наголосив доповідач. – За цих умов зростає роль громадянської освіти у формуванні національної ідентичності учнів, що вчить як не на словах, а у діях бути громадянином; як бути господарями: брати відповідальність за свої слова і дії; виявляти громадянську активність».

У виступі «Виховання національного самоствердження у майбутніх викладачів ЗВО як найвищої смисложиттєвої цілі особистості» завідувачки кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіти Рівненського державного гуманітарного університету Руслани Сойчукйшлося про вибір Україною європейського шляху розвитку, творення української нації та становлення громадянського суспільства, що актуалізує зростання ролі національного самоствердження як утілення в життя національної ідеї та досягнення українським народом національного успіху. Наразі процес утвердження української державності пов’язаний зі становленням громадянського суспільства й політичної нації, що потребує солідарної соціально-політичної активності громадян України.

Плідна наукова дискусія учасників методологічного семінару сприяла як глибокому і всебічному розумінню проблеми формування національної ідентичності в умовах Незалежної України, так і консолідації зусиль державних установ, НАПН України, закладів освіти, громадських організацій щодо створення ефективних умов формування національної ідентичності у дітей та молоді. Учасники конференції одностайні, що її матеріали стануть потужним ідеологічним підґрунтям для організації  нашої української освіти.

Катерина ЖУРБА,

головний науковий співробітник

лабораторії морального, громадянського та

міжкультурного виховання Інституту проблем

виховання НАПН України,

доктор педагогічних наук