Закладка 1
Паризьке Комюніке – 2018: створено Європейський простір вищої освіти

24-25 травня 2018 р. у м. Париж (Франція) відбуласяКонференція міністрів освіти Європейського простору вищої освіти(The Fifth Bologna Policy Forum). У Паризькій зустрічі взяли участь міністри європейських країн – членів Болонського процесу, і представники країн, що не є його членами (загалом 76 країн), а також делегації 40 різних організацій світу.

У Форумі взяла участь і українська делегаціяна чолі з Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич. У складі делегації були заступник Міністра освіти і науки України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти (HERE team) Юрій Рашкевич, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, директор Інституту вищої освіти НАПН України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти (HERE team) Світлана Калашнікова, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв′язки) КНУ імені Тараса Шевченка Петро Бехта президент Української асоціації студентів Лідія Фесенко.


Виступаючи перед учасниками форуму, Лілія Гриневич розповіла про сучасний стан реформи освіти в України, виклики та шляхи їх подолання. Міністр зазначила, що протягом 2014–2017 рр. в Україні здійснено значну роботу: ухвалено Закон «Про вищу освіту», Закон «Про наукову та науково-технічну діяльність» і рамковий Закон «Про освіту».

 «З того часу ми працюємо над реалізацією цих всеосяжних законів одночасно. Академічна свобода та автономія закладів є основою пропонованих реформ. Однак я визнаю – припущення про готовність університетів до цієї автономії виявилося дуже складним у реалізації. Нерідко університети не готові до відповідальності за якість вищої освіти, яку вони надають. Зміна свідомості з авторитарної культури зобов′язання до культури відповідальності та проактивності потребує злагоджених зусиль усіх учасників процесу, – зазначила Лілія Гриневич.

Міністр підкреслила, що головна мета України у сфері вищої освіти – створити якісні внутрішні та зовнішню системи забезпечення якості вищої освіти, і наголосила: «Але окрім цього ми також мусимо відповідати на виклики, чужі для мирних країн. Йдеться про анексію Криму та військову агресію Російської Федерації на сході України в 2014 році. Понад 1,5 мільйони тимчасово переміщених осіб всередині країни. Україні довелося перемістити 18 університетів на територію, контрольовану державою. 18 університетів мали бути перенесені в інші міста зі співробітниками та студентами. Попри проблеми, ці університети стали центрами суспільної єдності. Для нас ця ситуація ще раз підкреслила величезну громадянську роль університетів. У зв′язку з цим хочу подякувати Європейському Союзу та державам-членам, які підтримують переміщені університети в Україні». Завершуючи виступ, вона запевнила, що Україна зробить необхідні кроки для прискорення впровадження Болонських принципів в Україні.

Форум ухвалив програмний документ – «Паризьке комюніке, 25 травня 2018 р.» Закрема в ньому йдеться про наступне. Після підписання Сорбоннської декларації, двадцять років потому міністри, відповідальні за вищу освіту, констатують: побудовано Європейський простір вищої освіти (ЄПВО), в якому цілі та політика узгоджуються  на європейському рівні, а потім запроваджуються в національних освітніх системах і закладах вищої освіти. Це простір, де уряди, заклади вищої освіти і стейкхолдери разом формують ландшафт вищої освіти; це демонструє, чого можуть досягти спільні зусилля й постійний діалог між урядами та сферою вищої освіти. Через ЄПВО проторовано шлях для широкомасштабної студентської мобільності, покращено не лише порівнюваність і прозорість систем вищої освіти, а й підвищено їх якість і привабливість. ЄПВО сприяє взаєморозумінню й довірі та посилює співпрацю між системами вищої освіти.

З метою виявлення повного потенціалу ЄПВО та забезпечення виконання ключових Болонських зобов’язань, запроваджено структурований підхід колегіальної експертної підтримки (навчання колег за принципом «рівний – рівному») на основі солідарності, співпраці та взаємного навчання. У 2018-2020 рр. тематичні експертні групи фокусуватимуть діяльність на трьох ключових зобов’язаннях, вирішальних для посилення й підтримки якості та співпраці всередині ЄПВО:

трициклова система, сумісна із загальною рамкою кваліфікацій ЄПВО та ступенями першого і другого циклів, заснованими на ЄКТС,

– відповідність Лісабонській Конвенції про визнання,

забезпечення якості у відповідності із «Стандартами та рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти».

Далі у Комюніке зазначено, що навчання впродовж життя стає все важливішим для суспільств та економік, а також і для благополуччя громадян. Настав час додати співпрацю в практиках інноваційного навчання та викладання як ще одну віху ЄПВО. Це означає зобов’язання розвивати нові й інклюзивні підходи до постійного вдосконалення навчання та викладання в усьому ЄПВО в тісній співпраці з Європейською спільнотою вищої освіти та у повній відповідності до академічної свободи та інституційної автономії.

Окремо наголошено на розробленні й покращенні навчальних стратегій: міждисциплінарних програм, а також поєднанні академічного навчання та навчання на робочому місці. Студенти повинні мати справу з дослідженнями або діяльністю, пов’язаною з дослідженнями й інноваціями, на всіх рівнях вищої освіти, щоб розвинути критичний та творчій образ мислення, який дозволить їм віднаходити новаційні рішення щодо викликів, що виникають. Має бути синергія між освітою, дослідженнями й інноваціями.

Протягом наступного робочого періоду має бути приділено особливу увагу оцифровуванню/дигіталізації(переведення інформації в цифрову форму), що відіграє важливу роль в усіх сферах суспільства. Оціфрування має потенціал змінювати те, як надається вища освіта, як люди навчаються на різних етапах свого життя. Сучасним є заклик: готувати студентів і підтримувати викладачів ВНЗ, аби вони діяли творчо у цифровому середовищі. Потрібно надавати можливість освітнім системам краще використовувати цифрову та змішану освіту з відповідним забезпеченням якості, щоб покращити навчання впродовж життя та гнучке навчання, плекати цифрові навички та компетентності, удосконалювати аналіз даних, освітні дослідження та прогнозування, а також усунути перешкоди щодо надання відкритої та цифрової освіти.

Параска ДОЦЕНКО,

заступник начальника відділу наукових і керівних кадрів та міжнародних наукових зв’язків НАПН України,

«Освіта і суспільство», № 2, травень 2018 р.

 


17:49 30.05.2018
ОГОЛОШЕННЯ



НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ



МІЖНАРОДНІ ПАРТНЕРИ