20 травня 2015 року в Комітеті Верховної Ради з питань науки та освіти відбулися слухання на тему: «Про підготовку проекту нової редакції Закону України «Про  освіту»: концептуальні засади». Свою розробку представила робоча група, яка складається з експертів-освітян, науковців, представників роботодавців і громадських організацій. Комітет рекомендував Кабінету Міністрів України врахувати обговорені пропозиції під час розробки урядового закону «Про освіту».

«Як перед Україною, так і перед системою освіти сьогодні стоять нові виклики і цілі. І тому нам потрібен новий закон про освіту»,– заявила голова Комітету Лілія Гриневич.

У представленому громадськими експертами законопроекті пропонується збільшити тривалість здобуття повної середньої освіти до 12 років. «Маємо навчити дітей застосовувати отримані знання на практиці. Це потребує компетентнісного підходу. Йдеться про такі компетентності як знання хоча б однієї європейської мови на рівні В1 (незалежного користувача), володіння інформаційними технологіями, фінансова грамотність тощо. При цьому важливо не перевантажувати дітей», – вважає Лілія Гриневич.

Початкова освіта має стати п’ятирічною, а після дев’ятого класу за результатами тестування діти вступатимуть до старшої школи академічного або професійного спрямування. Учні, які оберуть професійні заклади, зможуть разом із здобуттям середньої освіти отримати першу професію.

У законопроекті багато інших новацій. Зокрема, він створює сприятливі умови для розвитку різних форм навчання, зокрема, сімейної освіти. «Має бути палітра вибору для тих, хто хоче забезпечити своїй дитині індивідуальну освітню траєкторію», – наголосила Лілія Гриневич. Проект закону урівнює в правах навчальні заклади приватної та  державної форм власності України. Запропоновано збільшення різниці в оплаті праці вчителів взалежно від їхнього рівня кваліфікації. У проекті містяться положення щодо децентралізаціі тадебюрократизації управління освітою, зростання автономії навчальних закладів та забезпечння якості освіти. 

Розробка нового базового закону про освіту належить до пріоритетних завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України і Коаліційної угоди. Згідно з рішенням слухань, напрацювання громадськості мають лягти в основу нового базового закону про освіту.«Документ, який підготує виконавча влада, повинен ѓрунтуватися на  доробках громадянського суспільства, які цілком відповідають вимогам часу», – підсумувала голова Комітету.

У слуханнях взяли участь члени Комітету: О. В. Співаковський, О. О. Скрипник, І. Г. Кириленко, Т. Д. Кремінь, В. М. Литвин. Перед учасниками слухань виступили заступник міністра освіти і науки України П. Б. Полянський, президент Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень,  перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти О. В.Співаковський , ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Л. В.Губерський , ректор Київського університету імені Бориса Грінченка В. О. Огнев’юк, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, голова Громадської ради освітян і науковців України С. М. Ніколаєнко, експерт Шведсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Ян Герчиньскі та експерт Європейської програми ТАІЕХ Ар’єн Дей.

Виступаючи перед учасниками слухань – освітянами-практиками, науковцями, представниками громадських організацій, профспілок, роботодавців і студентства – президент НАПН України В. Г. Кремень наголосив на тому, що заслуговує на однозначну підтримку модель профільної середньої освіти за академічним і професійним спрямуванням, передбачена концепцією нового закону про освіту. Освітня система має працювати на формування української ідентичності громадян, а водночас – і на усвідомлення ними їхньої європейської та світової приналежності, наголосив В.Г.Кремень. За його словами, нарешті має бути змінено суспільний статус, соціальні умови та професійні вимоги до педагогічних працівників, новий закон має виправити другорядне соціальне становище вчителя за оплатою праці, яка має бути не меншою, ніж середня в країні. Президент НАПН України зазначив, що сучасну національну освіту можна побудувати за умови, якщо її формування, функціонування і розвиток матимуть всебічний і безперервний надійний фундаментальний і прикладний науково-методологічний і методичний супровід.  У зв’язку з цим доцільно законодавчо визначити Національну академію педагогічних наук України головною науково-експертною організацією у сфері освіти та встановити гарантії її самоврядної діяльності на засадах свободи наукової творчості.