Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Якість підручників та навчальних посібників для «Нової української школи»

26 травня 2021 року в Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відбулися слухання «Якість підручників та навчальних посібників для «Нової української школи». Учасниками зібрання були народні депутати України, офіційні представники МОН України та підлеглих йому установ, науковці НАПН України, вчителі й директори закладів освіти, видавці, члени громадських спільнот. На слуханнях, що пройшли в демократичній, толерантній і, що важливо, професійній атмосфері, було порушено й усебічно розглянуто питання, які хвилюють усіх причетних до створення навчальної літератури: процедур проведення конкурсів проєктів підручників; якості експертизи; термінів створення; фінансування; логістики; апробації та інші.

Під час слухань скалось враження цілковитого взаєморозуміння та єднання в бажанні надати учням і вчителям якісну навчальну книжку. Залишається побачити реальні результати вирішення піднятих питань і прогресивних змін у сфері підручникотворення. Позицію НАПН України щодо виявлених проблем виголосив віце-президент, директор Інституту педагогіки, професор Олег Топузов.«Педагогічна газета України» пропонує читачам тези цього виступу.

Нині в Україні загалом сформовано індустрію сучасної навчальної книги, яка включає основні етапи її створення та видання. Закладені в її основу ідеї багатоваріантності та конкурсності, вільного вибору підручників учителями створюють передумови для досягнення належної якості навчальної літератури.

Однак у школу продовжують потрапляти підручники, які викликають справедливі нарікання щодо змісту, оформлення та інших характеристик. Основну причину такої ситуації слід шукати передусім у неякісній експертизі майбутнього підручника. Які найсуттєвіші, на наш погляд, недоліки експертизи, що здійснюється нині? 1. Нечіткість, розмитість, неконкретність значної частини критеріївоцінювання рукопису. Критеріїв, позбавлених конкретних показників, які можна однозначно визначити, виміряти, виявити. Розроблення і запровадження таких показників, які дають змогу не довільно, а обґрунтовано визначити рівень відповідності підручника певному критерію, є одним із першорядних завдань, які необхідно вирішувати для об’єктивної і надійної оцінки навчальної книги. 2. Недостатня (низька) кваліфікація експертів, яким довірено цю відповідальну місію. Належний рівень такої кваліфікації, як свідчить досвід (у т.ч. і зарубіжний), можна забезпечити лише за умови спеціальної попередньої підготовки. Тож зарадити ситуації може лише чітко налагоджена система сертифікованої підготовки експертів навчальної літератури в масштабах країни. НАПН України готова взяти у цьому процесі найактивнішу участь. 3. Критерієм істини є практика. Цей постулат ще ніхто не відміняв. На жаль, у процедурі конкурсного відбору підручників його проігноровано. Які б не були висококваліфіковані експерти, їхні висновки не можна і не треба абсолютизувати без їх підкріплення результатами навчання. Ми чомусь давно забули про таке поняття як пробний підручник. Апробація майбутнього підручника у живому навчальному процесі має стати обов’язковим складником його експертизи. Тепер така «апробація» здійснюється у масовому навчанні, що і призводить до відомих негативних явищ. Між тим, саме нині, в умовах планомірного запровадження нового змісту освіти, є можливість і, головне, час для реалізації цієї ідеї. А для цього конкурс на створення нового підручника для чергового класу треба оголошувати не за рік до його впровадження в освітню практику, як це має місце сьогодні, а за два-три роки, щоб мати час для повноцінної його апробації.

Важливу роль у відборі підручників, визначенні накладу їх видання і відповідного фінансування відведено нині вчителям. І це правильно. Але ця продуктивна ідея вільного вибору підручника педагогами, як і багато чого іншого в нашій реальності, спрацьовує далеко не скрізь і не завжди. Нерідко такий «вільний вибір» або насаджується згори в адміністративному порядку, або спрямовується іншим чином, що недопустимо і має діставати жорстку відсіч в кожному конкретному випадку. Отже, забезпечення повної об’єктивізації процесу вибору майбутнього підручника вчителем – непростий, але вкрай необхідний і важливий крок у поліпшенні вітчизняного підручникотворення.

Національна академія педагогічних наук України має багаторічний досвід створення навчальної книги. Лише упродовж перших чотирьох років реалізації концепції НУШ вчені академії розробили та впровадили в освітню практику 85підручників та 83 навчальні посібники для закладів загальної середньої освіти, з них 36 для 1–3 класів Нової української школи. Ураховуючи цей досвід, результати досліджень проблем вітчизняного і зарубіжного підручникотворення, здійсненого нашими фахівцями, можна стверджувати, що шкільний підручник у його нинішньому вигляді вже не може один задовольняти все зростаючі освітні потреби. Тому нині все більше актуалізується проблема створення своєрідних дидактичних комплектів з функціями підручника, робочого зошита, з широким використанням можливостей електронних освітніх ресурсів.

На закінчення хочу запевнити, що вчені Національної академії педагогічних наук України, зокрема Інституту педагогіки, готові і далі усіляко сприяти забезпеченню української школи якісними і сучасними підручниками.

Педагогічна газета України, 2021, № 3, с. 2
16:26 29.07.2021